Тема 3. Економічна система США

Порівнюючи процес становлення та розвитку еколого-економічної системи США з рештою світу, спостерігаємо його особливості. Ці особливості пов’язані, насамперед, з історією формування Сполу­ченихШтатів та їх заселенням.

Переселенці зі Старого Світу утворили на північно­аме­ри­канських землях державу з відмінною, від європейської, системою цінностей. Ізольованість Сполучених Штатів від решти світу закрі­пила ці цінності, які визначили особливості політичної та еколого-економічної системи США.

Історико-географічні та політико-економічні особливості сприя­ли формуванню у Сполучених Штатах екологічної та економічної "систе­ми капіталістичної експансії". ^[83][83]

Національні цінності та політична система США

Визначити національні цінності американців досить важко, адже американці не є нацією у традиційному розумінні цього слова. "Америка - це нація націй, збагачена внеском різних народів та культур",^[84][84] вона є результатом змішуваннянащадків переселенців із різних країн Європи, носіїв найрізноманітніших національних ментальностей. З першої половини XIX ст. це були переважно англійці, а також ірландці, голландці, з середини XIX ст. - німці, євреї, шведи, норвежці, з 80-х років - українці, італійці, поляки, чехи, угорці та інші. Крім добровільних переселенців, у XVIII-XIX ст. у США було завезено з Африки майже мільйон негрів-рабів, нащадки яких, майже 30 мільйонів чорношкірих американців, що становлять 12,1% усього населення країни, відрізняються своєю ментальністю.^[85][85]

Корінне населення - індіанці - майже повністю було винищене під час колонізації. За підрахунками, до колонізації Північної та Південної Америки європейцями індіанців налічувалось майже 50 мільйо­нів осіб, а у США, навіть враховуючи природний приріст населення, у 1990 році їх налічувалось лише 1873,3 тисячі осіб (0,8% до населення країни), які жили, за даними на 1993 рік, у 333 резерваціях по усій території США.^[86][86] Зрозуміло, що таке місце індіанців у суспільстві позбавило їх будь-якого впливу на форму­вання системи цінностей у США.

 

Цінності

 

У структурі американського суспільства можна виділити три сус­піль­ні верстви, які відрізняються системами цінностей:

1) минулі та теперішні економічні та політичні іміґранти - 86,7%;

2) чорношкірі американці, нащадки негрів-рабів, яких завезли з Африки - 12,5%;

3) корінне населення - індіанці, ескімоси, алеути - 0,8% від населення США.^[87][87]

Перша група найчисельніша - це наслідок штучного відбору найбільш енерґійних людей, схильних до індивідуалізму, які через певні економічні чи політичні умови не могли реалізувати своєї енергії на батьківщині. Люди, не схильні до індивідуалізму, не покидали насиджених місць. Еміґранти з Австро-Угорщини чи Німеччини, Великобританії чи Ірландії, які освоювали Новий Світ, були схильні до індивідуалістських переконань і поведінки, готові рішуче відстоювати свої інтереси. На новому місці, багатому на природні ресурси, успіх індивідуума мав тенденцію бути здебіль­шого вигідним для суспільства в цілому.

Друга група - нащадки негрів-невільників - переважно є повною протилежністю до першої. Кілька поколінь людей, які працювали підневільно, не виявляли жодної ділової активності, репродукували відповідне потомство, байдуже до підприємницької діяльності, сумлінної праці тощо. Проте збільшення питомої ваги цієї групи лише за 1980-1990 рр. на 13,2% може у майбутньому істотно впли­нути на систему національних цінностей.^[88][88]

Третя група - індіанці - має настільки низьку питому вагу, що зовсім не впливає на формування системи національних цінностей.

Отже, сформована система національних цінностей у США має на собі відбиток багатьох націй, представники яких тут оселились. Американські цінності є еклектикою елементів європейських цін­ностей. Носіями цих цінностей є найенерґійніші та найпридатніші для виживання в умовах постійної конкурентної боротьби люди.

Лі Йакокка знаходить пояснення "...американській ментальності у дарвінізмі: у боротьбі за виживання мусить вижити най­сильні­ший. Тільки він і має право на виживання та продовження роду. Слабкий якомога раніше повинен відсіятися, так само, як це відбувається в природі. Лише рішуче здійснення цього принципу ґарантує просування вперед".^[89][89] Такий підхід в економіці відстоює екстремальний лібералізм.

Проте у реальному житті лібералізм не є настільки екстре­мальним. З одного боку, висловлюється думка, що економіка повинна функціонувати в умовах повної свободи; найсильніший повинен існувати, навіть за рахунок слабших; держава не повинна втручатись в економіку. З іншого боку - "система лібералізму вихо­дить з того, що людина настільки розумна та добра, що вона, якщо надати їй свободу, сама подбає про себе і своїх ближніх, навіть візьме на себе частину турбот про благо інших".^[90][90]

Незаперечним є той факт, що система цінностей американського народу сформувалась під значним впливом християнства. Коменту­ючи цей вплив, М.Вебер у книзі "Протестантська етика і дух капіталізму" виходить з того, що Реформація не стільки усу­нула не таку вже й обтяжливу і жорстку реґламентацію поведінки, скільки наголосила на тому, що людина створена за подобою і образом Бога, і тому кожна людина є творінням унікальним і виправ­данним є зосередження на власному "Я".^[91][91] Протестантські цінності знайшли родючий ґрунт на американському континенті, який заселяли прагматичні люди зі Старого Світу.

Проте штучно відібрані найбільш активні та прагматичні люди не можуть себе ефективно відтворювати. З кожним новим поколінням американців стає все більше людей, які не вкладаються в систему відносин яка існує, не поділяють переконань своїх батьків, схиляються до групово-кооперативно орієнтованих погля­дів, а, отже, суперечливим сьогодні є твердження М.Вебера, що індивідуалістсько-суперницькі відносини, які підтримує протестан­тизм, залишатимуться і у майбутньому будуть високо­ефективні. Причиною цього, очевидно, є те, що ці цінності не змогли у молодій американській спільноті набути звичаєвого вигляду. Єдиним засобом підтримки сформованої у США системи цінностей може бути, на нашу думку, лише постійний імміґраційний процес.

Іґнорування ментальності народу, основних його цінностей та переконань веде до економічної та політичної неефективності дер­жа­ви, її занепаду. Яскравим свідченням цього є історія всіх імперій: чим сильніше панівна нація намагається нав’язати іншим свою систему цінностей та переконань, тим неефективнішими є ці спроби, тим більшим стає бажання пригноблених народів реалізу­вати систему своїх національних цінностей у власній незалежній державі. І тому в умовах існування у США представників інших систем цінностей (носіями яких є афро-американці та індіанці), можна очікувати у найближчому май­бутньому їх вимог щодо формування власних державних утворень.

 

Політичні установи

 

Тип національних цінностей породжує й певну форму політичного правління. Американська ментальність вимагає "влади типу противаги". Така форма політичного правління для ґарантування політичних свобод ділиться на законодавчу, вико­навчу та судову, а політичні інституції побудовані так, щоб функціонувати як система контролю забезпечення рівноваги. Концепція поділу влади базується на припущенні, що людина може помилятися і бути схильною до зла. Законодавча влада представ­лена Конґресом, виконавча - Президентом, судова - Верховним Судом та усіма судами США.^[92][92]

Уряд формується за принципом: одна партія при владі, інша - в опозиції (якщо при владі республіканці, то демократи в опозиції, і навпаки). Мета опозиції полягає у виявленні зловживань та контро­лю за використанням влади.

Населення

На 1 квітня 1994 року із 257,9 мільйонів населення майже 26 міль­йо­нів американців (9,9%) були іспанського походження, більше ніж 9 мільйонів (3,5%) ідентифікували себе з вихідцями з азіатсько-тихоокеанських островів; чорношкірі налічували 32,5 мільйони чи 12,5% населення, американські індіанці, ескімоси, алеути - майже 2,2 мільйони (0,8%); майже 20 мільйонів народжені не у США; середній вік американського громадянина становить 34 роки; понад 26% населення молодші 18 років, понад 12,7% мають понад 65 років.^[93][93] Майже 66% американців були працездатними, безробіття становило 6,7%.^[94][94]