Екологічні концепції економічної системи

 

"Екологічна парадигма економічної науки" Сергія Подолин­ського. Помітний вплив на сучасні еколого-економічні дослідження має праця Сергія Подолинського "Людська праця і єдність сили" (1880), яка вперше була опублікована французькою мовою у паризькому "La Revue Socialiste" (1880), ширший варіант німецькою - у штуттґартській "Die Neue Zeit" (1882), згодом - італійською і набула широкого розголосу серед тогочасних учених. С.Подо­линський своїми висновками випередив час, і праця, хоч була позитивно, проте оцінена не належно до свого значення. Певні теоретичні обмеження, сформовані наукою XIX ст., перешкоджали тогочасним науковцям "...розглянути економічно-екологічну модель українського ученого в усій масштабності, новизні та значущості для сучасних еколого-економічних проблем".^[50][50] Ця теорія пізніше одержала назву - "екологічної парадигми сучасної економічної науки".

У чому ж суть цього вчення? С.Подолинський, розглядаючи теорію Р.Клаузіуса (1865) про ентропію (розсіяння) енерґії, пов’язану із тенденцією енерґії до загальної рівноваги, звертає нашу увагу на такі два висновки: " 1) Енерґія Всесвіту є постійною. 2) Ентропія Всесвіту має тенденцію досягти максимуму." ^[51][51] Це означає, що у зв’язку з ентропією кількість енерґії, що її люди можуть одержати із навколишнього природного середовища, постійно зменшується. Але С.Подолинський водночас робить висно­вок: "...людина може певними - від нього залежними діями - збільшувати кількість нагромадженої енерґії рослинного життя і зменшувати кількість енерґії, що розпорошується... ".^[52][52]

С.Подолинський у своєму дослідженні зробив такі висновки:

"1. Загальна кількість енерґії, яку ми одержуємо від поверхні Землі, з її нутра і від Сонця, поволі зменшується. Але одночасно з цим збільшується нагромадження енерґії на поверхні Землі.

2. Це збільшення відбувається під впливом праці людей і тварин. Під працею ми розуміємо кожде уживання механічної або фізичної сили людей або тварин, яке веде до збільшення бюджету енерґії на земній поверхні.

3. Людина, якщо розглядати її, як термічну машину,- має певний економічний коефіцієнт, який зі зростанням потреб людини все зменшується.

4. Але одночасно з сим продуктивність праці зростає в вищій мірі, ніж зменшується економічний коефіцієнт і, таким чином, потреби задовольняються легше і в більшій кількості.

5. Доки людина має змогу розпоряджати такою кількістю хіміч­них споріднень і вільної механічної праці, що ця кількість пере­вищує його власну силу стільки разів, скільки разів знаменник економічного коефіцієнта більший від чисельника,- доти існування людства матеріально забезпечене".^[53][53]

"Екологічна парадигма", яку століття тому сформулював С.Подолинський, дає відповідь на запитання, які способи госпо­дарювання роблять економічну систему ефективною - "Найкращі способи ті, які дають найбільше нагромадження енерґії на Землі". ^[54][54]

Цю теорію високо оцінив В.Вернадський, зазначивши, що цими питаннями цікавилось багато вчених, але саме С.Подолинський підійшов до цієї проблеми самостійно, "зрозумів усе значення цих ідей і намагався їх застосувати до вивчення економічних явищ".^[55][55]

Вчення про ноосферу Володимира Вернадського. В.Вернад­ський, розробляючи своє вчення про ноосферу,^[56][56] фактично завер­шив теоретичну концепцію С.Подолинського. Він узагальнив, що "створення на нашій планеті культурної біохімічної енерґії є основним фактом у її геологічній історії. Воно готувалось протягом усього геологічного часу".^[57][57]А ноосфера, за визначенням В.Вернад­ського, є "...таким станом біосфери, в якому повинні виявлятись розум та спрямована ним праця людини як нова небувала на планеті геологічна сила".^[58][58]

Якщо ж поглянути на ноосферу В.Вернадського з точки зору нашого предмета, то ми повинні відзначити, що ноосфера в нашому розумінні є глобальною еколого-економічною системою.

Екогомологічна концепція Степана Злупка. Дещо по-своєму підхо­дить до аналізу еколого-економічних проблем С.Злупко. У 1987 році у статті, опублікованій у Віснику Академії Наук Української РСР, він вперше обґрунтував необхідність існування окремої науки екогомології, яка вивчає взаємини суспільно-еконо­мічних та природних систем.^[59][59]

С.Злупко виходить з того, що "...що людина разом з навко­лишньою природою творить єдине ціле. Остання входить не тільки в біологічну, але і в психологічну природу людини. Наприклад, ментальність, духовну культуру, господарську культуру українців не можна пояснити без урахування природного середовища їхнього споконвічного проживання".^[60][60]

Таким чином, С.Злупко розглядаючи систему національних цінностей народу, вважає за необхідне починати аналіз із того природнього середовища, в якому цей народ сформувався. Роль екогомології автор вбачає "у створенні передумов розвитку націо­нальної економіки, яку персоніфікує людина. Між екогомологією і національною економікою спільне те, що вони враховують єдність економічної та екологічної безпеки"; економіку не можна вважати ефективною, "...якщо зруйновано трудовий потенціал, вимирає насе­лення, забруднені ґрунти й водойми, повітря, якщо марно витрачають мінеральні, лісові та інші ресурси, якщо функціонують застарілі технології, знищують фауну і флору", оскільки всі ці явища тісно взаємопов’язані, а із системи цих зв’язків "не можна вилучити освіту, духовність, вірування, бо все це елементи єдності світу".^[61][61]

Екогомологічна концепція аналізу національної економіки є продовженням і логічним завершенням теорії Подолинського-Вернадського. Ці три наукові підходи окреслюють в загальних рисах межі науки,^[62][62] яка постає все виразніше.

 

 

Поняття для засвоєння

економічна система

ринковий капіталізм

"середній шлях"

змішаний капіталізм

соціальна ринкова економіка

плановий соціалізм

суспільний лад

цінності

індивідуалістсько-конкуренційні цінності

групово-кооперативні цінності

еґалітарно-колективістські цінності

політичне правління

економічна система вільного підприємництва

економічна система узгодженого вільного підприємництва

адміністративно-командна економічна система

економічна система розподільчого соціалізму

економічна система ринкового соціалізму

економічні свободи

Питання для обговорення

1. 1. Чи політична свобода є обов’язковою передумовою еконо­мічної свободи? У яких реальних співвідношеннях існують в Україні політична та економічна свободи?

2. 2. Економічні системи Заходу часто називають капіталізмом. Чи однаковим є американський, німецький, французький, шведський та японський капіталізм? Чи можна усі ці системи назвати власне капіталістичними? Яке визначення еконо­мічної системи капіталізму Ви вважаєте справедливим?

3. 3. Економічну систему Швеції часто називають "шведським соціалізмом", колишньої Юґославії - "ринковим соціалізмом", у 80-ті роки СРСР називав свою економічну систему "роз­винутим соціалізмом". Які економічні системи Ви зарахували б до соціалістичних? Який критерій "соціалістичності" Ви обрали б? Обґрунтуйте свою думку.

4. 4. Дайте визначення економічної системи. Чи справедливо було б називати економічну систему соціально-еколого-еконо­мічною?

5. 5. У чому полягає суть екологічної парадигми економічної науки?

 

Рекомендована література

Бласко Г. Економічне диво чи економічна загадка? Соціальне ринкове господарство та його застосування: Теорія А.Мюллер-Армака.- К.: Світовид, 1992.- 59 с.

Вернадский В. Размышления натуралиста.- М.: Наука, 1977.- Кн.2.- 340 с.

Гаврилишин Б. Аналіз та оцінка ефективності України: (методика).- Мюнхен: УВУ, 1994.- 11 с.

Гаврилишин Б. Дороговкази в майбутнє: До ефективніших суспільств. Доповідь Римському клубові. - К.: Основи, 1993.- С.124-205.

Грабинський І. Економічна система України: проблема вибору // Державність.- 1994.- №1-2.- С.17-18.

Грабинський І. Сучасні економічні системи // Економічна теорія: Ч.1. Вступ.- Львів: ЛДУ, 1992.- С.123-150.

Грабинський І. Формування національної еколого-економічної системи: світовий досвід та українські реалії // Науковий Збірник Українського Вільного Університету.- Мюнхен; Львів, 1995.- Т.17.- С.313-316.

Злупко С. Відкриття С.А.Подолинського // Аксіоми для нащадків: Українські імена у світовій науці.- Львів: Меморіал, 1992.- С.318-338.

Злупко С. Екогомологія і становлення національної економіки України // Науковий Збірник Українського Вільного Універ­си­тету.- 1995.- Т.17.- С.330-336.

Злупко С. Наука про взаємодію суспільства та природи // Вісник АН Української РСР.- 1987.- №5.- С.70-75.

Подолинський С. Людська праця і єдність сили // Злупко С. Сергій Подолинський - вчений, мислитель, революціонер.- Львів: Каме­няр, 1990.- С.112-151.

Туган-Барановський М. Остання мета кооперації // Злупко С. Ми­хай­ло Туган-Барановський: Український економіст світової сла­ви.- Львів: Каменяр, 1993.- С.151-176.

Туган-Барановський М. Політична економія. Курс популярний.- К.: Наук. думка, 1994.

Baird F.M. An Age of Environmental Concern // Building Operating Management.- 1989.- Vol.36, No.10.- P.20.

Bavaria J. An Environmental Code for Corporations // Sciences and Technology.- 1989.- Vol.6, No.2.- P.28-31.

Comparative Economic Systems: Model and Cases / Ed. by Morris Bornstein.- 6th ed.- Homewood; Boston: Irwin, 1989.- 500 p.

Dolan E.G., Lindsey D.E. Economics.- Chicago etc.: The Dryden Press, 1988.- P.808-828.

Ebenstein W., Fogelman E. Today's isms: Communism, Fascism, Capi­ta­lism, Socialism.- Englewood Cliffs: Prentice-Hall, 1985.- P.99-125, 128-178.

Evolutionary Concepts in Contemporary Economics / Ed. by R.W.England.- Ann Arbor: The University of Michigan Press, 1994.- P.213-225.

Gianaris N.V. Contemporary Economic Systems: A Regional and Country Approach.- Westport; London: Praeger, 1993.- P.12-52.

Goldberg M.A. On Systemic Balance: Flexibility and Stability in Social, Economic, and Environmental Systems.- N.Y. etc.: Praeger, 1989.- 181 p.

Gougis J.-M. La reconquête d'une forêt péri-urbaine: le reboisement du massif du Rouvray // Bulletin technique / Off.nat.forets.- 1991.- Nº21.- P.51-57.

Oxenfeldt A.R., Holubnychy V. Economic Systems in Action: The United States, The Soviet Union, and France.- 3rd ed.- N.Y. etc.: Holt, Rinehart & Winston, 1965.- P.1-6.

Samuelson P.A., Nordhaus W.D., McCallum J. Economics.- 6th canadian ed.- Toronto etc.: McGraw-Hill Ryerson, 1988.- P.785-787.

Schnitzer M.C., Nordyke J.W. Comparative Economic Systems.- Cincinnati etc.: South-Western, 1971.- P.17-146.

Snavely W.P. Theory of Economic Systems: Capitalism, Socialism and Corporatism.- Columbus: Charles E.Merill, 1969.- P.1-14.

Zimbalist A., Sherman H.J., Brown S. Comparing Economic Systems: A Political-Economic Approach.- N.Y. etc.: Harcourt Brace Jovano­vich, 1989. - P.1-27.