Беручи до уваги деяку стабілізацію впливу основних чинників забруднення - великих підприємств, та враховуючи сучасний розвиток прибережного господарства і зменшення впливу сільського господарства в частині зброса стоків після зрошення є нагода сказати, що сучасний стан екосистеми Азовського моря не зазнав суттєвих змін в останні роки.
Значний вплив в частині використання вод оказує підприємство " Азовсталь", яке розташовано на узбережжі і використовує морський водозабор для технічного водопостачання.
До більш забруднених районів моря останні роки відносяться:
" Таганрогська затока в районі міста Маріуполь;
" Бердянська затока в районі міста Бердянськ;
Так, в акваторію Таганрогської затоки, в районі м. Маріуполя, скидають стічні води ВАТ МК "Азовсталь", Маріупольські очисні споруди, Азовський судоремонтний завод.
Комбінат "Азовсталь" скинув в 2002 році біля 207 млн м.куб недостатньо очищених стоков в шламонакопичувач, що нижче на 5% ніж в 2001 році і пов'язане із зменшенням роста виробництва. В Азовське море скидаються стічні води з п'ятьох випусків. З чотирьох скидаються " умовно чисті " води з системи охолодження, які термічно забруднені / 5,6,7,8 / випуски, чим порушується біологічний баланс вод та призводить до раннього цвітіння води в весняно-літній період. Через випуск № 9 безпосередньо в море скидаються стоки із шламонакопичувача, розташованого безпосередньо в акваторії Азовського моря. Цей шламонакопичувач приймає шлами газоочисток аглодоменного виробництва, що містять значну кількість завислих речовин, оксидів важких металів, фенолів, хлоридів, сульфатов. Загальний об'єм скидів через цей випуск складає одну третину від загального об'єма, а концентрації шкідливих речовин по цьому випуску мали ряд перевищень ГДК за період 2002 року:
по БСК (біологічне споживання кисню) 28;
- завислі речовини 24
- азот амонійний 23
- залізо 14
- сухий залишок 8
- сульфати 6
Щодо концентрацій забруднюючих речовин, то загальна тенденція залежить від виробничих (технологічних) процесів на підприємстві, концентрація та зміст окремих речовин коливається в залежності від використаної сировини, об'ємів виробництва.
Таким чином, на долю комбінату " Азовсталь" припадає 94% від загального обсягу скидання стічних вод при ліміті забора морської води 800 млн м.куб. За 2002 рік використання морської води склало 775457 тис.м.куб. взагалі по підприємству.
Таким чином, найбільш впливовим чинником в частині зброса забруднених стоків на протязі останніх десятиріч є МК " Азовсталь". Зменшення кількості та підвищення якості стічних вод суттєво вплине на загальний екологічний стан Азовського моря. На сьогоднішній день заводом виконується ряд заходів - будівництво природоохоронних об'єктів (переведення ряд цехів на зворотний цикл), "см табл 8.3".
Крім МК "Азовсталь" скид промислових стоків здійснюють (2002 р.)
" Маріупольський міськводоканал - 47 млн 809 тис.м /куб
" Бердянський міськводоканал - 9 млн 398 тис.м / куб
" Азовський судоремонтний завод - 35 млн 800 тис.м / куб
По даним моніторінга в районі збросного колектора Маріупольських очисних споруд за 2002 рік було зафіксовано 3 випадки перевищення ГДК по завислим речовинам, 2 випадки по азоту амонійному.
Треба відмітити, що поліпшився стан морської води в акваторії порта Маріуполь. В 2002 році проведено модернізацію діючої установки очистки нафтовмістимих вод, на яку було використано фактично 1843 тис.грв. Станція очистки нафтовмістимих вод приймає забруднені води з суден і працює з коефіцієнтом очистки на рівні ГДК.
В акваторії порта Маріуполь за 2002 рік відбулось чотири аварійні випадки забруднення нафтопродуктами (транспортні), загальною площею ураження 12297 м?. Збитки нанесені довкіллю склали 143464 грн. По всім випадкам виставлені претензії. За цей період в порту Бердянськ був зафіксований двадцять один випадок забруднення вод біля причалів, з них:
- загальним залізом 14 випадків;
- нафтопродуктами 5 випадків;
- стічними водами 1 випадок;
- детергентами 1 випадок.
Загальна сума збитків склала 347652 грв.
Бердянський морський торгівельний порт не має станції очистки нафтовміщуючих вод, більша частина випадків перевищення ГДК пов'язана з відкаткою ізольованого баласту суднами.
В літній період аналітичним відділом держінспекції проводились роботи по відбору проб з метою прогнозування замора риби спільно з органами рибоохорони, проводились заміри на наявність розчиненого кисню в воді.
В акваторії Утлюкського лимана знаходиться гідротехнічна споруда Запорізьського залізорудного комбіната пруд - випарювач, в який скидаються шахтні води в об'ємі 16-18 млн м./куб., хімічний склад речовин з перевищенням ГДК в 10 і більше разів по брому, (до 10-15 ГДК) по стронцію. На даний час пруд-випарювач поповнюється водою з Утлюкського лимана через обводний канал для дотримання проектного рівня площі дзеркала, т.я. спочатку він був розрахований на прийом більшої кількості стоків.
Не останнім показником екологічного стану Азовського моря є нинішнє становище водних живих ресурсів. Якщо судити по загальному вилову риби, то він зменшився і склав 26026 тис. тон. Загальна тенденція за ряд років має напрямок к зниженню вилова промислових видів (піленгас, судак), росту вилова менш цінних в промисловому значенні видів - бичків, в тому числі виловлених в передзаморний період. Цінні породи риб (осетрові) знаходяться в критичному стані вже ряд останніх років, відтворювання практично немає, за виключенням декількох підприємств.
Показники державного контролю за 2002 рік по кількості проведених перевірок перевищують 2001 рік на 18% відсотків. Кількість позовів возросла на 26%, середній показник стягнення більше ніж 50%. До правоохоронних органів передано 28 матеріалів, що містять ознаки злочину.
ВИСНОВОК
Ці проблеми виникли тому, що структура господарства України, що розвивалося десятиліттями, не відповідала в багатьох регіонах їх інтегральному потенціалу. При цьому не враховувались об'єктивні потреби й інтереси людей, що тут проживали, та екологічні можливості конкретної території. Провідними галузями господарства є енергетика, гірнично- та вугледобувна, хімічна промисловість, машинобудування. Фізично й морально застаріле устаткування в цих галузях обумовило інтенсивне використання енергії, води, землі та інколи не контрольовані викиди забруднюючих речовин у всі компоненти природи. Щорічно в процес виробництва залучається біля 1,5 млрд. т первинної сировини, а обсяг відходів цих галузей промисловості становить біля 15 млрд.т. Таким чином, на сьогодні для України стан розвитку виробництва є головним еколого-формуючим фактором. Акцентуємо увагу, що стан природи в Україні – критичний, а в деяких її регіонах деградація має незворотний характер.
