Система заходів щодо охорони земельних ресурсів та їх правове закріплення

Згідно до ЗУ «Про охорону земель» від 19 червня 2003 року.

РозділIV

СИСТЕМА ЗАХОДІВ У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ЗЕМЕЛЬ

Стаття 22. Система заходів у галузі охорони земель

 

Система заходів у галузі охорони земель включає:

 

державну комплексну систему спостережень;

 

розробку загальнодержавних і регіональних (республіканських)

програм використання та охорони земель, документації із

землеустрою в галузі охорони земель;

 

створення екологічної мережі;

 

здійснення природно-сільськогосподарського,

еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування

(зонування) земель;

 

економічне стимулювання впровадження заходів щодо охорони та

використання земель і підвищення родючості ґрунтів;

 

стандартизацію і нормування.

 

Стаття 23. Державна комплексна система спостережень

 

Державна комплексна система спостережень включає

топографо-геодезичні, картографічні, ґрунтові, агрохімічні,

радіологічні та інші обстеження і розвідування стану земель і

ґрунтів, їх моніторинг.

 

На базі даних державної комплексної системи спостережень

формуються національний, регіональний та місцевий банки даних про

стан земель і ґрунтів.

 

Стаття 24. Загальнодержавна та регіональні програми

використання та охорони земель

 

Загальнодержавна програма використання та охорони земель

розробляється відповідно до програм економічного,

науково-технічного і соціального розвитку України та охорони

довкілля.

 

Загальнодержавна програма використання та охорони земель

визначає склад та обсяги першочергових і перспективних заходів з

охорони земель, а також обсяги і джерела ресурсного забезпечення

виконання робіт з їх реалізації.

 

Регіональні програми використання та охорони земель

розробляються відповідно до загальнодержавної програми з

урахуванням місцевих особливостей.

 

Виконання загальнодержавної і регіональних програм

використання та охорони земель забезпечується органами виконавчої

влади та органами місцевого самоврядування відповідно до

повноважень, визначених законом.

 

Стаття 25. Документація із землеустрою в галузі охорони

земель

 

Документацією із землеустрою в галузі охорони земель є схеми

землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та

охорони земель адміністративно-територіальних утворень,

землеволодінь і землекористувань, що включають заходи

еколого-економічної оптимізації використання та охорони земель,

удосконалення співвідношення і розміщення земель та

сільськогосподарських угідь, систем сівозміни, сінокосо- і

пасовищезміни.

 

У разі необхідності в складі схем землеустрою може

розроблятися проект землеохоронних заходів для конкретної

земельної ділянки.

 

Проектом землеохоронних заходів визначаються види, обсяги,

порядок здійснення та фінансування цих заходів. Відповідно до

видів та обсягів землеохоронних робіт встановлюються екологічні

обмеження щодо використання земель.

 

Документацією із землеустрою повинні передбачатися обмеження

щодо господарського використання земель, які виконують важливі

екосистемні функції (схили, водоохоронні зони тощо).

 

Власники землі та землекористувачі забезпечують виконання

заходів з охорони земель та дотримання екологічних обмежень у

використанні земель, передбачених проектом землеустрою.

 

Стаття 26. Природно-сільськогосподарське,

еколого-економічне, протиерозійне та інші види

районування (зонування) земель

 

Природно-сільськогосподарське, еколого-економічне,

протиерозійне та інші види районування (зонування) земель

включають:

 

поділ земель за цільовим призначенням з урахуванням природних

умов, агробіологічних вимог сільськогосподарських культур,

розвитку господарської діяльності та пріоритету вимог екологічної

безпеки;

 

установлення вимог щодо раціонального використання земель

відповідно до району (зони);

 

визначення територій, що потребують особливого захисту від

антропогенного впливу;

 

установлення в межах окремих зон необхідних видів екологічних

обмежень у використанні земель або ґрунтів з урахуванням їх

геоморфологічних, природно-кліматичних, ґрунтових, протиерозійних

та інших особливостей відповідно до екологічного району (зони).

 

Порядок здійснення природно-сільськогосподарського,

еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування

(зонування) земель (681-2004-п) визначає Кабінет Міністрів

України.

 

Стаття 27. Економічне стимулювання впровадження заходів

щодо використання та охорони земель і підвищення

родючості ґрунтів

 

Держава здійснює економічне стимулювання заходів щодо охорони

та використання земель і підвищення родючості ґрунтів

землевласниками та землекористувачами шляхом:

 

надання податкових і кредитних пільг фізичним і юридичним

особам, які здійснюють за власні кошти заходи щодо захисту земель

від ерозії, підвищення родючості ґрунтів та інші заходи,

передбачені загальнодержавними і регіональними програмами

використання та охорони земель;

 

звільнення землевласників і землекористувачів від плати за

землю, за земельні ділянки, на яких виконуються роботи з

меліорації, рекультивації, консервації земель та інші роботи щодо

охорони земель на період тимчасової консервації, будівництва та

сільськогосподарського освоєння земель відповідно до затвердженої

документації із землеустрою;

 

компенсування сільськогосподарським товаровиробникам

недоодержаної частки доходу внаслідок консервації деградованих,

малопродуктивних, а також техногенно забруднених земель;

 

застосування прискореної амортизації основних фондів

землеохоронного і природоохоронного призначення.

 

Компенсація витрат, понесених землевласниками та

землекористувачами на покращення екологічного стану земель та

підвищення родючості ґрунтів, провадиться за рахунок коштів

Державного бюджету України та місцевих бюджетів відповідно до

загальнодержавних і регіональних програм охорони земель.

 

Підставою для розгляду питання про економічне стимулювання

заходів щодо використання та охорони земель і підвищення родючості

ґрунтів є заява чи клопотання землевласників і землекористувачів

до органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування,

які здійснюють регулювання у сфері охорони земель, за

місцезнаходженням земельної ділянки.

 

До заяви чи клопотання додається висновок органів виконавчої

влади з питань аграрної політики про покращення екологічного стану

земель і підвищення родючості ґрунтів згідно з даними

агрохімічного паспорта земельної ділянки.

 

Порядок економічного стимулювання заходів щодо використання

та охорони земель і підвищення родючості ґрунтів встановлює

Кабінет Міністрів України.

 

35. Правове забезпечення охорони земель при здійсненні господарської діяльності: рекультивація і консервація земель.

Згідно до ЗУ «Про охорону земель» від 19 червня 2003 року.

Стаття 51. Консервація земель

 

Консервації підлягають деградовані та малопродуктивні землі,

господарське використання яких є екологічно небезпечним та

економічно неефективним, а також техногенно забруднені земельні

ділянки, на яких неможливо одержати екологічно чисту продукцію, а

перебування людей на цих земельних ділянках є небезпечним для їх

здоров'я.

 

Консервація земель здійснюється за рішенням органів

виконавчої влади або органів місцевого самоврядування на підставі

договорів з власниками земельних ділянок.

 

Підставою для прийняття рішень про консервацію земель є

подання органів виконавчої влади або органів місцевого

самоврядування, які здійснюють контроль за використанням та

охороною земель.

 

Порядок консервації земель (z0117-03) встановлюється

законодавством України.

 

Стаття 52. Рекультивація земель

 

Рекультивації підлягають землі, які зазнали змін у структурі

рельєфу, екологічному стані ґрунтів і материнських порід та в

гідрологічному режимі внаслідок проведення гірничодобувних,

геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт.

 

При проведенні гірничодобувних, геологорозвідувальних,

будівельних та інших робіт, пов'язаних з порушенням ґрунтового

покриву, відокремлена ґрунтова маса підлягає зняттю, складуванню,

збереженню та перенесенню на порушені або малопродуктивні земельні

ділянки відповідно до робочих проектів з рекультивації порушених

земель та підвищення родючості ґрунтів.

 

При знятті ґрунтового покриву здійснюється пошарове зняття і

роздільне складування верхнього, найбільш родючого шару ґрунту, та

інших прошарків ґрунту відповідно до структури ґрунтового профілю,

а також материнської породи.

 

Об'єм ґрунтової маси, що підлягає зняттю і роздільному

складуванню, визначається в проектах рекультивації порушених

земель.

 

Рекультивація земельних ділянок здійснюється шляхом

пошарового нанесення на малопродуктивні земельні ділянки або

ділянки без ґрунтового покриву знятої ґрунтової маси, а в разі

потреби - і материнської породи в порядку, який забезпечує

найбільшу продуктивність рекультивованих земель.

 

Роботи із зняття, складування, збереження та нанесення

ґрунтової маси на порушені земельні ділянки здійснюються за

рахунок фізичних та юридичних осіб, з ініціативи або вини яких

порушено ґрунтовий покрив, а роботи з нанесення знятої ґрунтової

маси на малопродуктивні землі здійснюються за бажанням власників

або землекористувачів, у тому числі орендарів, цих земельних

ділянок за їх рахунок.