Кадрове забезпечення - посадові особи, структурні ланки та організації, які безпосередньо виконують функції менеджменту персоналу або приймають закони, розробляють рекомендації, встановлюють правила, норми, вимоги чи характеристики.
Функції менеджменту персоналу на підприємстві, в організації чи установі виконують:
- лінійні та функціональні керівники всіх рівнів;
- кадрова служба;
- органи трудових колективів (ради трудових колективів, виробничі ради, загальні збори членів трудових колективів);
- гуртки якості, профспілки, організації раціоналізаторів, які діють на підприємстві.
До зовнішніх регуляторів діяльності в галузі менеджменту персоналу відносяться:
- державні органи влади, які приймають закони, накази та постанови, що регулюють сфери трудових відносин;
- асоціації підприємців, які розробляють рекомендації в галузі менеджменту, в тому числі менеджменту персоналу;
- організації, які займаються питаннями праці, і насамперед профспілки;
- власники підприємств, які встановлюють особливі правила в галузі менеджменту персоналу.
Головна відповідальність за забезпечення підприємства висококваліфікованими ініціативними працівниками та створення умов для всебічного розвитку та реалізації їхніх здібностей покладається на лінійних і функціональних керівників та працівників кадрової служби. Особливість менеджменту персоналу полягає в тому, що значну частину роботи з персоналом повинні виконувати лінійні та функціональні керівники, а працівники кадрової служби - допомагати і підтримувати їх.
Як свідчить практика провідних західних компаній, витрати робочого часу лінійних керівників на виконання кадрових функцій коливаються від 30 до 60%. Лінійні та функціональні керівники уповноважені приймати рішення про прийняття на роботу, переведення та звільнення підлеглих працівників, призначення на нову посаду, направлення на навчання та підвищення кваліфікації з відривом чи без відриву від основної роботи, підвищення заробітної плати тощо.
Обов'язки лінійних і функціональних керівників у галузі менеджменту персоналу:
- добір і розстановка кадрів, чіткий поділ і кооперація праці;
- організація адаптації і навчання новоприйнятих працівників;
- створення умов для безперервного професійно-кваліфікаційного зростання працівників, організація продуктивної роботи персоналу, створення сприятливих умов праці;
- контроль за використанням робочого часу;
- матеріальне і моральне стимулювання праці;
- справедливе оцінювання результатів праці;
- створення сприятливого соціально-психологічного клімату.
Керівники вищих рівнів управління вирішують стратегічні питання: розробляють кадрову політику, стратегію і тактику її реалізації, методичні та нормативні документи, здійснюють контроль за їхнім виконанням і загальне керівництво роботою в галузі менеджменту персоналу.
Кадрова служба виступає організатором і координатором усієї роботи з кадрами на підприємстві. Вона створює загальні умови (системи, процедури, програми) управління персоналом, здійснює контроль за їхнім застосуванням та реалізацією кадрової політики в цілому, здійснює нагляд за оплатою праці, медичним обслуговуванням працівників, соціально-психологічним кліматом у колективі, соціальним захистом працівників.
Таким чином, діяльність керівників і працівників кадрової служби тісно взаємопов'язана. В них один об'єкт - персонал і спільна мета - максимально ефективне використання персоналу. Проте відмінності у функціях, правах, обов'язках та індивідуальних цілях можуть призвести до виникнення конфліктних ситуацій між ними.
Лінійні та функціональні менеджери, як правило, авторитарніші й схильні інколи порушувати організаційні та юридичні норми, особливо при вирішенні питань посадового просування, звільнення працівників, оплати праці. Працівники кадрової служби схильні суворо дотримуватися закону і формальних принципів і норм.
Налагодженню стосунків між керівниками та працівниками кадрової служби сприятимуть:
- спільні обговорення проблем і прийняття спільних кадрових рішень;
- чітке розмежування повноважень, прав і обов'язків між лінійними та функціональними менеджерами і працівниками кадрової служби;
- навчання взаєморозумінню і співробітництву за допомогою переведення працівників кадрової служби на посади лінійних керівників і навпаки.
