РОБОЧИЙ ЗОШИТ
для самостійної роботи
з дисципліни «Медсестринство в гінекології»
студента(ки)______________________________
курсу______________групи_________________
Викладач_________________________________
м. Кривий Ріг
2012 р.
Укладач – Робочий зошит розглянуто і схвалено на
викладач першої категорії засіданні ЦМК «Акушерство та гінекологія» Дяченко М.Г.
Голова ЦМК Кекіна Л.О.
Протокол №_2 від_ 5 вересня 2012 р.
Вступ
Поступова інтеграція вітчизняної системи освіти до європейської та світової потребує нових підходів у підготовці кваліфікованих фахівців, що базуватиметься на збільшенні організаційного, дидактичного та методичного ресурсу самостійної роботи. Процес реформування та розвитку системи вищої професійної освіти на сучасному етапі характеризується посиленням акцентів на підвищенні ролі самостійної роботи суб'єктів навчального процесу, що підтверджується основоположними засадами та вимогами Болонського процесу.
Згідно з Положенням "Про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах", самостійна робота студента є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов'язкових навчальних завдань.
Метою самостійної роботи є формування самостійності студента, його вмінь, знань, навичок, що здійснюється опосередковано через зміст і методи всіх видів учбових занять. Самостійна робота студентів необхідна не тільки для оволодіння певною дисципліною, але й для формування навичок самостійної роботи взагалі, в учбовій, науковій, професійній діяльності, здібності приймати на себе відповідальність, самостійно вирішувати проблему, знаходити конструктивні рішення, вихід із кризової ситуації
Методичні вказівки щодо самопідготовки.
Починаючи виконання самостійної роботи:
1. ознайомтесь з темою, планом занять;
2. ознайомтесь з методичними рекомендаціями щодо самостійної підготовки до теми;
3. вивчіть по підручнику, посібнику, лекції з акушерства дану тему;
4. ознайомтесь з інструкціями виконання практичних навичок до заняття;
5. проконтролюйте себе, дайте відповіді на питання самоконтролю;
6. виконайте завдання.
З метою поглиблення теоретичних знань та привиття навичок самостійної роботи знайдіть в мережі Інтернет або в періодичній медичній літературі цікаву інформацію по запропонованій темі. Оформіть ці дані у формі реферата або мультимедійної презентації та проінформуйте студентів групи.
Вивчіть алгоритми практичних навичок, здійсніть практичний тренінг з муляжами в кабінеті доклінічної практики та кабінеті тренінгу.
Навчальний матеріал дисципліни, передбачений робочим навчальним планом для засвоєння студентом в процесі самостійної роботи, виноситься на підсумковий контроль поряд з навчальним матеріалом, який опрацьовувався при проведенні аудиторних навчальних занять.
САМОСТІЙНА РОБОТА №1
Тема: «Основи законодавства України про охорону здоров’я жінки. Охорона праці в галузі.»
Актуальність теми. Гінекологія- це наука, що вивчає фізіологію жіночої статевої системи, захворювання статевих органів, їх діагностику, лікування і профілактику.Як наука гінекологія значно молодша від акушерства, вона тісно пов’язана з іншими медичними дисциплінами- анатомією, фізіологією, фармакологією, хірургією, терапією тощо.
Одним із напрямів соціальної політики України є забезпечення правових гарантій щодо охорони здоров’я жінки та підвищення її соціального статусу.
План
1. Історія розвитку гінекології в Україні.
2. Відомі вчені акушери-гінекологи.
3. Основи законодавства України про охорону здоров’я жінки.
4. Нормативно-правові документи, що забезпечують охорону праці в галузі.
Гігієна праці медичного персоналу.
Залежно від профілю діяльності, спеціалізації та конкретних умов праці, а також різного ступеню значущостіїх до специфічних професійних шкідливих чинників належать:
-значне нервово-емоційне напруження, яке пов’язане з почуттям співпереживання, відповідальності за здоров’я та життя пацієнтів;
-контакт з інфекційними хворобами, небезпека травматизації та зараження під час проведення маніпуляцій, обстежень, допомоги при пологах;
-несприятливе за фізичними та хімічними властивостями оточуюче середовище на робочому місці (забруднення повітря та предметів лікарськими, дезінфікційними речовинами тощо);
-змушене положення тіла, напруження зору,значні фізичні навантаження під час переміщення пацієнтів, відсутність належних умов для короткочасного відпочинку протягом робочої зміни;
-праця в нічний та понаднормативний час;
-стан емоційного напруження, що ускладнює повне відключення від професійно- службових справ після завершення робочого дня.
Для здійснення спостереження за станом здоров’я медичного персоналу в лікувально- профілактичних закладах проводиться низка заходів, а саме:
- регулярна якісна диспансерізація медичного персоналу спеціалістами різного профілю відповідно до чинного наказу МОЗ України;
- планове і бактервологічне обстеження медичного персоналу;
- своєчасне виявлення інфекційних захворювань серед медичного персоналу, включаючи гнійно- запальні;
- щоденний контроль за станом здоров’я медичних працівників у лікувальних закладах (акушерських стаціонарах, операційних тощо).
Акушерські стаціонари обладнують санпропускниками для персоналу з гардеробною і душовими кабінами. У разі правильного застосування важливу роль у захисті медичних прцівників відіграють захисний одяг (халати, костюми, фартухи) та взуття, маски, окуляри або щитки (при роботі з кров’ю та біологічними рідинами).
