Розв’яжіть ситуаційні задачі

Задача № 1. Хвора М., 23 роки, поступила в гінекологічне відділення з підозрою на гостру гонорею. Виконуючи ІІІ етап сестринського процесу, які обстеження запланує медична сестра для пацієнтки?_________________________________________________

________________________

Що підготує медична сестра для взяття мазків на бактеріоскопічне дослідження?______

____________________________________

Задача № 2. Хворій А., 29 років, що обстежується з приводу вторинного безпліддя, призначена гістеросальпінгографія. До яких методів обстеження належить процедура?

________________________

Що повинна відповісти медична сестра хворій, яка цікавиться метою проведення даного обстеження?_________________________

 

Контроль самостійної роботи- на практичному занятті № 1

 

 

САМОСТІЙНА РОБОТА №3

Тема: «С пецифічні запальні захворювання жіночих статевих органів»

Актуальність теми. Запальні захворювання жіночих статевих органів трапдяються у 60- 65% гвнекологічних хворих. особливо збільшилась їх кількість у нашій країні в останні роки внаслідок міграції, урбанізації населення, зміни статевої поведінки молоді. До специфічних запальних захворювань належать туберкульоз та хвороби, що передаються статевим шляхом.

План

1. Туберкульоз статевих органів.

2. Генітальний герпес.

3. Хламідіоз.

4. Уреаплазмоз.

5. СНІД.

Генітальний герпес

Захворювання спричинене вірусом простого герпесу (перевавжно другого типу), що локалізується здебільшого на слизовій оболонці сечових та статевих органів, каналу шийки матки, а також у нервових гангліях поперекового та сакрального відділів симпатичної нервової системи. Передається статевим шляхом. Під час вагітності може призвести до невиношування і вад розвитку ембріона.

Перебіг інфекції:

-типовий;

-атиповий;

-безсимптомний (вірусоносійство).

Стадії герпетичного процесу:

І- ураження зовнішніх статевих органів;

ІІ- ураження піхви, шийки матки, сечівника;

ІІІ- ураження матки, придатків, сечового міхура.

Клінічна картина

На слизовій оболонці і шкірі ураженої ділянки на початку захворювання з’являються множинні везикули, які через 2-3 дні розриваються та оголюють поверхні виразок із сірувато- жовтим нальотом. Канал шийки матки, зовнішнє вічко сечівника гіперемовані, набряклі. Захворювання триває 2-4 тижні, має схильність до рецидивів.

Основні скарги хворих- поява везикул, біль,серозні або серозно- гнійні виділення.

Діагностика

Виявлення вірусу або його антитіл у сироватці крові хворої, визначення збудника у виділеннях із піхви, шийки або поржнини матки і сечівника, методи ІФА, ПЛР.

Лікування

Системні противірусні препарати (ацикловір, фімцикловір) 5 днів, імуномодулятори (циклоферон), знеболювальні, вітаміни, місцево- ацикловір у вигляді крему. При стійкій ремісії проводять вакцинацію.

Хламідіоз

Збудник- хламідії (внутрішньоклітинні бактерії), які крім ураження органів сечової та статевої систем можуть призводити до розвитку пневмонії, бронхіту, кон’юнктивіту тощо. Інфекція може стати причиною патології вагітності, плода та новонародженого.

Шляхи зараження- статевий та побутовий (через забруднені руки, білизну, предмети туалету).

Інкубаційний період- 20-30 діб.

Клінічна картина

Відсутні специфічні клінічні прояви, пребіг торпідний, мало- або асимптомний, приймає хронічну або персистивну форму. Хламідіоз вражає нижні відділи сечової та статевої системи (цервіцит, кольпіт, бартолініт, уретрит, цистит), та верхні відділи (ендометрит, аднексит, пельвіоперитоніт).

Діагностика

Данні анамнезу (скарги, тривалість захворювання, безплідність) та результати об’єктивного обстеження. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження, ІФА (виявлення антигенів хламідій), ПЛР (молекулярно- біологічний метод), діагностичне виділення хламідій у культурах клітин.

Лікування

Одночасно лікують обох статевих партнерів, на час лікування забороняють статеве житя, вживання алкогольних напоїв, гострої їжі. Призначають антибіотики- макроліди (азитроміцин, кларитроміцин), фторхінолони (заноцин, ципробай), імуностимулятори, антимікотичні препарати. Місцево- мазеві вагінальні аплікації 10-14 днів. При стійкій ремісії- вакцинотерапія. Під час вагітності (ІІ та ІІІ триместри) та лактації за наявності клінічних проявів призначають спіраміцин.

Уреаплазмоз

Збудник- дрібні мікроорганізми Ureaplasma urealyticum, що локалізуються на слизових оболнках ротової порожнини, дихальних шляхів, нижніх відділів сечових та статевих шляхів. Спричиняють запалення в піхві, шийці матки, ендометрії, маткових трубах. Передаються статевим шляхом, їх часто виявляють у хворих на гонорею, трихомоніаз як супутню флору.Розрізняють гостру та хронічну форму захворювання без специфічних симптомів. Уреаплазму виділяють також у практично здорових жінок.

Клінічна картина

Мало відрізняється від такої при сальпінгіті, кольпіті, цервіциті іншої етіології.

Діагностика

Використовують бактеріологічний метод. Матеріал одержують із виділень піхви, каналу шийки матки, бартолінової залози. Також використовують серологічну діагностику, культуральний, ІФА методи, ПЛР, дослідження імунограми.

Лікування

Таке саме, як при хламідіозі.

Вивчіть самостійно матеріали підручників (І.Назарова «Медсестринство в гінекології», с.24-31; С. Хміль «Медсестринство в гінекології», с.141-143, 148-154)

та дайте відповіді на питання:

1. Які збудники спричиняють запальні процеси ЖСО неспецифічної етіології?

________________________

2. Які збудники спричиняють запальні процеси ЖСО специфічної етіології?

________________________

3. Яким чином передається більшість запальних захворювань специфічної етіології?

________________________

4. Які фізіологічні бар’єри жіночого організма створюють природну перешкоду патогенним мікроорганізмам? _________________________________________________

________________________________________________

5. До яких наслідків призводять запальні захворювання ЖСО?______________________

____________________________________

6. Туберкульоз статевих органів найчастіше вражає_______________________________

____________

7. Потенційні проблеми жінки, хворої на туберкульоз статевих органів:_______________

____________

8. Перерахуйте основні принципи лікування жінки, хворої на ЗПСШ:

· _______

· _______

· _______

9. Які препарати застосовують для лікування генітального герпесу?__________________

____________

 

 

Заповніть пусті місця в таблиці «Що мені відомо про СНІД?»

Питання	Відповіді
1. Збудник захворювання
2. Джерело зараження
3. Шляхи зараження
4. Чутливість ВІЛ до дії різних факторів зовнішнього середовища
5. Інкубаційний період
6. Основні симптоми СНІД- асоційованого симптомокомплексу
7. Діагностика
8. Лікування
9. Основні шляхи профілактики зараження

Підготуйте текст бесіди для учнів 9-11 класів на тему:

«Профілактика захворювань, що передаються статевим шляхом»

______________________

 

Контроль самостійної роботи- на практичному занятті № 3

 

САМОСТІЙНА РОБОТА № 4

Тема: «Кісти яєчників. Ендометріоз»

Актуальність теми. Частота доброякісних утворень яєчників становить 75-87 % випадків усіх новоутворень цього органа. Кісти відносять до непроліферуючих, небластоматозних (несправжніх) пухлин. Ендометріоз посідає третє місце серед захворювань жіночих статевих органів, частота його становить 10-15 % випадків. Останнім часом відзначається стійка тенденція до зростання частоти генітального ендометріозу.

План

1. Кісти яєчників: класифікація, клініка, діагностика.

2. Принципи лікування кіст.

3. Ендометріоз: етіопатогенез, класифікація, клініка, діагностика, принципи лікування.

 

Кіста яєчника — це порожнина, виповнена рідким вмістом, яка виникає у результаті затримки та надмірної секреції рідини. Найчастіше кісти локалізуються в яєчнику (кіста жовтого тіла, фолікулярна кіста яєчника, лютеїнові кісти, дермоїдна кіста) та у придатку, розташованому над ним (параоваріальна кіста).

Кіста яєчника фолікулярна — однокамерний тонкостінний пухлиноподібний утвір туго еластичної консистенції з прозорим вмістом, який виникає внаслідок скупчення рідини у кістозноатрезуючому фолікулі. Може виникати в будь-якому віці, часто- внаслідок перенесеного запального процесу. Оболонка кісти - це надмірно розтягнена оболонка фолікула. Зазвичай кіста буває невеликих розмірів- до 10 см. Росте у бік черевної порожнини.

Кіста жовтого тіла трапляється відносно рідко (2-5% відносно всіх пухлин яєчників).Це ретенційний утвір діаметром до 8 см, наповнений рідиною жовтого кольору, інколи з домішками крові. Стінки кісти товсті. Пухлина найчастіше однобічна, з’являється частіше під час вагітності, трапляється у жінок віком від 16 до 55 років.

Текалютеїнові кісти також належать до ретенційних кіст яєчників. Ці кісти частіше двобічні. Їх розміри можуть коливатись від величини апельсина до голівки новонародженого. Вони виникають при вагітності, міхуровому занеску чи хоріонепітеліомі, досить швидко ростуть. Кісти можуть самостійно розсмоктуватись у результаті лікування основного захворювання — міхурового занеска або хоріонепітеліоми матки.

Кіста параоваріальна — ретенційний однокамерний утвір між листками широкої зв'язки матки, який походить із розташованого над яєчником придатка. Виникає в основному у віці 20-40 років. Має щільно еластичну консистенцію, гладеньку поверхню, округлу чи овальну форму, наповнена прозорим рідким вмістом. Діаметр їх становить 8-10 см. Стінка тонка, прозора, із судинною мережею..

Клініка. Перебіг найчастіше безсимптомний. Можуть бути порушення менструального циклу (менорагії), біль унизу живота, за великих розмірів кісти- симптоми порушення функції суміжних органів (закреп, дізурія).

З метою діагностики необхідно ретельно збирати анамнез, проводити бімануальне дослідження, УЗД та лапароскопію.

Лікування. Хворі з діагнозом кісти яєчника повинні перебувати на диспансерному обліку. Ретенційні кісти невеликих розмірів можуть розсмоктуватись під впливом протизапальної терапії. Тому допустимо лікувати їх консервативно до 4-6 тижнів. Слід пам'ятати, що своєчасна діагностика і лікування ретенційних кіст у кінцевому результаті є профілактикою раку яєчника. Справжня пухлина яєчника виявляється у кожної третьої-четвертої хворої жінки з діагнозом ретенційної кісти. Тому доцільно вчасно ставити питання про оперативне лікування.

Ендометріоз — це захворювання, що характеризується розростанням за межами ендометрія ендометріальної тканини, яка за морфологічними ознаками подібна до слизової оболонки матки. Розрізняють статевий (генітальний) та позастатевий (екстрагенітальний) ендометріоз. До статевого належить ендометріоз матки та труб, яєчників («шоколадні» кісти), вагіни, зовнішніх статевих органів, шийки матки, зв'язок (92-94% випадків). Екстрагенітальний ендометріоз може локалізуватися в кишечнику, апендиксі, очеревині, сальнику, сечовому міхурі, діафрагмі, нирках та інших органах. Найчастіше це захворювання зустрічається у жінок 35-45 років.

Серед чинників ризику виділяють: спадкову схильність, гормональні порушення, патологічні пологи, гінекологічні операції, тривале застосування внутрішньоматкових контрацептивів.

Клініка. Основною ознакою внутрішнього ендометріозу є порушення менструацій, (гіперполіменорея), коричневі виділення наприкінці менструації або через декілька днів після неї. Ці симптоми тривають роками. Часто симптомом є альгодисменорея. Біль починає турбувати за декілька днів перед менструацією, під час менструації посилюється і стихає після її закінчення. Іноді біль може бути надзвичайно сильним, супроводжуватись втратою свідомості, нудотою,блюванням, можуть виникати болі при статевих зносинах.

Діагноз ендометріозу базується на добре зібраному анамнезі, даних бімануального дослідження та додаткових методах обстеження: кольпоскопії, біопсії, гістероскопії, лапароскопії, діагностичному вишкрібанні порожнини матки.

Лікування. Грунтується на комбінованому лікувальному впливі з використанням хірургічного та медикаментозного методів: знеболювальні, гормональні препарати, вітаміни, імуномодулятори. Також застосовують фізіотерапевтичне, санаторно- курортне лікування.

Вивчіть самостійно матеріал підручників (І.Назарова «Медсестринство в гінекології», с.42-43, 50; С. Хміль «Медсестринство в гінекології», с.204- 208, 221-222)

та дайте відповіді на питання:

1. Що називається кістою яєчника?______________________________________________

________________________

2. Чому кісти вважають несправжніми пухлинами?________________________________

____________________________________

3. Які клінічні симптоми характерні для кіст яєчників?_____________________________

____________________________________

4. Принципи лікування кіст яєчника:____________________________________________

____________________________________

5. Які обстеження включить медична сестра в план медсестринських втручань для пацієнтки, у якої при пальпації виявлене пухлиноподібне утворення в ділянці придатків?__________________________________________________________________

________________________

6. Як підготувати пацієнтку до УЗД органів малого таза?___________________________

________________________________________________

 

Заповніть пусті місця графа:

 

1._______________________________ 1.___________________________________

2._______________________________ 2.___________________________________ 3._______________________________ 3.___________________________________

4._______________________________ 4.___________________________________

5. _______________________________ 5.___________________________________

6._______________________________ 6.___________________________________

7._______________________________ 7.___________________________________

 

 

Тести

(позначте одну вірну відповідь)

1. У пацієнтки 35 р. з ожирінням запідозрено пухлину яєчника. Який додатковий метод дослідження необхідно провести для підтвердження діагнозу?

А. Кольпоскопію

В. Гістеросальпінгографію

С. Лапароскопію

Д. Пункцію через заднє склепіння

Е. Гістероскопію

2. У дівчинки 15 р. при проведенні профогляду в школі при пальпації живота праворуч від матки виявлено щільноеластичне рухоме неболюче утворення, з чіткими контурами, діаметром біля 15 см. Як медична сестра має вирішити проблему пацієнтки?

А. Поставити до відома батьків, рекомендувати огляд дитячого гінеколога

В. Скерувати дівчину на УЗД

С. Скерувати дівчину до онколога

Д. Провести бесіду, спостерігати

Е. Рекомендувати з’явитись повторно через місяць

3. У хворої з пухлиною матки раптово виник гострий біль внизу живота. Що повинна зробити медична сестра?

А. Ввести знеболюючий засіб

В. Повідомити лікаря

С. Холод на низ живота

Д. Тепло на низ живота

Е. Зробити очисну клізму

4. У пацієнтки 30 р. діагностована кіста яєчника. Після бурхливої перистальтики кишківника з’явились симптоми гострого живота. Якою має бути тактика медсестри?

А. Зробити очисну клізму

В. Ввести знеболюючі засоби

С. Холод на живіт

Д. Негайна госпіталізація

Е. Ввести спазмолітики

5. До справжніх пухлин яєчника відносять:

А. Кісти

В. Кістоми

С. Лейоміоми

Д. Дисплазії

Е. Остеоми

6. Фолікулярна кіста- це:

А. Справжня пухлина яєчника

В. Доброякісна пухлина матки

С. Злоякісна пухлина матки

Д. Злоякісна пухлина яєчника

Е. Пухлиноподібне утворення яєчника

 

7. Який додатковий метод дослідження необхідний для уточнення діагнозу

«Пухлина яєчника»?

А. Кольпоскопія

В. Гістеросальпінгографія

С. УЗД

Д. Пункція через заднє склепіння

Е. Кольпоцитологічне дослідження