2.1. Мета практики:
забезпечення взаємозв’язку науково-теоретичної й практичної підготовки студентів до самостійної професійної діяльності; надання первинного досвіду професійної діяльності відповідно до спеціалізації навчальної магістерської програми; створення умов для розвитку інноваційно-творчого потенціалу студентів та формування професійних компетенцій майбутніх соціальних працівників.
2.2. Завдання практики:
1. Участь в процесі надання соціальних послуг клієнтам, групам клієнтів.
2. Розвиток проектно-аналітичної та консультативної діяльності в соціальній сфері.
3. Засвоєння та застосування традиційних та інноваційних практик в процесі надання соціальних послуг.
4. Участь у розробці та впровадженні інноваційних технологій соціальної діяльності.
5. Участь у розробці та впровадженню соціального проекту (програми), який спрямовано на вирішення проблем певної групи клієнтів або проекту, який спрямовано на підвищення якості надання соціальних послуг та управління діяльністю соціальних служб, установ і закладів соціального захисту та соціального обслугування..
2.3. Виробнича (професійна) практика є обов’язковою у підготовці магістрів і як особлива форма поєднання теоретичних питань навчальних дисциплін професійного спрямування з практикою надання соціальних послуг, безпосередньо забезпечує професійно-практичну підготовку студентів.
Знання студентів. У результаті засвоєння матеріалу виробничої (професійної) практики студент узагальнює та систематизує знаннями про:
- засоби та методи розв’язання проблем клієнтів шляхом залучення відповідних фахівців, мобілізації власного потенціалу та ресурсів клієнтів;
- моделі соціальної роботи та технології соціальної роботи в сфері соціального захисту, соціального обслуговування та підтримки населення.
- сучасні стандарти надання соціальних послуг різним категоріям клієнтів, відповідно до яких здійснюється оцінка якості та управління соціальними послугами.
Уміння студентів. У результаті виконання завдань виробничої (професійної) практики студенти набувають, удосконалюють, узагальнюють і систематизують навички та уміння:
a Самостійно здійснювати пошук ефективних методів та технологій надання соціальної допомоги і послуг певним групам клієнтів відповідно до їх потреб та проблем;
a Орієнтуватися у законодавчий системі й нормативно-правових актах, застосовувати правові норми в професійній діяльностості.
a Виявляти клієнтів та сім’ї, що перебувають у складних життєвих обставинах.
a Представляти результати проходження практики у формі звітної документації та комп’ютерної презентації.
a Формування умінь щодо застосування комплексного підходу до вирішення проблем клієнта та визначення ролі кожного фахівця, який працює з окремими категоріями: соціального працівника, соціального педагога, медика, вчителя, вихователя, психолога, юриста;
a створення умов для формування у студентів діагностичних і організаторських умінь з метою розвитку комунікативних і аналітичних здібностей майбутнього соціального працівника.
a оволодіння практичними технологіями соціальної профілактики, корекційно-реабілітаційної роботи з різними категоріями населення, виконання професійних функцій фахівця у комплексі;
a оволодіння уміннями встановлювати професійно-етичні відносини у сім’ях різного типу, проектуванню соціально-педагогічної роботи з дітьми та молоддю;
a формування умов щодо вдосконалення комунікативних, організаторських, діагностичних, дидактичних, аналітичних умінь і професійно-значущих якостей особистості, формування проективних умінь майбутнього фахівця соціальної сфери.
Зміст діяльності студентів-практикантів:
– скласти індивідуальний план роботи на період практики;
– вивчити зміст діяльності соціального інституту;
– планування діяльності згідно з окремим напрямом;
– розробити проект соціальної програми за одним із напрямів роботи конкретного відділу;
– участь у розробці методичних матеріалів відділу.
Форми звітності студента про практику:
– звіт про проходження практики;
– відгук-характеристика;
– пакет матеріалів діяльності інститутів соціальної допомоги;
– проект організаційної форми;
– соціальна програма (проект);
– наочність;
– методичні матеріали.
Норми оцінювання роботи студентів під час практики:
Після проходження практики студент повинен знати:
– особливості соціальних технологій і механізми їх реалізації, які використовуються в роботі певної соціальної інституції;
– особливості професійно-етичних відносин між соціальним працівником та клієнтом;
уміти:
– збирати, обробляти та встановлювати соціальний аналіз певних груп населення;
– активізувати власні сили клієнта для вирішення його проблеми;
– проектувати власну соціальну діяльність;
– використовувати власний досвід та підхід для ліквідації негативних факторів, що привели до соціальної кризи;
– аналізувати конкретну ситуацію і бачити свою роль у вирішенні проблем клієнта;
– корегувати та управляти соціальною ситуацією розвитку клієнта;
– аналізувати результати своєї професійної діяльності.
| Види робіт | Кількість балів |
| Регулярне проходження практики | |
| Щоденник практики | |
| Аналіз плану роботи соціальної інституції на квартал та рік | |
| Розробка соціального проекту | |
| Перелік документації, з якою працює соціальний працівник | |
| Фотоматеріали | |
| Звіт по практиці |
Оцінку «відмінно» отримує студент, сума балів якого становить 90-100; «добре» - 70-89 балів; «задовільно» - 60-69 балів. Практика не зараховується, якщо студент набрав менше 59 балів.
