Мета та завдання виробничої (професійної) практики

 

2.1. Мета практики:

 

забезпечення взаємозв’язку науково-теоретичної й практичної підготовки студентів до самостійної професійної діяльності; надання первинного досвіду професійної діяльності відповідно до спеціалізації навчальної магістерської програми; створення умов для розвитку інноваційно-творчого потенціалу студентів та формування професійних компетенцій майбутніх соціальних працівників.

 

2.2. Завдання практики:

 

1. Участь в процесі надання соціальних послуг клієнтам, групам клієнтів.

2. Розвиток проектно-аналітичної та консультативної діяльності в соціальній сфері.

3. Засвоєння та застосування традиційних та інноваційних практик в процесі надання соціальних послуг.

4. Участь у розробці та впровадженні інноваційних технологій соціальної діяльності.

5. Участь у розробці та впровадженню соціального проекту (програми), який спрямовано на вирішення проблем певної групи клієнтів або проекту, який спрямовано на підвищення якості надання соціальних послуг та управління діяльністю соціальних служб, установ і закладів соціального захисту та соціального обслугування..

 

2.3. Виробнича (професійна) практика є обов’язковою у підготовці магістрів і як особлива форма поєднання теоретичних питань навчальних дисциплін професійного спрямування з практикою надання соціальних послуг, безпосередньо забезпечує професійно-практичну підготовку студентів.

Знання студентів. У результаті засвоєння матеріалу виробничої (професійної) практики студент узагальнює та систематизує знаннями про:

- засоби та методи розв’язання проблем клієнтів шляхом залучення відповідних фахівців, мобілізації власного потенціалу та ресурсів клієнтів;

- моделі соціальної роботи та технології соціальної роботи в сфері соціального захисту, соціального обслуговування та підтримки населення.

- сучасні стандарти надання соціальних послуг різним категоріям клієнтів, відповідно до яких здійснюється оцінка якості та управління соціальними послугами.

Уміння студентів. У результаті виконання завдань виробничої (професійної) практики студенти набувають, удосконалюють, узагальнюють і систематизують навички та уміння:

a Самостійно здійснювати пошук ефективних методів та технологій надання соціальної допомоги і послуг певним групам клієнтів відповідно до їх потреб та проблем;

a Орієнтуватися у законодавчий системі й нормативно-правових актах, застосовувати правові норми в професійній діяльностості.

a Виявляти клієнтів та сім’ї, що перебувають у складних життєвих обставинах.

a Представляти результати проходження практики у формі звітної документації та комп’ютерної презентації.

a Формування умінь щодо застосування комплексного підходу до вирішення проблем клієнта та визначення ролі кожного фахівця, який працює з окремими категоріями: соціального працівника, соціального педагога, медика, вчителя, вихователя, психолога, юриста;

a створення умов для формування у студентів діагностичних і організаторських умінь з метою розвитку комунікативних і аналітичних здібностей майбутнього соціального працівника.

a оволодіння практичними технологіями соціальної профілактики, корекційно-реабілітаційної роботи з різними категоріями населення, виконання професійних функцій фахівця у комплексі;

a оволодіння уміннями встановлювати професійно-етичні відносини у сім’ях різного типу, проектуванню соціально-педагогічної роботи з дітьми та молоддю;

a формування умов щодо вдосконалення комунікативних, організаторських, діагностичних, дидактичних, аналітичних умінь і професійно-значущих якостей особистості, формування проективних умінь майбутнього фахівця соціальної сфери.

Зміст діяльності студентів-практикантів:

– скласти індивідуальний план роботи на період практики;

– вивчити зміст діяльності соціального інституту;

– планування діяльності згідно з окремим напрямом;

– розробити проект соціальної програми за одним із напрямів роботи конкретного відділу;

– участь у розробці методичних матеріалів відділу.

Форми звітності студента про практику:

– звіт про проходження практики;

– відгук-характеристика;

– пакет матеріалів діяльності інститутів соціальної допомоги;

– проект організаційної форми;

– соціальна програма (проект);

– наочність;

– методичні матеріали.

Норми оцінювання роботи студентів під час практики:

Після проходження практики студент повинен знати:

– особливості соціальних технологій і механізми їх реалізації, які використовуються в роботі певної соціальної інституції;

– особливості професійно-етичних відносин між соціальним працівником та клієнтом;

уміти:

– збирати, обробляти та встановлювати соціальний аналіз певних груп населення;

– активізувати власні сили клієнта для вирішення його проблеми;

– проектувати власну соціальну діяльність;

– використовувати власний досвід та підхід для ліквідації негативних факторів, що привели до соціальної кризи;

– аналізувати конкретну ситуацію і бачити свою роль у вирішенні проблем клієнта;

– корегувати та управляти соціальною ситуацією розвитку клієнта;

– аналізувати результати своєї професійної діяльності.

Види робіт	Кількість балів
Регулярне проходження практики
Щоденник практики
Аналіз плану роботи соціальної інституції на квартал та рік
Розробка соціального проекту
Перелік документації, з якою працює соціальний працівник
Фотоматеріали
Звіт по практиці

 

Оцінку «відмінно» отримує студент, сума балів якого становить 90-100; «добре» - 70-89 балів; «задовільно» - 60-69 балів. Практика не зараховується, якщо студент набрав менше 59 балів.