Виробничі працівникиі зв`язки між ними утворюють професійно-кваліфікаційну структуру

ЛЕКЦІЯ 2

Модуль 1. Професіограма керівника навчального закладу

Змістовий модуль 2. Побудова адміністративної служби та забезпечення продуктивних дисциплінарних відносин в НЗ

Тема 2. Завдання і функції адміністративної служби та управління дисциплінарними відносинами в НЗ

1. Різновиди структур.

2. Організаційна структура управління, її сутність і елементи.

3. Структура апарату управління.

4. Сутність понять «поведінка», «дисципліна», «дисципліна праці» та «дисциплінарні відносини».

5. Трудова дисципліна.

6. Поняття внутрішнього трудового розпорядку як основа організації праці.

7. Методи управління дисциплінарними відносинами.

8. Види дисциплінарних стягнень.

 

 

Різновиди структур

Ключові слова: структура, предмет структуризації соціально-економічної системи, професійно-кваліфікаційна структура, управлінські працівники.

1.1. Структура – невід`ємний атрибут усіх реально існуючих систем, бо саме вона надає їм організованості й цілісності.

1.2. Предметом структуризації соціально-економічної системи (НЗ) є як об`єкт так і суб`єкт управління, що відрізняється своїми властивостями і специфічними функціями.

1.3. Професійно-кваліфікаційна структура – це виробничі працівники і зв`язки, що утворюються між ними.

1.4. Управлінські працівники – це елементами структури апарату управління.

Категорія «структура» відображає побудову і внутрішню форму системи. Структура – невід`ємний атрибут усіх реально існуючих систем, бо саме вона надає їм організованості й цілісності.

Предметом структуризації соціально-економічної системи (НЗ) є як об`єкт так і суб`єкт управління, що відрізняється своїми властивостями і специфічними функціями.

Наявність структур у системі і їхній розвиток є основою всієї організації, поза межами яких не може реалізуватися ні навчально-виховний процес, ні функції управління.

НЗ – це соціальна структура, що характеризує склад педагогічних працівників, учнів, техперсонал і їх розподіл за професійно-кваліфікаційним і статево-віковим складом, рівнем освіти, інтелектом, сімейним станом та інше.

Соціальна структура утворюється людьми (як членами виробничого колективу) і міжособистісними стосунками.

Виробничі працівникиі зв`язки між ними утворюють професійно-кваліфікаційну структуру.

Вступаючи у відносини між собою, вони утворюють об`єкти управління.

Управляють цими об`єктами управлінські працівники. Вони є елементами структури апарату управління, що являє собою розподіл управлінських працівників відповідно до посад (ролей) і їхніх взаємин, які виникають у процесі управління. Дія на об`єкти управління з боку апарату управління є наслідком переробки інформації та ухвалення управлінського рішення. Апарат управління є одним із джерел і одержувачів інформації, а також місцем зосередження влади й лідерства.

Управлінські працівники мають бути компетентними і кваліфікованими.

Відносини у структурі апарату управління існують у вигляді формальних і неформальних зв`язків.

Організаційна структура управління є об`єднавчим і центральним елементом організації. Вона складається з елементів, що забезпечують функціонування як єдиний організаційно-економічний механізм усіх інших структур. Організаційна структура управління (ОСУ) виконує об`єднавчу роль, забезпечуючи цілісність організації.

Між ОСУ і апаратом управління існує складна і, на перший погляд, непомітна схожість, що призводить на практиці до їх ототожнення.

Отже, у складі організації є дві дуже взаємозалежні, але конструктивно самостійні структури: організаційна структура управління і структура апарату управління. Два типи структур відомі в літературі з теорії організацій. Так, М. Вебер виділяв бюрократичні й традиційні форми організації, Ретлісбергер і Діксон розрізняли формальні й неформальні організації, Блау запропонував розрізняти формальний і неформальний авторитет, Берне й Стакер ввели поняття механічних і органічних форм організації.

Розділяючи ці два види структур, Г.Х. Попов пише, що «прагнення розглядати структуру і штати як одну проблему є відображенням тієї практики управління, при якій затверджувалися відразу структура, чисельність і кожна посада апарату управління. Наявність цих показників у тих самих документах і привчила вважати їх частинами одного цілого».

Отже, час від часу з`являються праці, у яких наголошується на розходженні між двома структурами організації, із яких одна (ОСУ) ґрунтується на функціях управління, друга (САУ) – на соціальних відносинах, що складаються між людьми, котрі обіймають певні посади. Проте ця проблема досі залишається спірною.

Усі розглянуті структури за своїм змістом є організаційними структурами. Тому використання цього терміна тільки щодо однієї організаційної структури управління, що спостерігається в сучасній літературі, на думку автора, некоректне і неправильне.