Кафедра фізичного виховання
ЗАТВЕРДЖУЮ
Завідуючий кафедри фізичного виховання
І.П. Радомський
____.________________ 2012 року
ПЛАН-КОНСПЕКТ ПРОВЕДЕННЯ
ЛЕКЦІЙНОГО ЗАНЯТТЯ
ТЕМА № 1. Правове регулювання охорони праці
З дисципліни: Основи охорони праці
Категорія слухачів: студенти
Навчальна мета: Довести до студентів нормативні положення з питань охорони праці в Україні.
Виховна мета: Виховувати у студентів почуття відповідальності за організацію безпечних методів виробничих процесів на підприємствах.
Розвивальна мета: формування у студентів здатності творчо мислити, вирішувати складні проблеми інноваційного характеру й приймати продуктивні рішення у галузі охорони праці
Навчальний час: 2 години
Навчальне обладнання, ТЗН: проектор, слайди
Наочні засоби: клас БЖД, плакати, стенди
Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки: БЖД, Екологія, ОПвГ.
План лекції
I. Вступна частина – 5 хв.
ІІ. Основна частина - 80 хв.
1. Сутність, цілі і завдання охорони праці.
2. Законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці.
3. Основні положення законодавства України з питань охорони праці
· Гарантії прав громадян на охорону праці.
· Нормування робочого часу і відпочинку.
· Трудова дисципліна.
ІІІ. Заключна частина – 5 хв.
Література:
1. М.П.Гандзюк. Основи охорони праці // Підручник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Каравела, 2003. – 408 с.
2. Є.О.Геврик. Охорона праці // Навчальний посібник. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003. – 280 с.
ТЕКСТ ЛЕКЦІЇ
Сутність, цілі і завдання охорони праці.
Охорона праці – система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на збереження здоров’я і працездатності людини в процесі її трудової діяльності.
Правові заходи – це розробка і впровадження в дію нормативно-правових
актів з охорони праці підприємств;
Організаційно-технічні заходи – це:
– контроль за дотриманням вимог нормативних актів з ОП;
– організація техніки безпеки трудової діяльності;
– забезпечення працівників засобами індивідуального захисту, тощо.
Соціально-економічні заходи – це:
– соціальний захист працівників;
– навчання та підвищення їх професійного рівня з питань ОП;
– стимулювання та заохочення сумлінних працівників за дотримання техніки безпеки;
– притягнення до відповідальності порушників вимог ОП, тощо.
Санітарно-гігієнічні заходи – це:
– створення безпечних умов праці;
– оздоровлення виробничого середовища;
– нормування дії шкідливих виробничих чинників: (забруднення повітря, шум, вібрація, освітлення робочої зони, заниження дії електромагнітних, іонізуючих та інших шкідливих випромінювань)
Лікувально-профілактичні заходи – це:
– профілактика виробничого травматизму;
– медична реабілітація та оздоровлення працівників;
– відшкодування завданої шкоди потерпілим, тощо.
В цілому “Охорона праці” вивчає небезпечні виробничі фактори, та розробляє методи їх попередження з метою усунення нещасних випадків та професійних захворювань на виробництві.
Головними об’єктами охорони праці є:
– людина і її трудова діяльність;
– гігієнічний стан виробничого середовища;
– ергономічний взаємозв’язок працівника з виробничим обладнанням;
– організація праці та безпечність виробничих процесів.
Повністю безпечних виробництв не існує. Тому, основна задача охорони праці полягає в приведені до мінімуму можливості виникнення на підприємстві нещасних випадків і професійних захворювань, та створення працівникам комфортних умов праці, що забезпечують її максимальну продуктивність.
Крім того, щоб правильно організувати безпечну трудову діяльність, необхідно задовольнити ряд вимог, а саме: економічні, психофізіологічні, антропометричні, біомеханічні, гігієнічні, естетичні та соціальні.
· Економічні вимоги – це:
– підвищення технічного оснащення виробничих процесів;
– вибір оптимальних технологій праці;
– більш повне використання технічного обладнання;
– раціональна організація робочого місця.
· Психофізіологічні вимоги – це:
– відповідність професійних навичок людини до її трудової діяльності;
– введення раціональних режимів праці і відпочинку;
– скорочення об’єму інформації;
– заниження нервово-емоціональних напружень і фізичних навантажень;
– професійний відбір працівників.
· Антропометричні і біомеханічні вимоги – це встановлення відповідності засобів виробництва до зросту, сили, форм і маси тіла людини, та направленості її рухів;
· Гігієнічні вимоги – це створення оптимальних кліматичних і метеорологічних умов праці, а також фізико-хімічного складу повітря, освітленості та рівня шуму і вібрації на робочих місцях.
· Естетичні вимоги – це приведення у відповідність до естетичних потреб художньо-конструкторського стану виробничих приміщень, робочих місць, та знарядь виробництва.
· Соціальні вимоги – це підвищення професійної підготовки працівників, їх творчої активності та ефективності управління виробництвом.
Але в ергономічній системі “ Людина–техніка–довкілля ” провідна роль все-ж таки належить людині. Тобто, в період бурхливого впровадження в промисловості новітньої техніки, проблема оптимізації взаємовідносин між людиною, машиною та виробництвом стала нагальною і основною у будь якій галузі народного господарства. І саме це становить основу усіх нормативно-правових і законодавчих актів з охорони праці по забезпеченню безпечного виробничого процесу.
ЗАКОНОДАВЧІ ТА Нормативно-ПРАВОВІ АКТИ з охорони праці
Основними законодавчими та нормативно-правовими актами щодо охорони праці є:
1. Законодавчі акти:
– Конституція України;
– Кодекс Законів про працю (КЗпП);
Інші Закони України, а саме:
– “Про охорону праці” в новій редакції від 21 листопаду 2002 р.
– “Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення” від 24.02.1994 р.
– “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23.09.1999 р.
– “Про пожежну безпеку” від 17.12.1993 р.
– “Про дорожній рух” від 30 06.1993 р., та інші.
2. Державні нормативні акти про охорону праці (ДНАОП) – це правила; стандарти; норми; положення; інструкції; та інші документи, яким надано чинність правових норм, обов’язкових для виконання.
В залежності від сфери дії ДНАОП поділяються на міжгалузеві і галузеві.
Міжгалузеві державні нормативні акти про охорону праці – це акти загальнодержавного значення, дія яких розповсюджується на всі підприємства і організації незалежно від їх відомчої приналежності і форм власності.
Галузеві державні нормативні акти про охорону праці – це акти, дія яких розповсюджується на підприємства, організації і установи конкретної галузі народного господарства, в незалежності від форм їх власності і виду діяльності.
З метою обробки на ПЕОМ, ДНАОП кодуються наступним чином:
Група для міжгалузевих нормативних актів має цифрову позначку в залежності від державних органів, що їх затвердили. Наприклад
– 0.00 – Держнаглядохоронпраці;
– 0. 03 – Міністерство охорони здоров’я України;
– 0. 06 – Держстандарт, і так далі.
Група для галузевих нормативних актів має цифрову позначку у відповідності до “Загального класифікатора галузей народного господарства”.
– 1 .1.10 – електроенергетика;
– 1.3.10 – хімічна промисловість;
– 2.1.20 – тваринництво і птахівництво, і т.д.
Види нормативних актів для міжгалузевих і для галузевих ДНАОП мають однакове значення, і позначаються:
| 1 –Правила. 2– ОСТи. 3– Норми. 4– Положення та статути. | 5– Інструкції. 6– Рекомендації та вимоги. 7– Технічні умови безпеки. 8– Переліки та інше. |
3. Нормативні акти про охорону праці, що діють на підприємстві – це документи, які розробляються безпосередньо на підприємствах (виходячи з загальних вимог ДНАОП), затверджуються їх власником, та діють в межах даного підприємства. Це різного роду "положення, накази, вказівки, інструкції, тощо. Необхідно відрізняти ДНАОП від відомчих документів про охорону праці (ВДОП), які розробляються на їх основі і затверджуються міністерствами та відомствами України чи іншими об’єднаннями підприємств з метою конкретизації вимог ДНАОП в залежності від специфіки даної галузі.
4. Державні стандарти України (ДСТУ) – це нормативні акти які регламентують певні вимоги до обладнання, сировини, організації безпеки тощо.
5. Законодавчі акти з охорони праці колишнього СРСР, які і понині мають чинність в Україні до їх заміни або скасування.
До них відносяться:
– Міждержавні стандарти системи безпеки (ГОСТ ССБТ).
– Санітарні норми і правила (СН і П)
В російській термінології (САнН и П).
– Будівельні норми і правила (БН і П)
В російській термінології (СН и П) строительные
нормы и правила.
Державні стандарти Системи стандартів безпеки праці (ГОСТ ССБТ) колишнього СРСР позначаються:
