1. При перезаряджанні вогнегасника необхідно провести гідравлічні випробування корпусу тиском 18-20 МПа упродовж 1 хв. Протікаючі вогнегасники ремонту не підлягають, їх належить списувати.
2. При збиранні і розбиранні ВПП на запірно-пусковий пристрій повинна бути встановлена запобіжна чека.
3. Забороняється ремонтувати заповнені пускові балончики.
4. Забороняється допускати до експлуатації вогнегасники з глибокими забоїнами, вм’ятинами, іржею на корпусі.
5. При роботі з піноутворювачем (ПУ) працювати в гумових рукавицях, при потраплянні на шкіру промити її великою кількістю води.
Вогнегасник повітряно-пінний ВПП-100 використовується для гасіння пожеж класів А і В. Вогнегасник не може бути використаний для гасіння речовин, горіння яких проходить без доступу повітря (бавовна, піроксилін і т.п.), горючих металів (лужних, лужноземельних) та електроустановок під напругою.
Вогнегасник змонтований на одновісному возику. При роботі вогнегасник ставиться у вертикальне положення. На корпусі закріплений балон з вуглекислотою. В середині корпуса проходить сифонна трубка, яка на поверхні з’єднується із шлангом. На кінці шланга прикріплено ствол для отримання піни середньої кратності (ГПС-100). Запобіжний клапан відрегульований на тиск 0,87-0,90 МПа.
Корпус вогнегасника випробовується на міцність і герметичність гідравлічним тиском 1,1 МПа (11 кг/см2). У верхньому дні корпусу змонтований запобіжний клапан.
Строк експлуатації вогнегасника ВПП-100 до першого випробування становить 5 років. Гарантійний строк служби - 24 місяці з дня початку роботи.
Ваговий контроль кількості двоокису вуглецю в балоні проводиться через кожні 6 місяців. При зменшенні ваги С02 на 75 г балон необхідно відправити на дозаправку. Виготовлювач - Маріупольське акціонерне товариство «Пожзахист».
Підготовка вогнегасника до роботи
І. Порядок роботи
1. Перевірити комплектність вогнегасника згідно з паспортом.
2. Відкрутити кришку поворотом ключа проти годинникової стрілки і зняти її.
3. В горловину через фільтр залити 6%-й розчин піноутворювача.
4. Запірно-пусковий пристрій балона (вогнегасник ВВ-2) опломбувати.
При виникненні пожежі:
а) підвести вогнегасник до вогнища на відстань 5-6 метрів, встановити його вертикально;
б) розкрутити гумовий шланг і спрямувати піногенератор на вогнище;
в) відкрити ЗПП на балоні з С02;
г) спрямувати струмінь піни на ближній край вогню з поступовим переміщенням струменя.
Вогнегасник стаціонарний ВППУ-250 призначений для гасіння пожеж класів А, В на промислових і складських об’єктах народного господарства. Вогнегасники встановити у приміщеннях з температурою повітря від +3 до +5°С.
Вогнегасник складається з стального корпусу, пускового балона (ВВ-5) з огородженням, котушки зі шлангом, запобіжного клапана і піногенератора. Корпус вогнегасника зварний, на чотирьох ніжках. До нижнього патрубка приварена зливна трубка з корковим краном і з’єднувальною головкою ГМ-50, яка одночасно використовується для заповнення корпусу водою і зливу її. Нижній патрубок закритий кришкою і призначений для огляду та чистки внутрішньої поверхні корпусу. Заливний патрубок із заглушкою призначений для заливання піноутворювача, верхній патрубок із заглушкою - для контролю за рівнем заповнення корпусу розчином.
Систематично необхідно слідкувати за станом вогнегасникаі проводити його чистку від пилу. Особливо треба слідкувати за чистотою сітки ГПС, бажано верхню частину його закрити папером або плівкою. При пожежі плівку зірвати.
Раз у рік перевірити якість заряду. При необхідності замінити. Якщо вага С02 менша 3 кг, балон необхідно дозарядити.
Через кожні три роки необхідно провести огляд внутрішньої поверхні корпусу вогнегасника. У випадку появи іржі необхідно її зачистити, а потім поверхню покрити епоксидною емаллю ЕП-773 і повністю просушити.
Через кожні 6 років одночасно з внутрішнім оглядом провести випробування корпусу на міцність і герметичність гідравлічним тиском 1,3 МПа упродовж 3-х хв. Повторний огляд пускових балонів має проводитись один раз на 10 років.
