Розміщують вогнегасники на допустимих і видимих місцях на висоті не менше 1,5 м. На кожний вогнегасник заводять формуляр (паспорт), де роблять записи про перевірку, заряджання, випробування. З метою покращання обліку рекомендується всі вогнегасники пронумерувати. Записи, пов’язані з експлуатацією, можна робити в журналі за формою, поданою в табл. 1.
Таблиця 1
Номер вогнегасника | Дата вводу в експлуатацію | Дата випуску | Дата випробування | Дати проведення щомісячного огляду | Відповідальний за експлуатацію |
1991 р. | 1991 р. | 4.01.91 р. | 4.01, 2.02, 3.04, 5.05, 6.06, 3.07, 4.08, 7.09, 7.10, 8.11, 2.12. | Зарицька | |
- | - | 10.01.92 р. | 7.02, 3.03,….., 11.12. | Павлик | |
- | - | 11.01.93 р. | 7.02, 3.03,….. 11.12. | Щур |
На кожний вогнегасник заводиться окрема сторінка. Один раз на рік перевіряють якість заряду і стан корпусів вогнегасників. Змішують 4,5 см3 кислотної частини з 88 см3 лужної частини, при цьому кратність піни повинна бути не менше 4. Якщо К=4, заряд підсилити або змінити. Вогнегасники, встановлені на відкритому повітрі, потрібно захистити від атмосферних опадів (спец, шафи, навіси). Для чистки сприску на ручці для переносу ВХП вішаютьшпильку. Вогнегасники повинні зберігатись тільки у вертикальному положенні.
За останні роки широкого розповсюдження набули вогнегасники ВХПП (вогнегасник хімічний повітряно-пінний). Відрізняються від ВХП зарядом: у лужну частину заливають 0,5 л піноутворювача, а на сприск навертають пінну насадку. Замість лужної частини і піноутворювача можна використати готовий в сухому вигляді. Принцип дії ВХПП заснований на використанні хімічної реакції між кислотою і лужною частинами (компонентів заряду). При змішуванні обох частин заряду в результаті реакції виділяється вуглекислий газ, який в корпусі вогнегасника створює підвищений тиск 0,1 - 0,15 МПа, а заряд у вигляді пінного струменя через сприск поступає в пінній насадок, де підсмоктує навколишнє повітря. На виході отримуємо піну середньої кратності, яка викидається на відстань 3-4 м.
Рис. 9.2. ВХПП-10: 1 - корпус, 2 - циліндр з кислотною частиною, 3 - клапан, 4 - вихідний отвір, 5 - пусковий важіль, 6 -запірна мембрана, 7 - розпилювач, 8 - інжектори,9 - корпус пінної насадки, 10 - сітка.
При роботі з ВХП і ВХПП можливі такі негативні явища:
* забруднення, перекривання отвору сприску (тиск у корпусі через 10 с. може досягати 15 атм);
* самовільне спрацювання (несправне кріплення кислотного циліндра або його пошкодження);
* неякісна піна, дальність струменя менша норми (мало лужної і кислотної частини).
Подвійний заряд може спричинити нещасний випадок.
Всі вогнегасники даного типу приводяться в дію так:
1.Піднести вогнегасник до вогнища.
2.Прочистити сприск.
3.Повернути ручку ЗПП на кришці вогнегасника вверх до відказу (на 180° в вертикальній площині).
4.Перевернути вогнегасник вверх дном, потрясти.
5.Спрямувати струмінь піни на вогонь.
При роботі з вогнегасниками не рекомендується рукою братись за дно вогнегасника.
При гасінні горючих твердих матеріалів спрямовують струмінь піни в місце найбільшого горіння. При гасінні легкозаймистих рідин піною накривають всю поверхню, починаючи з ближнього краю.