Розкрийте поняття «соціальне партнерство» у широкому і вузькому його трактуванні

У сучасних світоглядних конструкціях соціальне партнерство розглядається у двох

аспектах: у широкому розумінні — як суспільний договір між класами і соціальними

групами щодо забезпечення певних умов співіснування на основі узгодження їхніх ін-

тересів — та у вузькому розумінні — як спосіб узгодження інтересів провідних соці-

альних сил у сфері праці, що здійснюється здебільшого на засадах трипартизму.

Трипартизм — взаємовигідна взаємодія трьох стрижневих соціальних сил: капіталу

(роботодавців), праці (найманих працівників) і держави (владних структур); від неї залежать стійкість розвитку суспільства й економіки, якість трудового життя.

Трипартизм — це одночасно й інтеграція зусиль основних соціальних сторін

(представників праці і капіталу), і подовження «рук держави» щодо впливу на

соціально-трудову сферу без залучення законодавчо-владного інструментарію.

Соціальне партнерство — це не тільки узгодження позицій його суб’єктів,

а й узяття рівновідповідальних зобов’язань щодо додержання домовленостей та

виконання узгоджених рішень. Механізм соціального діалогу дає можливість

спрямувати групи інтересів у вектор інноваційного, продуктивного, конструк-

тивного розвитку соціально-трудової сфери

Визначте сутність і зміст соц партнерства.

Воно передбачає партнер між 2 соц групами – роботодавцями та найманими працівник і спрямоване на узгодження їхніх соц-труд інтерес.

Зміст соц партнерства передбачає: визнач критеріїв соц справедливості і встановл гарантій захисту ефективності праці суб'єктами соц партнерства; спільний розгляд сторонами соціально-трудової політики на основі підвищення ефективності праці; переговорно-договірний характер взаємовідносин між сторонами при вирішенні розбіжностей. Обставини:

Перша. Найм працівники і роботодавці та їхні представн органи мають не тільки спільні, а й відмінні, іноді протилеж соц-ек інтереси.

Наймані прац виступають як носії робочої сили. Вони надають роботодавц труд посл в обмін на необхід засоби життєзабезпеч. Інтереси роботодав у одержання найбільш прибутку.Інтереси працівників і роботодав можуть бути узгодж, але вони не можуть бути однак. Завд соц партнер полягає у необхід врах неоднак інтересів, у провед політики, яка б через взаєм компроміси, сприяла досягн взаємопр рішень.

Друга. Соціальне партнерство є взаємовигідним процесом взаємодії сторін соц-трудових відносин та органів, що репрезентують їхні інтереси. Постійний діалог між ними має на меті забезпечення оптимального балансу інтересів і створення сприятливих економічних, політичних, соціальних умов для стабільного соціально-економічного розвитку.

Третя. Соц партнерство є об’єктивною вимогою, тобто притаманною економіці ринкового типу формою погодження інтересів суб’єктів трудових відносин. Головними суб’єктами соціально-трудових відносин в економіці змішаного типу є роботодавці, що представляють різні форми власності, і наймані працівники. Формою погодження їхніх інтересів може бути лише та, що ґрунтується на партнер засадах.

Четверта. Відносини між соц партнерами можуть бути прогресивними чи регресивними залежно від настанов, якими керуються сторони соц діалогу, та арсеналу методів регулювання взаємовідносин, що ними використовуються.

П’ята. Соц партнерство є альтернативою диктатури в соц-трудових відносинах, оскільки передбачає застосування цивілізованих методів погодження інтересів — проведення переговорів, досягнення компромісу, консенсусу, згоди. Водночас соціальне партнерство не має нічого спільного із безпринципними поступками однієї зі сторін на користь іншої або відкиданням, зневажанням інтересів іншої сторони.