чистота, порядок, естетика;

3) комп’ютерне забезпечення;

4) „чистий стіл”.

 

153. Дисципліна, відповідальність, якість роботи, етика, культура спілкування – це:

1) культура працівників первинних виробничих підрозділів;

2) культура керівників первинних виробничих підрозділів;

3) культура трудової поведінки;

4) культура робочого місця.

 

154. Дисципліна трудової поведінки – це:

1) дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку;

2) дотримання правил ведення телефонних розмов;

3) завбачливе і запобігливе відношення до керівника;

4) контроль підлеглих.

 

155. Відповідальність менеджера випливає з принципу:

1) основної ланки;

2) демократичного централізму;

3) матеріальної мотивації;

4) єдиноначальності.

 

156. Якість роботи менеджера – це:

1) бездоганне виконання завдань і доручень;

2) своєчасний прихід на роботу;

3) дотримання розпорядку роботи;

4) використання комп’ютерних програм.

 

157. Етика трудової поведінки – це:

1) уміння вести бесіду, уміння гарно одягатись;

2) чесність, справедливість, ввічливість, повага до закону і гідності людини;

3) досконале володіння державною мовою, культурою мовлення, листування і спілкування з допомогою засобів зв’язку;

4) вивчення конфліктних ситуацій.

 

158. Культура спілкування – це:

1) уміння вести бесіду, уміння гарно одягатись;

2) чесність, справедливість, ввічливість, повага до закону і гідності людини;

3) досконале володіння державною мовою, культурою мовлення, листування і спілкування з допомогою засобів зв’язку;

4) вивчення конфліктних ситуацій.

159. Назвіть основні критерії визначення пріоритетності справ при складанні плану особистої роботи менеджера:

1) важливість, терміновість та фіксованість у часі;

2) зміст справи та характер ініціативи;

3) періодичність повторення, зміст справи та предмет діяльності;

4) період, який охоплює справа, періодичність повторення, тривалість.

160. Які справи заносяться до плану особистої роботи менеджера в першу чергу?

1) справи, які мають певні часові рамки;

2) поточні справи;

3) комплексні справи;

4) справи, які жорстко фіксовані у часі.

 

161. Яка закономірність використовується під час складання оперативних планів особистої роботи менеджера?

1) 40 % часу планується, 60 % залишається для несподіваних справ (резервний час);

2) 80 % часу планується, 20 % залишається для пауз;

3) планом охоплюються всі 100 % робочого часу;

4) 60 % часу планується, 40 % залишається для несподіваних справ (резервний час).

Тема 9

Документаційний супровід праці менеджера

162. Що таке документ?

1) матеріальна форма отримання та поширення певної інформації;

2) засіб закріплення на різних матеріальних носіях інформації про явища, події реальної дійсності або розумової діяльності;

3) сукупність відомостей, повідомлень про господарську діяльність підприємств;

4) нематеріальна форма збереження інформації).

 

163. На які групи поділяються документи за походженням?

1) організаційно-розпорядчі, фінансово-розрахункові, з постачання та збуту;

2) офіційні, особисті;

3) внутрішні, зовнішні;

4) розпорядчі, особисті, організаційні.

 

164. Документи постійного зберігання – це:

1) документи, які зберігаються до 10 років;

2) документи, які мають юридичну і історичну цінність і зберігаються в державних архівах;

3) документи, які зберігаються понад 10 років;

4) документи, які після встановленого терміну зберігання знищують за актами.

 

165. Як класифікуються документи за видами діяльності?

1) індивідуальні, типові, трафаретні;

2) внутрішні, розпорядчі, трафаретні;

3) внутрішні і зовнішні;

4) організаційно-розпорядчі, з фінансових питань, з питань постачання і збуту, з особового складу.

 

166. Що таке документаційне забезпечення?

1) комплекс документів, які необхідні для нормального функціонування підприємства;

2) забезпечення підприємств бланками документів;

3) комплекс операцій з готовими документами;

4) перелік необхідних документів, які забезпечують процес реалізації функціональних обов’язків працівників.

 

167. Що таке документування?

1) процес складання документів;

2) робота з готовими документами;

3) рух документів на підприємстві;

4) оформлення та просування документів.

 

168. Що таке реквізит документа?

1) обов’язковий елемент організаційно-розпорядчої документації;

2) обов’язковий елемент офіційного документа, який властивий кожному окремому виду документа;

3) елемент бухгалтерської документації;

4) елемент планової документації.

 

169. Що мається на увазі під формуляром-зразком?

1) скорочене найменування установи, дата отримання, індекс;

2) єдина модель побудови комплексу документів з максимальною кількістю реквізитів;

3) документ з використанням реквізитів;

4) певна модель побудови однотипних документів з відповідними реквізитами, розташованими в установленій послідовності.

 

170. Яка дата є датою таких документів, як наказу, листа, довідки, доповідної або пояснювальної записки, заяви, вказівки, розпорядження?

1) дата зафіксованої в ньому події;

2) дата прийняття їх колегіальним органом;

3) дата підписання;

4) дата затвердження.

 

171. Погодження документів – це:

1) їх попередній розгляд секретарем;

2) реєстрація документів;

3) оцінка проекту документа, яка повинна забезпечити правильне і всебічне вирішення питань, якість підготовленого документа, його доцільність, обґрунтованість, своєчасність, відповідність чинному законодавству і правовим актам;

4) своєчасність виконання документів.

 

172. Які документи затверджуються керівником?

1) штатні розписи та зміни до них, плани (виробничі, НДР, наукової ради); статути державних підприємств, розцінки на здійснення робіт, нормативи, звіти;

2) заяви, пропозиції та скарги громадян;

3) виконавчі листи, довідки, доручення, договори, заявки;

4) доповідні, пояснювальні записки.

 

173. Реквізит «резолюція» - це:

1) погодження документа;

2) напис на документі, зроблений керівництвом організації або структурного підрозділу, що містить вказівки з виконання документа;

3) затвердження документа;

4) засвідчення документа.

174. Факсимільна копія документа – це:

1) його замінник;

2) документ, який вміщує всі реквізити справжнього документа, але не обов’язково повторює його форму;

3) документ, який точно відтворює зовнішні ознаки письмового документа, вміщує всі його реквізити, особливості їх розташування, фіксування і оформлення;

4) копія, що відтворює частину документа.

 

175. Які документи належать до категорії розпорядчих?

1) листи, протоколи, довідки;

2) анкети, посадові інструкції, положення, заяви;

3) накази, розпорядження, вказівки;

4) листи, постанови, накази.

 

176. Які документи належать до організаційних?

1) статут, наказ, розпорядження, довідка;

2) положення, статут, інструкція, правило;

3) наказ, вказівка, розпорядження;

4) лист, довідка, розпорядження, доповідна записка.

177. Наказ - це:

1) це правовий акт, виданий керівником структурного підрозділу для вирішення оперативних питань;

2) це розпорядчий документ, виданий керівником підприємства на правах єдиноначальності і в межах своєї компетенції, з метою вирішення основних і оперативних завдань, поставлених перед ним;

3) це правовий акт переважно інформаційно-методичного характеру, пов'язаний із виконанням наказів, інструкцій та інших актів органів управління;

4) це повідомлення, передане керівником підлеглим, що стосується змісту і результатів діяльності.

 

178. Які документи належать до документації з особового складу?

1) накази з особового складу, організаційні накази;

2) трудові контракти, особові справи, приватна інформація;

3) трудові контракти, трудові книжки, особові картки, особові справи;

4) трудові книжки, трудові контракти, договори з постачальниками.

 

179. Що оформляється наказами з особового складу?

1) стягнення, догана, звільнення, надання відпустки, введення організаційної структури;

2) приймання, звільнення, надання відпустки, введення штатного розкладу;

3) приймання, переміщення, переведення, звільнення, надання відпустки;

4) надання відпустки, винесення заохочень і стягнень, створення відділу персоналу.

 

180. Який документ з обліку персоналу підприємства є основним?

1) особові справи;

2) штатний розклад;

3) склад працівників за списком;

Особова картка форми П-2.

 

181. Що таке резюме?

1) документ, що містить короткі відомості біографічного характеру;

2) документ, в якому особа подає опис свого життя і діяльності;

3) документ, в якому всі відомості подаються у хронологічному порядку від дати народження до дати написання документа;

4) документ, що містить особисті відомості, крім того інформацію щодо стану здоров’я, темпераменту, особистих та ділових якостей.

 

182. Які існують різновиди ділових листів?

1) супровідні, запити, гарантійні;

2) супровідні, особисті, рекламні;

3) гарантійні, секретні, копії;

4) особисті, секретні, гарантійні, запити;

 

183. Супровідний лист – це:

1) документ, що інформує адресата про раніше надіслані документи, товари чи інші матеріальні цінності;

2) документ, що є юридичним гарантом виконання викладених у ньому зобов’язань;

3) документ, який обґрунтовано доводить про виявлення певних недоліків або дефектів у виконаній роботі, виробленій продукції чи наданій послузі;

4) документ, в якому нагадується про наближення чи закінчення визначеного терміну завчасно обумовлених зобов’язань або проведених заходів.

 

184. Повний протокол, це протокол, у якому:

1) текст містить лише назви обговорених питань та ухвалу або поширену резолюцію щодо цих питань;

2) у тексті, окрім ухвал, стисло записують виступ доповідачів та інших учасників зібрання;

3) у яких дослівно зафіксовано виступи, репліки, запитання та весь хід засідання, зборів;

4) у тексті яких записують результат проведення зібрання.

 

185. Доповідна записка – це:

1) документ, який укладається на вимогу керівника, керівної організації або ж із власної ініціативи;

2) документ на ім’я керівної посадової особи зі звітом про виконання певної роботи, завдань, службового доручення, узятих на себе зобов’язань;

3) документ, що містить коротку інформацію про подію або захід і адресується конкретній особі, особам чи організації;

4) документ, що встановлює точний і чіткий перелік намічених заходів (робіт; для їх подальшого виконання.

 

186. Характеристика – це:

1) вид документа, за допомогою якого громадяни реалізують через державні, приватні або громадські організації надані їм права чи захищають свої інтереси;

2) документ, де у стислій формі претендент на заміщення вакантної посади викладає про себе основні відомості;

3) документ, де особа власноручно у хронологічному порядку подає стислий опис свого життя та діяльності;

4) це документ, у якому дається оцінка ділових і моральних якостей працівника як члена колективу за період, який він відпрацював на даному підприємстві.

 

187. На що має звернути увагу менеджер при роботі з текстовими матеріалами, щоб перед читанням визначити, яку інформацію несе текст в цілому?

1) назва, передмова та введення, зміст та підзаголовки розділів, резюме та висновки;

2) аргументація, статистичні дані, докладні описи і відступи автора;

3) назва, зміст та підзаголовки розділів, аргументація, докладні описи та відступи автора, анотація;

4) ключові слова «особливо», «також», «оскільки», «однак».

 

188. Які фактори визначають успішність праці менеджера з документами;

1) особистісні якості менеджера;

2) розмір підприємства, наявність секретаря та канцелярії;

3) розподіл праці та організація діловодства на підприємстві;

4) обсяг документообігу.

 

189. Яких вимог потрібен дотримуватися менеджер, оформляючи адресат резолюції?

1) адресатом повинен бути лише один виконавець, зазначені терміни та контроль за виконанням;

2) при об’єктивній необхідності виконання рішення кількома особами слід взагалі відмовитися від резолюції;

3) адресатом повинен бути один єдиний виконавець, кілька виконавців неприпустимі;

4) прагнення до єдиного виконавця, але при об’єктивній необхідності виконання резолюції кількома особами слід поставити персональне завдання кожній.

 

190. Що означає, якщо на підприємстві існує централізована форма реєстрації документів:

1) при цій системі одна частина документів реєструється централізовано, а інша – у структурних підрозділах;

2) ця система передбачає створення єдиного довідкового центра роботи з документами;

3) ця система передбачає реєстрацію в місцях створення чи виконання документів;

4) не має правильної відповіді.

 

191. Номенклатура справ – це:

1) перелік реквізитів документів;

2) систематизований перелік найменувань справ, які створюються в діловодстві структурних підрозділів зокрема та організацій в цілому із зазначенням термінів зберігання справ, оформлений у відповідному порядку;

3) архівне зберігання справ;

4) перелік документів, які підшиваються в одну справу.

 

192. Реєстрація документа – це:

1) запис необхідних відомостей про документи з наступним проставлянням на них індексу (номера; і дати реєстрації);

2) перелік документів, які підшиваються в справи;

3) передача документів до архіву;

4) перелік реквізитів документів;

 

193. Порядковий реєстраційний номер документа присвоюється:

1) починаючи з початку кожного кварталу;

2) починаючи з початку кожного півріччя;

3) починаючи з № 1 з першого січня кожного року по 31 грудня;

4) щомісячно.

 

Тема 10

Наради, збори, засідання, бесіди

 

194. Нарада – це:

1) спільна присутність у певному місці людей, об’єднаних конкретною метою;

2) одна з найдієвіших форм залучення членів трудового колективу до розв’язання встановлених перед ним завдань, управління організацією;

3) це форма організації роботи постійно діючого органу (комітету, колегії, ради, комісії, групи);

4) не має правильної відповіді

 

195. Збори - це:

1) форма управлінської діяльності, змістом якої є спільна робота певної кількості учасників управлінського процесу;

2) форма організації роботи постійно діючого органу (комітету, колегії, ради, комісії, групи);
3) спільна присутність у певному місці людей (працівників підприємства, підрозділу, членів товариства та ін.), об’єднаних конкретною метою;

4) засіб, взаємозв’язок між людьми, призначений для досягнення угоди, коли обидві сторони мають співпадаючі або протилежні інтереси.

 

196. Засідання - це:

1) форма управлінської діяльності, змістом якої є спільна робота певної кількості учасників управлінського процесу;

2) форма організації роботи постійно діючого органу (комітету, колегії, ради, комісії, групи;
3) спільна присутність у певному місці людей (працівників підприємства, підрозділу, членів товариства та ін.), об’єднаних конкретною метою;

4) засіб, взаємозв’язок між людьми, призначений для досягнення угоди, коли обидві сторони мають співпадаючі або протилежні інтереси.

 

197. Якщо метою наради є передати учасникам певні знання, і тим самим підвищити їх кваліфікацію, то це:

1) навчальні наради;

2) проблемні наради;

3) координаційні наради;

4) інформаційні наради.

 

198. Якщо мета наради – розробка шляхів і рішення проблеми, то це:

1) навчальні наради;

2) проблемні наради;

3) координаційні наради;

4) інформаційні наради.

 

199. Нарада характеризується такими ознаками: право голосу має тільки керівник; він сам викладає свої погляди, видає наказ або вказівку; кількість учасників не регламентують. Особливості таких нарад – збереження ієрархії працівників, однозначність у постановці завдань, швидке здійснення рішень. Це:

Диктаторська нарада;

2) автократична нарада;

3) дискусійна нарада;

4) довільна нарада.

 

200. Нарада має місце тоді, коли обмінюються думками працівники, професійні обов’язки яких тісно взаємопов’язані. Вони відбуваються без порядку денного, без голови, на ній не приймають ніяких рішень. Прикладом такої наради є обговорення керівником, його заступниками, помічниками, провідними спеціалістами загального стану справ або досить великої і важливої проблеми. Це:

1) диктаторська нарада;

2) автократична нарада;

3) дискусійна нарада;

4) довільна нарада.

 

201. До якого типу належить щомісячна нарада апарату управління підприємства по підведенню підсумків роботи за місяць?

1) регулярна, планова, з постійним складом учасників, документована;

2) разова, планова, з постійним складом учасників, нетрадиційна;

3) регулярна, непланова, зі змінним складом учасників, недокументована;

4) разова, планова, зі змінним складом учасників, авторитарна.

 

202. Ця нарада відрізняється від інших стабільним складом учасників, постійним місцем і часом проведення, відсутністю заздалегідь підготовленого порядку денного, відносною нетривалістю. Основне завдання такої наради – одержання інформації «знизу» про стан справ. Це:

Оперативна нарада;

2) нарада методом «мозкової атаки»;

3) нарада без наради;

4) телеконференції.

 

203. Метою цієї наради є передавання її учасникам вказівок і розпоряджень, роз’яснення і деталізація їх щодо конкретних умов роботи, встановлення методів і термінів виконання вказівок, визначення завдань, підрозділів і виконавців. Це:

1) оперативна нарада;

Інструктивна нарада;

3) нарада без наради;

4) телеконференції.

 

204. У який час рекомендується проводити наради?

1) у післяобідній час в кінці робочого тижня;

2) на початку робочого дня;

3) у разі необхідності;

4) таких рекомендацій немає.

 

205. До якого типу нарад належить оперативна щотижнева нарада апарату управління?

1) разова, планова, зі змінним складом учасників, нетрадиційна;

2) недокументована, термінова, зі змінним складом учасників;

3) регулярна, планова, з постійним складом учасників, традиційна за методом проведення, документована;

4) разова, непланова, з постійним складом учасників, традиційна за методом проведення, документована.

 

206. Якщо на нараді присутні працівники різного ієрархічного рівня, то який порядок надання слова рекомендується обрати при обговоренні суперечливих питань?

1) надавати слово відповідно до алфавітного порядку прізвищ учасників, щоб уникнути міжособистісних конфліктів;

2) надавати слово всім учасникам відповідно до їх розміщення (наприклад, за ходом годинникової стрілки; – для досягнення найбільш демократичного обговорення;

3) спочатку надати слово підлеглим низового ієрархічного рівня, потім у порядку зростання службового становища (вверх по ієрархії; – для уникнення тиску посади на обмін думок;

4) спочатку надати слово найбільш компетентному у цьому питанні співробітнику, потім надати слово керівнику, а далі у довільному порядку – для досягнення найбільш обґрунтованого рішення.

 

207. Якими мають бути дії менеджера на кінцевому етапі проведення наради?

1) подякувати всім присутнім за спільну роботу, організувати виконання прийнятого рішення відповідно до протоколу;

2) перевірити ведення протоколу, подякувати всім присутнім за спільну роботу;

3) зробити наголос на важливості та негайному виконанні прийнятого рішення та обов’язковому контролі за його реалізацією;

4) підбити підсумки та конкретизувати результати наради, ще раз повторити прийняті рішення та узгоджені заходи, подякувати всім присутнім за спільну роботу.

 

208. Яким є рекомендований регламент проведення традиційних нарад?

1) доповідь - 15-20 хв;, на виступи у дебатах 2-5 хв.;

2) доповідь – 25-30 хв;, на виступи у дебатах – 10–15 хв.;

3) доповідь – до години, на виступи у дебатах – 10-15 хв.;

4) доповідь - до години, на виступи у дебатах – до 5 хв.

 

209. У чому полягає зміст підготовки до ділової бесіди?

1) визначення теми та терміну зустрічі, ліміту часу, попереднє вивчення питання, запит та отримання необхідної інформації, підготовка тез виступу, переліку основних питань, попереднє формулювання заключних пропозицій;

2) усунення від незаявлених відвідувачів, вимкнення телефону, визначення переліку питань;

3) підготовка непотрібна, досить знати тему та час;

4) збір необхідних даних та матеріалів щодо співрозмовника та предмету розмови.

 

210. Якими мають бути дії менеджера після досягнення мети ділової бесіди?

1) провести відвідувача, висловити подяку, попрощатися;

2) почати читати документи у той час, коли відвідувач продовжує розмову;

3) сформулювати результати бесіди в присутності співрозмовника, зафіксувати всі пункти щодо яких досягнуто домовленості, подякувати;

4) підвестися, подивитися на годинник, попрощатися.

 

211. Як менеджеру треба поводитися з незаявленими відвідувачами?

1) приймати всіх негайно, адже можна втратити важливу інформацію, якщо їх не вислухати;

2) використовувати стратегію усунення – з’ясувати мету відвідування, і, залежно від пріоритетності, - прийняти негайно, делегувати приймання, узгодити час приймання на майбутнє;

3) використовувати стратегію усунення – ніколи нікого не приймати, якщо немає попередньої домовленості;

4) використовувати стратегію усунення – делегувати приймання всіх незаявлених відвідувачів заступникам;

 

212. Якій формі питань слід віддавати перевагу менеджерові під час проведення ділової бесіди?

1) чітким однозначним формулюванням, які вимагають короткої відповіді «так» або «ні»;

2) альтернативним питанням;

3) форма питання не має значення;

4) формулюванням, які спонукають до відвертого і аргументованого висловлення думки, а не зводять відповідь до «так» або «ні».

 

213. Як повинен поводитися менеджер у випадку неможливості задовольнити прохання відвідувача?

1) необхідно пояснити причини відмови, але не давати зайвих обіцянок;

2) обов’язково пообіцяти подальше виконання прохання, щоб підтримати свій авторитет;

3) швидше прийняти остаточне рішення;

4) делегувати вирішення питання або перенести зустріч.

 

214. Чи існують особливості приймання відвідувачів з особистих питань?

1) ні, таких особливостей немає;

2) це приймання здійснюється лише за попереднім записом, дата і час визначається менеджером особисто після того, як буде записано певну кількість відвідувачів, ініціатива належить відвідувачу;

3) це приймання здійснюється завжди зранку, перед вирішенням оперативних питань та розглядом пошти;

4) це приймання здійснюється у чітко визначені і заздалегідь оголошені дні і години, на випадок відсутності керівника доручається першому заступнику, ініціатива належить найчастіше відвідувачу.

 

Тема 11

Розмови по телефону

 

215. Яким має бути знайомство співрозмовників під час телефонної бесіди?

1) інформативним: «Фірма, підрозділ, посада, прізвище»;

2) ввічливо нейтральним: «Алло», «Слухаю»;

3) запрошенням до розмови «Добрий день, пане Н., як Ваші справи?»;

4) краще взагалі обійтися без знайомства, а зразу вводити співбесідника у курс справи.

 

216. У чому полягає метод зворотного дзвінка?

1) інструктаж секретаря стосовно сортування пасивних (вхідних) телефонних дзвінків;

2) у перетворенні вхідних незапланованих дзвінків у передбачувані. Наприклад: «Я зателефоную Вам пізніше, о…» або «Будь ласка, передзвоніть мені о…»;

3) у ввімкненні автовідповідача;

4) у дотриманні правил телефонного мовлення, які враховують технічні особливості апаратури.

 

217. Якими телефонними дзвінками легше управляти?

1) важливими та терміновими;

2) пасивними (вхідними). Їх неважко перевести у розряд активних;

3) вихідними непередбаченими; Їх можна передоручити секретареві;

4) активними (вихідними). Їх краще зводити у блоки, а для «дрібних» телефонних дзвінків слід використовувати паузи між окремими справами.

 

218. Яких правил треба дотримуватися під час телефонної розмови (з урахуванням технічних особливостей апаратури;?

1) узгодити по можливості час для щоденних активних (вихідних; дзвінків з можливими абонентами;

2) таких правил не існує;

3) говорити зі своєю звичайною гучністю, вимовляти слова розбірливо і не дуже швидко, чітко вимовляти прізвища та цифри. Слухаючий повинен підтверджувати участь у бесіді короткими нейтральними репліками, інакше у співбесідника виникне враження, що розмову роз’єднано;

4) якщо розмову роз’єднано, то передзвонює той, хто був ініціатором розмови, а той, кому телефонували, терпляче очікує.

 

219. У чому полягає «парадокс телефону»?

1) менеджер перетворюється на секретарку у власних підлеглих;

2) використовуються тільки мовні засоби спілкування у формі монологу;

3) телефон посилює недоліки та вади мови;

4) телефон є одним з найефективнішим засобів заощадження часу, і, у той же час, одним з найрозповсюдженіших поглиначів часу.

 

220. У чому полягає стратегія ефективного усунення від пасивних (вхідних) дзвінків?

1) використання автовідповідача, групування у «телефонні блоки»;

2) використання автовідповідача, послуг секретаря або вимкнення апарату, метод зворотного дзвінка;

3) говорити зі своєю звичайною гучністю, вимовляти слова розбірливо і не дуже швидко, чітко вимовляти прізвища і цифри;

4) суворо дотримуватися раціональної композиції та регламенту бесіди.

 

221. У чому полягає підведення підсумків телефонної розмови?

1) висловлення подяки, прощання;

2) розшифровування нотаток, які було зроблено під час розмови;

3) запис розмови (реєстрація). Розшифровування нотаток, які було зроблено під час розмови. Аналіз розмови (як після ділової бесіди).

4) фіксування телефонограми.

 

222. Переговори - це:

1) форма управлінської діяльності, змістом якої є спільна робота певної кількості учасників управлінського процесу;

2) форма організації роботи постійно діючого органу (комітету, колегії, ради, комісії, групи;
3) спільна присутність у певному місці людей, об’єднаних конкретною метою;
4) засіб, взаємозв’язок між людьми, призначений для досягнення угоди, коли обидві сторони мають співпадаючі або протилежні інтереси.

 

223. Спілкуючись з підлеглими, слід мати на увазі, що їх, з погляду сприйняття інформації, яка надходить від керівника, поділяють на такі групи:

1) активні, пасивні, резистентні;

2) байдужі, пасивні, резистентні;

3) резистентні, критики, активні;

4) ініціативні, активні, байдужі.

 

Тема 12

Ефективність менеджменту

224. Поняття "ефективність"у широкому розумінні — це:

1) витрати виробництва;

2) результат від виробництва (прибуток або збиток);

3) співвідношення між результатом від виробництва та витратами;

4) продуктивність праці.

225. Під ефектом розуміють:

Прибуток;

2) рентабельність виробництва продукції;

3) фондовіддачу;

4) матеріаловіддачу.

226. За сферою застосування розрізняють:

1) народногосподарську і госпрозрахункову ефективність;

2) ефективність діючого виробництва, ефективність розвитку науки і техніки;

3) ефектив­ність зовнішньоекономічних зв'язків, ефективність охорони навколиш­нього середовища;

4) ефективність загальну, локальну і часткову.

227. Рентабельність виробництва характеризується співвідношенням:

1) основних виробничих фондів та прибутку;

2) прибутку та обігових виробничих фондів;

Прибутку та витрат;

4) прибутку і собівартості реалізованої продукції.

228. Надійність системи управління визначається:

1) мірою досягнення соціальних цілей підприємства;

2) мірою досягнення цілей виробництва;

3) продовженням існування організації в майбутньому;

4) умінням виживати в існуючій ситуації.

229. Показник ефективності менеджменту - це:

1) результат реалізації заходів, спрямованих на підвищення ефективності виробництва за рахунок економії всіх виробничих ресурсів;

2) показник, що визначається відношенням кінцевого результа­ту, отриманого підприємством, до витрат на управління;

3) показник, який визначається по підприємству в цілому і ха­рактеризує загальний ефект (віддачу) від використання всіх наяв­них ресурсів та витрат;

4) трудовіддача.

230. Для оцінювання ефективності менеджменту використо­вують:

1) відносні вартісні показники;

2) якісні показники продукції;

3) трудові, вартісні, інформаційні, технічні показники;

4) натуральні показники.

231. До кількісних показників ефективності менеджменту на­лежать:

1) рівень керованості;

2) співвідношення кількості лінійного та функціонального пе­рсоналу;

3) величина прибутку, що припадає на 1 грн. витрат на управління;

4) валова продукція в розрахунку на одного працівника апарату управління.

232. До якісних показників ефективності системи менеджмен­ту організації відноситься:

1) показник економії живої і уречевленої праці апарату управління;

2) частка заробітної плати працівників апарату управління у собівартості продукції (послуг);

3) коефіцієнт формалізації праці менеджерів;

4) чисельність працівників апарату управління.

233. Рівень керованості — це показник, який визначається:

1) відношенням кількості лінійних керівників до кількості працівників функціональних служб;

2) відношенням норми керованості до фактичної кількості під­леглих у керівника;

3) часткою працівників апарату управління в загальній кілько­сті промислово-виробничого персоналу організації;

4) кількість підлеглих в одного керівника.

234. Для оцінювання ефективності системи управління ви­користовують:

1) показники господарської діяль­ності підрозділів;

2) показники продуктивності управлінської праці та показники економічності апарату управління;

3) показники ефективності роботи персоналу;

4) показники продуктивності праці персоналу підприємства.

235. Показник ефективності управління зростає при:

1) скороченні обсягів реалізованої продукції;

2) зростанні прибутку підприємства;

3) при зростанні фінансових витрат на управлін­ня;

4) зростанні собівартості продукції.