![]() | |||||
![]() | |||||
![]() |
|
|

Нагрівання (теплова обробка) –... _______________________
______________________________________________________
______________________________________________________
Охолодження (холодильна обробка) – зниження температури матеріалу способом відводу тепла.
Конденсація – зрідження пари якої-небудь речовини способом відводу із неї тепла.
Пароутворення – …___________________________________
______________________________________________________
Заморожування – переведення у твердий стан якої-небудь рідини способом відводу тепла.
Розморожування – процес …____________________________
______________________________________________________
Плавлення – переведення у рідкий стан твердого тіла способом підводу тепла.
Твердіння – процес, який оборотний плавленню.
![]() | |||||
![]() | |||||
![]() |
Види теплообміну
![]() | ||||||||||
![]() | ![]() | |||||||||
![]() | ||||||||||
![]() | ![]() | |||||||||
Теплопровідність (або кондукція) - це процес … __________
____________________________________________
, (5.1)
де Q - кількість теплоти, що передається, Дж;
l - коефіцієнт теплопровідності, Вт/(м.К);
- градієнт температури, 0С/м;
F - площа поверхні теплообміну, м2;
t - час, с.
Рис. 5.1. Передача тепла теплопровідністю крізь стінку:
а - одношарову плоску; б - одношарову циліндричну;
в - багатошарову плоску
![]() |
(5.2)
де Q - кількість тепла, що передається конвекцією, Дж;
α - коефіцієнт тепловіддачі від рідини (газу) до стінки чи стінки до рідини (газу), Вт/(м2× К);
t 1 - температура стінки,0С;
t 2 - температура рідини або газу, 0С;
F - поверхня стінки, м2;
t - час, с.
3. Основне рівняння теплопередачі. Розрахунок коефіцієнтів тепловіддачі
![]() |
Q = K×Dt×F×t, (5.3)
де Q - кількість тепла, що передається, Дж;
К - коефіцієнт теплопередачі, Вт/(м2×К);
Dt - різниця між температурою гарячого середовища (t гс ) і температурою середовища, яке нагрівається (t нс ), Dt = tгс - t нс , 0С;
F -поверхня теплообміну, м2;
t - тривалість теплообміну, 0С.
Кількість теплоти, що передається за одиницю часу через одиницю поверхні теплообміну, називається питомою тепловою нагрузкою, чи густиною теплового потоку:
q =Q/F×t=K×Dt, (5.4)
де q − густина теплового потоку, Вт/м2.
t, 0C t, 0C
![]() ![]() ![]() ![]() |
а б
Рис. 5.2. Температурні графіки для визначення середньої різниці температур при різних способах організації теплообміну: а – прямотечія; б - протитечія:
![]() | |||
![]() |
Nu = С(Gr * Pr) n (5.5)
Nu = 0,17 Re 0,33 Pr 0,43 Gr 0,1 (Pr р / Pr ст ) 0,25 (5.6)
Nu = 0,021 Re 0,8 Pr 0,43(Pr p/ Pr ст)0,25 (5.7)
Рис. 5.3. Види конденсації:
а - плівкова; б - крапельна; в - плівкова з встановленими кільцями: 1 - стінка; 2 - сльозникові кільця
Критеріальне рівняння для теплообміну при конденсації має вигляд:
Nu = C(Pr × Gа × К) 0,25, (5.8)
де С - емпіричний коефіцієнт (для вертикальних стінок і труб він дорівнює 0,943, для горизонтальних труб – 0,728);
Gа - критерій Галілея;
К - критерій теплової подібності при зміні агрегатного стану.
Рис. 5.4. Види кипіння:
а - бульбашкове (ядерне);
б - плівкове
![]() |
4. Теплообмінні апарати, що використовуються в ресторанному господарстві
![]() | ||||||
![]() | ||||||
![]() | ||||||
![]() |