Традиції відзначення Всесвітнього дня дій за гідну працю у світі

Федерація профспілкових організацій Чернігівської області

Підприємство “Навчально-методичний центр” профспілок

Центр освіти дорослих “Перспектива”

 

 

Гідна праця – гідне життя

Інформаційний матеріал

До Всесвітнього дня дій за гідну працю

 

 

 

М. Чернігів 2015

Традиції відзначення Всесвітнього дня дій за гідну працю у світі

 

7 жовтня профспілковий рух, широка громадськість відзначає Всесвітній день дій за гідну працю. Що ж це таке і навіщо потрібно сучасному суспільству?

Кожна людина заслуговує на гідне життя, де вона могла би реалізувати всі свої основні потреби. Значну роль у здобутті гідного життя грає робота. Мільйони людей, що шукають роботу, мають потребу в тому, щоб уряд забезпечував соціальний захист, закріплення прав трудящих у законодавстві та забезпечення їх на практиці.

 

Поняття гідної праці було розроблено Міжнародною Організацією Праці (МОП) у 1999 році. З 7 жовтня 2008 року за рішенням Міжнародної конфедерації профспілок щорічно проводяться міжнародні акції “Всесвітній день дій профспілок за гідну працю”.

Міжнародна організація праці визначає поняття “гідна праця” як “продуктивна праця в умовах свободи, справедливості, безпеки та гідності людини праці”. Основою гідної праці є вільна та продуктивна зайнятість, здорові умови та справедлива оплата праці працюючих.

У поняття гідної праці входять чотири компоненти: зайнятість, права, захист,діалог.

Гідна праця ґрунтується на визнанні необхідності врахування всіх чотирьох складових для створення найкращих перспектив для соціального прогресу та розвитку.

Що ж конкретно стоїть за кожним з цих компонентів?

Зайнятість означає:

· гідний дохід, який забезпечує гідні засоби існування,

· рівність підходу і рівність можливостей для всіх,

· гарні умови праці,

· охорону здоров'я та безпеку на робочому місці,

· доступність продуктивної та значимої роботи,

· перспективи особистого розвитку.

 

Права працівників у сфері зайнятості, включають в себе:

· свободу об'єднань,

· свободу слова,

· рівну участь чоловіків і жінок у прийнятті рішень, які впливають на їхнє життя,

· право на ведення колективних переговорів,

· відсутність дискримінації,

· відсутність примусової праці,

· відсутність дитячої праці,

· визнання прав та доступ до законотворення,

· існування законів про працю та верховенство закону.

Програма МОП «Гідна праця для всіх» – це план конкретних дій із соціально-економічного захисту людини праці.

Ситуація, коли людина має будь-яку роботу, що лише приносить гроші, є незадовільною, тому що робота має бути гідним заняттям для кожного свідомого громадянина.

Як це не парадоксально звучить, але більшість українців про принципи гідної праці мають дуже мізерні відомості. Показники безробіття на тлі економічної нестабільності та воєнних дій стрімко йдуть угору. Попри зусилля профспілок соціальна напруга зростає.

Однак і в таких непростих для держави умовах нам треба прагнути до європейських стандартів, оскільки в глобальному масштабі Україна зробила свій вибір на користь ЄС. Тож ключові складові концепції гідної праці нам належить опанувати вже в найближчому майбутньому, якщо ми хочемо бути на рівних у складі об’єднаної Європи.

Зарубіжні експерти стверджують що продуктивна праця забезпечує сталий розвиток, зміцнює конкурентоспроможність підприємства та країни загалом.

Багато уваги уряди розвинених країн приділяють питанню рівності у праці. І хоча випадків дискримінації на робочому місці повністю не позбулись навіть успішні країни, кожен епізод зазвичай стає предметом розгляду профспілок.

Не оминає концепція гідної праці і проблему безпеки на виробництві. Збереження здоров’я працюючих, забезпечення пенсій, захист та фінансова підтримка у разі погіршення стану здоров’я – це той стандартний набір, без якого поняття «гідна праця» втрачає свою актуальність. Гідна праця – своєрідний елемент якості життя, а не лише джерело достатків. І тут уже не виникає запитання: хочемо ми жити гідно чи ні?

Ми дуже багато говоримо про європейський вибір України, прагнення жити, як у розвинених державах Євросоюзу. Однак українські реалії поки що далекі від стандартів західних країн. Українець має найнижчу в Європі заробітну плату, найнижчу пенсію і, як закономірний наслідок, найнижчу тривалість життя. І списувати все на рахунок глобальної кризи – абсурд, стверджують профспілки. Адже криза зачепила не тільки Україну, однак саме у нас за межею бідності живе кожен шостий громадянин. Кожна четверта сім’я, до складу якої входять дорослі та діти, належить до категорії бідних. Тож і хапаються наші співвітчизники за будь-яку роботу як за рятівне коло, не розмірковуючи, наскільки вона гідна. Ще одна особливість українського ринку праці: людина «тягне» дві або три роботи, аби вижити і прогодувати сім’ю. Бо мінімальна заробітна плата вже давно не виступає у ролі соціального стандарту оплати праці.

Міжнародна конфедерація профспілок закликає уряди всіх країн, і нашої також, до створення нових робочих місць. Не задля кількості, а для якісного їх наповнення. Бо подолання соціальної несправедливості, на думку профспілок, слід розпочинати з подолання дефіциту гідної праці. Відтак Федерація профспілок України звертається до Уряду, парламенту, роботодавців, громадських організацій, низки політичних партій із закликом об’єктивно оцінювати бодай паростки позитивних змін на ринку праці. Впровадження принципів гідної праці – це завдання не тільки для профспілок. Профспілки мають пильнувати дотримання цих принципів, вирішувати стратегічні завдання у таких сферах, як зайнятість, соціальний захист, соціальний діалог і трудові відносини. Культивувати поняття «гідна праця» має усе суспільство без винятку. Якщо ми подолаємо дефіцит гідної праці, ми станемо заможнішими. Кожен зокрема і країна в цілому.

Таку позицію обстоюють профспілкові лідери країни. На практиці і ФПУ, і членські організації на місцях докладають максимум зусиль до панування в Україні принципів гідної праці в повному обсязі, без будь-яких обмежень. Половинчасте дотримання принципів так чи інакше призведе до зниження якості людського потенціалу держави. Українська нація – працелюбна, амбітна, тож може і має гідною працею забезпечити гідне життя. Щоб працювати не за копійки, не на двох чи трьох робочих місцях, а на одному – обраному з урахуванням власного потенціалу. На користь собі, компанії і країні.

Міжнародна спільнота вкотре нагадає урядам і роботодавцям, що час творити нову глобальну економіку, без затяжних криз. І на чільному місці оновленої економіки має бути людина гідної праці.

Для профспілок це добра нагода залучити якнайбільше людей до заходів, спрямованих на підвищення соціальних стандартів в майбутньому. Та найперше – окреслити чіткі параметри гідної праці для гідного життя. Щоб трудящий люд звикав відстоювати, а подекуди й виборювати кожне положення Програми гідної праці, від прожиткового мінімуму – до страхування життя, дотримання стандартів безпеки праці.

Профспілки постійно вирішують питання вдосконалення оплати праці, справедливо вважаючи його вирішальним у системі соціально-трудових та соціально-економічних відносин.

Соціально-трудові відносини— це комплекс взаємовідносин між найманими працівниками і роботодавцями (суб'єктами й органами, що їх представляють) за участі держави (органів законодавчої і виконавчої влади), які пов'язані з наймом працівників, використанням та оплатою їхньої праці, відтворенням робочої сили і спрямовані на забезпечення соціальної злагоди, високого рівня та якості життя працівників, високої ефективності роботи підприємств.

Ці відносини охоплюють широке коло питань — від соціально-економічних аспектів майнових відносин до системи організаційно-економічних і правових інститутів, що пов'язані з колективними та індивідуальними переговорами, укладенням договорів і угод, визначенням умов праці, розмірів її оплати, вирішенням трудових конфліктів, участю працівників в управлінні виробництвом тощо.

Як критерій оцінки стану і ступеня розвитку соціально-трудових відносин використовуються показники якості трудового життя. Якість трудового життя — це систематизована сукупність показників, що характеризують умови праці в найширшому розумінні — умови виробничого життя — і дають змогу врахувати міру реалізації інтересів і потреб працівника та використання його здібностей (інтелектуальних, творчих, моральних, організаторських, комунікаційних тощо). Це поняття відображає міру задоволеності важливих особистих потреб працівника через трудову діяльність на підприємстві.

Останнім часом з ініціативи Міжнародної організації праці дедалі ширше вживається поняття гідна праця, яке за змістом є дуже близьким до поняття якість трудового життя. Міжнародна організація праці активно працює над концепцією гідної праці та пропагує її впровадження. Ця концепція спрямована на забезпечення продуктивної зайнятості, дотримання прав громадян у трудовій сфері, розвиток системи соціального захисту працюючих та постійного соціального діалогу, загалом на оптимізацію відносин між найманими працівниками і роботодавцями.