Медіа і вибори: домінація символів

Вперше стратегії та ідеї масованої атаки мас-медіа в останні дні виборчої кампанії були висунуті й апробовані американськими піарменами із Сан-Франциско Клемом Уитейкером і Леоном Баретером. Ще в 1933 році вони відкрили ПР-агентство, яке спеціалізувалося по виборах. Цікаво, що за період 1935-1958 pp. агентство провело 80 кампаній і лише 8 програло. Стандартний американський варіант виборів: а) розповідь про себе; б) антиреклама противника; в) розповідь про вирішення проблем кандидата.

Як правило, активна фаза мас-медійного впливу припадає на останні місяці і тижні виборів. Демонстрація іміджу лідера сильним, переконливим, самодостатнім, успішним, домінуючим у політичному просторі. Тема чесності і порядності. Обмежувати у ЗМІ негативні для кандидата повідомлення. Практика свідчить, якщо маєш у пресі 30-40 відсотків негативів, то ти програв вибори.

Використання засобів масової інформації під час виборчої кампанії не має обмежуватися класичними жанровими форматами - новинними та аналітичними мас-медійними дискурсами. Особливо на телебаченні, де політичні ток-шоу, нічні комедійні шоу стали найдієвішими засобами комунікативного впливу. Логіку подібних телеформатів можна звести до наступних функціональних складників: назва - візуальний ряд - лаконічність - слоган - ключові питання - простота (спрощення ідей до рівня їх сприйняття масовою аудиторією).

Аналіз результатів зарубіжних й українських виборчих перегонів свідчить, що інтелектуальний рівень кандидата має бути близьким до рівня середнього виборця. Аналітики часто підкреслюють, що люди, які мають сильний розум і потребу в його реалізації, часто йдуть не в політику, а в науку, літературу, публіцистику, водночас віртуальне спрощення особистості кандидата, нівелювання його оригінальних, неповторних рис часто спрацьовує проти нього. Ось чому важливе значення у формуванні позитивного іміджу кандидата так звані "символічні приписи" лідера (М. Тетчер - "залізна леді", Б. Єльцин - лицар, Л. Кучма - господар, В. Янукович -авторитарний лідер, В. Ющенко - демократ, Ю. Тимошенко - революціонерка).

Близьке до попереднього поняття "позиціювання", яке передбачає окрім символізації особи ще й бачення її у соціальному контексті. Наприклад, У. Черчіль - "людина, яка виграла війну". Тут поєднується імідж лідера і сутність його дій. Рекламна схема позиціювання визначається прагненням бути: найпершим, найкращим, найменш дорогим, найдорожчим, чим ми не є, позиціюванням за віком. Свого часу журнал "Економіст" відзначав: "Найголовніший талант Білі Клінтона -здатність до самотрансформації. Більше за інших політиків він іде слідом за результатами опитувань громадської думки і відповідно змінює себе". Лідер Консервативної партії Великобританії Стів Хітон звертав увагу на чотири параметри, які є важливими для партії при позиціюванні її кандидата: демонстрація єдності партії, компетентності в економіці, бачення майбутнього, страху опозиції (показ "жахів", які очікують виборців у разі приходу до влади супротивника).

КРИЗОВІ КОМУНІКАЦІЇ

Особливості кризових ситуацій * Комунікативні дії в умовах кризи * Медіа- дискурс кризових ПР * Чорнобиль і преса

У житті окремої людини, соціального інституту чи країни час від часу виникають критичні ситуації. Інколи виникають кризи руйнівного, катастрофічного характеру світового, глобального масштабу (наприклад, океанський шторм типу "Катрін", глобальне потепління, світова фіиансова-економічна криза тощо). У цих випадках піармени використовують спеціальні комунікативні технології, мета яких нейтралізувати, зменшити неїгативні наслідки кризових явищ.