Еволюція та сучасні трансформації напряму наукових досліджень соціально-трудових проблем.
До індустріальна епоха, включаючи рабовласницький лад,добу феодалізму не потребувала особливих методів управління людьми. Тривалий час існувало поняття про економічний розвиток як процес нагромадження матеріального багатства націїї.
Уперше ідею про те, що люди з іх виробничими здібностями також являють собою багатство, висловив В. Петті.
А. Сміт,оцінюючи роль людини в сусп прогресі,також вважав її не тільки джерелом, але й частиною суп багатства.У головній своїй праці «Дослідження про природу і причини багатства народів» він писав, що вирішальна роль у виробництві багатства належить працівникові, його навичкам та здібностям.А.Сміт показав об'єктивну необхідність існування та розв товарних ринків,що є незаперечною умовою підвищення продуктивності праці, наймання нових працівників.Однак даний підхід є загальноекономічним.
А.Маршал(1842-1924)представник неокласичної економічної теорії,лідер кембриджської школи маржиналізму, синтезувавши ідеї щодо ролі людини в економіці,безпосередньо пов'язав процес нагромадження багатства з розвитком людини у роботі «принципи політичної економії»
К. Маркс у роботі «Капітал» дійшов висновку,що розв капіталістичної економіки обов'язково супроводжується посиленням експлуатації праці.
Економіст 20ст ДЖ.М.Кейнс1936року сформулював завдання підтримання «ефективного» попиту і «повної» зайнятості,ґрунтуючись на реалізації здібностей людини.
Наприкінці 19ст зародилась ек теорія інституціоналізму,її представниками були Т.Верлен Дж. Р.Коммонс(ідеї втілені у новому курсі Рузвельта),У.К.Мітчел
У кінці 20-поч21ст людина стає основним об'єктом економічної науки
Зміст та характер праці. Особливості змісту та характеру праці в умовах постіндустріального розвитку економіки.
Зміст і хар пр. залежить від ступеня розв продукт сил і сусп відносин і взаємообумовлюють один одного.
Зміст праці характеризує функціональні особливості конкретного виду трудової діяльності, обумовлені предметом праці, засобами праці й формою організації виробничого процесу. Поняття “зміст праці” включає в себе ступінь відповідальності й складності праці, рівень творчих можливостей, співвідношення виконавських та управлінських функцій, рівень технічної оснащеності, ступінь різноманітності трудових функцій, монотонності, самостійності і т.д. Зміст конкретного виду трудової діяльності пред’являє певні вимоги щодо освіти, кваліфікації, здібностей індивіда. Це основний чинник, що характеризує можливості розвитку особи в процесі праці, визначає спрямованість трудових навичок та реалізації творчих, фізичних та інших здібностей індивіда. Він впливає на ставлення до праці, задоволеність працею, ступінь інтересу до праці, плинність кадрів, рівень продуктивності праці.
Головним чинником прогресивної зміни змісту праці є розвиток матеріально-технічної бази виробництва, впровадження науково-технічного прогресу. При цьому змінюється структура трудових функцій: функції безпосереднього впливу на предмет праці переходять від виробника до машин, зростають витрати робочого часу на управління і технічне обслуговування обладнання, а також частка складної кваліфікованої праці, вдосконалюється її змістовність, актуалізуються самостійність і відповідальність працівників. Тому поява нових знарядь і предметів праці, зростання продуктивності праці позначаються на структурі видів діяльності, перерозподіл зайнятих між видами праці з різним змістом: фізичним – розумовим, монотонним-творчим, некваліфікованим-кваліфікованим та ін.
Слід розрізняти соціальний та функціональний зміст праці. Соціальним є доцільність діяльності працівника, мотивація, ставлення до праці на суспільному (як до професії, виду діяльності) та індивідуальному (як до конкретно виконуваної роботи) рівні. Функціональний зміст праці виявляється у конкретних ролях, функціях, які виконує працівник.
Характер праці – соціально-економічна природа трудового процесу, суспільна форма його організації, спосіб взаємодії людей у процесі праці.
Характер праці залежить від рівня розвитку продуктивних сил і науково-технічного прогресу. Соціально-економічна сутність праці відображає характер суспільного ладу. Праця людини завжди включена у визначену систему економічних відносин, здійснюється в умовах історично визначеного способу виробництва. Характер праці відображає її соціально-економічну неординарність, відмінність у межах тієї чи іншої суспільно-економічної формації. Він вказує на соціально-економічний статус працівників, їх місце в системі суспільного виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних і духовних благ.
Зміст і хар-р праці віддзеркалюють 2боки одного явища-сутність і форму суп праці,зміна однієї з цих категорій тягне за собою зміну іншої.
