Повноваження процесуального представника

Набуття правосуб'єктності процесуального представника і здійснення його функцій можливе за наявності відповідних повноважень, підтверджених визначеними в ЦПК України і належно оформленими документами (статті 42, 44 ЦПК Ук­раїни).

Повноваження фізичної особи підтверджуються довіреніс­тю такої особи, яка посвідчується нотаріально або посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, пе­ребуває на службі, стаціонарному лікуванні, чи за рішенням суду, або за місцем його проживання. Повноваження представникові може надати фізична особа усною заявою, яка за­носиться до журналу судового засідання.

Повноваження представника юридичної особи підтверджу­ються її довіреністю або документами, що посвідчують служ­бове становище і повноваження її керівника. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом посадової особи, яка уповноважена на це законом, статутом або положенням з печаткою юридичної особи.

Повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватись ордером, виданим відповідним адвокатським об'єднанням, або договором.

Повноваження на ведення справи у суді дає представникові право на вчинення від імені особи, яку він представляє, всіх процесуальних дій, що їх має право вчиняти ця особа. У ви­даній представникові довіреності можуть бути зроблені засте­реження про обмеження повноважень представника на вчи­нення певної процесуальної дії.

Обсяг повноважень представника визначається при до­говірному (добровільному) представництві особою, в інтересах якої діє представник (довіритель), у всіх інших випадках — за­коном чи статутом відповідної організації, положенням про неї.

Повноваження законних представників на ведення справи у цивільному процесі стверджуються: батьків, усиновите­лів — паспортом, свідоцтвом про народження неповнолітніх дітей, документом про усиновлення; опікунів і піклувальни­ків — посвідчуючим документом органу опіки та піклування, яким є рішення про опіку і піклування, прийняте державною адміністрацією районів, районів міст Києва і Севастополя, ви­конавчими комітетами міських чи районних у містах сільських і селищних рад (ст. 215 СК України).

Законні представники мають вчиняти всі ті процесуальні дії, виконувати які могли б особи, яких вони представляють, якщо вони мали б цивільну процесуальну дієздатність. Окрім того, без окремих на те повноважень виконувати розпорядчі дії, визначені ст. 44 ЦПК України, за окремими випадками, передбаченими статтями 68, 70, 71 ЦК України. Стаття 68 ЦК України забороняє опікуну, а ч.3 ст. 7 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 р. № 2402-ІІІ батькам і особам, які їх замінюють, без дозволу органів опіки та піклу­вання укладати угоди, зокрема договори, які підлягають но­таріальному посвідченню і спеціальній реєстрації; відмовля­тися від належних підопічному майнових прав, ділити майно, розділяти чи обмінювати житлову площу, видавати письмові зобов'язання тощо. Органи опіки та піклування мають право, якщо це необхідно для захисту прав підопічних, обмежити право одного з батьків або опікуна (піклувальника) розпоря­джатися вкладом, внесеним будь-ким на ім'я підопічного.

Опікуну та піклувальнику, їхнім дружинам і близьким ро­дичам забороняється укладати з підопічним договори, крім передання майна підопічному у власність за договором дару­вання або у безоплатне користування за договором позички (ч. 1 ст. 68, ст. 70 ЦК України). Вони також не мають права представляти осіб, які перебувають у них під опікою та піклу­ванням, при укладенні угод або веденні судових справ між підопічним і дружиною опікуна чи піклувальника та їхніми близькими родичами. Опікун та піклувальник не мають права здійснювати дарування від імені підопічного, а також зо­бов'язуватися від його імені порукою (ч. 2 ст. 68, ст. 70 ЦК Ук­раїни). Отже, здійснення процесуальними представниками повноважень у цивільному процесі, визначених ст. 44 ЦПК України, має узгоджуватися з правилами статей 68, 70, 71 ЦК України.

Цивільний процесуальний представник зобов'язаний сумлінно вести справу у суді, користуватися належними йому правами і виконувати цивільні процесуальні обов'язки. Поса­дові особи підприємств, установ, організацій, а також адвока­ти, які виконують функцію процесуального представника у цивільному судочинстві, за несумлінне ведення справи мо­жуть нести дисциплінарну або громадську відповідальність (ст. 140 КЗпП України, ст. 16 Закону України «Про адвокатуру»).

ЛЕКЦІЯ 9. ЦИВІЛЬНІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ СТРОКИ