-інфраструктурний потенціал (характеризує привабливість місця розташування підприємства з погляду розвитку ринкової інфраструктури, транспортних комунікацій і інших факторів).
Інфраструктурний потенціал – збалансований звимогами виробництва можливості цехів, господарств і служб, які забезпечують необхідні умови для діяльності основних підрозділів підприємства та задоволення соціальних потреб його персоналу. При гіпертрофованому розвитку інфраструктурні складові потенціалу підприємств можуть виконувати роботи чи надавати певні послуги стороннім організаціям та іншим суб’єктам ринку.
Процес побудови математичної моделі, що описує функціонування й розвиток інфраструктурного потенціалу підприємства, може бути представлений у наступному вигляді:
а) визначення цілей моделювання інфраструктурного потенціалу;
б) цілеспрямований змістовний опис системи інфраструктурного потенціалу з розробкою формальної схеми, що відбиває механізм його функціонування й розвитку;
в) складання блок-схеми моделі системи, що забезпечує системний, цілеспрямований опис об'єкта моделювання;
г) вибір параметрів моделі інфраструктурного потенціалу
д) визначення й ув'язування всієї інформації, що циркулює в системі;
е) формальне дослідження інфраструктурного потенціалу з метою уточнення механізму його функціонування;
ж) коректування моделі об'єкта відповідно до зміну умов зовнішнього й внутрішнього середовища.
Для практичного використання підсистеми розрахунку інфраструктурного потенціалу підприємства доцільно починати використовувати модулі рішення завдань по мірі їх готовності до обробки – як у методичному плані, так і у вигляді програмних продуктів.
14. Що розуміють під науково-технічним потенціалом підприємства
-науково-технічний потенціал (характеризує здатності працівників підприємства здійснювати наукові дослідження та розробки, спрямовані на удосконалювання виробничих і технологічних процесів, диференціацію видів продукції);
Науково-технічний потенціал -узагальнююча характеристика рівня наукового забезпечення виробництва (науки, техніки, технології, інженерної справи, виробничого досвіду, можливостей та ресурсів (у тому числі науково-технічних кадрів), які є у розпорядженні підприємства для вирішення науково-технічних проблем.
Науково-технічний потенціал включає:
- Матеріально-технічну_базу;
- Наукові_кадри;
- Інформаційну_складову;
- Організаційно-управлінську_структуру.
Матеріально-технічна база - це сукупність засобів науково-дослідної праці, включаючи наукові організації, наукове обладнання і установки, експериментальні заводи, цехи і лабораторії, обчислювальні центри і т.д. На рівні галузі, фірми або компанії мова йде, як правило, про матеріально-технічній базі прикладних науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт (НДДКР). Їх мета - швидке і ефективне втілення наукових ідей у конкретні технічні та технологічні нововведення.
Інформаційна складова в науково-технічний потенціал відіграє особливу роль. Як специфічного предмета праці тут виступає інформація про підсумки попередніх досліджень, розробок та освоєння нововведень. Її носіями є тематичні карти про розпочатих і звіти про закінчені дослідженнях і розробках, публікації та дисертації, які містять нові теорії, гіпотези, рекомендації, описи, формули, схеми, креслення і т.д. За характером матеріальних носіїв можна виділити наступні види інформації:
· Нормативно-технічну документацію - технічні завдання, рекомендації, методики, нормативи, стандарти і технічні умови, патенти;
· Наукові відліки - ними найчастіше закінчуються фундаментальні дослідження;
· Зразки нововведень - технологічні процеси, режими і регламенти, лабораторні та дослідні зразки;
· Проектно-конструкторську документацію - комплекти робочих креслень;
· Публікації та дисертації.
Організаційно-управлінська структура наукової сфери - це структура науково-дослідних організацій та її гнучкість, тобто можливість швидкого формування науково-дослідних груп для вирішення термінових завдань; система управління науковими дослідженнями в масштабах компанії або країни.
