Методологія та методи вивчення психічного розвитку людини

Спостереження.

Це такий метод, за допомогою якого психолог цілеспрямовано і планомірно сприймає і фіксує різноманітні прояви психічної діяльності досліджуваних їм людей і умов її протікання. При спостереженні дослідник не втручається в природний хід психічної діяльності цих людей, ні в умови її протікання. Наприклад, психологу треба вивчити особливості навчальної роботи п'ятикласників. З цією метою він відбирає кількох учнів і систематично відвідує уроки, на яких непомітно спостерігає за увагою, діями і вчинками цих учнів, докладно записує їхні відповіді на запитання вчителя, їх власні питання, вирази обличчя, пози і т. п. Спостереження в класі він доповнює спостереженнями за навчальною роботою учнів у домашніх умовах, потім зібрані матеріали аналізує, узагальнює і робить на них певні висновки. Користуючись методом психологічного спостереження, можна досить повно і об'єктивно фіксувати зовнішні прояви психіки людини в різних умовах його життя і діяльності, умов праці, навчання, гри і пр.

В залежності від мети дослідження спостереження може бути суцільним і вибірковим. При суцільному спостереженні дослідник фіксує всі прояви психіки досліджуваних їм людей і по можливості в різноманітних умовах їх життя. Користуючись суцільним спостереженням, можна, наприклад, вивчати вікові психологічні особливості молодшого школяра, підлітка, старшого школяра або ж виявляти індивідуальні особливості особистості певних учнів і потім складати на них психолого-педагогічні характеристики. При вибірковому спостереженні психолог фіксує лише ті прояви психіки, які мають пряме відношення до теми дослідження. Так, вивчаючи увагу першокласників, він записує лише факти, які можуть характеризувати увагу дитини - його зосередженість, стійкість і пр.

Психологічні спостереження повинні відповідати декільком вимогам. Насамперед дослідник зобов'язаний підготувати себе до їх проведення: вивчити наукову літературу по темі дослідження, точно усвідомити завдання, яку він собі ставить, відібрати об'єкти спостереження, скласти план, розробити форми фіксації матеріалу спостереження (власна запис, звукозапис, фотографування, кінозйомка тощо). В процесі самого спостереження досліднику потрібно вміло добирати факти для фіксації у відповідності з метою дослідження, але при цьому бути цілком об'єктивним і фіксувати не тільки те, що підтверджує його припущення, але й те, що, можливо, суперечить йому. По закінченню спостережень (а їх повинно бути багато) дослідник зобов'язаний стягнути зібраний матеріал ретельного психологічного аналізу та зробити лише ті висновки, які справді з нього випливають.

Гідність методу психологічного спостереження в практиці наукового дослідження полягає в тому, що з його допомогою можна зібрати багатий фактичний матеріал безпосередньо з життя та діяльності особистості. Однак можливості використання цього методу все ж обмежені. По-перше, використовуючи метод спостереження, психолог не може втручатися в природний перебіг досліджуваного психічного явища, тому він не в змозі змінити його, прискорити, сповільнити, повторити потрібну кількість разів. По-друге, деякі психічні явища метуть бути викликані декількома одночасно діючими причинами, і яка з них основна, при простому спостереженні не завжди вдається виявити. Крім того, у складних умовах діяльності людини випадкові обставини можуть маскувати справжні причини явища. По-третє, фактичні дані, зібрані методом спостереження, важко піддаються точній кількісній обробці, і досліднику часто доводиться обмежуватися тільки якісним аналізом.

Експеримент.

Зазначених недоліків позбавлений інший основний метод психології - експеримент. Допомогою експерименту дослідник може викликати досліджуване явище психіки, створивши для цього необхідні умови, може до межі спростити ці умови, замінити їх іншими, прискорити або уповільнити протікання психічного процесу, може повторити декілька разів досліджуваний процес і з огляду на рівності експериментальних умов піддати зібраний матеріал кількісній обробці.

Існує два види експерименту - лабораторний і природний. Лабораторний психологічний експеримент зазвичай проводиться в спеціально створених лабораторіях, обладнаних відповідними технічними засобами. У нашій країні існує чимало проблемних психологічних лабораторій, оснащених новітніми приладами, технічними експериментальними установками, кібернетичними пристроями. Проблемні лабораторії є в Москві в Науково-дослідному інституті психології - лабораторії з вивчення різних видів відчуттів, сприйняття, пам'яті, мислення та мови, лабораторія з вивчення типів вищої нервової діяльності і темпераменту та ін. Проблемні психологічні лабораторії створені в Ленінграді, Києві, Казані, Тбілісі та інших великих містах країни.

Лабораторний експеримент можна проводити і без психологічної апаратури.

Метод лабораторного експерименту має деякі недоліки. Досліджувані особи (випробовувані) завжди знають, що над ними ставлять якийсь досвід, мета якого їм точно невідома. Цей факт може викликати в піддослідних зайве нервове напруження. Самі умови лабораторного експерименту незвичайні, штучні. Нарешті, за допомогою лабораторного експерименту важко вивчати складні, але життєво важливі явища психіки людини - почуття, волю, інтереси, характер і ін.

Психологічний лабораторний експеримент значно важче експерименту фізичного чи фізіологічного. Справа в тому, що об'єкт експерименту - випробуваний, незалежно від бажання експериментатора, може регулювати свої реакції під час експерименту: навмисно (а іноді і мимоволі) прискорювати або уповільнювати їх, тобто вести себе невластивим йому чином. На поведінку випробуваного впливає фізичний і психічний стан його під час експерименту (втома, неуважність, напруженість, ступінь зацікавленості в результатах експерименту тощо), а також ставлення до експериментатору, ступінь довіри до нього.

Природний експеримент на відміну від лабораторного ставиться у звичних для випробуваного умовах - в дитячому садку, в класі під час уроку, біля верстата тощо Випробуваний не підозрює, що він є об'єктом дослідження, та виконує експериментальні завдання так само природно, як і всі інші завдання. Коли дослідник ставить за мету розкрити деякі закономірності психіки учнів у процесі навчання і виховання, він проводить експеримент безпосередньо в школі, нерідко виступаючи перед учнями в якості вчителя. Такий вид природного експерименту називається психолого-педагогічним.
Успішність застосування природного експерименту залежить від розробленості експериментальних завдань, ретельності обліку умов експерименту, точності та повноти фіксування ходу його.

Метод бесіди.

Він полягає в тому, що деякі явища психіки дослідник вивчає допомогою аналізу словесних реакцій людини на спеціально сформульовані питання, що випливають з мети дослідження. Успіх проведення бесіди залежить від підготовленості до неї дослідника. Він повинен заздалегідь скласти план бесіди, продумати і точно сформулювати питання, не допускаючи питань, важких для поні* манія, а також питань, що вселяє і яке збиває характеру. Бесіду слід вести спокійно, невимушено, в тоні доброзичливого ставлення до випробуваному, з урахуванням його вікових та індивідуальних особливостей. Всі питання та відповіді точно реєструються, наприклад за допомогою магнітофона. Методом бесіди вивчають уявлення і поняття людини про навколишній світ, інтереси і схильності, мотиви дій і вчинків. Бесіда нерідко служить підсобним методом у поєднанні зі спостереженням і експериментом.

Метод аналізу продуктів діяльності людини.

Суть цього методу полягає в тому, що деякі психічні процеси і властивості особистості вивчаються опосередковано, з матеріальних результатів (продуктів) діяльності людини. Речі, створені людиною, обов'язково носять на собі відбиток їх творця. Об'єктами психологічного аналізу можуть бути твори письменника, картини художника, винаходи конструктора та ін. Особливо цінні чорнові варіанти, ескізи, креслярські начерки та інші незавершені продукти творчої діяльності людини, по яким можна судити про самому процесі творчості. З цією ж метою психологічного аналізу піддають щоденники, листи, спогади мов осіб. При вивченні дітей психолог аналізує продукти дитячої творчості та навчальної діяльності - малюнки, предмети ліплення, аплікації, моделі, письмові роботи, креслення. Навіть побіжне ознайомлення з творчими та навчальними роботами учнів дає деяке уявлення про уміннях і навичках цих дітей, про їхні здібності і ставлення до справи. Проте судження, отримані на основі аналізу продуктів діяльності людини, повинні бути перевірені іншими методами дослідження.

Біографічний метод.

Користуючись ним, психолог вивчає людину на підставі даних історії його життя. Так, дізнавшись, що учень протягом останніх років тричі переходив з школи в школу, можна припустити, що неуспішність його з математики пояснюється частою зміною вчителів. Біографічний метод зазвичай використовується у поєднанні з іншими методами дослідження.

Анкетний метод

Анкетний метод - це психологічне дослідження шляхом масового опитування. Анкета - лист з питаннями в кількості від 5 до 25, пропонованими для відповіді людям певної категорії - студентам, молодим робітникам, особам будь-якої професії та ін. З відповідей на запитання дослідник судить про тих чи інших сторонах психіки опитаних осіб, наприклад про їх інтереси, ідеали, прагнення, судження про книгах, фільмах, події суспільного життя. Анкети зазвичай не підписуються. Цей метод дослідження хороший тим, що охоплює відразу велика кількість людей, однак достовірність анкетних даних лише ймовірна: деякі з опитаних осіб дають неточні й неповні, а то і свідомо неправильні відповіді, інші залишають питання без відповідей. Анкета дає дослідникові лише попередню орієнтування в матеріалі.

Метод тестів.

Тести - невеликі серії спеціально підібраних запитань і завдань діагностичного характеру. Існують, наприклад, тести для визначення професійної придатності людини (машиніста, диспетчера, льотчика). Завдання складені так, що за виконання їх можна судити про рівень знань, умінь і навичок людини і про тих його особистих якостях, які необхідні для виконання певного виду роботи. Метод тестів широко поширений на Заході, зокрема для визначення розумового розвитку школярів.