Очистка стічних вод заводів, які переробляють мелясу

Зараз більшість мелясно-спиртових заводів післядріжджову барду і решту сті­чних вод скидають на поля фільтрації.

ВНДІХПД запропоновані два варіанти технологічних схем очистки стічних вод, які найбільше відповідають сучасним вимогам. Один з них призначений для спиртових заводів, на яких післяжріжджову барду упарюють або використовують для виробництва кормового концентрату вітаміну В,₂₎ другий - для підприємств, які не утилізують мелясну барду.

Для очистки стічних вод за першим варіантом використовують технологічну схему, зображену на рис. 13.3. Схема включає у себе такі основні стадії: механічну очистку з допомогою решіток і пісковловлювачів, усереднення стічних вод, пер­ший ступінь біологічної очистки стоків активним мулом, первинне відстоювання, аеробну очистку, вторинне відстоювання стоків, транспортування активного мулу і зворотньої води, хлорування очищеної води і спуск її у водоймище.

Грубі завислі забруднення і пісок з побутових вод видаляють на решітках 16 та у пісковловлювачах 14. Грубі завислі речовини органічного походження подрібню­ються у дробарці 15 і спрямовуються у колодязь 12. Очищені від домішок побутові

води змішуються в усереднювані 13 з теплообмінними водами і технологічними стоками. Місткість усереднювана розраховують на чотирьохгодинне перебування стічних вод. Із усереднювана стоки надходять у колодязь 12, у який подають надли­шковий мул. Схемою передбачено використання активного мулу на першому та другому ступенях очистки. Для цього у первинні відстійники 2, розраховані на пе­ребування стічних вод протягом 1... 1,5 год, із вторинних відстійників 4 насосами 10 подають надлишковий активний мул другого ступеня очистки. Після першого ступеня очистки стічних вод у відстійниках 2 мул скидають на площадки 1 або передають на висушування.

З первинних відстоювачів стічні води надходять в аеротенк-змішувач 3. Сюди ж подають біогенні елементи, потрібні для активного мулу, виходячи із співвідно­шення BCK₅:N;P=100:7:0,5. Об'єм аеротенка-змішувача розраховують на 12..18-го-динне перебування стічних вод. Годинні витрати повітря 20...ЗО м³ на стоків. Повітря подають з повітродувної станції 11. Біля 30% об'єму аеротенка займає ре­генератор 9 активного мулу. Кількість активного мулу, що повертається через реге­нератор у аеротенк, регулюють так, щоб його вмісту стічних водах складав З...3,5 г/л.

Після біологічного окислення стоки надходять у вторинні відстоювачі 4, у яких вони перебувать протягом 2...2,5 год. Активний мул, який випав у осад, направля­ють у колодязь 8, а потім насосами 10-у первинні відстійники і аеротенк.

Очищена вода після вторинного відстійника має такі фізико-хімічні показни­ки: рН- 7,8...8,1, вміст мінеральних речовин 350г/л, загального азоту 14...28 мг/л, БСК„ 15...20 мг О₂/л. Очищена вода може бути забарвлена у жовтуватий колір, який зникає при розведенні 1:20... 1:25.

Біологічно очищені стічні води із вторинних відстійників надходять у прийма­льний колодязь 5, у фільтраційну установку 6, де відділяється активний мул з ціл­лю повторного використання його для очистки стічних вод. Вивільнені від актив­ного мулу стоки обробляють хлором і насосом 7 скидають у водоймище. Внаслідок обробки води хлором (5г/м³) знижується концентрація органічних домішок у очи­щеній воді приблизно на 50%.

Для очистки стічних вод за другим варіантом (з високою концентрацією орга­нічних речовин) використовують анаеробний розклад їх, який складається з двох основних стадій: перша - ферментативний гідроліз вуглеводів, білків і жирів, які містяться у стічних водах; друга - перетворення утворених продуктів гідролізу ор­ганічних сполук у вуглекислий газ і метан. На другій стадії анаеробної очистки стічних вод можуть утворюватися мінеральні солі і гумусоподібні речовини.

В анаеробному розкладі органічних сполук стічних вод беруть участь голо­вним чином кислото- та метаноутворюючі бактерії. Вуглеводи і частково жири розкладаються, утворюючи суміш низькомолекулярних кислот, серед яких перева­жають оцтова, масляна І пропіонова. При цьому зменшується рН середовища до 5 і нижче. Органічні кислоти і розчинені азотисті речовини розкладаються далі, утво­рюючи амонійні сполуки, аміни, кислі карбонати і невелику кількість діоксиду ву­глецю, азоту, метану і водню. Внаслідок цього активна кислотність стічних вод

поступово підвищується. Для підтримання необхідної інтенсивності обох стадій у стічні води вводять певну кількість змішаних культур мікроорганізмів.

У першій стадії беруть участь бактерії, які гідролізують вуглеводи, білки і жири, у другій - метанові бактерії.

Анаеробний розклад органічних сполук стоків можна вести при помірній (29...40° С) і високій (50...57° С) температурах.