У процесі виділення та очистки спирту одержують побічні продукти: барду, лютерну воду, спирт етиловий, головну фракцію (ГФ) або ефіроальдегідний концентрат (ЕАК), сивушне масло і сивушний спирт. З бардою і лютерною водою виводиться нелетка частина бражки; леткі домішки спирту, виводяться з ГФ або ВАК, з сивушним маслом або сивушним спиртом.
Головну фракцію розганяють, включаючи в схему БРУ розгінну колону (децентралізована розгонка), або розганяють на спеціальних ректифікаційних установках з метою виділення з неї етилового спирту (централізована розгонка). Установка для централізованої розгонки ГФ, (авторські свідоцтва СРСР № № 490818,498008, 501059, Циганков П.С., Шиян П.Л.), освоєна в промисловості (рис. 10.49), включає в себе колони: для розгонки ГФ, відгінну, епюраційну, спиртову і метанольну. Останню передбачають у тому випадку, коли переробляють ГФ, що містить метанол. При переробці ГФ одержують такі продукти (дал на 100 дал безводної частини вихідної головної фракції): ректифікованого спирту (PC) 90...94, ефіроальдегідного концентрату 4...7; втрати при розгонці 2...3. Вихід PC залежить від вмісту домішок у вихідній ГФ. Витрата пари на переробку 1 дал ГФ становить 60...70 кг, води - 0,6...0,7 м. Концентрат ГФ є вуглецевим живленням у виробництві кормових дріжджів. При фракціонуванні з нього можуть бути виділені цінні органічні продукти: оцтовий альдегід, етилацетатний розчинник та ін. Така установка для централ і зо ванної розгонки ГФ потужністю до 4,0 тис. дал/добу впроваджена на Наумовському спиртовому заводі.
Сивушне масло використовують в основному як сировину для одержання чистих вищих спиртів (амілового, бутилового, пропілового), які застосовують в органічному синтезі, при виготовленні медичних препаратів і ароматичних речовин, як розчинники в лакофарбовій промисловості, як екстрагенти, флотареагенти та нове-рхнево-активнІ речовини.
Рис. 10.49 Установка
для централізованої
переробки головної
фракції: 1, 2, 3,4, 5
- відповідно розгінна,
відгінна, епюраційна,
месанольна і спиртова
колони;
6 - декантатор;
В - вода; Л - лютерна
вода; П - пара;
PC - ректифікований
спирт; ГФ - головна
фракція; МФ - метано-
льна фракція; КЕАФ -
концентрат ефіроальде-
гідної фракції
У колишньому УкрНДІСП розроблена безперервно діюча ректифікаційна установка для одержання вищих спиртів з сивушного масла (рис. 10.50), що складається з колон: етанольної 1, зневоднюючої 2, вІдгінної 3, амІлольної 4 і бутанольно-пропанольної 5.
Вода, що присутня в товарному сивушному маслі, значно ускладнює його розгонку через утворення азеотропних сумішей з компонентами сивушного масла. Першою стадією розгонки сивушного масла є виділення етанолу (Е), другою - зневоднення його методом азеотропно-екстрактивної ректифікації. Суть її полягає в тому, що у присутності великої кількості амілових спиртів (А) - біля 50 мас. %, вода, утворюючи азеотропну суміш з ними, веде П
себе як легколеткий компонент і виводиться через верх колони. Після конденсації азеотропна суміш розшаровується на нижній, в основному водний шар (В+А), і верхній, в основному спиртовий шар.
Спиртовий шар повертається на зрошення зневоднюючої колони, а водний розділяється у відгін-ній колоні на воду (В) і амі-лол (А), який надходить до етанольної колони.
Зневоднена суміш спиртів (А, Б, П) легко розділяється на чисті компоненти А, Б, і П послідовно в амїлольній та бутанольно-пропанольній колонах.
Сивушний спирт як товарний продукт на цей час не використовують через багатокомпонентнІсть і наявність значної кількості води. Проте відбір його доцільний через те, що це позитивно впливає на якість спирту.
Він може бути застосований для виробництва технічного спирту, при виготовленні денатурованого спирту або піддаватися розгонці для виділення харчового спирту та інших окремих компонентів.
Нелетка частина бражки виводиться з брагоректифікаційної установки у вигляді барди й лютерної води.
З лютерною водою відводяться важколеткі домішки спирту. Лютсрна вода має кислу реакцію, агресивна по відношенню до звичайної сталі. Вихід її півтора-дво-кратний по кількості спирту при закритому обігріванні епюраційної та спиртової колон і приблизно чотирикратний при відкритому обігріванні. Лютерну воду використовують для промивки сивушного масла, гідроселекції в колоні для розгонки ГФ та епюраційній, для приготування зернових замісів і мелясного сусла. Залишки лютерної води скидають у каналізацію після попередньої очистки.
