Лекции.Орг


Поиск:




Категории:

Астрономия
Биология
География
Другие языки
Интернет
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Механика
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Транспорт
Физика
Философия
Финансы
Химия
Экология
Экономика
Электроника

 

 

 

 


Триколонна брагоректифікащйна установка




НЕПРЯМОЇ ДІЇ

У цій установці (рис. 10.21) бражна колона має 23...28 одноковпачкових тарі­лок подвійного кип'ятіння з міжтарІлковою відстанню 280 мм або 24...28 ситчас-тих чи клапанних тарілок з міжтарІлковою відстанню 500...550 мм. Ситчастими й клапанними тарілками обладнані колони установок продуктивністю 3000 дал/добу і більше. Є також позитивний досвід застосування лускоподібних тарілок та ґрат­частих провального типу. Щоб виключити виніс бражки із спиртоводною парою над бражною колоною встановлюються піновловлювачі різних конструкцій (рис. 10.22). Найбільшого поширення набули піновловлювачі з шаром (300...500 мм) на­садки - металевих або керамічних кілець Рашиґа (25x25x2 мм). Останнім часом почали виготовляти бражні колони з вмонтованими уловлювачами, що представля­ють собою 3...4 "сухі" тарілки подвійного кип'ятіння, встановленні вище тарілки живлення. Для змиву осаду, що накопичується над "сухими" тарілками, передбача­ється ввід на верхню "суху" тарілку невеликої кількості води й бражного дистилята з підігрівника бражки.

В ешораційній колоні незалежно від продуктивності звичайно розміщують 39...41 багатоковпачкових або клапанних тарілок з міжтарІлковою відстанню 170 мм. Живлення вводять на 20-у, 27-у або 36-у тарілку, рахуючи знизу. У спирто­вій колоні повинно бути 71...74 тарілки того ж типу, що й в епюраційній. Введення живлення передбачено на 16-у тарілку знизу колони.

Колони обігріваються відкритою або закритою парою. До кожної з них під­ключені теплообмінники для конденсації пари, що виходить з колон. Спирто-водя-на пара з бражної колони проходить через піновловлювач І конденсується частково




Рис. 10.21 Апаратурно-технологічна схема типової брагоректифікаційної установ­ки непрямої дії:

1 - насос бражки; 2 - зворотний клапан; 3 - конденсатор сепаратора діоксиду

вуглецю; 4 - сепаратор діоксиду вуглецю; 5 - основний конденсатор КБ;

6 - підігрівай бражки; 7 - додатковий конденсатор КБ; 8 - пІновловлювач;

9 - колона бражна (КБ); 10 - спиртовловлювач КБ КЕ; 11 - конденсатор КЕ;

12 - дефлегматор КЕ; 13 - колона епюраційна (КЕ); 14 - ліхтар ГФ; 15 - колектор

води; 16 - випарник КЕ; 17 - колектор пари; 18 - спиртовловлювач КС; 19-конденсатор КС; 20 - дефлегматор КС; 21,30 - збірники лютерної води; 22 - холодильник сивушної фракції; 23 - колона спиртова; 24 - ліхтар ректифіко­ваного спирту; 25 - ротаметр непастеризованого спирту; 26 - холодильник ректифікованого спирту; 27 - промивна батарея; 28 - екстрактор сивушного

масла; 29 - випарник КС; 31 - насос лютерної води; 32 - відвідник газів;

33 - пробні холодильники; 34 - вакуумпереривачі; Бр - бражка; Бд - барда;

В - вода; ГФ - головна фракція; PC - ректифікований спирт; П - пара гріюча;

Л - лютерна вода



 


в підігрівнику бражки. Решта пари конденсується в ос­новному і додатковому конденсаторах, віддаючи теп­лоту конденсації холодній воді. Бражний дистилят з підІгрівача бражки й конденсаторів спрямовують на живлення епюраційної колони.

Бражка, що надходить в установку, нагрівається в підігрівачі до температури 70... 85° С, потім у сепа­раторі діоксиду вуглецю звільняється від СО2 та ін­ших газів, що не конденсуються, після чого вводиться в бражну колону. Разом з неконденсованими газами виноситься деяка кількість парів спирту, який улов­люється в конденсаторі сепаратора діоксиду вуглецю. Конденсат надходить у верхню частину епюраційної колони. У нижній частині до бражної колони підклю-

чений бардовідвідник або

Рис. 10.22 Піновловлювач чений баРД°віДвіДник аб° гідравлічний затвор з проб­ним холодильником.

Пара, що виходить з епюраційної колони, конденсується в основному в дефле­гматорі і тільки невелика частина- в конденсаторі у результаті відведення теплоти холодною водою. Частина пари, що конденсується в конденсаторі, має максималь­ну концентрацію головних та кінцевих домішок і називається етиловий спирт го­ловної фракції (ГФ).

Звільнений від головних і частково кінцевих домішок бражний дистилят - епюрат подається на живлення спиртової колони, яка обладнується дефлегмато­ром і конденсатором. Переважна маса пари, що виходить із спиртової колони, конденсується в дефлегматорі та у вигляді флегми надходить на зрошення коло­ни. Невелика частина пари надходить до конденсатора, де після конденсації утво­рюється так званий непастеризований спирт, який подається у верхню частину епюраційної колони. З ним відводяться головні й кінцеві домішки, виділені та сконцентровані в пастеризаційній зоні (вище місця відбору ректифікованого спир­ту) спиртової колони. Пара конденсується за рахунок відведення теплоти холод­ною водою.

Ректифікований (пастеризований) спирт, що відбирається з рідкої фази з 3...10-Ї тарілки, рахуючи зверху спиртової колони, проходить холодильник, спирто-вимірювальний прилад і надходить у спиртоприймальне відділення.

Проміжні домішки виводяться з спиртової колони у вигляді двох продуктів -сивушної фракції (з 5, 7, 9 або 11-ї тарілки) та сивушного спирту (з 17...20-Ї й 25-ї тарілок, рахуючи знизу колони). З сивушною фракцією переважно виводяться ниж­ні проміжні домішки - ізоаміловий, ізобутиловий і частково пропіловий спирти, з сивушним спиртом - верхні (ефіри і частково пропіловий спирт).

Після конденсації, охолодження й екстрагування з сивушної фракції одержу­ють сивушне масло, яке є товарним побічним продуктом. Сивушний спирт у паро­подібному або рідкому вигляді також видаляють з установки у вигляді побічного продукту. Лютерна вода виходить з нижньої частини колони через гідравлічний



 


затвор. Для більш повного вловлювання парів спирту з незконденсованих газів по­вітряні ходи.всіх конденсаторів з'єднані з спиртовловлювачами.

Кожна колона забезпечена верхнім І нижнім вакуум-переривачами, регулято­рами подачі пари та води. Регулятори також монтують на лініях подачі бражки, епюрата й відведення ректифікованого спирту. Для розміщення термометрів перед­бачені гільзи: на лінії подачі нагрітої бражки перед вводом до колони, над верх­ньою тарілкою і в кубі кожної колони, а також на 8-й та І6-й (живильній) тарілках спиртової колони. Передбачені термометри для замірювання температури води, що відходить з основного конденсатора бражної колони, дефлегматорів епюраційної та ректифікаційної колон.

Для безперервного контролю за роботою установок на лінії подачі бражки, від­бору головної фракції, непастеризованого, сивушного і ректифікованого спиртів, а також сивушної фракції застосовують витратоміри, звичайно, ротаметри.

Брагоректифікаційні установки монтують в окремому ізольованому приміщен­ні. Усе обладнання розміщують на чотирьох поверхах. На рівні 4,8...6 м належить бути робочому місцю апаратника, де зосереджені всі контрольно-вимірювальні прилади й засоби регулювання Й управління, там же стоять щити КВП і А. На рівні 16... 18 м (для установок великої потужності - 24 м) розміщують підігрівники бра­жки, дефлегматори, конденсатори, сепаратор діоксиду вуглецю і спиртовловлювач.





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2016-03-27; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1018 | Нарушение авторских прав


Поиск на сайте:

Лучшие изречения:

Своим успехом я обязана тому, что никогда не оправдывалась и не принимала оправданий от других. © Флоренс Найтингейл
==> читать все изречения...

2434 - | 2258 -


© 2015-2025 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.009 с.