Одержання технічного спирту

На цей час спиртові заводи України поряд з харчовим ректифікованим спиртом (ГОСТ 5962-67) виробляють технічний спирт і абсолютований спирт (див.табл. 10.1).

Технічний спирт використовується підприємствами органічного синтезу і мікробіо­логічною промисловістю як сировина, а у багатьох галузях промисловості - як розчинник.

У зв'язку з виснаженням родовищ і підвищенням цін на нафту та нафтопроду­кти в цей час етиловий спирт використовується як паливо для двигунів внутріш­нього згоряння. Він може бути використаний у чистому вигляді або як добавка до бензину в кількості 6...20 %.

Введення етанолу в бензин підвищує його якість (забезпечує підвищення ок­танового числа палива), що дозволяє відмовитись від введення до бензину екологі­чно шкідливих антидетонаційних присадок (наприклад, на основі тетраетилсвин-цю). Кожні 3 % добавки етанолу до суміші забезпечують підвищення октанового числа на одиницю. При використанні суміші етанолу з бензином знижується токси­чність відпрацьованих газів і витрата пального. Використання етанолу як моторно­го пального в майбутньому стане основним чинником споживання технічного спирту.

Паливний етанол не вимагає його глибокої очистки від домішок, в зв'язку з чим можливе його одержання в одноколонному брагоперегонному (типу сирцево­го) апараті, що дозволяє скоротити питомі витрати пари при його одержанні. Для одержання "газохолу" (бензин з добавкою до 10 % етанолу) можна застосувати спирт з концентрацією 96,0...96,2 % об. за умови додавання до суміші речовин-стабіліза-торів. При одержанні паливних сумішей з великим вмістом етанолу потрібне його абсолютування (зневоднення), тому що можливе розшарування бензину та спирту. При використанні чистого спирту як моторного палива його абсолютування не ви­магається.

Технологія одержання технічного спирту з крохмалевмісної й цукровмісної сировини включає звичайні для спиртового виробництва стадії: підготовку сиро­вини, одержання бражки і виділення спирту з бражки та його очистку за допомо­гою ректифікації.

Технічний спирт категорії А одержують на типових брагоректифікаційних уста­новках з виділенням головної фракції й сивушного масла за тією ж технологією, що й при виробництві спирту ректифікованого харчового.

При виробництві технічного спирту категорії Б процес може від­буватися в одноколонній ректифіка­ційній установці з частковим відбо­ром головних домішок і компонен­тів сивушного масла (див. рис. 10,46) або на типових брагоректифікацій-них установках з вилученням зі схе­ми епюраційної колони (див. рис. 10.21).

Для виробництва технічного спирту категорії В найбільш доці­льно використовувати одноколонну сирцеву ректифікаційну установку зі збільшеним числом тарілок у конце­нтраційній частині колони (до 50 шт.) і збільшенням флегмового чис­ла. При цьому треба передбачити від­бір сивушного масла.

Одержання спирту категорії В можна здійснювати й на типових брагоректифікаційних установках (без включення епюраційної колони та відбору головних домішок). Вво­дять бражний дистилят у даному ви­падку на тарілку живлення ректифі­каційної колони, а відбирають спирт - з конденсатора або дефлегматора спиртової колони. Використання од-ноколонної ректифікаційної устано­вки при виробництві технічного спирту категорії Б і В вимагає мен­ших витрат енергії та води.

Денатурація здійснюється з ме­тою виключення можливості засто­сування технічного спирту для виго­товлення харчових продуктів (алкогольних напоїв) або подальшої переробки у рек­тифікований спирт питних кондицій.

Перелік денатуруючих добавок до спирту етилового технічного включає такі речовини: моно етил єн гліколь, етилацетат, ацетон, скипидар, метил етил кетон та ін., які надають денатурованому спирту стійкого неприємного смаку і запаху, а також барвники "Основний фіолетовий К", метиленовий синій, які зумовлюють його спе­цифічне забарвлення.