Тара для розливу пива, вимоги до тари

Пиво розливають у пляшки коричневого чи зеленого кольору скляні — за ДСТ 10117 типу X і іншому НД чи пляшки ПЕТФ; металеві банки і бочки й інші ви­ди тари, дозволені органами Мінздраву України.

Саме такий колір пляшки не пропускає шкідливих для пива деяких кольорів спектра сонячного світла. Сонячне світло інтенсифікує в пиві деякі хімічні речовини, в результаті яких утворюються речовини з неприємним запахом. Тому пиво не можна розливати у прозорі пляшки з безкольорового скла.

Наповнення бочок не повинне бути меншим 99,5 % місткості.

Середнє наповнення 10 пляшок при температурі 20 °С повинне відповідати їхній номінальній місткості з відхиленням ± 3 %.

Пляшки з пивом герметичне укупорюють кроненпробкою, а бочки — із застосу­ванням укупорочних матеріалів, що допускаються Мінздравом. Упаковують пляшки з пивом у дощаті ящики, у ящики з гофрованого картону, у ящики з полімерних ма­теріалів, а також тару-обладнання.

Пляшки з пивом маркірують шляхом наклеювання на кожну пляшку етикетки, контретикетки, кольєретки на горлечко пляшки, на бочку наклеюють ярлик, де по­винна бути зазначена наступна інформація, важлива для споживача і необхідна при проведенні ідентифікації та експертизи:

найменування продукту;

найменування, місцезнаходження (адреса) виробника, пакувальника, експор­тера, імпортера, найменування країни і місця походження;

товарний знак виробника (при його наявності);

вміст спирту, при його об'ємній частці більше 1 %;

склад пива;

харчова цінність;

умови збереження;

термін придатності;

об'єм, дм³;

позначення нормативного чи технічного документа, відповідно до якого виготов­лений і може бути ідентифікований продукт;

інформація про сертифікацію.

Додатково може бути нанесена наступна інформація:

затверджена торгова марка;

найменування організації-розроблювача;.

коротка характеристика основи напою;

інші написи інформаційного і рекламного характеру.

Бочки додатково маркіруються номерами: перша цифра — квартал останнього виміру місткості бочки, друга і третя — рік цього виміру, інші — інвентаризаційний номер бочки.

Текст на упакуванні, споживчій тарі, етикетці, контретикетці, кольєретці, ярлику, аркуші-вкладиші і маркірування наносять українською мовою, за вимогою замовника.

Вимоги до тари.

1. Тара повинна бути чистою, не містити сторонніх запахів (бензин, керосин, мастил).

2. Внутрішня поверхня тари повинна бути гладенькою без заглиблень.

3. Тара повинна бути виготовлена з однорідного матеріалу.

4. Товщина стінок тари повинна бути рівномірної товщини, тільки внизу можуть бути дещо товщими.

5. Тара повинна бути неушкоджена.

6. Скло з якого виготовлена тара не повинне впливати на якість продукту.

7. Розміри пляшки повинні відповідати стандартним вимогам.

8. Тара повинна бути стійкою до внутрішнього (витримувати 0,8 МПа), а також до вертикального тиску при закупорюванні їх на машині, до лужного розчину.

9. Тара, яка надходить на виробництво за своїми показниками, повинна відповідати вимогам нормативно-технічної документації. На цю тару повинно бути якісне посвідчення і санітарно-гігієнічний висновок.

 

Приймання, зберігання і підготовка пляшок.

На пиво-безалкогольні заводи поступають як нові, так і зворотні пляшки з торгівельної мережі. Зворотня тара дуже забруднена, тому її необхідно сортувати по ступені забруднення. Посуд із запахом керосину або масла на завод не приймаються.

Дуже давно обробка пляшок і ящиків на заводах виконувалася вручну, що призводило до великих затрат фізичної праці. На даний час промисловість засвоїла виробництво машин іавтоматів, які дозволяють повністю механізувати і автоматизувати операції на цій стадії технологічного процесу.

Найбільш прогресивним способом організації робіт являється безтарне транспортування пляшок в посудному цеху з допомогою пластинчатих транспортерів, а ящиків- стрічковими або роликовими транспортерами.

Найбільш прогресивний спосіб приймання і переміщення тари - пакетний спосіб, при якому ящики вкладають в штабеля на піддони, які потім відвозять автопогружчиком. Далі піддони з ящики доставляються до деполітайзера (розформовочна машина) – де проходить розформування ящиків із піддонів. Далі ящики поступають по стрічковому або роликовому транспортеру до автомату виймання пляшок із ящиків. Далі пляшки встановлюються на пластинчатий транспортер, який передає пляшки до пляшко мийної машини. Порожній ящик стрічковим або роликовим транспортером переміщується до машини для очистки від бруду, потім подається до автомату для вкладання пляшок з готовою продукцією.

Після сортування особливо забруднений посуд замочують в 0,3% -ному розчині каустичної соди, миють щітками, ополіскують холодною водою і тільки потім направляють на загальне миття.

 

Література [2, с.152-159], [4, с. 450-452].

 

Запитання для самоконтролю

1. Яка тара використовується на пивоварних заводах?

2. Які вимоги до пивних пляшок?

3. Як проводять приймання, зберігання і підготовку пляшок?

Тема 9.2 Миття пляшок

План уроку

1. Способи миття кег і пляшок.

2. Підготовка і регенерація миючих засобів.

3. Миючі засоби.

4. Локальна очистка стічних вод із пляшкомийної машини.

Способи миття кег і пляшок.

Технологічний процес розливу пива включає різні операції і проводиться по слідкуючій схемі:1) приймання тари і її бракераж, 2) миття тари, 3) розлив готової продукції, 4) закупорювання, 5) бракераж, 6) наклеювання етикеток.

Пляшки, що повертаються від споживачів, забруднені, нові пляшки із склозаводів перед використанням слід ретельно мити, для чого застосовують шприцювальні машини, які багаторазово повторюють вприскування теплої води та гарячого лужного розчину.

Миття тільки шприцюванням без відмочування достатнє тільки для мало забруднених пляшок. Коли вони мають засохлий бруд і плівку пива, їх неможливо вимити без відмочування. Ось чому зараз майже скрізь використовують комбіновані відмочувально-шприцювальні машини.

 

Процес миття здійснюється у пляшкомийній машині, включаючи два етапи:

відмочування і ополіскування пляшок сильним потоком води – шприцювання.

В таких комбінованих машинах пляшки у нижній частині змочуються, а у верхній – шприцюються.

При відмочуванні відбувається дія миючого розчину на забруднення – це змочування, набухання, розчинення, емульсація. При ополіскуванні відіграє гідродинамічна сила потоку води, яка змиває відмочений бруд.

При митті дотримуються ступінчатого температурного режиму з послідовним підвищенням температури миття та послідовним зниженням температури миття, це дозволяє знизити термобій.

Етапи миття.

1. Завантаження пляшок пластинчастим транспортером на накопичувальний стіл в окремі гнізда (касети) пляшкомийної машини. Ланцюг – конвеєр переміщує пляшки у нижню зону відмочування, а потім у верхню зону шприцювання. Касети з пляшками перебувають у безперервному русі в одному напрямі.

2. Попереднє шприцювання пляшок водою за температури 35-45°С, для видалення крупних забруднень і підігріву самої пляшки.

3. Відмочування пляшок у лужній ванні температурою 55-60°С біля 7 хвилин (гідроксид натрію з додаванням каустичної соди концентрацією 1-1,5%).

4. Відмочування (шпринцювання) з пляшок етикеток гарячим лужним розчином температурою 60-65°С і вивід їх до спеціального збірника. Після чого при подальшому русі касети поступово змінюють положення, стають горловиною вниз і залишки лугу витікають.

5. Відмочування пляшок у другій лужній ванні за температури 70-75°С.

6. Багаторазове шпринцювання зовнішньої і внутрішньої частини пляшки гарячим лужним розчином температурою 80-85°С, гарячою водою температурою 60-65°С, теплою водою 40-45°С і 30-25°С. Тепла вода фільтрується через сітку і направляється в збірну ванну теплої води. Потім вода підігрівається, очищується від механічних забруднень і знову направляється в шпринцьові труби.

7. Ополіскування холодною водою до 10-15°С. Вода стікає у ванну холодної води.

8. Автоматичне вивантаження на стрічковий транспортер.

Із мийної машини пляшки повинні виходити блискучими, чистими й абсолютно прозорими.

Лужні розчини і тепла вода подаються насосами. У цикл миючих розчинів включено фільтрувальний пристрій, який після лужної ванни відклеєні етикетки спрямовує до збірника. Ванна весь час доповнюється теплою водою.

Усі резервуари мийної машини обігріваються змійовиками. Машина забезпечена регуляторами температури, є щит управління, на якому можна контролювати температуру й тиск застосованих розчинів.

Миючі засоби повинні володіти хорошим змочувальним, емульсійними і розчинними властивостями.

У практиці найбільш надійними миючими засобами все ще лишається їдкий натр до якого додають деякі домішки. Готують його концентрацією 1-2 %.

На пивоварних заводах встановлюють пляшко мийні машини продуктивністю 6000 пляшок/год, 12000 пл/год, 24 000 пл/год.

Регенерація миючих засобів.

Відпрацьований миючий розчин містить в собі залишки бруду, етикеток, тому з метою економного використання лужного розчину та для забезпечення чистоти стічних вод і охорони зовнішнього середовища, його подають у збірник для відстоювання грубих зважених частин. Частково очищенний миючий розчин насосом подають знову у пляшкомийну машину, якщо його концентрація відповідає нормі (1,5-2%). Якщо концентрація не відповідає нормі, цей розчин подають у збірник для приготування робочого розчину, додають до нього концентрований луг або воду ри потребі і використовують повторно для миття пляшок. Миючий розчин після багаторазового використання нейтралізують кислотою і подають в каналізацію.

Миючі засоби

Вимоги до миючих засобів:

- Мати високу бактерицидну активність при температурі миття

- Володіти хорошим змочувальним, емульсійним і рочинними властивостями.

На практиці надійним миючим засобом все ще лишається їдкий натр, до якого додають деякі домішки. За температури 60°С досить ефективним є 2%-ний розчин гідроксиду натрію. При митті дещо чистіших пляшок концентрацію лугу можна знизити до 1%.

Останнім часом з'являються більш ефективні синтетичні миючі засоби.

Вода повинна бути чистою і не дуже жорсткою, тому що форсунки швидко забиваються і їх доводиться дуже часто чистити.

Вода не повинна містити більш як 100 м/о у 1 см³ і бути без сторонніх запахів. Коли ж застосовують хлоровану воду, то її слід повністю дехлорувати.

 

Література [2, с. 159-164], [3, с. 181-184], [4, с. 450-457].

 

Запитання для самоконтролю

1. Назвіть основні операції технологічного процесу розливу пива.

2. Принципи миття пляшок.

3. Шляхи економії миючих матеріалів.

4. Які миючі засоби використовуються для миття пляшок? Які вимоги ставляться до них?