Економічна політика України на початку XXI ст. має своєю головною метою перехід до соціально-орієнтованої ринкової економіки.
Риси сучасного економічного становища України:
· величезна заборгованість держави, окремих галузей і підприємств країнам близького і далекого зарубіжжя;
· відставання сектора економіки, який виробляє товари, від сектора економіки, який їх споживає;
· паливно-енергетична залежність від Росії;
· занадто сильний контроль економіки з боку українського уряду, що має ефект придушення того її сектора, що виробляє товар;
· криміналізація стосунків між державним апаратом і бізнесом, розподілення між кланами найприбутковіших секторів економіки України;
· Україна занадто відірвана від світової економіки.
Основними завданнями української держави в галузі економіки є:
· реформування електроенергетичного сектора;
· надання людям економічної свободи;
· зміцнення інституційних структур національної економіки;
· стабілізація національної валюти;
· створення умов для подолання кризи виробництва і для підвищення його конкурентоспроможності;
· розвиток аграрного сектора економіки, перетворення землі в товар і набуття нею реальної вартості;
· утвердження відкритого типу економіки, забезпечення прозорості економічних процесів;
· входження України у світовий економічний простір;
· захист вітчизняного товаровиробника шляхом створення фінансового, кредитного та податкового механізмів, які стимулюють виробництво;
· створення української економіки як самодостатньої системи;
· перехід відносин між суб'єктами господарювання з бартерних принципів на грошовий (товарно-грошовий);
· легалізація "тіньових" капіталів і виробництв, "тіньової" економіки і відносин;
· інтенсифікація процесів приватизації, особливо в аграрному секторі;
· посилення боротьби з економічною злочинністю, корупцією;
· переведення економіки у ліберальне русло.
Реалізація економічної політики в Україні передбачає використання таких методів впливу держави на економіку, як:
· регулювання і планування пропорцій;
· державні замовлення;
· цільові програми;
· політика доходів;
· вирівнювання економічних потенціалів і життєвих умов різних регіонів.
Модель економічного розвитку України передбачає поетапне здійснення цілеспрямованої, науково обґрунтованої програми виходу з кризи шляхом поєднання регулюючого впливу державних органів на економіку і запровадження ринкових відносин. Ключовим чинником у створенні економічної сфери, сприятливої для підприємницької діяльності, є держава, яка, не втручаючись у діяльність приватних підприємств, управляє ринком і підтримує його, стримує негативні тенденції через відповідні юридичні важелі — програми оподаткування, монетарну політику. Держава покликана дбати про поєднання приватних і суспільних інтересів.
З огляду на реалії й особливості суспільного життя в Україні, становлення та розвиток її політичної системи характеризуватимуть такі параметри:
· подальший розвиток і вдосконалення політичних відносин шляхом відкриття максимального простору для самоуправління суспільства на всіх рівнях його соціально-політичної організації;
· побудова справді демократичної, соціальної, правової держави з ефективно діючим парламентом, професійним висококваліфікованим урядом, незалежними судовими органами;
· формування інститутів громадянського суспільства як співтовариства вільних людей і їх самодіяльних організацій, політичних партій, рухів, профспілок, кооперативів, асоціацій;
· розвиток політичної свідомості та політичної культури суспільства й особистості як на загальнодержавному, так і на побутовому рівні;
· забезпечення необхідних умов для вільного розвитку нації загалом і кожного етносу зокрема, формування та підвищення національної свідомості й самосвідомості, національної культури;
· удосконалення діяльності ЗМІ, підвищення їх ролі, в регулюванні політичних відносин, управлінні суспільством, формуванні політичної свідомості та політичної культури суспільства і кожного громадянина;
· своєчасне самооновлення політичної системи з урахуванням внутрішнього та міжнародного становища України (постійна само адаптація).
Гармонізація політичної системи українського суспільства разом з ефективними економічними перетвореннями покликані забезпечити політичну та економічну безпеку держави, високий життєвий рівень її громадян.
