Інтоксикація бардою характеризується подразненням слизових оболонок і шкіри, змінами в кістковій тканині та порушенням функцій центральної і периферичної нервової системи.Барда є основним відходом спиртового виробництва. В барді багато безазотистих екстрактивних речовин, фосфорних і калійних солей, вітамінів групи Б, але вона бідна на цукри, крохмаль, жир, клітковину, солі натрію, кальцію.
Свіжу барду згодовують разом із сухими, бідними на білок кормами. Барда, яка зберігається тривалий час, містить індол, скатол. Патогенез - токсична дія барди зумовлена наявністю в ній значної кількості сивушних масел, глікоалкалоїду соланіну, органічних кислот, що подразнюють тканини, спричинюють гастроентерит, нефрит, дерматит, збудливо діють на центральну нервову систему, уражують органи дихання, серце, судини, викликають гемоліз еритроцитів, мінеральну недостатність.
Симптоми - посилення перистальтики, діарея, втрата апетиту, схуднення. У жуйних гіпотонія передшлунків, коліки у коней, бронхіти, на згинальній поверхні путових суглобів почервоніння, набрякання шкіри, висипи. Далі утворюються мокнучі екземи, покриті струпои чи кірочками. У тварин кульгавість, вони довго лежать, при тяжкому процесі запальні ділянки можуть бути по всьому тілу, внаслідок забруднення пошкоджених ділянок розвиваються некротичні процеси.
Пат. Зміни - на шкірі дерматити, катарально-геморагічний гастроентерит, дистрофія печінки, нефрит.
Лікування - виключити із раціону барду, призначають проносні, обволікаючі, іхтіол як протибродильний засіб 25-100. В-в вводять глюкозу з аскорбіновою кислотою. У раціон включають знефторений фосфат, кісткове борошно, трикальційфосфат. Лікують патологічні зміни на шкірі.
Отруєння жомом характеризується запаленням слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, порушенням обміну речовин, змінами в нервовій і кровотворній системах та паренхіматозних органах.
При довготривалому зберіганні жому при високій температурі в ньому починається процес гниття, що приводить до нагромадження масляної кислоти та інших токсичних продуктів.
Патогенез - згодовування великої кількості жому без включення інших кормів приводить до того, що сапонін-глікозиди, які містяться в ньому, всмоктуючись в кров, діють на форменні епементи крові, спричиняючи гемоліз еритроцитів. Проявляють подразливу дію на слизову оболонку шлунково-кишкового тракту, спричиняючи гастроентерит. При згодовуванні неякісного жому у тварин виникає ацидоз, кетонемія, білкова і вітамінно-мінеральна недостатність, структурні і функціональні порушення життєво важливих паренхіматозних органів, розвивається остеодистрофія.
Симптоми - характеризуються нервовою та шлунково-кишковою формами отруєння. Нервова форма характеризується пригніченням, тремором м язів, їх конвульсивним скороченням. Температура тіла підвищується до 41,5, кон юнктива і склера гіперемовані, рогівка інфільтрована, далі розвиваються паралічі і тварина гине. Шлунково-кишкова форма починається атонією передшлунків, далі перистальтика кишечника посилюється, виникає діарея, гемоглобінурія та підвищення температури тіла. При тривалому згодовуванні жому відмічають остеомаляцію і остеопороз.
Паталого-анатомічні зміни - запалення шлунково-кишкового каналу, жирова дистрофія печінки, у кірковому і мозковому шарах нирок крововиливи. Гіперемія судин головного мозку та набряк речовини мозку.
Лікування - виключають з раціону корм, збалансовують мінеральну підгодівлю. В!в вводять30% глюкозу 20-30мл, гемодез 500-1000мл, всередину натрію гідрокарбонат, підшкірно - інсулін 100-150-0д, іхтіол, обволікаючі.
Кормова меляса(патока) отримується при переробці цукрових буряків на цукор. Отруєння настає при при згодовуванні більше 2кгмеляси, яка зберігалась протягом 5-8 міс., завдяки значному вмісту солей калію і натрію.
Патогенез - надлишок солей калію і натрію подразнюють слизові оболонки, спричинюють їх запалення, розвиток діареї. Підвищений вміст цукру в патоці приводить до утворення в шлунку молочної кислоти, зміщення рН у кислу сторону, в подальшому розвиваються запальні і дистрофічні прцеси в нервовій і серцево-судинній системах та нирках.
Лікуванння - виключити із раціону патоку, всередину дають рицинову олію, слизові відвари, адсорбенти. Внтрішньовенно вводять 40% розчин гексаметилентетраміну 40-60мл, гемодез 500-1000, 10% розчин кальцію хлориду 150-200мл, підшкірно інсулін, симптоматичне лікування.
Питання для самоконтролю
1.Які причини отруєння буряковим жомом
2.Які симптоми спостерігають при отруєнні буряковим жомом
3 Яке лікування призначають при отруєнні буряковим жомом
4 При яких обставинах можливе отруєння мелясою
5 Який патогенез при отруєнні мелясою
6 Яке лікування призначають при отруєнні мелясою
7 Які ознаки отруєння бардою
8 Яке лікування при отруєнні бардою
.
Залікові питання до модуля № 2
Питання на рівень 3
1.В яких рослинах містяться алкалоїди?
2.За яких обставинах збільшується кількість глікоалкалоїдів?
3.Які речовини накопичують віка, конюшина, льон?
4.За яких обставин в кормах накопичуються нітрати і нітрити?
5.Як лікують тварин при отруєнні фото сенсибілізуючими речовинами?
6.Які рослини містять фермент, що діє на нервову систему?
7.Які причини виникнення мікотоксикозів?
8.Які отрути містить гірчиця польова дика редька, який механізм їх дії?
9.За яких обставин жом стає непридатним для згодовування тваринам?
10.Який токсин накопичують аспергіли?
Питання на рівень 4
1.Які характерні симптоми виникають у тварин при отруєнні дурманом?
2.Які пат зміни спостерігають при отруєнні люпином?
3.Які клінічні ознаки при отруєнні цианглікозидами?
4.Які клінічні ознаки при отруєнні тіоглікозидами?
5.Яке лікування назначають при отруєнні чемерицею?
6.Які клінічні ознаки при отруєнні соланіном?
7.Які клінічні ознаки при отруєнні нітратами і нітритами?
8.Які клінічні ознаки при Ф-2 токсикозі?
9.Які клінічні ознаки при отруєнні бардою?
10.Які клінічні ознаки при отруєнні неякісним жомом?
Питання на рівень 5
1.Який патогенез при отруєнні дурманом?
2.Яке лікування при отруєнні люпином?
3.Які пат зміни при отруєнні цианглікозидами?
4.Який патогенез при отруєнні цианглікозидами?
5.Який патогенез при отруєнні фотосенсибілізуючими речовинами?
6.Який патогенез при отруєнні нітратами і нітритами?
7.Яке лікування при отруєнні нітратами і нітритами?
8.Як діє афлатоксин на організм тварини?
9.Яке лікування при отруєнні жомом?
10.Яке лікування при аспергілотоксикозі?
ЗАЛІК З МОДУЛЯ № 2
Тести на рівень 3.
Варіант № 1
1.Які рослини містять алкалоїди
а) гірчиця польова
б) дурман, чемериця
в) гречка, зверобій
2.Чим викликане отруєння якщо, у тварини сильне збудження, нестримний рух уперед, розширення зіниць.
а) алкалоїдами
б) фотосенсибілізуючими
в) глікозидами
3.Яка рослина викликає місцеву, подразнюючу реакцію на шкірі і слизових оболонках.
а) цукровий буряк
б) щавель
в) чемериця
4. При отруєнні якою із рослин жуйним рекомендують руменотомію.
а) цукровий буряк
б) щавель
в) чемериця
5.До якої групи відносять ефіроподібні речовини, які складаються із цукристої і органічної частини різноманітної природи.
а) глікозиди
б) алкалоїди
в) фотосенсибілізуючі
6.До якої групи рослин відносяться сорго, віка, конюшина.
а) тіоглікозиди
б) ціаноглікозиди
в) серцеві глікозиди
7.При отруєнні люпіном спостережують.
а) глибоке пригнічення, тварина стоїть упершись головою в кормушку.
б) прогресуюче схуднення, агресивність.
в) хода шатка, яскраво-червоне забарвлення слизових оболонок.
8.Якими рослинами отруїлась тварина, якщо при вимушеному забої виявили, що кров має яскраво-червоне забарвлення, а вміст шлунку – запах мендалю.
а) гірчицею польовою
Б) конвалією
в) конюшиною
9.Які лікарські засоби вводять при отруєнні ціанглікозидами для зв’язування ціанідів.
а) розчин нітриту натрія
б) розчин глюкози
в) розчин лобеліну
10.При отруєнні якими рослинами в шлунково- кишковому тракті утворюється гірчичні масла.
а) тіоглікозидами
б) ціаноглікозидами
в) серцевими глікозидами
11.Рослини здатні накопичувати пігменти: фагопірин, гіперицин, фурокумарин відносять до:
а) тіоглікозидів
б) фотосенсибілізуючих
в) алкілоїдів
12.Фогопіризм – захворювання, викликане надмірним поїданням рослин.
а) люпіну
б) конвалії
в) гречки
13.При отруєнні якими рослинами у тварин можливе некротичне враження пігментованих ділянок шкіри.
а) звіробоєм
б) гірчицею польовою
в) гичкою цукрових буряків
14.Якою рослиною викликане отруєння, якщо для лікування вражених ділянок шкіри і слизових оболонок застосовували преднізолонову мазь.
а) звіробоєм
б) гірчицею польовою
в) гичкою цукрових буряків
15.До якої групи рослин відносять речовину, що міститься в позеленілій картоплі, паслоьоні.
а) глікозидів
б) алкалоїдів
в) глікоалкалоїдів
16.Позеленілі бульби картоплі перед згодовуванням тваринам
а) очищають від шкірочки
б) подрібнюють
в) проварюють
17.При отруєнні соланіном для стимуляції серцевої діяльності назначают:
а) хлоралгідрат
б) ізотонічний розчин
в) кофеїн
18. Які розчини накопичуються в кормах при самозігріванні зеленої маси, під час порчі коренеплодів, при заморожуванні і розморожуванні.
а) цианглікозиди
б) нітрати
в) ціоглікозиди
19. При отруєнні якими речовинами в крові накопичується метгемоглобін і розвивається кисневе голодання.
а) алкалоїдами
б) нітратами
в) глікозидами
20.При отруєнні якими рослинами у тварин виникає недостатність вітаміну В1.
а) гречкою
б) картоплею
в) хвощом.
Варіант № 2
1.Атропін це:
а)глікозид
б)алкалоїд
в)глікоалкалоїд
2.Розширення зіниць, слинотеча і сльозотеча спостерігаються при отруєнні
а)алкалоїдами
б)глікозидами
в)цианглікозидами
3.Як називають похідні атропіну, кофеїну, морфіну?
а)глікозиди
б)фотосенсибілізуючі
в)алкалоїди
4.До якої групи відносять отрути, які містяться в дурмані, блекоті, чемериці?
а)глікозидів
б)алкалоїдів
в)фото сенсибілізуючий
5.Який антидот використовують при отруєнні алкалоїдами?
а)нітратнатрію
б)прозерин
в)цукор
6.Яка отрута володіє вираженою подразнюючою дією?
а)атропін
б)гіперицин
в)протовератрин
7.Яка отрута містьться в люцерні виці, льоні?
а)алкалоїди
б)цианглікозиди
в)тіоглікозиди
8.Яка отрута викликає кисневе голодування?
а)атропін
б)протовератрин
в)синильна кислота
9.При якому отруєнні смерть тварини можлива через зупинку дихання?
а)викою
б)дурманом
в)гречкою
10.При якому отруєнні видимі слизові оболонки яскраво – червоного кольору?
а)викою
б)дурманом
в)гречкою
11.Яка отрута надає вмісту шлунку запаху гіркого мигдалю?
а)ефірна олія
б)синильна кислота
в)протовератрин
12.Який антидот використовують при отруєнні синильною кислотою?
а)прозерин
б)атропін
в)натрію – тіосульфат
13.Як називаються ефіроподібні речовини рослинного походження, які складаються з гелікону і аглікону?
а)алкалоїди
б)глікозиди
в)фото сенсибілізуючі
14.Яка частина глікозидів отруйна?
а)глікон
б)аглікон
15.Які рослини містять ефірні олії?
а)вика
б)конюшина
в)рапс
16.Яка отрута виводиться із організму легенями, нирками?
а)атропін
б)ефірна олія
в)синильна кислота
17.Яка отрута блокує фермент цитохром оксидазу?
а)атропін
б)синильна кислота
в)ефірна олія
18.Які рослини містять пігменти фагопірин, гіперицин?
а)звіробій
б)дурман
в)вика
19.При якому отруєнні виникає почервоніння шкіри і утворюються пухирці?
а)алкалоїдами
б)глікозидами
в)фотосенсибілізуючими
20.Некротичні ділянки непігментованих ділянок шкіри можливі при отруєнні:
а)фотосенсибілізуючими
б)алкалоїдами
в)глікозидами
Варіант № 3
1.Які ліки застосовують для профілактики ускладнень при отруєнні фото сенсибілізуючими?
а)глюкозу
б)кофеїн
в)антибіотики
2.На які органи мають негативну дію тіоглікозиди?
а)печінку
б)нирки
в)легені
3.Які характерні ознаки при отруєнні тіоглікозидами?
а)легеневі хрипи
б)мокнучі екземи
в)порушення координації рухів
4.Які отрути залишають жирну пляму на папері?
а)алкалоїди
б)тіоглікозиди
в)фотосенсибілізуючі
5.Загальнотоксична дія фотосенсибілізуючих речовин проявляється:
а)дистрофічними процесами в печінці
б)хрипами
в)яскраво – червоним забарвленням венозної крові
6.Які рослини накопичують соланін
а)гречка
б)звіробій
в)паслін
7.Які рослини містять фермент тіамін азу?
а)звіробій
б)хвощ
в)паслін
8.при якому отруєнні виникає В1 - гіповітаміноз
а)хвощами
б)пасльоном
в)звіробоєм
9.Які отрути накопичують рослини при внесенні в грунти натрієвої і калієвої селітри, сечовини?
а)цианглікозиди
б)тіоглікозиди
в)нітрати
10.Ппри якому отруєнні в крові накопичується метгемоглобін?
а)капустою
б)дурманом
в)пасльоном
11.Які фактори впливають на рівень накопичення нітратів в організмі тварин?
а)фізіологічний стан тварини
б)вік тварини
в)несприятливі погодні умови
12.При якому отруєнні видимі слизові оболонки синьо-коричневі?
а)нітратами
б)цианглікозидами
в)глікоалкалоїдами
13.При якому отруєнні цукор із 1% оцтовою кислотою використовують як антидот?
а)фотосенсибілізуючими
б)нітритами
в)глікоалкалоїдами
14.Які отруєння викликає афлатоксин?
а)ерготизм
б)аспергілотоксикоз
в)Т – 2 токсикоз
15.При якому отруєнні вражаються статеві органи?
а)аспергілотоксикозі
б)фузаріотоксикозі
в)клавіцепстоксикозі
16.При якому отруєнні накопичується афлатоксин?
а)фузаріотоксикозі
б)аспергілотоксикозі
в)стахіботріотоксикозі
17.Що відбувається, якщо жом зберігають при високій температурі?
а)закисання
б)гниття
в)пліснявіння
18.Що викликає при згодовуванні тваринам неякісного жому?
а)остеодистрофія
б)світлобоязнь
в)пігментація
19..При отруєнні якими рослинами у тварин можливе некротичне враження непігментованих ділянок шкіри.
а) звіробоєм
б) гірчицею польовою
в) гичкою цукрових буряків
20.До якої групи відносять отрути, які містяться в дурмані, блекоті, чемериці?
а)глікозидів
б)алкалоїдів
в)фотосенсибілізуючих
Ситуаційні завдання.
1. Після випасання коней в лісі спостерігається збудливість, далі обмежена рухливість, хиткість заду, атаксія, розлади шкт, через 5 днів тварина загинула.
І. Які зміни можна побачити при розтині трупа.
ІІ. Яке лікування і профілактика даного отруєння.
2. Після згодовування соломи пшениці у корів спостерігається порушення координації рухів, салівація, розширення зіниць, некроз ділянок шкіри на вухах, голові, кінцівках.
І. Чим викликане захворювання.
ІІ. Які лікувально – профілактичні заходи при отруєнні.
3. При розтині трупа корови виявили: синюшність слизових оболонок, кров звернута, темна, в підшкірній клітковині крапкові і смужкові крововиливи, печінка збільшена, дрябла, глиниста, слизова оболонка передшлунків легко відшаровується.
І. Що явилось причиною отруєння.
ІІ. Які симптоми при отруєнні.
ІІІ. Яке лікування слід призначити.
4. Після випасання корів на буряковому полі спостерігались ознаки отруєння.
І.Які симптоми отруєння.
ІІ. Яке лікування необхідно призначити.
5. Для регулювання вуглеводного обміну тварині із ознаками отруєння назначили інсулін в комплексі лікувальних заходів.
І. Яка причина і патогенез отруєння.
ІІ. Які симптоми отруєння.
ІІІ. Яке лікування при даному отруєнні.
6. У тварини ознаки отруєння нітратами.
І. Які причини отруєння.
ІІ. Який патогенез при отруєнні нітраами.
ІІІ. Які симптоми отруєння.
7. У корови ознаки отруєння: неспокй, спрага, видимі слизові оболонки поступово змінюють забарвлення від блідо – рожевого до синьо-коричневої.
І. Як діагностують отруєння.
ІІ. Яке лікування та профілактика.
8. Після поїдання великої кількості позеленілої картоплі корова захворіла.
І. Який патогенез отруєння.
ІІ. Які симптоми отруєння.
ІІІ. Чим лікують тварину при даному отруєнні.
9. Хвору тварину лікар помістив у темне приміщення обробив вражені ділянки шкіри 0,5 % розчином перманганату калію.
І. Чим викликане отруєння.
ІІ. Який патогенез при даному отруєнні.
ІІІ. Які симптоми отруєння.
10. При розтині трупа корови виявили запалення слизової оболонки шлунка тонкого і товстого кишечника, в підслизовому шарі крововиливи, вмістиме рубця має різкий запах.
І. Які причини отруєння.
ІІ. Які симптоми отруєння.
ІІІ. Чим лікують тварину при даному отруєнні.
11. Тварина загинула після поїдання великої кількості сорго
І. Які після забійні зміни можна побачити при розтині.
ІІ. Які клінічні ознаки.
ІІІ. Як лікують при даному отруєнні.
12. Тварина отруїлась люпином.
І. Який патогенез отруєння.
ІІ. Які симптоми при люпинозі.
ІІІ.ЯК лікують люпиноз.
Інструктивна картка
практичного заняття № 1,2 з дисципліни "Токсикологія"
Тема: Вивчення отруйних рослин.
Робоче місце: аудиторія.308
Тривалість заняття: 80 хв
Мета заняття: Поглиблення та закріплення знань про отруєння, викликані отруйними рослинами.
Матеріально – технічне оснащення: гербарій і атлас отруйних рослин, лупа, мікроскоп.
Правила безпеки праці: практична робота виконується в халатах, ковпаках і косинках, при необхідності в гумових рукавичках, марлевих пов'язках, захисних окулярах. Дотримуватись чистоти при роботі в лабораторії, не розливати іне розсипати лікарські засоби та різні реактиви.
Забороняється пробувати речовини на смак. Запах слід визначати обережно, флакони з речовинами тримати на відстані.
Література: Малінін О.А. і ін.. ст389-450.
Завдання: Вивчити найбільш поширені в нашому регіоні отруйні рослини.
Порядок виконання завдання.
Вивчення отруйних рослин по гербарію потрібно починати з сімейства паслінових, зонтичних, лютикових, лілейних, а потім перейти до вивчення рослин, які широко поширені в зоні розміщення коледжу.
Щоб розпізнати отруйні рослини серед травостою на пасовищі, а тим більше безпосередньо в кормах, необхідно добре знати ботаніку.
В цьому відношенні на заняттях особливо важливо навчитися розрізняти отруйні рослини не тільки в цілому вигляді, але й по частинах, які нерідко змінюють свій зовнішній вигляд. На заняттях велику увагу потрібно звернути на ті рослини, які розміщені в зоні коледжу. При вивченні кожної рослини необхідно відмітити особливості будови і зовнішній вигляд як надземних, так і підземних її частин.
Гербарій і атлас отруйних рослин допоможуть в тренуванні зорової пам'яті. Вони створюють перше враження про рослину. Дальше можна користуватись «німим» гербарієм або атласом, по якому студенти можуть перевірити свої знання рослин, не читаючи їх позначення в атласі або гербарії.
Завдання 1. Визначити, яка це рослина, назвати наземні частини., отруйні діючі початки і коротко описати їххарактеристику і патогенез.
Завдання 2. Замалювати інші відомі отруйні рослини, які ростуть в зоні міста, місця вашого проживання.
Після виконання завдання студенти повинні:
знати – отруйні рослини, які зустрічаються в нашому регіоні
вміти – розпізнавати отруйні рослини
Завдання додому: Малінін О. А. ст. 394-395, 397-424
Інструктивна картка
практичного заняття № 3 з дисципліни "Токсикологія"
Тема: Відбір проб, пакування та пересилка для дослідження.
Робоче місце: аудиторія 308
Тривалість заняття: 80хв
Мета заняття: Ознайомитись із методикою відбору проб, пакуванням та пересилкою їх для дослідження.
Матеріально – технічне оснащення: рамка для відбору проб, контейнери для пакування відібраних проб, бланки супровідних документів.
Правила безпеки праці: практичну роботу виконувати в халатах і ковпаках чи косинках, при необхідності в гумових рукавичках, марлевих пов'чзках, захисних окулярах, гумових фартушках і чоботах. Забороняється пробувати речовини на смак, стежити, щоб лікарські речовини не потрапляли на руки, обличчя. Якщо попали на шкіру, змити водою потім 1% розчином оцтової кислоти(при попаданні лугу чи 1% нашатирним спиртом.
Лтература: Малінін О. А. Ветеринарна токсикологія ст. 87-89
Завдання
1.Скласти схему відбору проб для досліджень (сіна, води, трави, патматеріалу)
2.Ознайомитись із особливостями пакування відібраного матеріалу.
3.Скласти супровідну до матеріалу, що посилається для дослідження.(зелена маса)
Методичні рекомендації:
Відбір проб для досліджень включає: Відбір разових проб, виемок, Складання середньої проби, вихідного зразка, Виділення наважок для дослідження.
Спосіб відбору проб залежить від характеру об єкта, форми матеріалу (сипучі, штучні, соломоподібні).
Від рослин в стадії вегетації проби беруть по діагоналі поля в 7- 10 точках. Від рослин, доступ до яких обмежений, проби відбирають на двох суміжних сторонах масиву. Відбір проб культур в закритому грунті здійснюють методом конверта, з верхнього, середнього і нижнього шарів. При відборі проб матеріалу в упаковці, відбирають біля 10%. Для відбору проб використовують чисті пристосування і посуд. Рослини, забруднені землею, коренеплоди промивають в проточній воді. Розмір вихідного зразка кормів залежить від величини партії, знаходиться в межах 1-5кг, продукти тваринного походження 0,2- 0,5 кг, молоко - 0,5л. Рідкі чи напіврідкі продукти поміщають в скляний чистий посуд, закривають пробкою. М ясо чи мясопродукти завертають в пергаментний папір, а потім в поліетиленовий мішок. До кожного зразка прикріплюють етикетку. На ній відмічають дату відбору проб, вид продукту, його характеристику, місце відбору, назву підприємства. До проб додається супровідний документ, в якому відображені відомості про зразок і ставиться завдання на проведення відповідних досліджень.
Проби, в яких містяться речовини, що швидко розкладаються, зберігають при температурі -20 1-2 доби. Всі зразки оглядаються і реєструються, вказується особа, що відбирала та направляла проби для дослідження. Любий відібраний в господарстві матеріал, після пакування пломбується і супроводжується супровідним документом.
В супровідному документі зазначають:
-назву підприємства чи особи, що направило матеріал для дослідження,
-відомості про наявність тварин, характер їх утримання і годівлі,
-загальну характеристику епізоотичного стану,
-загальну характеристику профілактичних і лікувальних заходів,
-перелік матеріалу, що направляється для дослідження із зазначенням дати відбору кожної проби, її маси, упаковки і консервування.
-завдання на проведення дослідження ставиться конкретно, вказуючи отрути, на які необхідно провести дослідження.
-додаткові відомості про об єкт досліджень,
-реквізити та підписи осіб, що гарантують оплату проведених робіт.
Після виконання завдання студенти повинні:
знати – правила відбору проб для токсикологічного дослідження
вміти – відбирати проби патматеріалу, пакувати їх та пересилати для дослідження в лабораторію.
