Заняття 8 Оцінка радіаційної та хімічної обстановки

Задача 1. Формування цивільного захисту повинне проводити рятувальні роботи протягом 6 годин на радіоактивно забрудненій місцевості. Визначити можливу дозу опромінення, що одержить особовий склад формування, якщо роботи почнуться через 4 години після аварії. Рівень радіації до початку робіт становить 5 рад/год. Зробити висновки й при необхідності внести пропозиції за умовами роботи.

Рішення:

Визначимо час початку t_п й закінчення t_к робіт з урахуванням їх тривалості Т = 6 год. (за умовою завдання):

 

t_п= 4 год.;

t_к = t_п + Т = 4 + 6 = 10 год.

 

З табл. 56 знайдемо коефіцієнт перерахунку К₄ = 1,74:

 

Таблиця 56 – Коефіцієнти перерахунку рівнів радіації К_n на будь-який час t_n після аварії на АЕС

tn, год.	Кn	tn, год.	Кn	tn, год.	Кn
0,5	0,76		1,90	9,5	2,45
		5,5	1,97		2,50
1,5	1,18		2,04	10,5	2,56
	1,31	6,5	2,11		2,60
2,5	1,43		2,15	11,5	2,65
	1,55	7,5	2,24		2,70
3,5	1,64		2,30		3,03
	1,74	8,5	2,34		3,30
4,5	1,83		2,40	1 доба	3,55

 

Обчислимо рівень радіації на 1 год. після аварії P₁:

 

P₁ = P₄ K₄ = 5∙1,74 = 8,7 рад/год.

 

Визначимо рівень радіації на час закінчення робіт Р_к:

Р_к = Р₁₀ = 3,5 рад/год.

 

Далі визначимо середній рівень радіації Р_сер:

 

рад/год.

 

Визначимо дозу випромінювання Д, для чого знайдемо по табл. 57 коефіцієнт послаблення К_посл.

Таблиця 57 – Коефіцієнти ослаблення доз радіації К_посл для будинків і транспортних засобів

Найменування будинків і транспортних засобів	Кпосл
Транспортні засоби Автомобілі, автобуси, тролейбуси, трамваї Кабіни бульдозерів й екскаваторів Залізничні платформи Криті вагони Пасажирські вагони, локомотиви	1,5
Будинки Виробничі одноповерхові (цехи) Виробничі й адміністративні триповерхові Одноповерхові житлові кам'яні Їхні підвали Двоповерхові житлові кам'яні Їхні підвали Триповерхові житлові кам'яні Їхні підвали Одноповерхові житлові дерев'яні Їхні підвали Двоповерхові житлові дерев'яні Їхні підвали

 

рад.

 

Висновок: працювати не можна, тому що доза перевищує припустиму дозу (25 рад за добу).

Пропозиції: щоб зменшити дозу випромінювання, необхідно здійснити один з наступних заходів:

– зменшити тривалість робіт;

– починати роботи пізніше;

– збільшити коефіцієнт послаблення, працюючи із застосуванням техніки (бульдозерів, екскаваторів й ін.).

 

Задача 2. Визначити припустиму тривалість рятувальних робіт на радіоактивно забрудненій місцевості, якщо роботи почалися через 3 год. послу аварії на АЕС, а рівень радіації на 1 год. послу аварії становив 20 рад/год. Роботи будуть проводитися на бульдозерах, установлена доза дорівнює 10 рад.

Рішення:

Розрахуємо відносну величину А, маючи на увазі, що для бульдозерів коефіцієнт ослаблення К_посл дорівнює 4 (табл. 57):

.

 

По табл. 58 визначаємо припустиму тривалість роботи. Для цього в лівому вертикальному стовпчику таблиці знаходимо отримане значення А = 0,5, а у верхньому рядку – час, що пройшов після аварії, (час початку робіт – 3 год.). На перетинанні рядка й стовпчика читаємо припустиму тривалість робіт:

Т = 3,35 год.

 

Таблиця 58 –- Припустима тривалість перебування людей на радіоактивно забрудненій місцевості при аварії на АЕС, год., хв.

	Час, що пройшов від моменту аварії до початку перебування людей на зараженій місцевості при аварії на АЕС (год., хв.)
0,2	7,30	8,35	10,00	11,30	12,30	14,00	16,00	21,00
0,3	4,50	5,35	6,30	7,10	8,00	9,00	10,30	13,30
0,4	3,30	4,00	4,35	5,10	5,50	6,30	7,30	10,00
0,5	2,45	3,05	3,35	4,05	4,30	5,00	6,00	7,50
0,6	2,15	2,35	3,00	3,20	3,45	4,10	4,50	6,25
0,7	1,50	2,10	2,30	2,40	3,10	3,30	4,00	5,25
0,8	1,35	1,50	2,10	2,25	2,45	3,00	3,30	4,50
0,9	1,25	1,35	1,55	2,05	2,25	2,40	3,05	4,00
1,0	1,15	1,30	1,40	1,55	2,10	2,20	2,45	3,40

 

Задача 3. На об'єкті, на відкритій місцевості, зруйнувалася обвалована ємність, що містить 50 т хлору. Метеоумови: напів’ясно, день, вітер 3 м/c. Визначити розміри й площу зони хімічного зараження.

Рішення:

Визначимо за даними рис. 2 ступінь вертикальної стійкості повітря, при даних метеоумовах це ізотермія.

 

Швидкість вітру, м/с	Ніч	День
Ясно	Напів’ясно	Хмарно	Ясно	Напів’ясно	Хмарно
До 0,5
0,6…2
2,1…4
Більше 4

Рисунок 2 –- Ступеня вертикальної стійкості повітря

 

По табл. 59 визначаємо глибину поширення зараженого повітря Г = 16 км; (за умовою завдання місцевість відкрита, для закритої місцевості варто користуватися табл. 60):

 

Таблиця 59 – Глибина поширення хмари зараженого повітря із вражаючими концентраціями СДОР на відкритій місцевості, км (ємності необваловані, швидкість вітру 1 м/с)

Найменування СДОР	Кількість СДОР у ємності, т
Хлор, фосген Аміак Сірчистий ангідрид Сірководень	При інверсії
3,5 5,5	4,5 4,5 7,5	6,5 12,5	9,5	12,5	17,5
Хлор, фосген Аміак Сірчистий ангідрид Сірководень	При ізотермії
4,6 0,7 0,8 1,1	0,9 0,9 1,5	11,5 1,3 1,4 2,5	1,9	2,4 2,5	3,5 8,8
Хлор, фосген Аміак Сірчистий ангідрид Сірководень	При конвекції
0,21 0,24 0,33	1,4 0,27 0,27 0,45	1,96 0,39 0,42 0,65	2,4 0,5 0,52 0,88	2,85 0,62 0,65 1,1	3,15 0,66 0,77 1,5

 

Таблиця 60 – Глибина поширення хмари зараженого повітря із вражаючими концентраціями СДОР на закритій місцевості, км (ємності не обваловані, швидкість вітру 1 м/с)

Найменування СДОР	Кількість СДОР у ємності, т
Хлор, фосген Аміак Сірчистий ангідрид Сірководень	При інверсії
6,57 1,14 1,57	1,28 1,28 2,14	22,8 1,85 3,57	41,1 2,71 2,85 5,71	48,8 3,4 3,57 7,14	4,3 17,6
Хлор, фосген Аміак Сірчистий ангідрид Сірководень	При ізотермії
1,31 0,2 0,23 0,31	0,26 0,26 0,43	3,28 0,37 0,4 0,71	4,57 0,54 0,57 1,14	5,43 0,68 0,71 1,43	0,86 1,1 2,51
Хлор, фосген Аміак Сірчистий ангідрид Сірководень	При конвекції
0,4 0,06 0,07 0,09	0,52 0,08 0,08 0,13	0,72 0,11 0,12 0,21	0,16 0,17 0,34	1,2 0,2 0,21 0,43	1,32 0,26 0,3 0,65

Примітки до таблиць 59 і 60:

1При швидкості вітру більше 1 м/с застосовуються поправочні коефіцієнти, що мають наступні значення:

 

Швидкість вітру, м/с
При інверсії При ізотермії При конвекції	Поправочний коефіцієнт
	0,6 0,71 0,7	0,45 0,55 0,62	0,38 0,5 0,55	- 0,45 -	- 0,41 -

 

2Для обвалованих ємностей зі СДОР глибина поширення хмари зараженого повітря зменшується в 1,5 рази.

 

З урахуванням поправочного коефіцієнта на швидкість вітру К_шв (прим. 1 до табл. 59 і 60) і умов зберігання СДОР К_обв (прим. 2 до табл. 59 і 60) глибина розповсюдженого повітря дорівнює:

 

.

 

Ширину зони хімічного зараження Ш визначають залежно від ступеня вертикальної стійкості повітря по формулах:

 

– при ізотермії – Ш = 0,15Г_р;

– при інверсії – Ш = 0,03Г_р;

– при конвекції – Ш = 0,8Г_р.

 

Визначаємо ширину зони хімічного зараження:

 

Ш = 0,15·5,86 = 0,87 км.

Визначаємо площу S зони хімічного зараження:

 

.