Задача 1. Визначити величину підвищення продуктивності праці за рахунок зменшення витрат робочого часу – проведення заходів щодо охорони праці зменшило захворюваність працюючих на 10%. Кількість явочних днів в році, яке приходиться на одного робітника, складає 280 днів. До проведення заходів щодо охорони праці втрати робочого часу за рахунок захворювань складали 12 днів на одного працюючого.
Рішення:
Підвищення продуктивності праці за рахунок зниження втрат робочого часу за рахунок зменшення захворюваності на об'єкті визначають за формулою
ΔW = [(Fпл – Fбаз) / Fбаз] 100, (11)
де F баз – кількість робочих днів в базовому варіанті;
F пл – кількість робочих днів в плановому році (розраховується з урахуванням зниження захворюваності).
Кількість робочих днів, яка приходиться на одного працюючого, до проведення заходів щодо охорони праці складала:
Fбаз = 280 – 12 = 268 днів.
Витрати робочого часу за рахунок захворювань на одного робітника після проведення заходів складають:
Кількість робочих днів, яка доводиться на одного працюючого, після проведення заходів складає:
Fпл = 280 – 10,8 = 269,2 дні.
Підвищення продуктивності праці за рахунок зменшення втрат робочого часу можна визначити таким чином:
Таким чином, проведення заходів щодо охорони праці дозволило збільшити продуктивність праці на 0,5 %.
Задача 2. Визначити соціальну ефективність заходів щодо охорони праці. Вихідні дані: кількість робочих місць, що не відповідають санітарним нормам, до проведення заходів складала 12, після проведення заходів – 9, загальна кількість робочих місць – 78.
Рішення:
В даному випадку соціальна ефективність заходів щодо охорони праці характеризується величиною зменшення кількості робочих місць, що не відповідають нормативним вимогам, яка визначається за формулою
; (12)
де К1 і К2 – кількість робочих місць, що не відповідають санітарним нормам, до і після проведення заходів;
К3 - загальна кількість робочих місць.
Таким чином, зменшення кількості робочих місць, що не відповідають нормативним вимогам, складає 3,8 %.
Задача 3. Визначити річну економію заробітної платні за рахунок збільшення продуктивності праці в результаті проведення заходів щодо поліпшення умов праці. а також економічну ефективність цих заходів. Чисельність працюючих на підприємстві складає 300 чоловік. Середня річна зарплата одного працівника складає 4000 гривень. В результаті проведення заходів щодо ОП (витрати склали 2000 гривень) інтегральна оцінка тяжкості праці знизилася з 40 % до 30 %.
Рішення:
Вплив зміни працездатності на продуктивність праці можна визначити за формулою
; (13)
де R1 і R2 – працездатність в умовних одиницях до і після впровадження заходів, що знизили тяжкість праці;
0,2 – емпіричний коефіцієнт, що показує ступінь впливу зростання рівня працездатності на продуктивність праці.
Працездатність - величину, протилежну стомленню, визначаємо по формулі:
(14)
де Y – ступінь стомлення.
Ступінь стомлення в умовних одиницях визначають по формулі
; (15)
де 15,6 і 0,64 — коефіцієнти регресії.
Визначаємо ступінь стомлення в умовних одиницях до і після проведення заходів щодо охорони праці за формулою (15):
Визначаємо працездатність персоналу в умовних одиницях до і після проведення заходів щодо охорони праці за формулою (14):
R1 = 100 – 38 = 62;
R2 = 100 – 22,5 = 77,5.
Визначаємо підвищення продуктивності праці за формулою (13):
Розрахуємо річну економію зарплати за рахунок збільшення продуктивності праці за формулою
(16)
де Рсер – середньорічна чисельність виробничого персоналу;
Зпл – середньорічна зарплата одного працівника з урахуванням відрахувань на соціальне страхування.
Показник ефективності витрат на заходи щодо ОП визначаємо за формулою
(17)
де Еріч – річна економія від поліпшення умов праці (прибуток або зменшення збитків).
В – сума витрат на заходи щодо охорони праці.
