Заняття 6 Розробка заходів безпеки з промислової санітарії та техніки безпеки

 

Задача 1. Розрахувати систему вентиляції обчислювального залу. Вихідні дані для розрахунку: довжина залу 10 м, ширина 6 м, висота 3,2 м, кількість робочих місць – 10. Устаткування займає 15 % обсягу приміщення. Обчислювальний зал розташований в адміністративному корпусі.

Рішення:

Розрахунок вентиляції виробничого приміщення, у якому відсутні джерела виділення шкідливостей, роблять по кількості працюючих людей.

Необхідна кількість повітря, м³/ч, що забезпечує відповідність параметрів повітря робочої зони нормативним вимогам, визначається по формулі

 

L = L′ N; (23)

 

де L′ – нормативна кількість повітря на один працюючого, залежить від питомого обсягу приміщення, м³/(год.∙люд.);

N – кількість робочих місць.

Питомий обсяг приміщення V_n, м³/люд., визначається по формулі

 

V_n = V / N; (24)

 

де V – вільний обсяг приміщення, м³.

Вільний обсяг приміщення становить:

 

V = A B H 0,85 = 10 ∙ 6 ∙ 3,2 ∙ 0,85 = 163,2 м³.

 

Питомий вільний обсяг становить:

 

V′ = V / N = 163,2 / 10 = 16,3 м³ /люд. < 20 м³/люд.

 

Нормована кількість повітря на одного працівника при питомому вільному обсязі менш 20 м³/чел. становить 30 м³/(год/люд.) згідно табл. 41.

 

Таблиця 41 – Вентиляція приміщень для роботи на ПЕОМ [ 7 ]

Обсяг приміщення на один працівника, м3/люд.	Обсяг вентиляційного повітря, м3/год
До 20	Не менше 30
20 – 40	Не менше 20
Більше 40 м3/люд. при наявності вікон і відсутності виділення шкідливих речовин	Допускається тільки природна вентиляція

Мінімальна необхідна кількість повітря для вентиляції даного приміщення становить:

L = L′ N = 30∙10 = 300 м³/год.

 

Розрахована система вентиляції забезпечить виконання нормативних вимог по якості повітря робочої зони.

 

Задача 2. Рівень шуму в приміщенні (довжина 10 м, ширина 8 м, висота 5 м) становить 60 дБ×А. Підлога в приміщенні – паркет, стіни й стеля – звичайна штукатурка. Визначити зниження рівня шуму після акустичної обробки стін і стелі звуковбирним матеріалом (коефіцієнт поглинання 0,9).

Рішення:

Зниження рівня шуму за рахунок акустичної обробки приміщення ΔL визначається по наступній формулі:

 

ΔL = 10lg (A₂/A₁), (25)

 

де А₁, А₂ – звукопоглинання приміщення до й після акустичної обробки, одиниць поглинання.

Звукопоглинання приміщення визначається по формулі

А = S α, (26)

 

де S – площа поверхні, м²;

α – коефіцієнт поглинання матеріалу поверхні одиниці поглинання.

Знаходимо по табл. 42 коефіцієнти поглинання матеріалів стін (0,03), стелі (0,03) і підлоги (0,06).

 

Таблиця 42–- Коефіцієнти звукопоглинання матеріалів [ 7 ]

Матеріал	Коефіцієнт звукопоглинання α при частоті шуму 1000 Гц
Бетонна плита	0,02
Звичайна штукатурка	0,03
Штукатурка акустична (10мм)	0,11
Перфоровані панелі	0,50
Лінолеум (5мм)	0,03
Паркет	0,06

 

Визначаємо по формулі (26) звукопоглинання приміщення до проведення обробки:

 

А₁ = 2 ∙ 10 ∙ 5 ∙ 0,03 + 2 ∙ 8 ∙ 5 ∙ 0,03 + 10 ∙ 8 ∙ 0,03 + 10 ∙ 8 ∙ 0,06 =

= 12,6 одиниць поглинання,

 

а також після неї:

 

А₂= 2 ∙ 10 ∙ 5 ∙ 0,9 + 2 ∙ 8 ∙ 5 ∙ 0,9 + 10 ∙ 8 ∙ 0,9 + 10 ∙ 8 ∙ 0,06 =

= 238,8 одиниць поглинання.

 

Зниження рівня шуму по формулі (25) становить:

 

DL = 10 lg (238,8 / 12,6) = 12,8 дБ.

 

Рівень шуму після обробки приміщення (60 – 12,8 = 47,2 дБ×А) відповідає нормативним вимогам до приміщення з ПЕОМ (табл. 43).

Задача 3. Розрахувати загальне освітлення виробничого приміщення для роботи на ПЕОМ, розміри якого: довжина 30 м, ширина 10 м, висота 4,6 м, при використанні ліхтарів ЛПО-02 з чотирма люмінесцентними лампами ЛБ-20. Коефіцієнти відбиття стелі, стін, робочої поверхні відповідно рівні: 0,7; 0,5; 0,3. Висота робочої поверхні – 0,8 м, відстань від центра світильника до стелі – 0,1 м. Виконувані зорові роботи ставляться до розряду ІІІ в.

Таблиця 43 – Залежність припустимого рівня шуму від характеристики приміщення

Характеристика приміщення	Рівень шуму, дБ×А
Приміщення конструкторських бюро, програмістів обчислювальних машин, лабораторій для теоретичних і дослідницьких робіт, лабораторій для обробки експериментальних даних
Приміщення керування, робочі кімнати
Постійні робочі місця й робочі місця у виробничих приміщеннях і на території підприємства
Кабіни спостережень і керування: – без мовного зв'язку по телефону – з мовним зв'язком по телефону
Приміщення й ділянки точної зборки, машинописні бюро
Приміщення лабораторій експериментальних робіт

Рішення:

Для розрахунку системи загального освітлення застосовують метод коефіцієнта використання світлового потоку за умови виконання рекомендованих відносин відстані між ліхтарями до висоти їхнього підвісу (табл. 44).

 

Таблиця 44 – Оптимальні відносини відстані між рядами ліхтарів L до висоти підвісу світильника h _р

Тип кривої сили світла світильника	Значення L / hр
Рекомендоване	Найбільш припустиме
Концентрована	0,4 – 0,7	0,9
Глибока	0,8 – 1,2	1,4
Косинусна	1,2 – 1,6	2,1
Рівномірна	1,8 – 2,6	3,4
Напівширока	1,4 – 2,0	2,3

 

Відхилення не повинне перевищувати 20 %. При цьому відношення довжини ліхтаря до найкоротшої відстані від нього до розрахункової крапки не повинне перевищувати 0,2. Якщо ці умови не виконуються, то необхідно використати крапковий метод розрахунку [ 10 ]. При проектуванні освітлення попередньо визначають число рядів ліхтарів й їхнє розташування, з огляду на наступне:

– відношення відстані між рядами ліхтарів L до висоти їхнього підвісу h не повинне бути більше 1,4 (висоту підвісу звичайно беруть не більшої 4...5 м);

– ліхтарі встановлюють рядами, переважно паралельно довгій стороні приміщення або стіні з вікнами;

– відстань від крайніх рядів до стін беруть рівним половині відстані між рядами;

– відстань від крайнього ліхтаря в ряді до стіни рівняється половині відстані між ліхтарями.

З табл. 45 та 46 [ 7 ] знаходимо характеристики ліхтаря ЛПО-02 і лампи ЛБ-20:

– довжина ліхтаря – 655 мм;

– ширина – 655 мм;

– умовний номер групи – 11;

– світловий потік лампи – 1180 лк.

 

Таблиця 45 – Типи ліхтарів з люмінесцентними лампами

Серія	Кількість (шт.) і потужність ламп (Вт)	Розміри, мм	Умовний номер групи
довжина	ширина	висота
Л 201	2 х 20
2 х 40
2 х 80
4 х 20
4 х 40
4 х 80
ЛПО 01	2 х 40
4 х 40
ЛПО 02	1 х 20
1 х 40
2 х 20
2 х 40
2 х 65
4 х 20

 

Таблиця 46 – Технічні характеристики люмінесцентних ламп

Тип лампи	Потужність, Вт	Світловий потік (номінальний), лм
ЛХБ 20
ЛБ 20
ЛТБ 20
ЛДЦ 40
ЛД 40
ЛХБ 40
ЛБ 40
ЛТБ 40
ЛДЦ 80
ЛД 80
ЛХБ 80
ЛБ 80
ЛТБ 80

Висота підвісу визначається по формулі

 

h = H – (h_р.м + h_св); (27)

 

де Н – висота приміщення, м;

h_р.м – висота робочої поверхні (може бути 0,7...1,2 м залежно від виконуваної роботи), м;

h_св – відстань від центра ліхтаря до стелі (0,1...1,5 м залежно від висоти приміщення й висоти ліхтаря).

Визначаємо по формулі (27) висоту підвісу ліхтарів:

 

h = 4,6 – (0,8 + 0,1) = 3,7 м.

 

Перевіряємо можливість використання методу світлового потоку:

 

,

 

тобто використання методу правомірно.

По методу коефіцієнта використання світлового потоку визначають необхідний світловий потік однієї лампи по формулі:

 

, (28)

 

де Е_н – нормоване значення освітленості горизонтальної робочої поверхні, лк;

S – площа приміщення, м²;

K – коефіцієнт запасу, К = 1,4 [ 13, табл. 11];

Z – коефіцієнт нерівномірності освітлення, при розташуванні світильників рядами приймають 1,1;

η – коефіцієнт використання світлового потоку;

N – кількість світильників;

n – число ламп у світильнику.

Якщо тип ліхтаря й лампи заданий, то визначають необхідну кількість ліхтарів:

 

, (29)

де F_л – світловий потік однієї лампи, лм.

У цьому випадку ліхтар, лампа й кількість ламп у ліхтарі відомо, тому для розрахунків використаємо формулу (28). Світловий потік лампи ЛБ-20 дорівнює 1180 лм.

Нормована освітленість від загального висвітлення для зорових робіт ІІІ в становить 300 лк (табл. 47).

 

Таблиця 47 – Норми освітленості робочих місць при штучному висвітленні

Характеристика зорової роботи	Розряд зорових робіт	Підрозряд зорових робіт	Освітленість, лк
при комбінованому висвітленні	при загальному висвітленні
Висока точність	ІІІ	а
б
в
г
Середня точність	ІV	а
б
в
г
Мала точність	V	а
б
в	–
г	–

 

Коефіцієнт використання світлового потоку визначається залежно від відбивної здатності стелі, стін і робочої поверхні й індексу приміщення (геометричних його розмірів) відповідно до даному типу ліхтарів по довідкових таблицях [ 13, табл.. 13].

Визначаємо індекс приміщення по формулі (26):

 

.

 

Для даного ліхтаря ЛПО-02 при індексі приміщення 2 і заданих коефіцієнтах відбиття стелі, стін, робочої поверхні коефіцієнт використання світлового потоку дорівнює 0,43 [ 13, табл. 13].

Визначаємо необхідну кількість ліхтарів:

 

 

При розташуванні ліхтарів в 5 рядів, паралельно довгій стороні приміщення, число ліхтарів у кожному ряді буде рівнятися:

 

.

 

Приймаємо число ліхтарів у ряді 14, тоді загальна кількість ліхтарів:

 

N = 14 ∙ 5 = 70.

Визначаємо фактичну освітленість виходячи з формули (28):

 

,

 

що задовольняє нормативним вимогам.

Відстань між ліхтарями в ряді (при довжині ліхтаря 0,655 м) дорівнює:

 

.

 

Відстань від крайніх ліхтарів до стіни: 1,48: 2 = 0,74 м. Відстань між рядами ліхтарів (при ширині ліхтаря 0,655 м)

 

l₁ = B / n_p – b = 10 / 5 – 0,655 = 1,34 м.

 

Відстань між крайніми рядами й стінами: 1,34: 2 = 0,67 м.

Сумарна електрична потужність всіх ліхтарів, установлених у приміщенні, становить:

 

W = 70 ∙ 4 ∙ 20 = 5600 Вт = 5,6 кВт.

Таким чином, для забезпечення необхідних умов роботи система висвітлення повинна складатися з 70 ліхтарів ЛПО-02, загальна потужність яких 5,6 кВт.