Результат кваліфікації злочинувиражають у формуліта у формулюванні кваліфікації

Формула кваліфікації – це сукупність цифрових та буквених позначень, що являють скорочену вказівку на пункти, частини і статті кримінально-правових норм Загальної та Особливої частини КК, за якими здійснено кваліфікацію вчиненого злочину і які підлягають застосуванню у зв’язку з цим.

Вимоги до формули кваліфікації: 1) має містити вказівка на статтю(ті) та, за наявності, її(х) структурну(і) частину(и);

2) При кваліфікації незакінчених злочинів має бути вказівка на відповідні частини ст.ст. 14 або 15 КК, а при кваліфікації злочинів, вчинених у співучасті (за винятком кваліфікації діяння виконавця), - на відповідну частину ст. 27 КК.

3) При кваліфікації злочину за сукупністю злочинів (декількох злочинів) посилання на статті 14, 15 або 27 КК робиться так, щоб вони чітко відповідали тим статтям Особливої частини, до яких вони відносяться.

Формулювання кваліфікації – це словесний, за допомогою ознак, передбачених кримінально-правовими нормами, за якими здійснюється кваліфікація, опис вчиненого злочину.

Вимоги до формулювання кваліфікації: вона повинна містити усі ознаки складу злочину, які передбачені кримінально-правовими нормами, за якими здійснюється кваліфікація певного злочину, та повністю відповідають юридично значущим ознакам (об’єктивним та суб’єктивним) цього злочину як явища реальної дійсності.

Кваліфікація закінченого одиничного злочину, передбаченого статтею КК, яка складається з однієї заборонної норми, наприклад, умисного тяжкого тілесного ушкодження, заподіяного у стані сильного душевного хвилювання, виражається наступним чином: «Своїми діями Особа 1 вчинила злочин, передбачений ст. 123 КК України – умисне тяжке тілесне ушкодження Особі 2, заподіяне у стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протиправного насильства та тяжкої образи з боку потерпілого (Особи 2)»

Кваліфікація закінченого одиничного злочину, передбаченого статтею КК, яка складається з декількох заборонних норм, наприклад, умисного вбивства, вчиненого з корисливих мотивів, виражається наступним чином: «Своїми діями Особа 1 вчинила злочин, передбачений п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України – вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині з хуліганських мотивів».

Таким чином, за загальними правилами кваліфікація злочинів здійснюється з посиланням на норми Особливої частини КК.

Кваліфікація незакінчених злочинів, а також злочинів, вчинених у співучасті має певні особливості

Наприклад, встановлено, що:

а) вчинено посягання на власність – чуже майно у виді сумки та певних особистих речей і грошей на певну суму, що належать потерпілій особі;

б) посягання полягало у відкритому ненасильницькому заволодінні чужим для винної особи майном, але цими діями винна особа, через вчинення потерпілою особою спротиву, не змогла заволодіти вказаним майном і не заподіяла майнової шкоди, хоча й діяла з прямим умислом та корисливого мотиву;

в) особа, яка вчинила ці діяння досягла 14-річного віку і є осудною, раніше злочинів не вчинювала.

На підставі встановлених обставин вчинене вказаною особою діяння є незакінченим замахом на відкрите викраденням чужого майна шляхом (грабіж) і підлягає кваліфікації за ч. 3 ст. 15 та ч. 1 ст. 186 КК України, тобто незакінчений замах на відкрите заволодіння чужим майном (грабіж).

У п. 21 Постанови Пленуму ВС України також передбачено правила кваліфікації у тих випадках, коли в діях особи вбачаються склад декількох злочинів, у т.ч. незакінчених: « 21. У разі вчинення винною особою декількох злочинів проти власності, одні з яких були закінченими, а інші — ні, незакінчені злочини мають бути кваліфіковані окремо з посиланням на частину першу статті 14 КК або відповідну частину статті 15 КК.»

Якщо особа вчинила злочин у співучасті у якості організатора або підбурювача чи пособника, окрім співвиконавця, його діяння мають кваліфікуватися за нормою Особливої частини КК, якою передбачено вчинений злочин з посиланням на відповідну частину (3, 4 або 5) ст. 27 КК.

Наприклад, особа сприяла вчиненню злочину шляхом вчинення заздалегідь обіцяного придбання майна, завідомо здобутого іншою особою шляхом крадіжки з приміщення магазину. Такі дії слід кваліфікувати за ч. 5 ст. 27 та ч. 3 ст. 185 КК України, тобто пособництво у виді заздалегідь обіцяного придбання майна, завідомо здобутого злочинним шляхом, а саме шляхом таємного викрадення чужого майна (крадіжки), поєднаної з проникненням в приміщення чи сховище.

У п. 21 Постанови Пленуму ВС України також передбачено правила кваліфікації у тих випадках, коли особа приймала участь у декількох злочинах, у яких виконувала функції різних учасників: Якщо винна особа при вчиненні одних злочинів була виконавцем, а інших — організатором, підбурювачем чи пособником, то такі злочини слід також кваліфікувати окремо з посиланням на відповідну частину статті 27 КК.

Для правильної кваліфікації необхідно визначити предмет (за наявності) та безпосередній об’єкт злочину, зміст злочинного діяння та його наслідки, суб’єктивну сторону, а також ознаки суб’єкта злочину для чого:

1) з’ясувати, в якому розділі Особливої частини КК знаходиться (яться) норма(и), що передбачає(ють) відповідальність за вчинене суспільно небезпечне діяння;

2) Встановити усі юридично значущі ознаки вчиненого діяння та їх відповідність ознакам складу злочину, передбаченого застосовуваною нормою Особливої частини КК з урахуванням положень Загальної частини;

3) Скласти відповідний процесуальний документ, яким закріплюються результати кваліфікації злочину.

Нерідко, в діянні особи встановлюються ознаки, які передбачені не однією, а декількома нормами, що утворює ситуацію, яка називається конкуренцією кримінально-правових норм.

Наприклад. Так, при наявності в діянні особи ознак тілесного ушкодження, можна вести мову про можливість застосування декількох норм не тільки однієї статті Особливої частини КК Розділу ІІ «Злочини проти життя та здоров'я особи», в яких передбачається настання суспільно небезпечних наслідків злочинного діяння у виді тілесних ушкоджень, а й норм інших розділів Особливої частини КК. Наприклад, розділів ІІІ, ІV, VI та інших.

Тому для правильної кваліфікації необхідно точно і повно встановлювати усі ознаки склад злочину.