Як засвідчують досліди (див. [5], [7]), електромагнітні хвилі переносять енергію.
Енергія електромагнітної хвилі складається з енергії електричного і магнітного полів. Відповідно об’ємна густина енергії електромагнітного поля ω дорівнює сумі об’ємної густини енергії електричного поля ωе і магнітного ωm:
(5.43)
У непровідному середовищі фази коливань векторів 
і 
співпадають. Тому співвідношення 
залишається справедливим і для миттєвих значень Е і Н. Тому рівняння (5.43) можна записати в такому вигляді:
(5.44)
Скориставшись тим, що 
рівняння (5.44) можна записати так:
Швидкість електромагнітної хвилі 
Помноживши об’ємну густину енергії ω на швидкість 
, отримаємо поверхневу густину потоку енергії:
(5.45)
Вектори і взаємно перпендикулярні і утворюють з напрямком поширення хвилі правогвинтову систему. Тому напрямок вектора [ ] співпадає з напрямком переносу енергії, а модуль цього вектора дорівнює ЕН. Отже, вектор густини потоку енергії, згідно з (5.45), можна представити як добуток об’ємної густини енергії на вектор швидкості і як векторний добуток і :
. (5.46)
Вектор 
називають вектором Пойнтінга [7] або Умова—Пойнтінга [5].
На підставі (5.45) та (5.46) знаходимо потік енергій Фω, тобто кількість енергії, що переноситься електромагнітною хвилею за одиницю часу через деяку поверхню S:
Фω= 
(5.47)
де Пn нормальна складова вектора , dS – елемент поверхні S.
Застосуємо формулу (5.47) до кола стаціонарного струму з ЕРС. Електричне поле в цьому разі стаціонарне і його енергія з часом не змінюється.
Спочатку розглянемо ділянку однорідного циліндричного провідника завдовжки l і радіусом r, на якій немає сторонніх сил (рис.5.4). За законом Ома в диференціальній формі 
знаходимо, що напруженість електричного поля в провіднику 
Довкола провідника утворюється магнітне поле, напруженість якого на поверхні провідника становить
Ця напруженість напрямлена по дотичній до кола, що
охоплює площу перерізу провідника. Отже, на поверхні
провідника вектори 
і взаємно перпендикулярні, і вектор за величиною дорівнює
.
Вектор = 
напрямлений перпендикулярно до
Рис.5.4 поверхні всередину провідника. Тому в нашому прикладі крізь поверхню провідника енергія входить у провідник з оточуючого простору.
Потік енергії в одиницю часу (потужність), що надходить у провідник ззовні на довжині l, буде
.
Тут 
— площа поперечного перерізу провідника, 
=2 
, де 
— питомий опір, R – опір провідника.
Отже, енергія, яка йде на нагрівання провідника, входить у провідник крізь його бічну поверхню у вигляді енергії електромагнітного поля.
Оскільки енергія надходить до провідника з навколишнього простору, вона має (за умов стаціонарного поля) поповнюватися в такій самій кількості з тих ділянок, де виконують роботу сторонні сили. Справді, якщо є сторонні сили, то напруженість поля сторонніх сил 
Тоді за законом Ома 
, 
і вектор Умова—Пойнтінга буде
.
Перший доданок, як показано вище, є потоком енергії, що входить усередину провідника. Другий доданок – потік енергії, що надходить від джерела ЕРС в навколишній простір.
