Лекции.Орг


Поиск:




Категории:

Астрономия
Биология
География
Другие языки
Интернет
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Механика
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Транспорт
Физика
Философия
Финансы
Химия
Экология
Экономика
Электроника

 

 

 

 


Обробка результатів експерименту. 1. За одержаними значеннями температур зникнення меніска і його появи їй визначають значення критичної температури ефіру




1. За одержаними значеннями температур зникнення меніска і його появи їй визначають значення критичної температури ефіру.

2. Знаючи критичну температуру ефіру Тк і критичний тиск рк=35,5 атм за формулами (10) розраховують поправки Ван-дер-Ваальса для ефіру.

3. Одержані результати зіставити з табличними значеннями і зробити висновок по роботі.

 

Контрольні запитання

1. Реальні гази. Рівняння Ван-дер-Ваальса та його аналіз.

2. Ізотерми Ендрюса.

3. Критичний стан речовини та його термодинамічні параметри.

4. Зв'язок поправок Ван-дер-Ваальса з критичними параметрами.

 

Лабораторна робота № 7.6

ВИЗНАЧЕННЯ ЗМІНИ ЕНТРОПІЇ ПРИ

НАГРІВАННІ І ПЛАВЛЕННІ СВИНЦЮ

Мета роботи: визначити приріст ентропії при фазовому переході першого роду на прикладі плавлення свинцю.

Прилади і матеріали: нагрівальна піч, термопара; електронний потенціометр.

Теоретичні відомості

Стан термодинамічної системи може бути описаний, коли відомо будь-яку пару із трьох параметрів: об'єм V, абсолютна температура Т, тиск р.

Крім цього його можна однозначно задати за допомогою внутрішньої енергії U. В багатьох випадках характеризують стан термодинамічної системи за допомогою поняття ентропії.

З точки зору термодинаміки ентропія системи – функція її стану, яка визначається з точністю до довільної константи. Різниця ентропії двох рівноважних станів 2 і 1 за означенням дорівнює зведеній кількості теплоти, яку необхідно надати системі, щоб перевести її із стану 1 в стан 2 довільним шляхом (рис. 7.6.1).

Рис. 7.6.1

Таким чином, якщо ентропію в станах 1 і 2 позначити через S1 і S2, то згідно з означенням:

, (1)

де – зведена кількість теплоти;

Т – температура, при якій здійснюється перехід.

Для безмежно малої зміни ентропії системи

. (2)

Оскільки кількість теплоти не є функцією стану, то диференціал цієї функції неповний і позначається символом d, на відміну від повного, який позначається символом d.

З точки зору статистичної (молекулярної) фізики ентропія – величина, прямо пропорційно залежна від логарифму термодинамічної імовірності (статистичної ваги):

, (3)

де k – стала Больцмана;

W – термодинамічна імовірність системи.

Якщо задається стан кожної молекули системи, то сукупність цих станів називається мікростаном системи. Всякому макростанові відповідає певний мікростан тіла. Розглянемо, наприклад, розподіл молекул між двома половинами посудини, в якій знаходиться газ. Характеризувати стан газу будемо кількістю молекул, що знаходяться в лівій половині посудини.

Стан окремої молекули будемо, наприклад, визначати тим, в якій половині вона знаходиться. Нехай повне число молекул дорівнює чотирьом. Стан, при якому в лівій частині знаходиться одна молекула, а в правій – три, є мікростаном (рис. 7.6.2). Котрому відповідають чотири мікростани (рис. 7.6.3). Кількість різних мікростанів, які відповідають певному макростанові, називають статистичною (термодинамічною) вагою, або термодинамічною імовірністю. У наведеному прикладі термодинамічна імовірність макростану дорівнює чотирьом. Як стверджують розрахунки, термодинамічна імовірність пропорційна імовірності звичайного макростану і максимальна для рівноважного стану системи.

Для прикладу, що розглядається, це відповідає стану, при якому в лівій і правій частинах посудини перебуває однакове число молекул.

Стан, який здійснюється відносно малою кількістю способів, називається впорядкованим, а той, що здійснюється відносно великою кількістю способів, – невпорядкованим.

Рис. 7.6.2

перший стан; другий стан; третій стан; четвертий стан

Рис. 7.6.3

Таким чином, за фізичним змістом ентропія є кількісною мірою ступеня молекулярного безпорядку в системі. Цей висновок дозволяє зрозуміти рівняння (2) Надання системі теплоти приводить до підсилення теплового руху молекул і, відповідно, до збільшення ступеня безпорядку в системі. Чим вища температура, а з нею і внутрішня енергія системи, тим відносно меншою виявиться частка безпорядку, обумовленого наданням системі даної кількості теплоти.

У даній роботі зміна ентропії визначається при нагріванні свинцю від кімнатної температурі до температури плавлення і при плавленні свинцю, тобто, при фазовому переході першого роду. Взагалі фазою називають макроскопічну фізично однорідну частину речовини, яка може бути віддалена від системи механічним шляхом.

Перехід речовини з однієї фази в іншу, що супроводжується виділенням або поглинанням теплоти, називається фазовим переходом першого роду. Перехід без виділення або поглинання теплоти називається фазовим переходом другого роду (наприклад, перехід речовини з однієї кристалічної модифікації в іншу).

Плавлення, будучи фазовим переходом першого роду, відбувається при сталій температурі, яка називається температурою плавлення кристалічної речовини. Температура плавлення залежить від тиску. Ця залежність виражається рівнянням Клапейрона-Клаузіуса:

, (4)

де q12 – питома теплота фазового переходу;

Т – температура фазового переходу;

1 і 2 – питомий об'єм відповідно першої та другої фаз;

dT – зміна температури фазового переходу при відповідній зміні його тиску на dp.

Повна зміна ентропії при нагріванні і плавленні свинцю:

DS=DS1+DS2, (5)

де DS1 – зміна ентропії при нагріванні свинцю. від кімнатної температури Т1 до температури плавлення Тn;

DS2 – зміна ентропії при повному плавленні свинцю.

Застосувавши рівняння (1) до виразу (5), одержимо:

. (6)

Для процесу нагрівання (ділянка 1-2, рис. 7.6.4)

dQ1=cmdT,

де с – питома теплоємність твердого свинцю;

т – маса свинцю.

Для процесу плавлення (ділянка 2-3)

dQ2=ldm,

де l – питома теплота плавлення.

Рис. 7.6.4

Таким чином:

. (7)

 

Рис. 7.6.5

Робоча схема установки зображена на рис. 7.6.5. У даній роботі температура свинцю виміряється термопарою (хромель-алюмель). Один спай термопари занурений у свинець, що розміщений у нагрівальній печі, а другий спай - термостатичний. Значення температури визначають за показаннями потенціометра КСП-4, який проградуйовано за даною термопарою.

Хід роботи

1. Записати значення початкової температури за показанням кімнатного термометра.

2. Одночасно ввімкнути піч і секундомір.

3. Фіксувати значення температури через кожні 2 хв в інтервалі до 290°С та через 30 с – в інтервалі 290-335°С.

4. Вимкнути коло печі і продовжувати фіксувати температуру при охолодженні свинцю до температури 290°С.





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2016-03-27; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 438 | Нарушение авторских прав


Поиск на сайте:

Лучшие изречения:

Стремитесь не к успеху, а к ценностям, которые он дает © Альберт Эйнштейн
==> читать все изречения...

4292 - | 4176 -


© 2015-2026 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.009 с.