Інститути безпосередньої демократії у Сполучених Штатах Америки

З інститутів безпосередньої демократії у Сполучених Штатах на федеральному рівні донині практикувалися лише вибори, хоча на рівні суб’єктів Федерації застосуються також відклик депутатів представницького органу, народна законодавча ініціатива, референдум.

У Сполучених Штатах вибори до Конгресу, а так само вибори Президента відбуваються у штатах не в уніфікованому порядку, оскільки федеральна Конституція питання про вимоги до виборців залишає на розсуд суб’єктів Федерації. Законодавством останніх, у переважній частині й регламентується інститут виборів.

Конституція Сполучених Штатах містить положення (поправки), які надають виборчі права незалежно від расової та національної приналежності, скасовують виборчий податок, знижують виборчий ценз до 18 років. Федеральне законодавство знижує ценз осілості, що застосовується на федеральних виборах (1970 р.), скасовує ценз грамотності (1975 р.), встановлює допустимі норми пожертвувань для підтримки кандидатів (1974 р.). У федеральному законодавстві, однак, не знайшли закріплення принципи виборчого права.

Вибори у Сполучених Штатах є загальними (ценз осілості складає 30 днів для виборців, що приймають участь у виборах Президента, для інших виборів – від 3 місяців до 1 року, як того вимагає законодавство відповідного штату), рівними. Рішеннями від 1964 та 1969 рр. Верховний Суд припинив у Сполучених Штатах практику джерімендерингу. У більшості штатів реєстрація виборців необов’язкова. У списки виборців не включаються божевільні й засуджені до позбавлення волі. Вибори до Конгресу є прямими[28]. Голосування на всіх виборах є таємним. Виборчі округи в Палату Представників є одномандатними, у Сенат двомандатні: від кожного штату обирається два депутати, звичайно висунуті відповідною партією. При виборах Президента та Віце-президента вся країна утворює єдиний національний (федеральний) виборчий округ.

Центрального органу з організації виборів у Сполучених Штатах не існує, Федеральна виборча комісія, створена в 70-х рр. ХХ ст., слідкує лише за дотриманням федерального виборчого законодавства.

Підрахунок голосів при виборах Президента і Віце-президента здійснюється у Сенаті у Вашингтоні. Він має, по суті, формальний характер, оскільки вже на етапі, коли сформовані колегії вибірників, з огляду на партійну приналежність їхньої більшості стає зрозумілим, хто буде обраний Президентом і Віце-президентом.

Для кандидатів на виборні посади виборче законодавство Сполучених Штатах встановлює низку вимог: крім володіння повнотою політичних і громадянських прав кандидат повинен досягти відповідного віку (для кандидата у Президенти – 35 років, кандидат у сенатори – 30 років, у депутати – 25 років), мати належний строк перебування у громадянстві Сполучених Штатів (для кандидата у Президенти 14 років, для кандидата в сенатори 9 років, для кандидата в депутати 7 років), проживання у штаті, від якого кандидат обирається (у Конгрес). Звичаєве право також вимагає, щоб кандидат у Конгрес проживав у тому окрузі, від якого балотується.

Переможець визначається на основі мажоритарної системи відносної більшості (при виборах Президента і Віце-президента на другому етапі, коли голосують вибірники, застосовується мажоритарна система абсолютної більшості). Законодавство не встановлює обов’язкового відсотку виборців, що повинні прийняти участь у голосуванні; вибори вважаються такими що відбулися за будь-якого числа голосуючих (явище абсентеїзму у Сполучених Штатах досить розвинене). При проведенні президентських виборчих компаній застосовується державне фінансування кандидатів. Пожертвування у приватному порядку можуть робити лише фізичні особи. Корпорації і трудові колективи не можуть здійснювати безпосередніх пожертвувань на виборчу кампанію, однак можуть направляти кошти у спеціально створювані комітети політичних дій. Забороняється робити пожертвування іноземцям.

Федеральні вибори, що проводяться раз у чотири роки одночасно для обрання Президента і Віце-президента, називаються генеральними, а вибори, що проводяться раз у два роки, коли обираються члени Палати Представників і частина Сенату – проміжними.

Інститут референдуму у Сполучених Штатах застосовується лише на рівні суб’єктів Федерації (у деяких штатах досить активно). Але на загальнонаціональному рівні він не проводився ніколи[29].