Магістерської дипломної роботи

Вимоги щодо структури, змісту та обсягу

Магістерської дипломної роботи

 

Відмітними ознаками магістерської дипломної роботи має бути дослідний характер, самостійність, практична спрямованість (цінність). Робота має ґрунтуватись на логічних, аргументованих та обґрунтованих концепціях.

Дослідний характер. Робота не має бути скомпільованою або бути переказом нормативного матеріалу чи коментарем до нього, а повинна обов'язково містити власний аналіз автора, відображати його погляди на досліджувану проблему. Цьому значною мірою має сприяти наявність у роботі аналітичних матеріалів, оптимальне поєднання теорії і фактичних матеріалів. Конкретні приклади (матеріали правозастосовчої практики) мають доводити правильність теоретичних положень.

Обов'язковою вимогою до роботи є її практична спрямованість. Сутність цієї вимоги в тому, що теоретичні положення роботи мають бути пов'язані з реальними практичними завданнями і проблемами, що потребують розв’язання у сфері правового регулювання економіки. Результати проведеного дослідження обов'язково мають становити практичну цінність і відповідати на питання «де і як вони можуть бути використані на практиці?».

Самостійність наукового дослідження є надзвичайно важливою вимогою. Магістерська дипломна робота виконується студентом самостійно під керівництвом наукового керівника. У дипломній роботі слід обов'язково зазначати джерела походження використаної інформації (законодавча база, наукова юридична література, узагальнення юридичної практики, архів державного органу, іншої установи, організації, бази практики тощо). Щодо даних (думок), запозичених з наукових, статистичних та інших джерел, слід обов’язково (!) наводити посилання. Використання будь-якого запозиченого матеріалу без посилання на автора та джерело є неприпустимим і може бути підставою для недопуску до захисту або мати наслідком безпосереднє відсторонення від захисту та зняття роботи з розгляду.

Загалом зміст магістерської роботи повинен відповідати таким вимогам:

1) висвітлювати сучасні досягнення в юридичній науці, вітчизняному та міжнародному праві;

2) відбивати сучасний стан та перспективи розвитку правового регулювання функціонування банківської системи в Україні та інших країнах світу (конкретного предмета дослідження);

3) містити аналіз нормативно-правової бази, наукових концепцій, теорій тощо, узагальнення та аналіз юридичної практики;

4) мати дані, здобуті магістрантом у процесі наукового дослідження із застосуванням різних методів наукового пізнання, а також узагальнення та обґрунтування висновків;

5) містити конкретні пропозиції щодо вдосконалення вітчизняної правової системи та її окремих елементів;

6) мати комплексний характер, складатися з теоретичної, методологічної, практичної частин, котрі перебувають у взаємозв’язку.

Зміст роботи визначається її темою і відображається у структурі (плані), що розробляється магістрантом за допомогою наукового керівника.

Структура магістерської роботи має бути складною й обов'язково включати: вступ, три розділи (кожен з яких складається з не менш як двох підрозділів), висновки, список використаних джерел. До роботи можуть додаватися додатки.

Магістерська дипломна робота має містити:

1) титульний аркуш;

2) зміст (що відтворює план, затверджений науковим керівником);

3) вступ;

4) основну частину (яка складається з 3 розділів);

5) висновки;

6) список використаних джерел;

7) додатки (не є обов'язковими).

У змісті (плані) роботи, що подається в розгорнутому вигляді, вказуються назви всіх частин роботи із зазначенням початкової сторінки кожного: усіх розділів і підрозділів, вступу, висновків, списку використаних джерел та, за наявності, додатків (див. дод. 4). Зміст (структура) дипломної роботи розміщується безпосередньо за титульним аркушем і не має перевищувати за обсягом 1–2 стандартні машинописні сторінки. Назви розділів і підрозділів у змісті роботи мають бути тотожними до тих, що наведені в тексті роботи.

Структура роботи має відображати суть проблеми, логічність і послідовність її дослідження, змістовний зв’язок її елементів між собою. Назви розділів і підрозділів мають бути лаконічними й зрозумілими, грамотно та теоретично правильно сформульованими, відображати зміст теми, але не повторювати її назву, відповідати предмету дослідження та змісту роботи.

Дипломна робота включає три розділи. Як правило, перший розділ присвячений більш загальним питанням, він вводить у наукову проблему та визначає цілі і засоби її розв’язання, містить огляд наукової літератури, у другому розділі докладно аналізується суть проблеми, у третьому – визначаються способи її врегулювання та вирішуються інші питання, пов’язані з предметом дослідження.

У вступі (за обсягом – 3-5 сторінок): обґрунтовується вибір теми дослідження, її актуальність, розкривається її сутність та важливість для практичної діяльності; визначаються мета, основні завдання, які ставить перед собою автор магістерської роботи, об’єкт та предмет дослідження, а також методи дослідження. Текст вступу повинен мати теоретико-реферативний характер.

Об’єктом дослідження, як правило, є певний вид суспільних відносин.

Предмет дослідження більш конкретний, є складовою частиною об’єкта і вирізняється від нього зазвичай певним аспектом, що підлягає докладному вивченню. Предметом дослідження може бути деякий правовий інститут чи його окремі елементи, проблеми практичного застосування, тенденції розвитку тощо; предметом також є джерела. Об'єкт і предмет дослідження, як категорії наукового процесу, співвідносяться як загальне і часткове.

Формулювання мети. Чітке усвідомлення студентом мети і завдань роботи має надзвичайно важливе значення для досягнення належних результатів дослідження. Наскільки зрозуміло буде сформульовано мету роботи, настільки вдалою буде структура, зміст і, головне, висновки в роботі. Визначеність мети дозволяє студентові побачити в роботі основний напрямок, впорядкувати пошук і аналіз матеріалів. Невдале визначення мети досить часто призводить до зниження якості роботи: викладений матеріал переважно характеризується описовістю, аналіз відсутній або він поверховий, а сама робота взагалі не має практичної значущості.

Завдання роботи мають відповідати поставленій меті і логічно простежуватись за структурою роботи.

Основна частина магістерської роботи складається з розділів та підрозділів. У виняткових випадках у тексті роботи виділяються пункти, назви яких не включаються до структури (плану) роботи. Зміст основної частини повинен підпорядковуватись одній провідній ідеї та відповідати меті дипломної роботи.

Перший розділ (за обсягом рекомендується – 20-25 сторінок) структурно може складатися з 2-4 підрозділів. Як правило, цей розділ має теоретичний характер. У ньому викладаються засадничі положення досліджуваної теми, основні підходи до її розробки, визначаються питання, які потребують подальшої наукової розробки та правового врегулювання.

Тут рекомендується охарактеризувати об’єкт дослідження, розкрити наукову сутність вибраної для дослідження проблеми, зробити критичний огляд відповідних наукових джерел; розглянути питання, пов’язані з історичним розвитком тих чи інших правових інститутів або галузей права, навести загальну характеристику сучасного стану певного виду правовідносин, аналіз основних категорій, понять, їхніх ознак тощо, поставити проблемні питання, які стосуються теми дослідження.

У другому розділі (30-35 сторінок), який також має складатися з кількох підрозділів, необхідно навести докладну характеристику предмета дослідження, ґрунтовний аналіз конкретних питань, які розкривають його сутність. Слід детально проаналізувати відповідні норми законодавства, провести порівняльний аналіз різноманітних наукових теорій, концепцій, поглядів провідних науковців щодо предмета дослідження. Розділ має бути максимально насичений змістовною інформацією: аналізом правових норм, юридичної літератури, порівняльним аналізом законодавства і практики зарубіжних країн, прикладами та узагальненнями судової практики, статистичними даними, результатами соціологічних досліджень та діяльності загальних, господарських, третейських судів, правоохоронних та інших правозастосовчих органів.

Третій розділ (20-25 сторінок) має бути безпосередньо пов’язаний з попереднім (основним) і може містити аналіз проектів нового законодавства, перспектив розвитку того чи іншого правового інституту, певної сфери (виду) правовідносин. У ньому також висвітлюються питання, які доповнюють розглянуті в основному розділі, а також пропозиції студента щодо способів розв’язання конкретної правової проблеми, удосконалення законодавства та юридичної практики, які ґрунтуються на результатах аналізу, проведеного в попередніх розділах дипломної роботи чи безпосередньо з ними пов’язані.

Кожна частина магістерської роботи повинна бути закінченою, аргументованою, її слід завершувати стислим викладом результатів дослідження та короткими висновками, котрі мають бути чіткими, логічними та обґрунтованими.

У загальних висновках магістерської роботи (5-7 сторінок) викладаються основні результати, констатується загальний сучасний стан предмета дослідження, його оцінка, основні проблеми, формулюються практичні рекомендації стосовно підвищення якості й ефективності правового забезпечення певного виду економічної, господарської, іншої діяльності; пропозиції щодо вдосконалення структури, функцій та практики діяльності органів державного управління, удосконалення правових норм, що регулюють відповідну групу суспільних відносин, заповнення прогалин у законодавстві, усунення колізій, удосконалення правозастосовчої практики і т. ін. Необхідно пам'ятати, що ця частина роботи не має містити постановки питань або аналізу проблем, тут слід обґрунтувати достовірність результатів та викладати рекомендації щодо їх використання. У даному структурному елементі дослідження відображається ступінь досягнення поставленої мети роботи через «інвентаризацію» та систематизацію проміжних висновків та результатів роботи.

Завдання студента при підготовці висновків – у відносно стислому вигляді віддзеркалити сутність і значення власних досліджень, дати їм оцінку з урахуванням сучасних тенденцій і підходів щодо вирішення поставленої проблеми, показати наукову, практичну і соціально-економічну цінність роботи.

У магістерській дипломній роботі повинні розглядатися питання по суті наукової проблеми, у межах об’єкта дослідження та безпосередньо пов’язані з ним, у чіткій відповідності зі структурою. Слід проаналізувати чинне законодавство, що регулює сферу суспільних відносин, які розглядаються в роботі, проекти нового законодавства України, наукову юридичну літературу; виділити основні думки, течії, концепції, теорії, що існують в юридичній науці щодо предмета дослідження та пов’язаних з ним питань. Рекомендується проводити порівняльний аналіз законодавства та юридичної практики України та зарубіжних країн.

При виконанні аналітичної частини роботи визначаються цілі та завдання аналізу суспільних відносин, котрі досліджуються; розглядаються організаційно-правові питання досліджуваної теми; виділяються фактори, які впливають на досліджувані явища, проводиться їх оцінка; розглядаються проблеми управління відповідними відносинами, аналізуються матеріали, одержані під час проходження переддипломної практики (за місцем роботи); формулюються висновки та пропозиції щодо оптимізації правового регулювання певних відносин, розробляються рекомендації щодо вдосконалення чинного законодавства та механізму його реалізації.

Необхідний емпіричний матеріал студенти денної форми навчання одержують в установах, де вони проходять практику; студенти інших форм навчання – за місцем роботи. Слід використовувати також дані з опублікованих джерел: узагальнення практики судів України, рішення Верховного Суду України, Вищого господарського суду України, а також з архівів місцевих судів, інших правозастосовчих органів та організацій.

Робота має бути виконана літературною українською мовою, викладена у науковому стилі з використанням усталених термінів та терміносполучень. Не допускаються спрощений або публіцистичний стиль чи надто складні словесні конструкції, відступи від загальноприйнятої термінології.

Матеріал має викладатись у логічній послідовності; думки і пропозиції слід формулювати чітко і зрозуміло. Проблему треба розглядати з теоретичних позицій, разом з тим слід уникати надмірної описовості, перевантаження змісту зайвою інформацією, не пов’язаною з темою дослідження, необґрунтованих тверджень і висловів, не допускати повторів думок. Висновки і пропозиції мають бути конкретними, аргументованими і базуватися на аналізі законодавства, юридичної практики та наукових джерел.

Завершуючи роботу, студент зобов‘язаний уважно перечитати її, звернувши особливу увагу на взаємозв’язок між частинами, літературну редакцію, повтори, помилки тощо, та в разі потреби внести відповідні виправлення та корективи.

Загалом магістерська дипломна робота має бути завершеною самостійною науковою працею студента та за змістом відповідати спеціальності «Правознавство».

Магістерська робота за обсягом не має перевищувати 100 сторінок друкованого тексту (без урахуванням списку використаних джерел та додатків).

Правила оформлення дипломної роботи

Дипломна робота має бути виконана й оформлена з додержанням усіх вимог, що ставляться до наукових робіт, які підлягають опублікуванню. Текст роботи має бути надрукований комп’ютерним способом на одному боці стандартного аркуша білого паперу формату А-4.

Сторінки обмежуються полями: ліве – 30 мм, праве – 15 мм, верхнє та нижнє – 20 мм. Відстань між заголовком і текстом передбачається в межах 15–20 мм. Шрифт, що використовується, – Times New Roman, розмір кегля – 14 з інтервалом 1,5, до 30 рядків на сторінці, по 60–70 знаків у кожному.

Дипломна робота містить:

1. Титульний аркуш.

2. Зміст.

3. Вступ.

4. Основну частину.[1]

5. Висновки.

6. Список використаних джерел.

7. Додатки (не є обов’язковою складовою).

Титульна сторінка оформляється відповідно до встановленого зразка (див. дод. 4). На ній ставляться підписи наукового керівника, рецензентів, а також керівника магістерської програми про допущення роботи до захисту в ДЕК.

За титульним аркушем послідовно розміщують зміст, вступ, основну частину (всі розділи), висновки, список використаних джерел, додатки.

Вступ, кожен розділ, висновки і список використаних джерел слід починати з нової сторінки; підрозділи продовжують сторінки безпосередньо після закінчення попереднього підрозділу.

Перша сторінка кожного розділу починається заголовком, що складається з його номера та назви. Номери розділів позначаються однією арабською цифрою (1, 2, 3), а підрозділів – двома, розділеними крапкою; перша з цифр позначає номер розділу, а друга – номер підрозділу (1.1 – перший підрозділ першого розділу; 1.2; 2.1 і т. д.).

Заголовки основних структурних частин роботи: “ЗМІСТ”, “ВСТУП”, “РОЗДІЛ....”, “ВИСНОВКИ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”, “ДОДАТКИ” − пишуть або друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують малими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу.

Усі заголовки формулюються лаконічно. Вони повинні розкривати зміст відповідної структурної частини роботи. У заголовках не можна робити переноси слів. Відстань між заголовком та текстом має бути 2–3 інтервали. У кінці заголовків крапок не ставлять.

Посилання на джерела можуть подаватися в один з таких способів за вибором автора магістерської дипломної роботи:

1) у вигляді виносок, що наводяться в кінці сторінки під текстом, нумеруються в межах однієї сторінки, позначаються індексом (1, 2, 3,...), який проставляється безпосередньо за текстом, на який подається виноска.

Наприклад: “деякі автори вважають, що... (викладається зміст думки) ”. Внизу сторінки під текстом вказується джерело: 1. Иоффе О.С. Обязательственное право. – М., 1975. – С. 125-128; Щербина В.С. Господарське право України. – К., 1999. – С.35-37.

2) у вигляді посилань на поданий у кінці роботи список використаних джерел; у квадратних дужках вказується номер джерела за списком та номери сторінок у ньому, на яких викладено відповідні дані (думки тощо); посилання в дужках проставляється безпосередньо за текстом, якого воно стосується. Наприклад: “деякі автори вважають, що... (викладається зміст думки) ” [16, с. 125-128; 43, с. 35-37]; числа “16” та “43” – в даному прикладі – це номери, під якими розміщені зазначені роботи у списку використаних джерел.

Список використаних джерел вміщує перелік нормативно-правових актів, матеріалів правозастосовчої практики та літературних наукових джерел, що були використані при підготовці та написанні роботи.

Список використаних джерел формується в такій послідовності:

1. Законодавчі акти України:

1) Конституція України;

2) Кодекси;

3) Закони України.

2. Підзаконні нормативно-правові акти:

1) Постанови Верховної Ради України;

2) Укази Президента України;

3) Постанови Кабінету Міністрів України;

4) Нормативно-правові акти міністерств та відомств.

3. Міжнародно-правові акти.

4. Матеріали правозастосовчої практики: керівні роз’яснення Пленуму Верховного Суду України, Вищого господарського суду України, узагальнення судової практики, матеріали судових справ тощо.

5. Наукова та інша юридична література (в алфавітному порядку за прізвищами авторів або назвами монографій, брошур тощо).

Для формування списку з вищезазначених джерел використовують кирилицю.

6. Іноземні джерела (англомовні, німецькомовні тощо).

Для включення до списку останніх використовують латиницю.

 

Приклади оформлення джерел у списку літератури:

Для нормативно-правових актів: наводиться назва акта, дата його прийняття, видання офіційного оприлюднення тексту, рік, номер, статті (сторінки).

o Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40. – Ст. 3.

o Закон України від 12 травня 1991 р. “Про захист прав споживачів” // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 30. – Ст. 379.

o Закон України від 5 червня 2003 р. “Про іпотеку” / Офіційний вісник України. – 2003. – № 28. – Ст. 1362.

o Про затвердження переліку органів ліцензування: Постанова Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2000 р. № 1698 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 46 – Ст. 2001.

Для всіх нормативно-правових актів необхідно вказувати офіційні видання («Відомості Верховної Ради України», «Офіційний вісник України», «Урядовий кур’єр», «Зібрання постанов Уряду України»). Не слід посилатися на електронні бази даних (окрім офіційних сайтів органів державної влади) та інші видання (книги), які не є офіційними джерелами змісту нормативно-правових актів.

Для наукових джерел: наводяться прізвище та ініціали автора, назва праці, видання, рік, загальна кількість сторінок:

o Стефанчук Р. С. Захист честі, гідності та репутації в цивільному праві. – К.: Наук. світ, 2001. – 400 с.

o Осакве К. Сравнительное правоведение в схемах: общая и особенная части. – М.: Дело, 2000. – 150 с.

Якщо праця написана колективом авторів (який включає більше ніж чотири автори), то зазначається лише її назва:

o Коментар до Конституції України. – К.: Ін-т законодавства Верховної Ради України, 1998. – 200 с.

o Основные институты гражданского права зарубежных стран. Сравнительно-правовое исследование. – М., 1999. – 300 с.

У посиланнях на наукові статті, опубліковані у збірниках наукових праць, періодичних виданнях тощо, обов’язково зазначаються прізвище та ініціали автора, назва праці, назва видання, рік, номер випуску, сторінки, на яких розміщено дану статтю:

o Харитонов Є. Традиція приватного права в Україні: між Сходом і Заходом (деякі питання методології розробки концепції приватного права в Україні) // Юридична Україна. – 2003. – № 2. – С.14-19.

o Побірченко І. Г. Діяльність Міжнародного комерційного арбітражу // Право України. – 1997. – № 11. – С. 92-96.

У випадку використання електронних ресурсів літературне джерело у списку використаних джерел та для посторінкового посилання зазначається наступним чином:

○ Побірченко І. Г. Діяльність Міжнародного комерційного арбітражу // Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/articles/2003/03klinko.htm

Рекомендується застосовувати наскрізну нумерацію джерел у всьому списку літератури (єдина нумерація для всіх підрозділів списку джерел).

Цифровий матеріал наводиться в роботі, як правило, у вигляді таблиць. Кожна таблиця повинна мати номер, що складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка. Наприклад, “Таблиця 1.2” (друга таблиця першого розділу); поряд наводиться тематичний заголовок, що відбиває її зміст і подається з великої літери по центру сторінки. У разі перенесення таблиці на іншу сторінку над наступними її частинами зазначається: “Продовження табл. 1.2 “.

Аналітична цифрова інформація може бути проілюстрована графічно (на стовпчикових чи секторних діаграмах, графіках тощо). Їх номери та назви розташовуються під кожним рисунком (за аналогією з номерами таблиць).

Нумерація сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків, таблиць, формул подається арабськими цифрами без знака “№”.

Усі сторінки роботи нумеруються за загальними правилами: першою сторінкою вважається титульний аркуш, на якому колонцифра не проставляється; наступна сторінка нумерується цифрою “2” і т. д. Сторінки нумеруються арабськими цифрами у верхньому правому куті.

На останній сторінці магістерської дипломної роботи (остання сторінка списку використаних джерел) ставиться підпис її автора (магістранта).

Додатки оформляються як продовження магістерської роботи і розміщуються в порядку появи посилань на них у тексті роботи: “Додаток 1, Додаток 2...”. До загального обсягу роботи додатки не включаються.

Магістерська дипломна робота обов’язково переплітається у тверду обкладинку, на внутрішньому боці якої наклеюється конверт для дискети. До роботи також додаються відзив наукового керівника, рецензії, які вкладаються у файли, підшиті після титульного аркуша; а також дискета з електронним варіантом роботи, підписана студентом та науковим керівником. У зшитому вигляді з відзивом наукового керівника робота в установленому порядку подається на випускову кафедру – кафедру правового регулювання економіки.

Разом з роботою подаються: індивідуальне завдання на виконання дипломної роботи, ксерокопія титульної сторінки із зазначенням номера студентського квитка (в правому верхньому куті) та ксерокопія змісту дипломної роботи.

 

 

Зразок оформлення змісту (плану)

магістерської дипломної роботи

(Для прикладу: робота виконується за темою “ Правове регулювання банкрутства державних підприємств”)

З М І С Т

ВСТУП................................................................................................................3

 

РОЗДІЛ 1. ІНСТИТУТ БАНКРУТСТВА У ЗАКОНОДАВСТВІ УКРАЇНИ …… …8

1.1. Загальна характеристика законодавства про банкрутство.................................8

1.2. Поняття та ознаки банкрутства..........................................................15

1.3. Сторони та інші учасники процедури банкрутства........................25

 

РОЗДІЛ 2. ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ ПРО БАНКРУТСТВО 31

2.1. Порушення процедури банкрутства......................................... 31

2.2. Особливості застосування судових процедур

банкрутства до державних підприємств......................................40

2.3. Особливості ліквідаційної процедури щодо

державних підприємств.......................................................................56