Оголошення теми та мети уроку. 4. Вивчення нового матеріалу

4. Вивчення нового матеріалу.

Пояснення вчителя.

Офіційно-діловий стиль реалізує дві мети: інформативну (повідомлення) та волюнтативну (наказ).

Ознаки стилю: точність (однозначність), конкретність, об'єктивність (без­сторонність), послідовність і лаконічність викладу фактів, гранична чіткість у висловленні; цілковита відсутність образності, емоційності та індивідуаль­них авторських рис.

Лексичні особливості стилю: ♦ використання усталених мовних зворотів (назв документів та мовних кліше), наприклад: свідоцтво про народження, касаційна скарга; з метою перевірки; до заяви додаю), повторень слів, форм, зворотів, конструкцій як результат досягнен­ня однотипності вираження думок; ♦ нейтральної лексики, переважно однозначних (або вжитих у прямому зна­ченні) слів; ♦ професійних слів і термінів (юридичних, дипломатичних, військових, бух­галтерських, спортивних): позивач, свідок, звинувачення, захист, кварти­ронаймач, грошовий внесок; ♦ етикетної лексики в дипломатичних документах: Високоповажаний пане Президенте, маю честь сповістити; ♦ канцеляризмів (слів і виразів, що поза офіційно-діловим стилем не вжива­ються): користувач, належний, вказаний вище; особа (замість людина), про­живає (замість живе); ♦ складноскорочених і скорочених слів: ЖРЕО, обл. (область), зав. (завіду­вач), див. (дивись), с. (сторінка). Морфологічні особливості стилю: - переважання іменників над іншими частинами мови, зокрема віддієслівних іменників: виконання, перенесення, доручення, дотримання, сприяння, а також сполучень віддієслівних іменників з дієсловами: прийняти рішення, висловити співчуття; - уживання дієслів у формі теперішнього та минулого часу із значенням по­зачасової постійності дії (надсилається, пропонується, проводиться, слу­хали, вирішили), безособових дієслів (перевірено, рекомендовано), інфініти­ва (призначити, перевести, звільнити); - використання іменників чоловічого роду на позначення професії осіб жіно­чої статі: професор Вільчинська, лікар Петровська. Синтаксичні особливості стилю: - наявність простих речень із прямим порядком слів, ускладнених однорідними та від­окремленими членами речення, вставними словами; - безособових та інфінітивних речень (необхідно удосконалити, доручено про­аналізувати; скаргу розглянуто; перевіркою встановлено, відповідь надіс­лано); - синтаксичних кліше з прийменниками: з огляду на, згідно з, відповідно до,у зв'язку з; - поділу тексту на параграфи, пункти, підпункти для більш чіткої його орга­нізації.

Офіційно-діловий стиль обслуговує потреби суспільства в державному, гро­мадському, економічному й політичному житті. У його складі можна виділи­ти три основних підстилі: з аконодавчий (юридичний), адміністративно-кан­ целярський та дипломатичний.

5. Закріплення вивченого.

Прочитати спроектовані через кодоскоп висловлювання, з'ясувати на­лежність кожного до певного підстилю офіційно-ділового стилю. Свою думку обґрунтувати.

Стаття 3. Кожна людина має право на життя, на свободу і на особисту недо­торканність.

С т ат т я 5.

Ніхто не повинен зазнавати тортур або жорстокого, нелюдського чи такого, що принижує людську гідність, ставлення чи покарання (Загаль­на Декларація прав людини).

Оголосити подяку Бондаренко Людмилі Денисівні, учениці 10 класу, за активну участь у громадському житті школи (3 наказу).

6. Підведення підсумків уроку.

7. Завдання додому. Дібрати зразки текстів, що належать до різних підстилів офіційно-ділового стилю. У дібраних текстах визна­чити лексичні, морфологічні та синтаксичні ознаки ділового стилю.

Заняття 4

Тема. Загальні вимоги до складання та оформлення документів. До­кумент як основний вид офіційно-ділового стилю. Класифікація доку­ментів (ділових паперів).