Встановіть механізм формування системи міжнародного права з галузевим поділом

З періоду середньовіччя можна говорити про утворення і становлення перших ключових галузей міжнародного права на базі системних комплексів норм та сукупностей інститутів об’єднаних спільним об’єктом чи предметом регулювання. Першими складаються ті галузі, що регулюють основні види міжнародно-правових відносин: право війни, договірне, посольське, торговельне та морське право. До них інколи додають менш систематизовані на той час, і скоріше ще не розвинуті до рівня галузі комплексні інститути – консульське право, право міжнародної відповідальності, право розв’язання міжнародних спорів та деякі ін.

Внаслідок зростання ролі договору як міжнародно-правового джерела однією з найбільш структурованих стала галузь міжнародного договірного права.

Однією з перших складається галузь посольського (дипломатичного) права. В посольському праві основоположним стає принцип дипломатичної недоторканості,найбільш розробленими стають інститути посольського права стосовно дипломатичного протоколу та церемоніалу. Щоправда, вони суттєво різняться в залежності від регіону – Китай, Індія, Західна або Східна Європа, арабських схід тощо. Проте, загальним правилом стає урівноваження відповідності прийому посла статусу (могутності) його держави та принципу рівності дипломатичних представників.

Складається галузь міжнародного торговельного права. Вона формувалась в умовах розшірення торговельних та економічних зв’язків.Переходу Середньовічного МП до універсалізму.Не дивлячись на свою важливість для міжнародних відносин, були неструктурованою, навіть переважно несистематизованою сферою. Для ведення таких відносин за умов прогалин в суто торговельно-правовій сфері, як правило, запозичували і застосовували відповідні міжнародно-правові норми дипломатичного права (недоторканість торгівельних представників, статус торгівельних місій, церемоніал і протокол прийому офіційних торговельних делегацій і окремих представників), права війни (статус іноземних торгівців місій та їх майна за умов стану війни з їхньою країною), статусу території (щодо права торгівлі), морського права (усі правила ведення морської та річкової торгівлі, статус торгівців на морі та на суходільній іноземній території) та ін

Спершу міжнародне торговельне право формується на звичаєвій основі (в ранньому Середньовіччі). Проте, досить швидко в Х-ХІ ст.ст. не менш вагомим джерелом цієї галузі стають рішення комерційних судів європейських країн у міжнародних торговельних справах.

Ключовим принципом галузі стає принцип взаємності (або правової еквівалентності).

На формування морського права Середньовіччя мали вплив розширення і активізація міжрегіональної торгівлі. Найбільш інтенсивно інститути міжнародного морського права в середні віки формуються в тих регіонах, де склались сильні морські держави. Важливим є становлення принципу свободи морів. Утворюється інститут прав на майно затонулого корабля.Принцип заборони піратства та боротьби з ним, як з протиправним міжнародним явищем.Окремим інститутом середньовічного морського права стає каперство – надання королями (урядами) своїм підданим приватним власникам суден права озброєння своїх торгових суден та захоплення ворожих кораблів (каперський патент).Нововведенням Середньовіччя стали інститути міжнародних рік та свободи судноплавства по ним.

Галузь права війни проходить своє становлення.В будь-якому разі галузь права війни в стародавній період вже склалася. В її основі принцип справедливої війни та ряд принципів стосовно обмеження методів та засобів ведення війни (гуманізації). В період середньовіччя вже з'являються зародки ідей прав людини і в так званому праві миру, переважно в національних правових актах феодальних держав, «що містили перші «людинозахисні» норми» (Великій Хартії Вольностей 1215 р., Петиції про права 1628 р., Біллі про права 1689 р. та ін.).

Отже, у середні віки закладається такий механізм утворення галузі міжнародного права: 1) існуючі комплекси норм та вже утворені інститути, які мали спільний об'єкт (предмет) регулювання (вид міжнародних відносин - посольські, договірні, торговельні тощо), об'єднують у відповідну галузь з укріпленням внутрішніх зв'язків між ними; 2) в основу утворення галузей покладено відповідний імперативний (галузевий) принцип ("pacta sunt servanda" недоторканність послів, свободи відкритого моря, найбільш сприятливого режиму торгівлі та ін.); 3) залежно від виду відносин, що є об'єктом регулювання галузі, формуються її основоположні джерела (одна галузь може формуватися переважно на основі міжнародних звичаїв, в іншій превалює договір, третя формується на основі кодифікації окремих її інститутів, інша - має доктринальні джерела (як проекти "вічного миру").