Технічне проектування при землеустрої

Перед складанням проекту внутрігосподарського землеустрою на проектному плані (точній копії плану оригіналу зйомки) повинні бути нанесені всі тверді точки (з відомими координатами) на межах землекористувань. В процесі проектування виробничих центрів, меж населених пунктів, доріг, полів сівозміни та інших елементів проекту. На проектний план наносять проектні точки, лінії та фігури.Площі фігур, які наносять на план обчислюють спочатку наближено - планіметром, або графічно, або за формулами геометрії без складних обчислень.

Після погодження проекту виконують остаточні обчислення елементів проекту - кутів, довжин ліній на координат проектних точок. Частину координат проектних точок одержують графічним методом з урахуванням деформації плану. Довжину ліній між цими точками обчислюють розв'язанням обернених геодезичних задач. Координати точок на межах землекористувань та населених пунктів обчислюють аналітично. Всі обчислення виконують в спеціальному зошиті проектування та відомості обчислення координат(записи роблять чорнилом). Для обчислення вибирають найбільш раціональні методи, заповнюючи спеціальні схеми, що дають змогу вести контроль.

Внутрішні кути та румби ліній обчислюють в цілих мінутах, довжину ліній та координати точок з точністю до 0.1 м. Площі обчислюють до сотої долі гектара заокруглюючи в експлікаціях до 0.1 га.

Для обчислення координат проектних точок використовують лінії, що утворюють теодолітні ходи, які можуть бути такими:

1 Хід між двома твердими точками з відомими дирекцій ними кутами твердих

ліній, прилеглих до кінцевих точок лінії;

2.Хід між двома твердими точками, коли відомі лише координати кінцевих

точок ходу;

3.Висячий хід з однієї або двох ліній від твердої точки з відомим дирекцій ним

кутом прилеглої твердої лінії.

Ці ходи обчислюють в декількох порядках (без утворення вузлових точок),

послідовно пов'язуючи один хід на другий. При проектуванні доріг або смуги каналів в хід першого порядку ув'язки включають лінії з одного боку, а інший бік входить до другого обчислення, для якого точки та лінії першого порядку вважаються твердими.

Для обчислення загальної площі полігону, його розбивають на декілька частин - полігонів з меншою кількістю точок. За наявності криволінійних меж площу між лініями магістрального ходу та криволінійною межею обчислюють планіметром або графічно і додають до площі полігона, обчисленого за координатами.

В межах полігону, площа якого обчислена за координатами, утворюють секції з межами - дорогами, річками тощо. Площа секції приблизно 150-250га. Площу секції обчислюють механічним або графічним методом.

Допустима нев'язка в площі обчислюється за формулою:

• при механічному f=±0,05 (М/10000)

• при графічному f= ±0,03 (М/10000)x √P

Одержану нев'язку розподіляють пропорційно площі на всі секції. В середині

секції обчислюють площі окремих контурів методами, графічним, механічним,

палеткою, планіметром.

Планіметром контур обводять двічі (при одному полюсі). Допустима нев'язка не повинна перевищувати \0,7ц4п^ 0,04 (М/10000)* 4?

μ - ціна поділки планіметра;

п- число контурів;

Р - площа секції в гектарах;

М – знаменник чисельного масштабу плану;

Площі вузьких контурів, що не визначені в масштабі плану включають до площі обох суміжних контурів порівно, після чого виключають з площі обох контурів.

Площі об'єктів складених з вузьких смуг з постійною шириною (дороги, канави) обчислюють графічно.

Площі вкраплених в контур ділянок під час обчислення віднімають від площі контуру.

За умов складної ситуації та великої кількості контурів проектування поля сівозміни виконується так званим набором контурів - проектована площа складається з певної кількості контурів, що утворюють необхідну площу.

Площі ділянок, що належать іншим землекористувачам, але нанесені на план землеустрою, також обчислюється і записується в експлікацію окремими рядками.

Проектування виконується на плані масштабу 1:10000. Межі землекористування розділені на секції (секції нанесені на кальці контурів).

Площа окремих контурів обчислюється за допомогою планіметра і палетки, нев'язка обчислювалась за формулою:

f=0,08x√Pга

Складена експлікація земель до проектування. Проектування земельних ділянок (полів, саду, пасовищ, прогін), виконано аналітичним, механічним та графічним методами Аналітичним методом запроектовано:

 фермерське господарство;

 межі полів сівозмін (І, VII, VIII полів)

Проектування ділянки проектного саду, пасовища та територій інших полів сівозмін, виконано графо-механічним способом (за допомогою палетки з графічним дорізом або відрізом), а поле II - графічно.

При проектування всі розрахунки велись в спеціальному зошиті для проектування - робочий зошит.

 

точки, які входять до ходу, та закріплюються дерев'яними кілками.

Після вимірювань одержують лінійну нев'язку-віддаль між центром кінцевої твердої точки до останнього кілка. Допустима величина лінійної нев'язки – 1/1000 периметра найменшого замкненого полігона, частиною якого є прокладений хід. Бусоллю вимірюють румб лінії нев'язки. Методом паралельних ліній виправляється положення всіх встановлених проектних точок ходу, які замінюються стовпами, з насипанням курганів.

Якщо кутові та лінійні елементи теодолітного ходу одержані графічним методом (кути - виміряні транспортиром, довжина ліній - циркулем та масштабною лінійкою), допустима лінійна нев'язка становить 1:200 довжини ходу.

Проект, виконаний графічним методом, який не можна перенести в натуру лише з допомогою стрічки, переноситься на мензулі. Для цього планшет мензульної зйомки або фотоплан наклеюють на тверду основу. На план наносять всі опорні та проектні точки.

На мензулі проектні точки визначають з твердих та перехідних точок, а також з точок мензульних ходів, які прокладають між твердими точками. В цьому випадку лінійна нев'язка розподіляється на всі лінії ходу методом паралельних ліній (допустима нев'язка 1:200 периметра ходу). Після перенесення проекту на місцевість між перехідними точками стрічкою вимірюється довжина ліній.

Вимірювання довжини ліній при переносі в натуру доцільно виконувати світловіддалеміром.

Встановлені межові знаки закріплюються:

а) залізобетонними стовпами;

б) дерев'яними стовпами довжиною 130-150 см, діаметром 15-20 см;

в) кам'яними валунами з вибитим центром.

Верх знаку повинен бути вище поверхні землі на 30 см. Навкруги знака насипають курган і викопують канаву (глибина - 30 см, ширина - 40-50 см) радіусом біля метра. Межі полів бажано проорювати плугом.

Перенесення проекту в натуру оформляється як окремий вид роботи з землеустрою. Потім складають технічний звіт, до якого входять:

 

1. Пояснювальна записка.

2. Додатки до неї.

3. Графічні матеріали.

Пояснювальна записка складається з розділів:

1. загальні відомості (назва проектної організації; час розробки проекту та перенесення його в натуру, виконавці робіт);

2.технічні методи та точність перенесення проекту в натуру (методи перенесення проекту в натуру; межові знаки на межах проектних ділянок);

З.об'єм виконаної роботи (довжина прокладених ходів; елементи проекту, винесені на місцевості; кількість межових знаків).

Додатки до пояснювальної записки містять:

1. завдання на виконання робіт з перенесення проекту внутрігосподарського

землеустрою в натуру (за підписами начальника відділу проектного інституту

та головного інженера проекту);

2. акт про перенесення проекту в натуру (зазначено об'єм виконаних робіт за

підписами землевпорядника та представника підприємства-замовника);

3. акт польової зйомки робіт (за підписом головного інженера проекту).

Графічні матеріали містять: креслення розмічування в натурі проекту (копія проектного плану землеустрою, на якій виписані геодезичні дані для визначення в натурі проектних меж та елементів складеного проекту з зазначенням проектних ділянок).

В натуру виносять всі запроектовані елементи проекту - межі полів, сівозмін, польові дороги, лісосмуги всіх типів, фермерських господарств, пасовища. Основою для виносу проекту в натуру є межові знаки меж землекористувачів СВК «Надія» та населеного пункту Нове.

Після перенесення проекту в натуру проводять перевірку виконання робіт, та складають Акт втілення проекту в життя.

 

 

Методи обчислення площ на планах землеустрою.

Аналітичний – є більш точним бо на його результати впливають помилки польових вимірювань та як правило ці помилки не значні. Плоші обчислюються по лінійним і кутовим величинам геометричних фігур, по координатам.

Графічний – контури розбиваються на прості геометричні фігури,обчислення проводиться два рази. Цим методом обчислюються площі прямолінійних фігур (річки, лісосмуги).

Механічний - плаетка або планіметр. Планіметр: спочатку знаходять ціну поділки. При використанні повинні виконуватись наступні вимоги: кут між важелем не повинен бути менше 30 і більше 150 градусів.Обведення без зупинок.

Палетка: е три типи палетки 1-сітка квадратів

2-Паралельні 3-Савічева.Точність одноразового виміру визначають за формулою (Fдоп=+/-0,025*М/10000*Рга)

Послідовність визначення площ палеткою.

1.накласти палетку

2.підрах кіл цілих квадратів N1

3.підрах кіл непов квадратів N2

N=N1+N2/2