Вплив місії організації на особливості стратег. управ

Місія може бути обгрунтована та визначена лише за умови чіткого уяв-лення про продукцію чи послугу, яка може знайти збут на конкретному сег-менті ринку, про організаційно-технологічні можливості виготовлення кон-курентоспроможного продукту, про існування суспільної відповідальності фірми, що поряд з ідеєю самовизначення та формування неповторного пози-тивного іміджу є основою філософії існування підприємства в сучасних умо-вах.Місія, сформульована на таких засадах, відіграє роль сили, що об’єднує зусил-ля працівників, дає змогу сполучити різні цілі та інтереси різних груп людей (на-приклад, акціонерів, менеджерів, працівників усіх ланок, профспілок), визначити загальний діапазон обов’язків виконавців, що беруть участь у діяльності підпри-ємства; й розумні передумови розподілу ресурсів з урахуванням системних і лока-льних пріоритетів, а також оцінити дію окремих факторів та елементів зовнішньо-го й внутрішнього середовища під єдиним «кутом зору» (сприяють вони чи ні виконанню місії), тобто скласти загальну «панораму бізнесу». Місія — генеральна мета, яка стосується її довгострокової орієнтації на який-небудь вид діяльності та відповідне місце на ринку; при чому «місце на ринку» розглядається з таких точок зору: які групи споживачів обслугову-ються, які функції при цьому виконуються, які виробничі процеси викорис-товуються. Стратегічне управління здійснюється в контексті місії організації, і його фундаментальна задача полягає в тому, щоб забезпечити взаємозв’язок місії з основними цілями організації в умовах мінливого зовнішнього середовища.

Рис. 3.4. Роль місії організації

Вплив корпоративної культури на процес стратегічного управління.

Модель В. Caтe. В. Сате виділив сім процесів, за допомогою яких культура впливає на організаційну діяльність: 1) кооперація між індивідами й частинами організації; 2) прийняття рішень; 3) контроль; 4) комунікації; 5) лояльність організації; 6) сприйняття організаційного середовища; 7) виправдання свєї поведінки. Від того, як ці процеси протікають, залежить ефективність функціонування організації. Культура допомагає людям в організації діяти осмислено, забезпечуючи виправдання їхньому поводженню. У компаніях, де цінується ризик, людина йде на нього, знаючи, що у випадку невдачі він не буде покараний і що з невдачі будуть витягнуті уроки на майбутнє. Даний процес є джерелом засобів для зміни самої культури

Модель Т. Парсонса -

Дана модель виходить із того, що цінності організаційної культури є найбільш важливими засобами або інструментами виконання функцій цієї моделі. Якщо поділювані в організації вірування й цінності допомагають їй адаптуватися, досягти цілей, об’єднатися й довести свою корисність людям й іншим організаціям, то очевидно, що така культура буде

впливати на організацію в напрямку успіху.