Отруєння якірцями сланкими найчастіше спостерігається у молодих овець і має сезонний характер, найчастіше спостерігається у період з червня по серпень місяць. Хвороба зазвичай починається з опухання голови, головним чином частин її, які мало чи зовсім не покриті шерстю - губ, носа, повік, вух. Голова значно збільшується у розмірах. Знижується апетит. З самого початку у тварин збільшується температура тіла і протягом усього часу хвороби (7-10 днів) не знижується. Видимі слизові оболонки жовтяничні. Опухання голови через декілька днів зникає, проте шкіра уражених ділянок некротизується, тріскається. На даних місцях з'являються гнійні виразки. Тварини сильно худнуть [9].
Отруєння сухоребриком високим.
Сухоребрик високий став причиною масового отруєння великої рогатої худоби Сполучених штатів Америки. На початку хвороби у тварин відмічали втрату апетиту, підвищення температури тіла до 40,0°С, сильне занепокоєння, сильну сверблячку, гіперемію і набряклість ділянок шкіри, що позбавлені пігментації (вимені, голови, дорзальної поверхні вух). Через неоднорідні проміжки часу загальні прояви зникали; пошкоджені ділянки шкіри потовщувались, некротизували, тріскались і відпадали у вигляді гнійних сухих кірок, під якими була помітна молода грануляційна тканина. Одужання наступало через 2-4 місяці [5].
Патолого-анатомічні зміни
Найчастіше токсикози виникають у овець, свиней, тому патологоанатомічні зміни найкраще вивчені саме у цих видів тварин. Під час патологоанатомічного розтину відмічають наступні зміни: у баранів, убитих у період розвитку хвороби безшерстні ділянки шкіри морди, в вушних раковин, грудей, живота, хвоста гіперемійовані, набряклі; судини головного мозку, слизова оболонка рота, гортані, трахеї, бронхів кровонаповненні, шкіра калитки гіперемійована, набрякла. Калитка збільшена в об'ємі, в порожнині загальної піхвової оболонки велика кількість фібринозного і фібринозно-геморагічного ексудату. В окремих випадках спостерігають витікання крові з носових отворів, крапкові внутрішньошкірні крововиливи у ділянці живота, паху, ліктьового суглоба, розміром від 2 до 20 мм. Зморшкуватість і некроз шкіри, кінчиків вушних раковин, добре виражена жовтяничність видимих слизових оболонок і підшкірної клітковини, різної величини крововиливи в паренхіму легень, збільшені в об'ємі середостінних і бронхіальних лімфатичних вузлів з наявними крововиливами в них. На епі- і ендокарді лівого шлуночка та аорти множинні точкові крововиливи. На ендокарді правого шлуночка поодинокі п’ятнисті крововиливи. Печінка рихлої консистенції, гнилісного кольору. Нирки збільшені в об'ємі з слабо вираженими гіперемійованими судинами мозкового шару і множинними плямистими крововиливами в лоханки і кірковий шар. На слизовій оболонці сечового міхура і серозній оболонці товстого відділу кишечника множинні крововиливи. Кровоносні судини головного мозку кровонаповнені, речовина мозку набрякла. У баранів, убитих на стадії одужання, калитка зменшена в об’ємі, складчаста, оголена, покрита струпами, сім'яники зменшені в об'ємі [16].
Отруєння кожною рослиною має свої особливості,так при отруєнні просом посівним патологоанатомічні зміни не є характерними. Відмічають схуднення, жовтяничність, набряклість підшкірної клітковини, некрози і потовщення підшкірних ділянок шкіри голови. Слизові оболонки жовтяничні, наявні виразки, покриті слизом темно-сірого кольору, нерідко з домішками гною. Легені збільшені в об'ємі, кровонаповненні, нерідко з ознаками гнійно-катаральної пневмонії. Бронхи заповнені дрібнопухирчастою піною. Печінка збільшена, її паренхіма бура або гнилистого відтінку, жовчний міхур перенаповнений жовчю. Нирки кровонаповнені. Слизові оболонки травного тракту кровонаповнені [13].
При отруєнні конюшиною лучною виявляють потовщення і некрози непігментованих і безшерстних ділянок шкіри, кровонаповнення слизових оболонок рота, дихальних шляхів, шлунково-кишкового тракту, сечового міхура, нирок. В підшкірній клітковині виявляють желеподібний інфільтрат. Серозні оболонки внутрішніх органів жовтяничні, судини головного мозку кровонаповнені, головний мозок набряклий. Печінка збільшена в об'ємі, дрябла, гнилистого кольору, жовчний міхур перенаповнений жовчю. Патологоанатомічний розтин при отруєнні сухоребриком високим чотирьохрічної вівцематки білої масті виявив сильне потовщення шкіри спини і верхньої частини шиї (у вигляді панцера). М'язи спини і шиї дряблі брудно-сірого кольору з різким іхорозним запахом. Передлопаткові лімфатичні вузли на розрізі червоно-білого кольору, а колінної складки - бліді. Легені гіперемійовані, набряклі. На епікарді виявлені точкові крововиливи. Серозна оболонка товстого відділу кишечника жовтянична з поодинокими точковими крововиливами. Нирки збільшені в об'ємі.
Під час патологоанатомічного розтину трупів овець, що залишилися безплідними після згодовування псолареї кістянкової, виявляють зміни в матці і яєчниках: матка сильно гіперемійована, збільшена у розмірах, заповнена слизом, карункули збільшені, яєчники містять яскраво-червоні жовті тіла, що виступають над поверхнею яєчника — ознаки хибної вагітності.
При отруєнні якірцями сланкими під час розтину виявляють жовтяничність трупа, катаральне запалення слизової оболонки шлунку і кишечника.
Печінка розм'якла, на розрізі волога, жовтого кольору, жовчний міхур переповнений жовчю [13].
