Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ћетоди забезпеченн€ результативного сп≥лкуванн€




¬≥дпов≥дна взаЇмод≥€ з людиною, €ка вас ц≥кавить, складаЇтьс€ з ≥ндив≥дуальних контакт≥в, користь в≥д €ких вдаЇтьс€ примножити через њх рац≥ональну орган≥зац≥ю. –≥зн≥ аспекти цих взаЇмов≥дносин ми коротко розгл€немо:

1. ÷≥леспр€моване конструюванн€.

2. ¬становленн€ контакту.

3. ѕоглибленн€ контакту.

4. «авершенн€ контакту.

÷≥леспр€моване конструюванн€. —п≥лкуванн€ Ї результативним за т≥Їњ умови, коли воно спр€моване на дос€гненн€ багатьох ц≥лей, наприклад, таких: а) вивченн€ психолог≥њ прац≥вника; б) д≥агностика прац≥вника; в) встановленн€ т≥сн≥ших контакт≥в; г) збереженн€ сп≥впрац≥; і) обговоренн€ конкретних проблем; д) одержанн€ потр≥бноњ ≥нформац≥њ; е) передача своЇњ фактури або дез≥нформац≥њ; Ї) переконанн€ в чомусь; ж) спонуканн€ до чогось.

” ход≥ повноц≥нноњ взаЇмод≥њ можна вид≥лити фази, €к≥ переход€ть одна в одну й охоплюють: а) попередню п≥дготовку; б) початок розмови з≥ забезпеченн€м в≥дпов≥дного психоемоц≥йного настрою сп≥врозмовника; в) проведенн€ своЇњ мети ≥ напр€му бес≥ди у передбаченому ракурс≥; г) завершенн€ д≥алогу з закр≥пленн€м дос€гнутого результату.

Ќа етап≥ попередньоњ п≥дготовки займаютьс€: а) з'€суванн€м того, що треба дос€гнути в результат≥ розмови, зазначаючи потр≥бний максимум ≥ можливий м≥н≥мум; б) одержанн€м в≥дпов≥дноњ ≥нформац≥њ (про партнера ≥ проблему, €ку розгл€дають); в) обм≥ркуванн€м тактики контакту (в≥дпов≥дно з психолог≥Їю об'Їкта й ≥ншими факторами, що д≥ють); г) в≥дпрацюванн€м багатогранних компонент≥в сп≥лкуванн€ (виб≥р в≥дпов≥дного м≥сц€, обставин зустр≥ч≥).

ѕочаток розмови з п≥дтриманн€м в≥дпов≥дного психоемоц≥йного настрою у партнера будуЇтьс€ на пригашенн≥ негативних емоц≥й ≥ в≥дкиданн≥ р≥зних бар'Їр≥в, €к≥ ускладнюють необх≥дне взаЇморозум≥нн€. Ќегативн≥ реакц≥њ сп≥врозмовника ф≥ксують за р≥зними зовн≥шн≥ми ви€вленн€ми (р≥зк≥сть фраз, скут≥сть поз, вузьк≥сть з≥ниць...) ≥ зн≥мають р≥зними психолог≥чними прийомами (вибором особливо д≥ючих сл≥в, м≥м≥кою, т≥лесним коп≥юванн€м...).

¬иконанн€ вибраноњ теми ≥ п≥длаштовуванн€ бес≥ди до коливань д≥алогу опираютьс€ на висх≥дну тактику з пост≥йним спостереженн€м за р≥зними (тести, вираз обличч€, погл€д...) реакц≥€ми партнера ≥ корекц≥Їю, враховуючи њх повед≥нку.

«авершенн€ бес≥ди з≥ закр≥пленн€м дос€гнутого результату вказуЇ, що цей акт сп≥лкуванн€ в≥дпов≥дно вплине на мисленн€ ≥ вчинки сп≥врозмовника, не заставивши його пом≥н€ти м≥ркуванн€ про прац≥вника на негативне.

ƒе€к≥ аспекти персональноњ взаЇмод≥њ, €к≥ пов'€зан≥ з попередн≥ми розгл€немо б≥льш детальн≥ше.

Ќа цьому етап≥ зд≥йснюЇтьс€ детальне вивченн€ вибраноњ людини й перев≥рка њњ ≥ндив≥дуальних зд≥бностей ≥ можливостей.

«найомство з майбутн≥м партнером по сп≥лкуванню в≥дбуваЇтьс€ двома шл€хами: 1) очно (при особистому сп≥лкуванню); 2) заочно (без пр€мого контакту).

ќдержану ≥нформац≥ю ф≥ксують ≥ використовують надал≥ дл€ передбаченн€ д≥њ об'Їкта, а також дл€ його психолог≥чноњ нейтрал≥зац≥њ.

ѕри попередньому вивченн≥ збирають в≥домост≥ без безпосереднього контакту з об'Їктом. ’арактерними джерелами такоњ ≥нформац≥њ можуть бути: а) р≥зноман≥тн≥ службов≥ документи (автоб≥ограф≥€, особиста справа, оприлюднен≥ (ним або про нього) статт≥ та спогади...); б) спостереженн€; в) люди з кола сп≥лкуванн€ об'Їкта.

ќц≥нюючи людину за словами знайомих, треба враховувати: а) наск≥льки добре ц€ людина знаЇ того, про кого говорить (€к довго, ≥нтенсивно вони сп≥лкуютьс€); б) в €ких стосунках перебувають ц≥ люди (€кщо стосунки поган≥, то характеристика буде негативною, €кщо дружн≥ Ч прикрашеною); в) ситуац≥ю, в €к≥й простежувались особливост≥, про що пов≥домл€ють (екстремальн≥, у сп≥лкуванн≥ з п≥длеглими, з кер≥вництвом); г) €к у людини, що характеризуЇ ≥ншу, розвинута певна €к≥сть (част≥ше за все людина бере за еталон себе, тому коли згадувана риса у нењ €скраво виражена, то оц≥нюванн€ буде занижене, ≥ навпаки).

«≥бравши ≥ проанал≥зувавши дан≥ про кандидата з р≥зних доступних джерел, можна переходити до наступного етапу сп≥лкуванн€: а) встановленн€ контакту; б) поглибленн€ контакту (п≥дготовка ірунту); в) оц≥нка (перспективн≥сть подальшоњ сп≥впрац≥).

¬становленн€ контакту. Ќалагодженн€ знайомства пов'€зане з≥ створенн€м спри€тливих ситуац≥й, багато з €ких можуть виникати зовс≥м випадково, ≥ найважлив≥ше Ч не втратити зручного моменту.

ќдержан≥ вар≥анти знайомства за своЇю суттю залежать в≥д профес≥њ, стат≥, в≥ку, нац≥ональност≥, соц≥ального положенн€, культурного р≥вн€, характеру, звичок й ≥нших ≥ндив≥дуальних особливостей людини, кр≥м того, в≥д њњ настрою, м≥сц€ д≥њ, навколишн≥х обставин й ≥нших значною м≥рою впливаючих фактор≥в.

ѕри знайомств≥ одразу вибираЇтьс€ програма сп≥лкуванн€: симетрична або додаткова. —иметрична модель передбачаЇ р≥вн≥сть Ч в≥кову, ≥нтелектуальну, соц≥альну... Ч стор≥н, €к≥ сп≥лкуютьс€, факт, що ч≥тко встановлюЇтьс€ ≥ надал≥ учасники стежать за його дотриманн€м (що дозволено одному, то дозволено й ≥ншому). ƒодаткова програма затверджуЇ нер≥вн≥сть ≥ ф≥ксуЇ дистанц≥ю сп≥лкуванн€, €коњ пот≥м ч≥тко дотримуютьс€. ѕри знайомств≥ в≥дпов≥дну програму визначають миттЇво, зм≥нити њњ пот≥м досить важко.

Ѕ≥льш≥сть людей характеризуЇ своњх нових знайомих за першим враженн€м. Ќеобх≥дного ефекту дос€гають продуманим вибором (ор≥Їнтуючись на симпат≥њ й антипат≥њ об'Їкта, вс≥ ≥нш≥ психолог≥чн≥ законом≥рност≥) свого зовн≥шнього вигл€ду, основноњ манери повед≥нки, ситуац≥њ знайомства. “реба враховувати, що перше враженн€ про прац≥вника на 56 % залежить в≥д в≥зуальних вражень, на 38 % Ч в≥д манери говорити, на 7 % Ч в≥д того, що в≥н говорить.

ѕсихолог≥чн≥ нюанси, €к≥ суттЇво впливають на перше враженн€:

Ч "ефект ореола", загальне спри€тливе враженн€ про людину забезпечуЇ позитивн≥ оц≥нки њњ моральних €костей ≥ навпаки;

Ч €вна ф≥зична приваблив≥сть покращуЇ позитивну оц≥нку рис особистост≥ й окремого вчинку ("ефект красоти");

Ч €кщо чолов≥ка супроводжуЇ гарно од€гнена ж≥нка симпатичноњ зовн≥шност≥, то його оц≥нюють вище;

Ч чолов≥ки невисоко оц≥нюють д≥лов≥ й ≥нтелектуальн≥ €кост≥ ж≥нок; ж≥нки в≥дпов≥дно невисоко оц≥нюють ф≥зичну приваблив≥сть чолов≥к≥в;

Ч коли зустр≥чаютьс€ чолов≥к ≥ ж≥нка, њх взаЇмооц≥нки в≥дбуваютьс€ в еротичних терм≥нах, хоч добре вихован≥ люди не ви€вл€ють своњх емоц≥й;

Ч сором'€злив≥сть часто сприймаЇтьс€ €к приваблива ≥ нав≥ть сексуально збуджуюча властив≥сть;

Ч прив≥тна, доброзичлива усм≥шка спри€Ї дов≥рливост≥, зменшуЇ недов≥ру й непорозум≥нн€;

Ч чесне, м≥цне потисканн€ рук ≥ пр€мий погл€д в оч≥ подобаЇтьс€ майже вс≥м;

Ч енерг≥йна виразна жестикул€ц≥€ в≥дображаЇ позитивн≥ емоц≥њ ≥ сприймаЇтьс€ €к ознака зац≥кавленост≥ та дружелюбност≥;

Ч сп≥врозмовник, €кий дивитьс€ в оч≥, симпатичний. ќднак довгий приск≥пливий погл€д в оч≥ створюЇ неприЇмне враженн€, бо сприймаЇтьс€ €к ознака ворожост≥;

Ч люди, €к≥, розмовл€ючи, в≥дхил€ють корпус назад або сид€ть, розвалившись у кр≥сл≥, подобаютьс€ набагато менше, н≥ж т≥, хто нахил€Ї корпус до сп≥врозмовника;

Ч ж≥нка подобаЇтьс€ б≥льше, коли сидить у спок≥йн≥й поз≥ з неперехрещеними руками й ногами;

Ч схрещуванн€ рук на груд€х часто руйнуЇ контакт, €кий вже налагодивс€, ≥ в≥дштовхуЇ сп≥врозмовника;

Ч виражен≥ крайнощ≥ в од€з≥ (дуже модний або застар≥лий костюм), надм≥рний несмак породжуЇ негативне враженн€, особливо впадаЇ в око стоптане або брудне взутт€, з≥м'€тий капелюх;

Ч ж≥нки оц≥нюють чолов≥к≥в за 45Ч60 с, звертаючи особливу увагу на його мову, оч≥, зач≥ску, руки, взутт€, од€г (саме в так≥й посл≥довност≥);

Ч "зг≥дно од€гу" не т≥льки зустр≥чають, а й дов≥р€ють;

Ч дружна обстановка, смачна њжа, приЇмна ћузика, неоч≥куване вез≥нн€ ≥ вс≥ ≥нш≥ моменти, €к≥ створюють партнеров≥ приЇмний настр≥й, завжди допомагають доброзичливо сприймати нового знайомого ("ефект перенесенн€ почутт€");

Ч вин€ткову силу в створенн≥ хорошого настрою маЇ компл≥мент.

•рунтовне враженн€ про вас складаЇтьс€ у партнера ≥з ваших перших фраз. ѕерш≥ реченн€ народжують у нього бажанн€ або небажанн€ продовжувати подальшу розмову. Ќамагайтесь уникнути:

Ч вибачень ≥ висловлювань ознак невпевненост≥ (кр≥м спец≥альних прийом≥в);

Ч найменших ви€влень неповаги до сп≥врозмовника;

Ч тиску на партнера по сп≥лкуванню, €кий примушуЇ його займати певну позиц≥ю.

ќптимальну манеру сп≥лкуванн€ краще вибирати, узгодивши њњ з ≥ндив≥дуальними особливост€ми партнера, ≥ враховувати:

а) з особливо чутливими та хворобливими уникати всього, що њм неприЇмне, дотримуючись м≥ри, ≥накше вони стануть тиранами;

б) з недов≥рливими та п≥дозр≥лими -бути максимально обережними ≥ терпл€чими;

в) ≥з сварливими Ч бути: твердим ≥ р≥шучим, €кщо потр≥бно, то дати в≥дс≥ч;

г) з тими, хто веридуЇ, розмовл€ти спок≥йним тоном, не звертати уваги на њхн≥ забаганки;

і) з хвалькуватими та самовпевненими Ч ≥рон≥зувати;

д) з особами сором'€зливими або без почутт€ гумору Ч уникати €коњ-небудь ≥рон≥њ.

 ожн≥й людин≥ подобаЇтьс€, €кщо з ним сп≥лкуЇтьс€ тактовний партнер:

а) сп≥впереживаючи вислуховуЇ ≥ пропонуЇ вести мову про сп≥врозмовника (н≥що так не лестить партнеру, €к увага);

б) починаЇ розмову з теми, €ка ц≥кавить партнера (або задаЇ запитанн€, на €к≥ приЇмно в≥дпов≥дати);

в) ви€вл€Ї до сп≥врозмовника щире зац≥кавленн€ (а не прагне зац≥кавити собою);

г) даЇ в≥дчути його значим≥сть ≥ перевагу в де€к≥й галуз≥, робить це досить щиро (фальш досить р≥дко вдаЇтьс€ приховати ≥ вона сприймаЇтьс€ €к образа);

і) завжди пам'€таЇ ≥м'€ сп≥врозмовника;

д) викладаЇ м≥ркуванн€, €к≥ схож≥ з його власними;

е) не зловживаЇ незнайомими словами.

ѕсихолог≥чний прийом, €кий полегшуЇ початковий контакт, Ї сп≥лкуванн€ з об'Їктом €к ≥з своњм давн≥м знайомим. ÷ей прийом можна використовувати т≥льки в≥дпов≥дно до психолог≥њ людини ≥ ситуац≥њ.

” тих випадках, коли на попереднЇ знайомство (заочне) з партнером зовс≥м немаЇ часу, треба швидко проанал≥зувати вс≥ його зовн≥шн≥ дан≥ (обличч€, ф≥гуру" од€г) й емоц≥йн≥ (манеру говорити, жестикул€ц≥ю) ознаки, д≥€ти зг≥дно з своњми припущенн€ми.

ѕрийоми знайомства

ѕровокуванн€ об'Їкта на наданн€ вам допомоги:

Ч симулювати пад≥нн€ на вулиц≥, вивих ноги, раптову слаб≥сть й ≥нш≥ симптоми, пов'€зан≥ з≥ здоров'€м;

Ч ≥м≥туванн€ незграбност≥, випусканн€ в зручний момент чого-небудь з рук;

Ч "забуванн€" своЇњ реч≥ поблизу об'Їкта;

Ч звертанн€ з проханн€м дати закурити або п≥дказати нескладну ≥нформац≥ю (вулицю, магазин тощо);

Ч викликати сп≥вчутт€ своЇю безпом≥чн≥стю (зламана машина, важк≥ реч≥, розгублен≥сть на вулиц≥ тощо); це ж≥ночий вар≥ант;

Ч наданн€ допомоги об'Їктов≥;

Ч ч≥тке використанн€ (або орган≥зованоњ) незручност≥ об'Їкта у зв'€зку з браком ≥нформац≥њ (показати м≥сце, по€снити, €к щось зробити);

Ч вм≥ле використанн€ випадковоњ (передбаченоњ або створеноњ) потреби об'Їкта в €к≥йсь послуз≥ (допомогти полагодити машину, запропонувати зайвий квиток, п≥двезти куди-небудь);

Ч пропонуванн€ себе об'Їктов≥ €к необх≥дного йому в цей момент компаньйона (дл€ розпиванн€ алкогольних напоњв, гри в карти або в шахи, "виливанн€ душ≥");

Ч п≥дключенн€ до ситуац≥й, €к≥ зумовлен≥ порушенн€м правил дорожнього руху (спас≥нн€ об'Їкта...);

Ч ≥м≥тований напад на об'Їкта крим≥нальних елемент≥в ≥ р€туванн€ його в ц≥й ситуац≥њ.

«найомство через сп≥льних знайомих: а) вив≥рен≥ по часу в≥зити до в≥дпов≥дних ос≥б, у €ких часто буваЇ об'Їкт; б) безпосереднЇ проханн€ сп≥льного знайомого познайомити вас; в) спонукати сп≥льного знайомого до думки познайомити вас €к людей ≥з сп≥льними захопленн€ми (хоб≥) або корисних один одному (пр€мого проханн€ немаЇ); г) зац≥кавленн€ сп≥льного знайомого його особистою корисн≥стю у вашому знайомств≥ з об'Їктом.

«найомство на р≥зних культурних або спортивних заходах (в к≥но, театр≥, на концерт≥, лекц≥њ, стад≥он≥), забезпечивши соб≥ сус≥дство об'Їкта через "зайвий" квиток, б≥летами в≥д сп≥льного знайомого або €ким-небудь трюком: а) ≥нсценуванн€ рол≥ "новачка", €кий ц≥кавитьс€ м≥ркуванн€ми "спец≥ал≥ста";

б) видача безадресних зауважень, €к≥ можуть зац≥кавити об'Їкт; в) короткотривале залишенн€ м≥сц€ з проханн€м пригл€нути за ним.

«найомство в чергах (за конкретним товаром, театральним або транспортним квитком, у ¬¬≥–≥, до л≥кар€ тощо), враховуючи, що сп≥льн≥сть ситуац≥њ €коюсь м≥рою зближуЇ людей:

а) орган≥зац≥€ сп≥льноњ розмови на €ку-небудь актуальну тему (кидаючи безадресну репл≥ку);

б) короткотривале покиданн€ черги з проханн€м пригл€нути за залишеною р≥ччю чи м≥сцем.

«найомство на п≥дстав≥ хоб≥:

а) одночасне зан€тт€ одн≥Їю справою з об'Їктом (б≥г зранку, гра в футбол або волейбол, трен≥нг ушу тощо);

б) пер≥одичне в≥дв≥дуванн€ м≥сц€ з≥бранн€ хоб≥ст≥в (спец≥ал≥зован≥ виставки, локальн≥ клуби...);

в) ц≥льове звертанн€ до потр≥бноњ людини за чиЇюсь рекомендац≥Їю (пропозиц≥€ про куп≥влю або обм≥н, проханн€ про консультац≥ю...).

«найомство через д≥тей (у поњзд≥, парку, дит€чому садку, кафе): а) контакт "своЇњ" дитини з дитиною майбутнього партнера по сп≥лкуванню; б) наданн€ йому на очах у батьк≥в др≥бноњ допомоги (п≥днести дитину, €ка впала...).

¬икликати ц≥кав≥сть до себе (≥н≥ц≥атива знайомства повинна йти в≥д майбутнього партнера по сп≥лкуванню):

а) знаючи потреби та слабк≥ сторони ц≥Їњ людини, привернути њњ увагу за допомогою одеж≥, жарт≥в, анекдот≥в, фокус≥в, чуток, пл≥ток, ориг≥нальних суджень, ц≥кавоњ ≥нформац≥њ;

б) пройтис€ дек≥лька раз≥в п≥д погл€дом об'Їкта, не будучи однак нав'€зливим, а коли в≥н погл€не на вас, спок≥йно подив≥тьс€ йому в перен≥сс€ ≥ подумки накаж≥ть: "¬и хочете з≥ мною познайомитис€, € чекаю ¬ас!

ќголошенн€ об'€ви (в газет≥, п≥д'њзд≥, на вулиц≥, тобто там, де обов'€зково побачать), що може зац≥кавити потр≥бну вам людину:

а) продаж;

б) куп≥вл€;

в) робота;

г) проханн€ про допомогу;

і) пропонуванн€ послуг.

¬≥дсиланн€ листа з ≥нформац≥Їю, €ка обов'€зково зац≥кавить об'Їкта ≥ в≥н в≥дпов≥сть або вступить у пр€мий контакт з вами.

явно виражена ворож≥сть людини часто по€снюЇтьс€ тим, що сп≥врозмовник (або ситуац≥€) нагадуЇ йому когось (що-небудь), з ким (або з чим) у нього пов'€зан≥ негативн≥ емоц≥њ або оч≥куванн€ (нац≥ональна непри€знь, рел≥г≥йн≥ забобони, особиста ворож≥сть...).

ѕерший контакт найчаст≥ше зак≥нчуЇтьс€ вв≥чливо, але не обов'€зково доповненн€м " оли-небудь з≥дзвонимос€". ¬арто не ви€вл€ти зайвоњ зац≥кавленост≥ в нових зустр≥чах.

ѕоглибленн€ контакту. ” ц≥й фаз≥ треба створювати приводи дл€ повторних зустр≥чей. „им б≥льше побачень, тим б≥льша ймов≥рн≥сть, що вони сподобаютьс€ один одному. ≤н≥ц≥атива подальших зустр≥чей повинна йти в≥д об'Їкта.

якщо об'Їкт зауважить, що позиц≥€ партнера по сп≥лкуванню прийн€тна, то знайомство поглиблюЇтьс€, з'€вл€ютьс€ загальн≥ теми дл€ розмов, виникаЇ об'Їднан≥сть на п≥дстав≥ ≥ндив≥дуальних уподобань й емоц≥йних сп≥впереживань; в об'Їкта виникаЇ активна симпат≥€ до партнера.

ќсновними спонуканн€ми до част≥ших зустр≥чей можуть служити: а) потреба дом≥нувати; б) потреба у внутр≥шньому комфорт≥ (безпека); в) потреба у самоутвердженн≥; г) потреба у сп≥вчутт≥ та розум≥нн≥; і) потреба у "г≥д≥" по розвагах; д) тиск з боку ≥нших; е) бажанн€ кооперуватись (д≥лова сп≥впрац€).

 онкретизац≥€ мотивац≥й залежить в≥д життЇвих ситуац≥й ≥ психолог≥чних властивостей особи.

—пособи поглибленн€ знайомства част≥ше всього ірунтуютьс€ на п≥д≥граванп≥ спонукань ≥ бувають такими.

ќрган≥зац≥€ "випадкових" зустр≥чей у к≥нотеатр≥, театр≥, на вулиц≥, веч≥рц≥. «наючи смаки, потреби ≥ слабост≥ об'Їкта, догоджають йому, пропонують: грош≥ у борг, квитки у театр, в≥деозаписи, модн≥ книги ≥ спец-журнали, престижну ≥нформац≥ю...

¬икористанн€ неприЇмностей ≥ ускладнень у д≥ловому або особистому житт≥ об'Їкта з ненав'€зливою пропозиц≥Їю в њх подоланн≥ (варто знати, що активн≥ люди у ситуац≥њ неусп≥ху схильн≥ до розширенн€ кола сп≥лкуванн€, а пасивн≥ Ч до звуженн€).

–озпалювати в об'Їкта пост≥йний ≥нтерес до себе, бажанн€ сп≥лкуватис€, використовуючи його пристраст≥ (колекц≥онуванн€, риболовл€, шахи, комп'ютер, спорт, музика, л≥тература...). ѕристраст≥ використовують так: а) про€вл€ють велике зац≥кавленн€ до теми, €ка обговорюЇтьс€; б) дарують об'Їктов≥ др≥бн≥, але ц≥кав≥ подарунки з "хоб≥", даючи йому корисну спец≥альну ≥нформац≥ю.

¬икористовують третю особу (близьку людину, родича, колегу або товариша об'Їкта), зац≥кавивши њњ у ваших подальших зустр≥чах ≥з потр≥бною людиною.

якщо треба р≥зко скоротити дистанц≥ю у сп≥лкуванн≥ (а це маЇ зм≥ст при встановленн≥ контролю над волею об'Їкта), то часто використовують форсован≥ трюки. «окрема, розкритис€ перед об'Їктом з≥ сторони, €ка викликаЇ у нього велике захопленн€, демонстрац≥€ своњх особливих "талант≥в" й ≥нтелекту на люд€х або (залежно в≥д психолог≥њ об'Їкта) на одинц≥.

«буджувати у контрольованоњ людини поглиблене сп≥вчутт€ ≥ сп≥впереживанн€: а) обм≥нюватис€ автоб≥ограф≥чними розмовами (дов≥ра породжуЇ дов≥ру); б) ≥м≥тувати неприЇмност≥ (поплакатис€, але не переборщити).

¬икликати в ≥ндив≥да гостру необх≥дн≥сть у ваш≥й допомоз≥: а) приведенн€ людини в р≥знотипов≥ ≥ майже безнад≥йн≥ положенн€ з прививанн€м думки, що т≥льки ви можете њњ вр€тувати (≥, звичайно, це робите...); б) виб≥р в≥дпов≥дноњ техн≥ки зумовлений тонким розум≥нн€м психолог≥њ об'Їкта у поЇднанн≥ з вашими можливост€ми ≤ ситуац≥Їю, €ка виникла; в) детальне очне опрацюванн€ об'Їкта Ч це пост≥йн≥ контакти з ним, забезпечити €к≥ допомагаЇ знанн€ де€ких психолог≥чних нюанс≥в, €к≥ ми розгл€немо.

«агальн≥ рекомендац≥њ з орган≥зац≥њ. √отуючись до перспективи контакту, треба враховувати, що:

а) в холодн≥ й сух≥ дн≥ людина краще працюЇ, бо жарка або волога погода пом≥тно притупл€Ї б) зустр≥ч≥ "на мор≥" в силу особливого впливу св≥жого морського пов≥тр€ (трохи сол≥ та йоду) дуже спри€тлив≥ дл€ проведенн€ д≥лових переговор≥в;

в) близько 19-њ години нервово-псих≥чний стан людини стаЇ досить нест≥йким, що може ви€вл€тис€ в п≥двищенн≥ драт≥вливост≥ та запальност≥;

г) будь-€ка рад≥сть зб≥льшуЇ альтруњзм, образа або розчаруванн€ -зменшують його;

і) нас завжди приваблюють знаюч≥ ≥ досв≥дчен≥ люди;

д) людина любить тих, хто ви€вл€Ї прихильн≥сть до симпатичноњ њй людини;

е) чим част≥ше ми бачимо партнера по сп≥лкуванню, тим б≥льша ймов≥рн≥сть того, що в≥н нам подобаЇтьс€, однак надм≥рн≥ контакти знижують його приваблив≥сть;

Ї) люди часто ц≥нують ≥нших лише в т≥й м≥р≥, в €к≥й вони можуть допомогти в реал≥зац≥њ особистих ц≥лей партнера; ж) €кщо людина маЇ владу, то вона не прагне до дружн≥х контакт≥в;

з) людина част≥ше всього дотримуЇтьс€ принципу: "нехай друз€м у всьому щастить, але в тому, що важливо дл€ мене Ч не б≥льше н≥ж мен≥".

¬ступаючи в розмову й усуваючи внутр≥шню напругу в партнера, пам'€тайте, що:

Ч м≥цне рукостисканн€, €ке супроводжуЇтьс€ погл€дом в оч≥, подобаЇтьс€ майже вс≥м;

Ч дипломатична повед≥нка допускаЇ обережн≥сть, тактовн≥сть ≥ елементарну поступлив≥сть;

Ч банальний початок розмови ор≥ЇнтуЇ на банальн≥сть вс≥Їњ бес≥ди;

Ч людину ображаЇ, коли не пам'€тають њњ ≥мен≥, н≥би нагадуючи, що вона не маЇ майже н≥€кого значенн€ дл€ партнера;

Ч люди, €к≥ пережили емоц≥йне потр€с≥нн€, часто у сп≥врозмовников≥ бачать "резонатора", а не порадника (добре ви€вленн€ розум≥нн€ ≥ сп≥вчутт€, наприклад, звичайний дотик до руки...);

Ч почавши бес≥ду, орган≥зуйте доброзичливу атмосферу такими запитанн€ми, на €к≥ людина в≥дпов≥даЇ "так" з пом≥тним задоволенн€м, завойовуючи дов≥ру партнера;

Ч доброзичлива обстановка (готовн≥сть слухати людину) надаЇ стану свободи та невимушеност≥; чим менше ми судимо того, хто говорить, самокритичн≥шим в≥н буде, висловлюючи своњ думки ≥ почутт€ в≥дверт≥ше, н≥ж у ситуац≥њ з≥ св≥домим контролем;

Ч люди любл€ть говорити про власну перевагу, наголошуючи на своњй значимост≥;

Ч вести розмову з суб'Їктом треба його звичною "мовою", не зловживаючи незнайомими словами (що дратуЇ) ≥ не висловлюючись надто спрощено (можуть подумати, що у вас низький р≥вень ≥нтелекту);

Ч п≥д час сп≥лкуванн€ треба враховувати судженн€ ≥ прагненн€ в≥н (зам≥сть "€ хот≥в би..." краще сказати "ви хочете..."), оск≥льки сп≥врозмовник хоче п≥дтримувати розмову про власн≥ проблеми ≥ бажанн€;

Ч приЇмно вести бес≥ду з людьми, €к≥ мають жваве обличч€ й експресивн≥ жести, а також з тими, хто спонтанно приймаЇ невимушену позу;

Ч щоб налагодити повне взаЇморозум≥нн€ ≥ невимушен≥сть при контакт≥, бажано коп≥ювати €к позу, так ≥ жести сп≥врозмовника;

Ч ≥нколи треба в≥дображати емоц≥ональн≥ переживанн€ партнера, показуючи, що дуже добре розум≥Їте його псих≥чний стан; це покращуЇ дов≥рлив≥ стосунки;

Ч коли людина емоц≥йно збуджена, то вона висловлюЇтьс€ надто експресивно ≥ н≥би нападаЇ на сп≥врозмовника;

Ч ст≥йкий контакт очима з тим, з ким розмовл€Їте, вказуЇ на зац≥кавлен≥сть ≥ надихаЇ партнера на продовженн€ монологу;

Ч прост≥ нейтральн≥ слова ("звичайно", "може бути".".), сп≥вчутливий нахил голови викликають дов≥ру та бажанн€ продовжувати сп≥лкуванн€;

Ч мовчазному партнеров≥ подобаЇтьс€ пропозиц≥€ висловити своЇ судженн€, €ке треба уважно вислухати;

Ч коли людина бачить, що њњ слухають, вона з симпат≥Їю налаштовуЇтьс€ на сп≥врозмовника ≥ прислухаЇтьс€ до нього;

Ч людин≥ подобаЇтьс€, коли њй говор€ть приЇмн≥ реч≥ (особливо це ц≥нують ж≥нки);

Ч покращуЇ настр≥й розумно сказаний компл≥мент;

Ч лестощ≥ сприймають нормально тод≥, коли вони не вигл€дають €к €вна брехн€;

Ч на фальш, нав≥ть замасковану, не в≥дпов≥дають в≥дверто;

Ч не бажано задавати зайву к≥льк≥сть запитань, бо це заважаЇ дов≥рливим стосункам;

Ч хвалькуват≥сть неефективна, застосовувати њњ треба тод≥, коли дов≥ра партнера вже дос€гнута;

Ч красивий енерг≥йний жест п≥дкреслюЇ основну думку;

Ч щоб викликати ворож≥сть у сп≥врозмовника, треба сухо ≥ стримано передати ≥нформац≥ю.

–озмовл€ючи, не забувайте, що людей дратуЇ:

Ч негативний егоцентризм (розмова про особист≥ й ≥нтимн≥ справи, хвороби, неприЇмност≥ на робот≥);

Ч банальн≥сть (розмова про в≥дом≥ вс≥м реч≥, повторенн€ в≥домих жарт≥в, афоризм≥в);

Ч пасивн≥сть (п≥дтакуванн€ сп≥врозмовнику ≥ небажанн€ висловити особисту думку);

Ч самозаглиблен≥сть (зосереджен≥сть на власних усп≥хах ≥ проблемах);

Ч низька емоц≥йн≥сть (однотипний вираз обличч€, безбарвний голос, в≥дсторонений погл€д...);

Ч насуплен≥сть (небажанн€ п≥дтримувати бес≥ду);

Ч серйозн≥сть;

Ч лестощ≥ (штучна весел≥сть ≥ показна дружелюбн≥сть);

Ч безтактовн≥сть, посп≥шн≥ висновки (перебиванн€ сп≥врозмовника, суб'Їктивне оц≥нюванн€ за першим враженн€м, те, що примушуЇ партнера зайн€ти оборонну позиц≥ю, €ка перешкоджаЇ нормальному сп≥лкуванню);

Ч в≥двол≥канн€ (униканн€ проблем, €к≥ розгл€дають, використанн€ сленгу...);

Ч удаванн€, нещир≥сть (роз≥груванн€ зац≥кавленост≥ або сп≥впереживанн€);

Ч зверхн≥сть (надм≥рн≥сть ≥ зневага до сп≥врозмовника);

Ч груб≥сть (ч≥тке ≥ досить неповажне протир≥чч€...);

Ч балакуч≥сть;

Ч непрошен≥ поради;

Ч р≥шуч≥сть суджень, р≥зк≥ висловлюванн€ (безапел€ц≥йн≥ зауваженн€, не враховуючи чужоњ думки);

Ч закрит≥ питанн€ (т≥, €к≥ вимагають в≥дпов≥д≥ так або н≥).

–еал≥зуючи ц≥льову установку, треба знати:

Ч найчаст≥ше першим говорить слабший;

Ч щоб п≥дтримати зац≥кавлен≥сть до себе, можна ≥нтригувати партнера своЇю непо≥нформован≥стю;

Ч тембр власного голосу корисно вим≥рювати за тоном сп≥врозмовника: коли в≥н п≥двищуЇ тон, говор≥ть тих≥ше, що примусить партнера понизити голос;

Ч у конфл≥ктних ситуац≥€х напруженн€ емоц≥й часто вдаЇтьс€ зн€ти, давши змогу людин≥ висловитис€;

Ч щоб з усп≥хом що-небудь нав≥€ти, треба заставити себе слухати;

Ч брехн€ доц≥льна лише тод≥, €кщо вона не може бути ви€влена;

Ч маленька брехн€ здатна породити велику недов≥ру;

Ч найкращий спос≥б бути обманутим Ч вважати себе хитр≥шим в≥д ус≥х ≥нших;

Ч неч≥тко сформульоване запитанн€ насторожуЇ партнера;

Ч загрозливо ≥гнорувати попереджати под≥њ партнерам;

Ч корисно давати партнеров≥ шанс продемонструвати своњ п≥знанн€ в будь-€к≥й галуз≥;

Ч люди хворобливо ставл€тьс€ до нагадувань про помилки, €к≥ вже не повторюють;

Ч критичн≥ зауваженн€ сприймають тод≥, коли об'Їкт усв≥домлюЇ, що людина, €ка його критикуЇ, сп≥вчуваЇ;

Ч критичне зауваженн€, €ке зроблене спок≥йним р≥вним тоном, може збудити холерика, спричинити приплив енерг≥њ у сангв≥н≥ка, спричинити втрату настрою у меланхол≥ка, зовс≥м не вплинути на холоднокровного флегматика;

Ч не треба сприймати мовчанн€ €к увагу, часто це може бути заглиблен≥сть людини у своњ думки.

«ак≥нчуючи д≥алог, враховуйте: а) неч≥ткий ≥ невиразний к≥нець бес≥ди здатний розв≥€ти спри€тливе враженн€ в≥д вс≥х ваших висловлювань; б) останн≥ фрагменти розмови запам'€товуютьс€ найб≥льше; в) потр≥бно своЇчасно зупинитис€, ≥накше ефективн≥сть проведеного контакту значно зменшитьс€ [3; 4; 6].

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 343 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќасто€ща€ ответственность бывает только личной. © ‘азиль »скандер
==> читать все изречени€...

2140 - | 1864 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.177 с.