Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—оц≥ально-психолог≥чн≥ феномени в груп≥




–озд≥л 16.

—ќ÷≤јЋ№Ќќ-ѕ—»’ќЋќ√≤„Ќ≤ ѕ–ќЅЋ≈ћ» ¬«ј™ћќ¬≤ƒЌќ—»Ќ ” “–”ƒќ¬ќћ”  ќЋ≈ “»¬≤

—оц≥ально-психолог≥чн≥ феномени в груп≥

Ћюдина живе, розвиваЇтьс€ ≥ д≥Ї в груп≥. ¬ колектив≥ та п≥д його впливом в≥дбуваЇтьс€ становленн€ особистост≥ Ч формуЇтьс€ њњ спр€мован≥сть, сусп≥льна активн≥сть, вол€, створюютьс€ умови дл€ саморегул€ц≥њ та розвитку зд≥бностей. ѕроте не кожну сп≥льн≥сть людей, в €ку входить особист≥сть, можна назвати колективом. “реба розр≥зн€ти пон€тт€ "група" ≥ "колектив". √рупа Ч це будь-€ке об'Їднанн€ людей незалежно в≥д того, €кого характеру зв'€зки ≥снують м≥ж њњ членами. √рупи можна под≥лити на велик≥, мал≥, реальн≥, умовн≥; оф≥ц≥йн≥, неоф≥ц≥йн≥, референтн≥.

¬елик≥ та мал≥ групи можуть бути реальними або умовними. –еальн≥ групи Ч це об'Їднанн€ людей на ірунт≥ реальних стосунк≥в Ч д≥лових чи особистих. –еальною групою Ї учн≥вський клас, с≥м'€, товариство друз≥в тощо.

”мовна група об'ЇднуЇ людей за €коюсь умовною ознакою Ч в≥ком, статтю, нац≥ональн≥стю. „лени умовноњ групи не п≥дтримують м≥ж собою реальних контакт≥в ≥ нав≥ть можуть не знати один одного.

ќф≥ц≥йна (формальна) група створюЇтьс€ €к структурна одиниц€ на п≥дстав≥ штатного регламенту, ≥нструкц≥й та ≥нших документ≥в. ‘ормальними Ї студентська група, с≥м'€, в≥йськовий п≥дрозд≥л, виробнича бригада. ƒ≥лов≥ стосунки м≥ж њњ членами визначаютьс€ посадовими обов'€зками кожного ≥ регулюютьс€ певним розпор€дником.

Ќеоф≥ц≥йна група Ч це сп≥льн≥сть людей, що виникла нерегульованим шл€хом, стих≥йно на п≥дстав≥ сп≥льност≥ ≥нтерес≥в њњ член≥в, симпат≥й, Їдност≥ погл€д≥в ≥ переконань чи з ≥нших мотив≥в. Ќеоф≥ц≥йними групами Ї групи ос≥б, що товаришують м≥ж собою, шанувальники туризму, рибальства тощо.

–еферентна (еталонна) група Ч це реально ≥снуюча чи у€вна група, погл€ди, норми та ц≥нност≥ €коњ стають вз≥рцем дл€ особистост≥, вона формуЇ своњ життЇв≥ ≥деали, зв≥р€Ї д≥њ та вчинки. ќсобист≥сть може бути членом групи, €ка Ї дл€ нењ референтна. «а цих умов гармон≥зуютьс€ в≥дносини з групою, створюютьс€ психолог≥чно комфортн≥ умови дл€ усп≥шного розвитку особистост≥ в певному напр€м≥.

–еферентна група ≥нод≥ ≥снуЇ дл€ особистост≥ поза реальн≥стю, €кщо вона зор≥Їнтована на ≥деали, ц≥нност≥, погл€ди ≥ншоњ групи. “од≥ еталоном дл€ нењ Ї ≥нший вз≥рець. “акий стан може суттЇво позначитис€ на внутр≥шньо колективних стосунках, ускладнювати взаЇмини м≥ж членами групи. якщо у людини к≥лька референтних груп, це породжуЇ у нењ конфл≥ктн≥ стани.

ќб'Їднанн€ людей у реальних групах може ірунтуватис€ на сп≥льност≥ њхньоњ д≥€льност≥, зумовленоњ Їдн≥стю потреб, ≥нтерес≥в, прагненн€м дос€гти €кихось значущих результат≥в. ¬ищою формою орган≥зац≥њ групи Ї колектив.

 олектив Ч це група людей, зад≥€них у сп≥льн≥й д≥€льност≥, об'Їднана Їдиною метою, п≥дпор€дкованою ц≥л€м сусп≥льства.

—уттЇвою ознакою колективу Ї сусп≥льна значущ≥сть ц≥лей та завдань, на реал≥зац≥ю €ких спр€мован≥ зусилл€ його член≥в. ÷е даЇ п≥дстави розгл€дати колектив €к найважлив≥шу кл≥тинку сусп≥льного орган≥зму.

¬иконанн€ сп≥льноњ соц≥ально ц≥нноњ та особист≥сно значущоњ д≥€льност≥ спри€Ї визначенню та розвитку колектив≥стських взаЇмин €к особливоњ €кост≥ особистост≥, що ви€вл€Ї њњ сол≥дарн≥сть з метою та програмою д≥€льност≥ колективу, готовн≥сть активно обстоювати њх.

ѕовед≥нка людини, узгоджена з д≥€ми колективу, спр€мована на њх п≥дтримку, розц≥нюЇтьс€ €к колектив≥стська. ѕовед≥нка особистост≥ може бути конформною.  онформн≥сть у повед≥нц≥ ви€вл€Їтьс€ в тому, що людина пасивно пристосовуЇтьс€ до оточенн€, не виробл€Ї власноњ активноњ позиц≥њ, а намагаЇтьс€ поводитис€ в≥дпов≥дно до думки ≥нших людей, пристосовуватис€ до њхн≥х вимог.

 онформ≥зм Ч це така повед≥нка людини, €ка характеризуЇтьс€ зовн≥шньою в≥дпов≥дн≥стю ц≥л€м колективу при внутр≥шньому розходженн≥ з ним. ¬заЇмов≥дносини окремих член≥в у групах ≥ колективах складн≥ та р≥зноман≥тн≥. ¬они можуть мати д≥ловий характер, коли њх п≥дірунт€м Ї сп≥впрац€, сп≥льна участь у реал≥зац≥њ важливих виробничих справ" прац≥. ¬заЇмини можуть бути особист≥сними, коли контакти м≥ж людьми ірунтуютьс€ на взаЇмних симпат≥€х чи антипат≥€х, доброзичливост≥ чи ворожост≥.  ожна особист≥сть у систем≥ м≥жособист≥сних стосунк≥в маЇ св≥й статус, що визначаЇтьс€ њњ особист≥сними €кост€ми, попул€рн≥стю, впливов≥стю.

¬ажливим аспектом у життЇд≥€льност≥ колективу, знанн€ €кого маЇ важливе практичне значенн€ дл€ кожного, хто працюЇ з людьми, Ї м≥ж-особист≥сн≥ стосунки в ньому. ÷≥ стосунки неминуче виникають м≥ж членами колективу на ірунт≥ сп≥лкуванн€ та взаЇмод≥њ в процес≥ реал≥зац≥њ завдань, на виконанн€ €ких спр€мован≥ зусилл€. ћета д≥€льност≥, њњ мотиви, орган≥зац≥€ д≥й сп≥вучасник≥в визначають характер стосунк≥в, що складаютьс€. ћ≥жособист≥сн≥ стосунки мають складну структуру. ¬ ц≥й структур≥ д≥ють не лише об'Їктивн≥ чинники (характер ц≥лей, умови њх дос€гненн€, особливост≥ кер≥вництва, стосунки м≥ж членами групи, що склалис€), а й суб'Їктивн≥ (р≥вень св≥домост≥ та самосв≥домост≥ член≥в колективу, р≥вень њх домагань, ≥ндив≥дуально-психолог≥чн≥ особливост≥, зд≥бност≥ людей та ≥н.).

√оловним методом досл≥дженн€ взаЇмов≥дносин у колектив≥ Ї спостереженн€. ¬оно даЇ змогу всеб≥чно з'€сувати зм≥стовний б≥к житт€ групи, њњ структуру, р≥вень розвитку, статус окремих член≥в. ¬ивчаючи колектив, варто використовувати р≥зн≥ форми анкетуванн€, опитуванн€, ≥нтерв'ю, результати €ких дають у€вленн€ про ц≥нност≥ групи, думки њњ член≥в, про р≥зн≥ аспекти житт€ певноњ сп≥льност≥.

≈фективним ≥нструментом оперативного вивченн€ м≥жособист≥сних стосунк≥в Ї запропонований американським психологом ≥ м≥кросоц≥ологом ƒж. ћорено метод соц≥ометр≥њ. «асадничим Ї принцип синтонност≥ Ч емоц≥йних пот€г≥в ≥ симпат≥й, €к≥ ви€вл€ютьс€ в стосунках м≥ж членами групи ≥ визначають њхн≥й характер. ѕроцедура соц≥ометричного досл≥дженн€ Ч кожному членов≥ групи пропонують в≥дпов≥сти на запитанн€ "« ким би ти хот≥в?.." ¬оно може стосуватис€ будь-€коњ царини людських взаЇмов≥дносин.  ритер≥њ вибору можуть бути сильними та зор≥Їнтованими на суттЇв≥ психолог≥чн≥ €кост≥ особистост≥ Ч њњ моральн≥ принципи, сила характеру, вольов≥ й ≥нтелектуальн≥ €кост≥, наприклад: "« ким би ти п≥шов у розв≥дку?", "ƒо кого б ти звернувс€ за допомогою при розв'€занн≥ конфл≥ктноњ ситуац≥њ?" тощо.  ритер≥њ можуть бути слабкими, коли стосуютьс€ вибору партнера дл€ розваг, в≥дпочинку або ж дл€ питанн€ " 3 ким би ти хот≥в проводити своЇ дозв≥лл€?", "« ким би ти хот≥в сид≥ти за одн≥Їю партою?". Ќадають змогу ви€вити м≥ру бажанн€ партнера, що обираЇтьс€, через посл≥довний потр≥йний виб≥р за принципом: "дуже бажаний", "бажаний", "менш бажаний". –езультати одержаних вибор≥в занотовують у соц≥ометричну матрицю й анал≥зують шл€хом п≥драхунку к≥лькост≥ вибор≥в, зроблених щодо кожного члена групи.

≤нформац≥€ може бути математично опрацьована ≥ зображена граф≥чно у вигл€д≥ соц≥ограми. ѕопул€рн≥сть член≥в групи, њхн≥й статус маЇ такий характер: "з≥рки" Ч т≥, кого обирають найчаст≥ше, поступаютьс€ њм "бажан≥", €к≥ мають три Ч чотири вибори. ћенш попул€рних називають "мало бажан≥" Ч один Ч два вибори, поза полем вибору залишаютьс€ "≥зольован≥", з €кими н≥хто не ви€вл€Ї бажанн€ сп≥впрацювати. ѕредставники останньоњ п≥дгрупи становл€ть контингент п≥двищеного соц≥ально-психолог≥чного ризику й потребують до себе особливоњ уваги та розум≥нн€.

ѕроте результати соц≥ометр≥њ не повн≥стю ≥нформативн≥ та не завжди розкривають справжн≥ мотиви, €кими керуютьс€ члени групи, обираючи одних партнер≥в й ≥гноруючи ≥нших. ћодель групи €к емоц≥йно-психолог≥чного утворенн€, що Ї засадничою стосовно соц≥ометричних досл≥джень, не даЇ змоги належно зробити анал≥з м≥жособист≥сних стосунк≥в людей на п≥дстав≥ сусп≥льно визначених норм, ц≥нн≥сних ор≥Їнтац≥й, оц≥нок. ” зв'€зку з цим актуальною стаЇ потреба з'€сувати мотиви, керуючись €кими особист≥сть робить св≥й емоц≥йний (а також ≥ д≥ловий) виб≥р, коли вона в≥ддаЇ перевагу одним сп≥льникам ≥ не приймаЇ ≥нших.

«г≥дно з ј. ¬. ѕетровським, цей механ≥зм можна позначити €к мотивац≥йне €дро в м≥жособист≥сних стосунках. ≈кспериментально доведено, що зм≥ст мотивац≥йного €дра вибору партнер≥в у структур≥ м≥жособист≥сних стосунк≥в може бути показником того р≥вн€, €кого дос€гла група в своЇму розвитку €к колектив. Ќа початкових стад≥€х формуванн€ групи виб≥р характеризуЇтьс€ безпосередн≥м емоц≥йним забарвленн€м, а ор≥Їнтац≥€ вибору спр€мована на зовн≥шн≥ переваги партнера Ч зовн≥шн€ приваблив≥сть, манери, комун≥кабельн≥сть й ≥н. ¬иб≥р у групах вищого р≥вн€ розвитку в≥дбуваЇтьс€ не лише на п≥дстав≥ почутт≥в, що виникають при першому враженн≥, а й враховують оц≥нки глибших особист≥сних €костей, €к≥ ви€вл€ютьс€ в сп≥льн≥й д≥€льност≥ в значущих дл€ особистост≥ вчинках, св≥тогл€дних установках, переконаност≥.

” структур≥ сформованих груп ч≥тко ви€вл€ютьс€ ≥Їрарх≥њ стосунк≥в њњ член≥в, €к≥ визначаютьс€ р≥зними соц≥ально-психолог≥чними чинниками. Ќайпопул€рн≥ш≥ з них вход€ть до п≥дгруп л≥дер≥в.

Ћ≥дер Ч це особист≥сть, €ка користуЇтьс€ визнанн€м й авторитетом у груп≥, за €кою група визнаЇ право приймати р≥шенн€ в значущих дл€ нењ ситуац≥€х, бути орган≥затором д≥€льност≥ групи й регулювати взаЇмини в н≥й.

Ћ≥дер групи може бути оф≥ц≥йним, коли його призначають в≥дпов≥дно до регламенту штатного розпису ≥ в≥н виконуЇ покладен≥ на нього функц≥њ кер≥вника.

Ћ≥дер може бути неформальним, визнаним групою стих≥йно за висок≥ €кост≥ та значущ≥сть тих ролей, €к≥ в≥н реал≥зуЇ в колектив≥, в його ≥нтересах. ƒл€ колективу оптимальним вважаЇтьс€ той вар≥ант, коли формальний л≥дер-кер≥вник водночас Ї неформальним л≥дером. «а цих умов його д≥€льн≥сть в≥дбуваЇтьс€ максимально ефективно ≥ найповн≥ше ви€вл€Ї психолог≥чний потенц≥ал групи.

” колектив≥ за певних обставин часто виникають неоф≥ц≥йн≥ групи, €к≥ теж висувають своњх л≥дер≥в (наприклад, у шк≥льних класах). якщо м≥жособист≥сн≥ стосунки в груп≥ п≥дпор€дкован≥ загальн≥й мет≥, то л≥дери неоф≥ц≥йних груп не т≥льки не заважають, а й допомагають колективу розв'€зувати поставлен≥ завданн€. якщо ц≥л≥ д≥€льност≥ окремих угруповань перестають п≥дпор€дковуватись загальн≥й мет≥, то колектив перетворюЇтьс€ на конгломерат окремих груп, в €ких не лише л≥дери, а й ус≥ члени можуть входити в антагон≥стичн≥ м≥жособист≥сн≥ стосунки. ѕедагогу важливо вчасно пом≥чати ц≥ процеси в шк≥льному колектив≥, щоб зберегти його в≥д руйнуванн€ та розпаду.

ћ≥жособист≥сн≥ стосунки складаютьс€ в реальних умовах житт€ та д≥€льност≥ людей у процес≥ взаЇмод≥њ. Ќа тому, €к розвиваютьс€ стосунки, суттЇво позначаютьс€ р≥зноман≥тн≥ об'Їктивн≥ чинники, €к≥ визначають усп≥шн≥сть таких контакт≥в чи ускладнюють њхнЇ формуванн€.  омфортн≥ виробнич≥ умови, забезпечен≥сть потр≥бними засобами прац≥, ч≥тка орган≥зац≥€ роботи створюють спри€тлив≥ дл€ взаЇмод≥њ людей умови. ¬ажливий вплив на ефективн≥сть такоњ взаЇмод≥њ маЇ психолог≥чний чинник Ч ставленн€ один до одного, психолог≥чна та практична готовн≥сть до сп≥впрац≥, ≥ндив≥дуально-психолог≥чн≥ особливост≥ людей та ≥н. Ќайповн≥ше суб'Їктивний характер м≥жособист≥сних стосунк≥в ви€вл€Їтьс€ в сум≥сност≥ людей.

—ум≥сн≥сть Ч це оптимальне поЇднанн€ €костей людей у процес≥ взаЇмод≥њ, що спри€Ї усп≥шному виконанню сп≥льноњ д≥€льност≥.

” психолог≥њ вид≥л€ють так≥ чотири р≥зновиди сум≥сност≥: ф≥зичну, психоф≥зичну, соц≥ально-психолог≥чну та психолог≥чну.

‘≥зична сум≥сн≥сть ви€вл€Їтьс€ в гармон≥йному поЇднанн≥ ф≥зичних €костей двох або к≥лькох людей, €к≥ виконують певну сп≥льну д≥€льн≥сть. Ќаприклад, максимальна противн≥сть ф≥зичноњ прац≥ можлива лише за умов, коли т≥, хто разом њњ виконуЇ, не поступаютьс€ один одному в сил≥ та витривалост≥. ƒосить поширеними Ї критер≥њ в≥дбору за показниками ф≥зичноњ сум≥сност≥ у спорт≥ при комплектуванн≥ команд (групуванн€ за ваговими категор≥€ми у важк≥й атлетиц≥).

«асадничими стосовно психоф≥з≥олог≥чноњ сум≥сност≥ Ї особливост≥ анал≥заторних систем, а також властивостей нервовоњ системи. ÷ей р≥зновид сум≥сност≥ передбачаЇ усп≥шн≥сть взаЇмод≥њ людей у тих видах д≥€льност≥, в €ких чутлив≥сть у межах анал≥заторноњ системи Ї вир≥шальною. –обота на конвеЇр≥ вимагаЇ певного темпу виконанн€ виробничоњ операц≥њ в≥д кожного прац≥вника. ” раз≥ нев≥дпов≥дност≥ психоф≥з≥олог≥чних характеристик когось ≥з прац≥вник≥в процес порушуЇтьс€, а може ≥ взагал≥ припинитис€. ƒл€ двох контролер≥в сп≥льна робота стосовно розр≥зненн€ насиченост≥ кольор≥в буде неможливою, €кщо у них гостра чутлив≥сть щодо кольор≥в буде р≥зною. ўе б≥льшого значенн€ у межах цього р≥зновиду сум≥сност≥ набуваЇ темперамент. ƒоведено, що найусп≥шн≥ше взаЇмод≥€ти можуть неоднаков≥ темпераменти (холерик ≥ флегматик, сангв≥н≥к ≥ меланхол≥к), г≥рше Ч люди з однаковим темпераментом (два холерики, два меланхол≥ки). як уже зазначалос€, в робот≥, €ка потребуЇ рухливоњ нервовоњ системи в≥д ус≥х њњ учасник≥в, протилежн≥ темпераменти непридатн≥ дл€ взаЇмного њњ виконанн€.

—оц≥ально-психолог≥чна сум≥сн≥сть передбачаЇ взаЇмини людей з такими особист≥сними властивост€ми, €к≥ спри€ють усп≥шному виконанню соц≥альних ролей. ” цьому випадку необов'€зкова схож≥сть характер≥в, зд≥бностей, але обов'€зковою Ї њхн€ гармон≥€. ∆иттЇвий досв≥д св≥дчить, що контакти налагоджуютьс€ швидше ≥ Ї м≥цн≥шими у людей з рисами характеру, €к≥ доповнюють один одного; запальний, ≥мпульсивний Ч спок≥йний, пом≥ркований; теоретик Ч практик.

ѕроте це не означаЇ, що сум≥сними Ї лише люди з протилежними рисами. —ум≥сн≥сть можлива ≥ за умов зб≥гу рис характеру чи ≥нших особист≥сних €костей, але ймов≥рн≥сть руйнуванн€ сп≥льност≥ за цих обставин вища.

ѕсихолог≥чна сум≥сн≥сть передбачаЇ сп≥льн≥сть погл€д≥в, переконань, соц≥альних установок, ц≥нностей, ставлень. —п≥льн≥сть погл€д≥в, переконань, ц≥нностей, моральних установок найб≥льше духовно зближуЇ людей. ѕсихолог≥чна сум≥сн≥сть, €ка на цьому ірунтуЇтьс€, Ч це вищий ≥нтегративний р≥вень сп≥льност≥ людей, €ка характеризуЇ глибокий, зм≥стовний б≥к взаЇмод≥њ ≥ зусиль, њњ ефективн≥сть.

¬≥дсутн≥сть сум≥сност≥ в груп≥ людей, залучених до виконанн€ сусп≥льно чи особист≥сно значущоњ д≥€льност≥, за певних умов може спричинити конфл≥кт.

 онфл≥кт Ч це протир≥чч€, що виникаЇ м≥ж людьми у зв'€зку з розв'€занн€м тих або ≥нших питань соц≥ального чи особист≥сного житт€. —тан конфл≥кту характеризуЇтьс€ гострими негативними емоц≥€ми, переживанн€м його учасник≥в.  онфл≥кт може ви€витис€ на р≥вн≥ св≥домост≥ окремоњ людини Ч це внутр≥шньо-особист≥сний конфл≥кт, а також у м≥жособист≥сн≥й взаЇмод≥њ та на р≥вн≥ м≥жособист≥сних групових стосунк≥в.

¬нутр≥шньо-особист≥сний конфл≥кт виникаЇ тод≥, коли Ї сутичка р≥вних за силою та значущ≥стю, але протилежно спр€мованих мотив≥в, потреб, ≥нтерес≥в, пот€г≥в одн≥Їњ людини (наприклад, необх≥дн≥сть дотримати слова; неможлив≥сть зробити це через зваби, утриматис€ в≥д €ких особист≥сть не в змоз≥).

ћ≥жособист≥сний конфл≥кт спричин€Їтьс€ ситуац≥Їю, в €к≥й члени групи прагнуть до несум≥сних ц≥лей або керуютьс€ несум≥сними ц≥нност€ми чи нормами, намагаючись њх реал≥зувати в сп≥льн≥й д≥€льност≥.  онфл≥кт може виникнути п≥д час розпод≥лу функц≥ональних обов'€зк≥в м≥ж членами групи чи обговоренн€ шл€х≥в дос€гненн€ сп≥льноњ мети д≥€льност≥.

ћ≥жгруповий конфл≥кт Ї там, де гостр≥ протир≥чч€ ви€вл€ютьс€ у стосунках м≥ж окремими соц≥альними групами, €к≥ мають власн≥ ц≥л≥, причому своњми практичними д≥€ми перешкоджають одна одн≥й. ƒо такого конфл≥кту можуть призвести шпигунство, суперництво у боротьб≥ за зону впливу тощо.

ѕротир≥чч€ в м≥жособист≥сних стосунках не завжди привод€ть до конфл≥кту: чимало з них розв'€зують шл€хом домовленост≥, знаходженн€ консенсусу. ¬ групах ≥ колективах, €к≥ вже сформувалис€, члени €ких мають достатн≥й досв≥д сп≥льного сп≥вжитт€, протир≥чч€ виникають не так часто, €к у новоутворених. ÷е пов'€зано з тим, що завд€ки взаЇмоп≥знанню та взаЇмн≥й адаптац≥њ дос€гаЇтьс€ такий р≥вень сум≥сност≥ член≥в, коли небезпека розв'€занн€ конфл≥кту зводитьс€ до м≥н≥муму. ¬ групах ≥ колективах, €к≥ перебувають на стад≥њ становленн€ та розвитку, протир≥чч€ нер≥дко завершуютьс€ конфл≥ктом. ѕричини Ч психоф≥зична та соц≥ально-психолог≥чна несум≥сн≥сть, важкий характер, завищена самооц≥нка тощо. ¬ особистих взаЇмов≥дносинах, €к≥ ірунтуютьс€ недружн≥х стосунках ≥ сп≥льност≥ життЇвих ≥нтерес≥в, несум≥сн≥сть р≥дко буваЇ причиною конфл≥кт≥в.  оли з €кихось причин тенденц≥њ несум≥сност≥ починають ви€вл€тис€ в стосунках, то взаЇмов≥дносини м≥ж людьми припин€ютьс€.

ƒосл≥дженн€ сум≥сност≥ при комплектуванн≥ груп дл€ виконанн€ складноњ, пов'€заноњ з ризиком д≥€льност≥ маЇ важливе значенн€ дл€ забезпеченн€ њњ над≥йност≥ й ефективност≥. “ака робота виконуЇтьс€ п≥д час п≥дбиранн€ ек≥паж≥в дл€ косм≥чних польот≥в, груп альп≥н≥ст≥в дл€ сходженн€, виробничих груп, коли характер роботи вимагав в≥д њњ виконавц≥в високого р≥вн€ узгодженост≥ в д≥€х ≥ належних морально-вольових €кост€х [5].

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 327 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тремитесь не к успеху, а к ценност€м, которые он дает © јльберт Ёйнштейн
==> читать все изречени€...

1995 - | 1917 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.019 с.