Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


¬итрати виробництва у короткостроковому пер≥од≥ д≥€льност≥ ф≥рми




¬итрати, €к≥ ф≥рма зд≥йснюЇ при виробництв≥ заданого обс€гу продукц≥њ, пов'€зан≥ з можлив≥стю зм≥ни обс€гу вс≥х ресурс≥в, що використовуютьс€. ќдна частина таких ресурс≥в, а саме б≥льша частина вид≥в живоњ прац≥, сировини, палива, енерг≥њ тощо, може бути зм≥нена в≥дносно швидко ≥ легко. ≤нш≥ ресурси вимагають значно б≥льшого часу дл€ њх зм≥ни. “ак, потужн≥сть обробного п≥дприЇмства, тобто його площ≥, к≥льк≥сть машин ≥ обладнанн€ може бути зм≥ненавпродовж тривалого терм≥ну. —аме за цими критер≥€ми розр≥зн€ють два пер≥оди: короткостроковий ≥ довгостроковий.

 ороткостроковий пер≥од - це пер≥од часу, коли потужност≥ ф≥рми залишаютьс€ незм≥нними, але обс€г виробництва може бути зм≥нений шл€хом застосуванн€ б≥льшоњ або меншоњ к≥лькост≥ живоњ прац≥, сировини, палива, енерг≥њ. “ому у короткостроковому пер≥од≥ одн≥ види ресурс≥в зм≥нн≥, а ≥нш≥ - ф≥ксован≥.

ƒовгостроковий пер≥од - це пер≥од часу, достатньо тривалий дл€ того, щоб зм≥нити к≥льк≥сть вс≥х зайн€тих ресурс≥в, в тому числ≥ ≥ виробнич≥ потужност≥.

¬≥дпов≥дно, визначенн€ пер≥од≥в д≥€льност≥ ф≥рми у короткостроковому пер≥од≥ витрати виробництва под≥л€ють на зм≥нн≥ та пост≥йн≥.

«м≥нними витратами (”— Ч variable cost) називають витрати, величина €ких залежить в≥д зм≥ни обс€гу виробництва (це витрати на сировину, допом≥жн≥ матер≥али, комплектуюч≥ вироби, паливо,

електроенерг≥ю, транспортн≥ послуги, зарплата б≥льшост≥ працюючих). “ут ≥снуЇ залежн≥сть: чим б≥льше продукц≥њ випускаЇтьс€, тим б≥льший обс€г даних витрат.

ƒинам≥ка зм≥нних витрат нер≥вном≥рна: ≥з зб≥льшенн€м виробництва вони спочатку швидко зростають, пот≥м виникаЇ фактор економ≥њ на масовому виробництв≥ (ефект масштабу виробництва) -це на рис. 2.10 в≥др≥зок кривоњ м≥ж точками ј ≥ ¬. ѕот≥м знову вони ростуть швидше.

–ис. 2.10. √раф≥к зм≥нних та пост≥йних витрат

ќтже, при зб≥льшенн≥ виробництва зм≥нн≥ витрати ростуть:

а) спочатку пропорц≥йно до зм≥ни обс€гу виробництва (до точки ј);

б) з точки ј до точки ¬ д≥Ї ефект масштабу виробництва ≥ швидк≥сть росту њх зменшуЇтьс€;

в) з точки ¬ (вправо) зм≥нн≥ витрати зростають у результат≥ порушенн€ оптимальних розм≥р≥в п≥дприЇмства (це можливо при зб≥льшенн≥ транспортних затрат на зростаюч≥ масштаби сировини, обс€г≥в готовоњ продукц≥њ та ≥н.).

ѕост≥йними витратами (–— - fixed cost) називають так≥, величина €ких не залежить в≥д зм≥ни обс€гу виробництва (витрати на утриманн€ заводських буд≥вель, машин ≥ обладнанн€, страхов≥ внески ≥ рентн≥ платеж≥, оплата прац≥ управл≥нц≥в). Ќа рис. 2.10 видно, що л≥н≥€ –— горизонтальна, тому що певна њх к≥льк≥сть притаманна будь-€кому обс€гу виробництва (точка —1).

—ума пост≥йних (–—) ≥ зм≥нних (”—) витрат виробництва Ч це валов≥ (сукупн≥) витрати виробництва (“— -total cost), €к сума грошових витрат на виробництво певного обс€гу продукц≥њ.

якщо накласти граф≥ки один на другий, то отримаЇмо граф≥к, валових витрат €к суми зм≥нних ≥ пост≥йних витрат (рис.2.11).

ўоб б≥льш ч≥тко визначити
можлив≥ обс€ги виробництва, при
€ких ф≥рма гарантуЇ себе в≥д
надм≥рного росту витрат
виробництва, досл≥джуЇтьс€

динам≥ка середн≥х витрат. јнал≥з њх динам≥ки ≥ структури необх≥днийдл€ визначенн€ оптимального вибору обс€гу виробництва,можливих меж руху витрат, при €ких виробництво збер≥гаЇприбутков≥сть.

—ередн≥ витрати - це

витрати в розрахунку на одиницю випуску продукц≥њ (average cost).

якщо валов≥ витрати (“Q) в≥днести до к≥лькост≥ продукц≥њ, €ка

випускаЇтьс€, то отримаЇмо середн≥ витрати:

√раф≥к середн≥х витрат (рис.2.12) маЇ U-образну форму. ÷е викликано такими обставинами:

1. —початку, при рус≥ зл≥ва направо, спостер≥гаЇтьс€ зниженн€середн≥х витрат до точки ћ. ÷е виникаЇ тому, що дос€гаЇтьс€ ефект масового виробництва, коли пост≥йн≥ ≥ зм≥нн≥ витратирозпод≥л€ютьс€ на б≥льший обс€г продукц≥њ.

2. ѕот≥м, при рус≥ вправо в≥д точки ћ, починають зростати труднощ≥ з управл≥нн€м, зростаютьтранспортн≥ витрати, зм≥нн≥ витрати ростуть, тому зростають середн≥ витрати. якщо середн≥ витрати нижч≥ в≥д ринковоњ ц≥ни, то ф≥рма може

працювати рентабельно у межах обс€гу виробництва Q1 - Q2 (рис.

2.13). якщо середн≥ виерати вищ≥ за ринкову ц≥ну, ф≥рма повинна

покинути виробництво.

” практиц≥ господарюванн€ визначаютьс€ також середн≥ валов≥ витрати €к в≥дношенн€ загальноњ суми витрат до к≥лькост≥ виробленоњ продукц≥њ:

—ередн≥ зм≥нн≥ витрати визначають, под≥ливши суму зм≥нних витрат на в≥дпов≥дну к≥льк≥сть виробленоњ продукц≥њ:

—ередн≥ пост≥йн≥ витрати - це валов≥ пост≥йн≥ витрати под≥лен≥ на об'Їм випуску продукц≥њ:

ƒл€ визначенн€ стратег≥њ ф≥рми дуже важливе значенн€ маЇ ще один вид витрат - граничн≥ витрати.

√раничн≥ витрати - це прир≥ст витрат у результат≥ виробництва кожноњ додатковоњ одиниц≥ продукц≥њ. якщо прир≥ст витрат позначити “—1-TC2, а виробництво одн≥Їњ додатковоњ одиниц≥ продукц≥њ - Q1-Q2, то граничн≥ витрати (ћ— - marginal cost) визначаЇтьс€ за формулою:

ќск≥льки пост≥йн≥ витрати не м≥н€ютьс€ з≥ зм≥ною обс€гу випуску продукц≥њ п≥дприЇмства, то граничн≥ витрати визначаютьс€ зростанн€м лише зм≥нних витрат на випуск додатковоњ одиниц≥ продукц≥њ, тобто:

ƒинам≥ку витрат ф≥рми, що пов'€зана з певним р≥внем виробництва, характеризуЇ так званий закон спадаючоњ в≥ддач≥. —уть закону: посл≥довне зростанн€ зм≥нних витрат, починаючи з певного моменту, приводить до зменшенн€ доданоњ вартост≥ (граничного продукту), одержаноњ в розрахунку на кожну додаткову одиницю витрат. ÷е означаЇ, що €кщо к≥льк≥сть прац≥вник≥в, що обслуговують дане виробниче обладнанн€, буде зростати, то наступить межа, за €кою зростанн€ виробництва буде все меншим при залученн≥ кожного додаткового прац≥вника.

«акон спадаючоњ в≥ддач≥ справедливий у вс≥х випадках ≥ до ус≥х зм≥нних ресурс≥в, коли хоча б один виробничий фактор (пост≥йн≥ витрати) залишаЇтьс€ незм≥нним. √раф≥чний вираз цього закону зображено на рис.2.14, де вид≥лено межу зростаючоњ в≥ддач≥ (¬), за €кою обс€г виробництва почне зменшуватись.

–ис. 2.14. «акон спадаючоњ в≥ддач≥

Ќа основ≥ нового граф≥ка (рис. 2.15) можна охарактеризувати динам≥ку витрат ф≥рми у короткостроковому пер≥од≥:

–ис.2.15. ¬итрати виробництва у короткостроковому пер≥од≥

ќск≥льки при прийн€тт≥ р≥шень ф≥рмою найб≥льш важливими Ї характеристики в розрахунку на одиницю продукц≥њ, то розгл€немо дан≥ по середн≥х величинах р≥зних витрат. ѕост≥йн≥ витрати на одиницю продукц≥њ, тобто середн≥ пост≥йн≥ витрати (јF—) в м≥ру наношуванн€ випуску продукц≥њ падають, оск≥льки њх абсолютна "личина незм≥нна. Ќа практиц≥ њх величина може зазнавати невеликих зм≥н. “ак, з ростом виробництва можуть зб≥льшуватис€ затрати на охорону у зв'€зку з≥ зростанн€м ризику крад≥жок. Ѕ≥льш складна залежн≥сть зм≥нних витрат у функц≥њ росту виробництва. Ќа першому етап≥ крива ј”— показуЇ зменшенн€ середн≥х зм≥нних витрат: про€вл€Їтьс€ ефект масштабу, зб≥льшенн€ обс€гу виробництва. “а пот≥м середн≥ зм≥нн≥ витрати починають зростати: над ефектом масштабу бере верх д≥€ закону спадаючоњ в≥ддач≥. “ак, на машинобуд≥вному завод≥ робота в три повних зм≥ни може привести до зниженн€ в≥ддач≥ обладнанн€, бо випуск продукц≥њ у третю зм≥ну виключаЇ можлив≥сть проф≥лактики роб≥т, що неминуче призведе до простою машин ≥ обладнанн€.

ўо стосуЇтьс€ кривоњ середн≥х валових витрат (ј“—), то вона падаЇ швидше, н≥ж кожна з њњ складових (јF— ≥ јV—), що законом≥рно.

ƒл€ д≥€льност≥ ф≥рми вир≥шальн≥ 2 моменти: 1 ≤з граф≥ка виходить, що поки граничн≥ витрати (ћ—) менш≥ в≥д середн≥х валових витрат (ј“—), маЇ м≥сце зменшенн€ середн≥х витрат, €ке буде продовжуватис€ до тих п≥р, поки останн≥й прир≥ст граничних витрат буде меншим, н≥ж ус≥ попередн≥. ” точц≥  , де перетинаютьс€ крив≥ ћ— ≥ ј“—, маЇ м≥сце м≥н≥мум середн≥х валових витрат (ј“—). ѕрав≥ше точки   середн≥ валов≥ витрати починають рости. «в≥дси випливаЇ, що у точц≥   ринкова ц≥на дор≥внюЇ середн≥м валовим витратам. ÷€ точка називаЇтьс€ точкою беззбитковост≥ виробництва. ѕри пад≥нн≥ ринковоњ ц≥ни нижче точки   п≥дприЇмства починають покидати галузь. ѕродовжувати працювати в ц≥й точц≥ можливо, €кщо перех≥д на випуск ≥ншоњ продукц≥њ пов'€заний з великим ризиком або анал≥з перспектив дозвол€Ї зробити висновок про можлив≥сть у найкоротший час п≥двищенн€ ц≥ни на продукц≥ю в силу росту попиту або пог≥ршенн€ стану конкурент≥в.

2. «начно г≥рше становище п≥дприЇмства, €кщо воно ви€вилос€ у точц≥ ¬, де продажна ц≥на лише дор≥внюЇ јV— - середн≥м зм≥нним витратам. ” цьому випадку продаж продукц≥њ не дозвол€Ї в≥дшкодувати вс≥ витрати на њњ виробництво.  ер≥вництву ф≥рми не залишаЇтьс€ н≥чого ≥ншого, €к припинити виробництво даноњ продукц≥њ. “акож не виключений вар≥ант оголошенн€ ф≥рми банкрутом.

 

3.ѕовед≥нка ф≥рми на ринку досконалоњ конкуренц≥њ

«м≥ст

¬ступ

1. –инок досконалоњ конкуренц≥њ та д≥€льн≥сть ф≥рми на ньому

1.1. ќсновн≥ ознаки ринку досконалоњ конкуренц≥њ

1.2. ќсобливост≥ д≥€льност≥ ф≥рми на ринку досконалоњ конкуренц≥њ

1.2.1. ÷≥на та дох≥д на ринку досконалоњ конкуренц≥њ

1.2.2. ѕрибуток ф≥рми на ринку досконалоњ конкуренц≥њ

2. «аруб≥жний досв≥д стимулюванн€ розвитку ринк≥в з досконалою конкуренц≥Їю та њх захист на приклад≥ —Ўј

3. –озвиток та захист ринк≥в досконалоњ конкуренц≥њ в ”крањн≥

3.1. ѕроблеми розвитку ринк≥в досконалоњ конкуренц≥њ в ”крањн≥

3.2. «ахист конкуренц≥њ в ”крањн≥

¬исновки

—писок використаних джерел

¬исновок

–озгл€нута в робот≥ тема функц≥онуванн€ ф≥рми на ринку досконалоњ конкуренц≥њ дозвол€Ї зробити наступн≥ висновки:

ћаксим≥зац≥€ прибутку в короткостроковому пер≥од≥ конкурентною ф≥рмою може бути досл≥джена, використовуючи принцип з≥ставленн€ валового доходу з валовими витратами чи принцип з≥ставленн€ граничного доходу з граничними витратами. ‘≥рма буде максим≥зувати прибутки, виробл€ючи такий обс€г продукц≥њ, при €кому валовий доход перевищуЇ валов≥ витрати на найб≥льшу величину. «битки будуть м≥н≥м≥зован≥ шл€хом виробництва, при €кому перевищенн€ валових витрат над валовим доходом Ї м≥н≥мальним ≥ менше, н≥ж величина сукупних пост≥йн≥ витрати.

«а умови, що ц≥на перевищуЇ м≥н≥мум середн≥х зм≥нних витрат, конкурентна ф≥рма буде максим≥зувати прибутки чи м≥н≥м≥зувати збитки в короткостроковому пер≥од≥, виробл€ючи такий обс€г продукц≥њ, при €кому ц≥на чи граничний доход дор≥внюють граничним витратам. якщо ц≥на менше, н≥ж середн≥ зм≥нн≥ витрати, ф≥рма буде м≥н≥м≥зувати своњ збитки, закриваючись. якщо ц≥на вище, н≥ж середн≥ зм≥нн≥ витрати, але менше, н≥ж середн≥ валов≥ витрати, ф≥рма буде м≥н≥м≥зувати своњ збитки, виробл€ючи обс€г продукц≥њ, при €кому P=MC. якщо ц≥на перевищуЇ середн≥ валов≥ витрати, обс€г продукц≥њ, при €кому P=MC, буде забезпечувати максимум економ≥чних прибутк≥в дл€ ф≥рми.

” чисто конкурентн≥й економ≥ц≥ д≥њ прагнучих до прибутку виробник≥в приведуть до такого розпод≥лу ресурс≥в, що максим≥зуЇ задоволенн€ потреб.  онкурентн≥ ф≥рми будуть використовувати найб≥льш ефективну з в≥домих технолог≥й ≥ призначати саму низьку ц≥ну з урахуванн€м своњх витрат виробництва. –≥вн≥сть ц≥ни ≥ граничних витрат указуЇ, що ресурси будуть розпод≥лен≥ в≥дпов≥дно до споживчих смак≥в.  онкурентна система ц≥н буде перерозпод≥л€ти ресурси у в≥дпов≥дь на зм≥ну в споживчих смаках, технолог≥њ чи запасах ресурс≥в дл€ того, щоб п≥дтримувати ефективн≥сть розпод≥лу ресурс≥в тривалий час.

¬раховуючи те що ринки з досконалою конкуренц≥Їю Ї найб≥льш економ≥чно виг≥дними (беручи до уваги субТЇкт≥в ринку, сусп≥льство ≥ державу), держава зац≥кавлена в њх розвитку та захист≥. яскравим прикладом захисту ринк≥в в≥д монопол≥зац≥њ Ї виданн€ р€ду закон≥в про антимонопольну д≥€льн≥сть держави у —Ўј починаючи з к≥нц€ ’≤’ стол≥тт€. ƒо них в≥днос€тьс€ в першу чергу Ђ«акон Ўермана (1890 р.), Ђ«акон  лейтонаї (1914 р.) та закон Ђѕро ‘едеральну торгову ком≥с≥юї (1890 р.). √оловними органами, що покликан≥ зд≥йснювати контроль за дотриманн€м антитрест≥вського законодавства в —Ўј Ї јнт≥трест≥вський в≥дд≥л ћ≥н≥стерства юстиц≥њ —Ўј та ‘едеральна торгова ком≥с≥€ —Ўј. “ож д≥€льн≥сть ур€ду —Ўј Ї прикладом дл€ насл≥дуванн€ ус≥м крањнам св≥ту з питанн€ антимонопольного регулюванн€.

ўо ж стосуЇтьс€ ”крањни, то тут практика антимонопольного регулюванн€ пор≥вн€но невелика. « моменту прийн€тт€ закону Ђѕро обмеженн€ монопол≥зму та недопущенн€ недобросов≥сноњ конкуренц≥њ у п≥дприЇмницьк≥й д≥€льност≥їминуло т≥льки 17 рок≥в. јле вже через три роки до цього закону було внесено р€д поправок, тому на сьогодн≥шн≥й час основними законодавчими джерелами з антимонопольного регулюванн€ Ї закони ”крањни Ђѕро обмеженн€ монопол≥зму та недопущенн€ недобросов≥сноњ конкуренц≥њ у п≥дприЇмницьк≥й д≥€льност≥ї в≥д 5.07.1995р., Ђѕро захист економ≥чноњ конкуренц≥њї 16.03.2006р., Ђѕро јнтимонопольний ком≥тет ”крањниї 22.05.2008р., Ђѕро захист в≥д недобросов≥сноњ конкуренц≥њї в≥д 13.01.2009р. ќсновним державним органом, що зд≥йснюЇ контроль над дотриманн€м антимонопольного законодавства та захист конкуренц≥њ Ї јнтимонопольний ком≥тет ”крањни.

 


 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1577 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

∆изнь - это то, что с тобой происходит, пока ты строишь планы. © ƒжон Ћеннон
==> читать все изречени€...

2069 - | 1875 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.025 с.