Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕон€тт€ потреби, види потреб. ≈коном≥чн≥ блага




“ема 1.“еор≥€ граничноњ корисност≥ ≥ повед≥нка споживача

—поживач, виход€чи на ринок, маЇ мету придбати де€ку к≥льк≥сть товар≥в або послуг дл€ того, щоб задовольнити своњ потреби. ѕри цьому в≥н ор≥ЇнтуЇтьс€ на властивост≥ товар≥в задовольн€ти потреби та приносити задоволенн€. «авданн€ ц≥Їњ теми Ч викласти основн≥ положенн€ теор≥њ граничноњ корисност≥, дати пон€тт€ потреб, економ≥чних благ, р≥вноваги споживача.

ѕон€тт€ потреби, види потреб. ≈коном≥чн≥ блага

ѕотреби Ч це внутр≥шн≥ збуджуюч≥ стимули д≥€льност≥ людини. ÷е стан незадоволенн€, €кий людина хоче зм≥нити, або задоволенн€, €ке вона хоче продовжити.

¬раховуючи р≥зноман≥тн≥сть людських потреб, њх можна об'Їднати у групи, використовуючи т≥ чи ≥нш≥ класиф≥кац≥йн≥ ознаки. ќсь лише де€к≥ ≥з можливих класиф≥кац≥й потреб:

1. «а суб'Їктами потреби под≥л€ютьс€ на:

а) к≥нцев≥;

б) пром≥жн≥.

 ≥нцев≥ потреби Ч це потреби самоњ людини €к б≥осоц≥-альноњ ≥стоти (њх ще називають особистими потребами). «адовольн€ючи њх, в≥дтворюЇтьс€ сама людина. Ѕлага, що задовольн€ють к≥нцев≥ потреби, називаютьс€ предметом споживанн€ (њжа, од€г, житло тощо). ” результат≥ споживанн€ ц≥ блага виход€ть ≥з економ≥чного обороту.

ѕром≥жн≥ потреби Ч це потреби, €к≥ лише опосередковано пов'€зан≥ ≥з самою людиною. ÷е потреби господарських струк-

тур. ¬они потр≥бн≥ дл€ створенн€ нових благ, тому ц≥ потреби називають виробничими, а блага, що њх задовольн€ють, Ч засобами виробництва (верстати, обладнанн€, матер≥али). ” процес≥ споживанн€ ц≥ блага не знищуютьс€, а служать дл€ задоволенн€ ≥нших пром≥жних або к≥нцевих потреб.

2. «а формою задоволенн€:

а) ≥ндив≥дуальн≥;

б) колективн≥.

≤ндив≥дуальн≥ потреби людина може задовольнити сама без об'Їднанн€ з ≥ншими суб'Їктами (сон, њжа ≥ т, д.).

 олективн≥ потреби вимагають об'Їднанн€ колективних зусиль (водопров≥д, газопостачанн€).

3. «а формою виникненн€:

а) первинн≥;

б) вторинн≥.

ѕервинн≥ потреби Ї за своЇю природою ф≥з≥олог≥чними ≥, €к правило, вродженими (вода, њжа, пов≥тр€, сон та ≥н.).

¬торинн≥ потре≥и за своЇю природою психолог≥чн≥ (усп≥х, влада, повага).

ѕервинн≥ потреби закладен≥ в людин≥ генетично, а вторинн≥ залежать в≥д життЇвого досв≥ду, тому вторинн≥ потреби людей б≥льш р≥зноман≥тн≥, н≥ж первинн≥.

ќдночасно задовольнити вс≥ потреби неможливо. “ому людина кожного разу повинна вир≥шувати: €ку потребу задовольнити тепер, а з €кою можна почекати. ≤ншими словами, людина ран жуЇ потреби за ступенем њх важливост≥ у кожний даний момент.

«а ј. ћаслоу1 вс≥ потреби под≥л€ютьс€ на п'€ть груп.

1. ‘≥з≥олог≥чн≥ потреби, задоволенн€ €ких необх≥дне дл€ виживанн€.

2. ѕотреби в безпец≥ ≥ захищеност≥: включають потреби в захист≥ в≥д ф≥зичних ≥ психолог≥чних небезпек з боку навколишнього середовища ≥ впевненн≥сть у тому, що ф≥з≥олог≥чн≥ потреби будуть задоволен≥ ≥ в майбутньому.

3. —оц≥альн≥ потреби Ч це пон€тт€, що включаЇ почутт€ належност≥ до чого-небудь або кого-небудь, в≥дчутт€, що тебе приймають ≥нш≥.

4. ѕотреба в поваз≥ включаЇ потребу в самоповаз≥, компетентност≥, визнанн≥.

5. ѕотреба в самовираженн≥ Ч це потреба в реал≥зац≥њ своњх потенц≥йних можливостей та рост≥ €к особистост≥ (рис. 2.1).

–ис. 2.1. ≤Їрарх≥€ потреб за ј. ћаслоу

” кожний конкретний момент часу людина буде намагатис€ задовольнити т≥ потреби, €к≥ дл€ нењ Ї найб≥льш важливими. ѕерш н≥ж потреба наступного р≥вн€ стане найб≥льш потужним визначаючим фактором у повед≥нц≥ людини, повинна бути задоволена потреба б≥льш низького р≥вн€.

Ѕлага Ч це товари, послуги та соц≥альн≥ й еколог≥чн≥ умови, €к≥ задовольн€ють потреби людини або €к≥ людина вимушена споживати чи використовувати.

≈коном≥чн≥ блага Ч це блага, в €ких в≥дчуваЇтьс€ певна нестача, тобто њх не вистачаЇ на вс≥х.

«алежно в≥д своЇњ корисност≥ блага под≥л€ютьс€ на блага з додатною корисн≥стю та блага з в≥д'Їмною корисн≥стю (або анти-блага).

Ѕлага з додатною корисн≥стю (Goods) Ч це блага, зб≥льшенн€ обс€гу €ких у розпор€дженн≥ людини Ї привабливим дл€ людини (в≥дпочинок, житло, од€г, б≥льш≥сть продукт≥в харчуванн€).

Ѕлага з в≥д'Їмною корисн≥стю або антиблага (Bads) Ч це блага, зб≥льшенн€ €ких небажане дл€ людини (на€вн≥сть —02 у пов≥тр≥ або рад≥онукл≥д≥в у довк≥лл≥ Ї антиблагом дл€ вс≥х, хоча в кожноњ людини Ї особист≥ антиблага).

«алежно в≥д впливу р≥вн€ доходу на обс€г споживанн€ розр≥зн€ють нормальн≥ блага та блага низькоњ споживчоњ ц≥нност≥ (не€к≥сн≥ блага).

Ќормальн≥ блага - - блага, обс€г споживанн€ €ких зростаЇ при зростанн≥ доходу (б≥льш≥сть товар≥в ≥ послуг).

Ѕлага низькоњ споживчоњ ц≥нност≥ Ч блага, обс€г споживанн€ €ких спадаЇ при зростанн≥ доходу (од€г чи взутт€, що вийшли з моди; дешев≥ продукти харчуванн€).

«алежно в≥д впливу ц≥ни на обс€г споживанн€ розр≥зн€ють звичайн≥ блага та блага (товари) ѕффсна.

«вичайн≥ блага Ч блага, обс€г споживанн€ €ких зростаЇ при зниженн≥ ц≥ни (б≥льш≥сть товар≥в ≥ послуг).

Ѕлага (товари) ѕффсна Ч блага, обс€г споживанн€ €ких спадаЇ (зростаЇ) при зниженн≥ (п≥двищенн≥) ц≥ни (картопл€, хл≥б, крупа, ≥нш≥ пор≥вн€но дешев≥ продукти харчуванн€, що мають значну частку в рац≥он≥ споживача).

ƒл€ кращоњ наочност≥ класиф≥кац≥€ економ≥чних благ за ц≥ною та р≥внем доходу зображена на рис. 2.2.

–ис. 2.2.  ласиф≥кац≥€ економ≥чних благ за р≥внем доходу та ц≥ною





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1043 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—вобода ничего не стоит, если она не включает в себ€ свободу ошибатьс€. © ћахатма √анди
==> читать все изречени€...

2147 - | 1896 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.