Система складування припускає оптимальне розміщення вантажу на складі й раціональне управління ним. Розробка системи складування ґрунтується на виборі раціональної із всіх технічно можливих систем для розв'язання поставленого завдання методом кількісної і якісної оцінки. Цей процес вибору й оптимізації припускає виявлення пов'язаних між собою факторів, систематизованих у кілька основних підсистем:
складована вантажна одиниця;вид складування;устаткування по обслуговуванню складу;
система комплектації;керування переміщенням вантажу; обробка інформації; конструктивні особливості будинків і споруджень.
Класифікація складів.
| Ознака класифікації | Вид складів |
| Характер виконуваних функцій | Сортувально-розподільчі, транзитно-перевалочні, накопичувальні |
| Розмір корисної складської площі (складського об'єму), місткості | Малі — до 5 тис. м2 (30 тис. м3), до 1 тис. т; середні — від 5 до 10 тис. м2 (від 30 до 60 тис. м3), від 1 до 6 тис. т; великі — понад 10 тис. м2 (понад 60 тис. м3), понад 6 тис. т |
| Рівень механізації вантажопереробки | Немеханізовані, механізовані, комплексно-механізовані, автоматизовані, автоматичні |
| Транспортні умови | Прирейкові, портові, при пристанях, неприрейкові (внутрішньоміські) |
| Форма користування | Індивідуального користування, спільного користування, загального користування |
| Форма власності | Державні, колективні, приватні, спільні |
| Поверхова висота приміщень | Низьковисотні (одноповерхові), середньовисотні, висотні |
| Температурний режим | Утеплені, неутеплені, опалювані, неопалювані, склади-холодильники |
| Технічна будова, яка визначає режим зберігання товарів | Загальнотоварні, спеціальні |
| Відношення до логістичних посередників | Власні склади підприємств, склади логістичних посередників (торгових, транспортних, експедиторських, вантажопереробних і т. ін.) |
| Відношення до базисних сфер логістики | Склади постачання, склади виробництва, склади розподілу |
| Вид продукції, яку зберігають | Склади сировини, матеріалів, комплектуючих; склади незавершеного виробництва; склади готової продукції; склади тари; склади зворотних відходів |
59. Методичні засади організації логістичного процесу на складі.
Логістичний процес на складі значно ширший, ніж технологічний процес, і включає: постачання запасів; контроль за постачаннями; розвантаження і приймання вантажів; внутрішньоскладське транспортування і перевалку вантажів; складування і зберігання вантажів; комплектацію замовлень клієнтів та відвантаження; транспортування й експедицію замовлень; збір і доставку порожніх товароносіїв; контроль за виконанням замовлень; інформаційне обслуговування складу; забезпечення обслуговування клієнтів (надання послуг).
Функціонування всіх складових логістичного процесу потрібно розглядатися у взаємозв’язку і взаємозалежності. Такий підхід дозволяє не лише чітко координувати діяльність служб складу, але й є основою планування та контролю за просуванням вантажу на складі з мінімальними витратами.
Перші дві складові складського логістичного процесу – постачання запасами і контроль за постачаннями – було розглянуто нами раніше, тому докладно розглянемо такі логістичні операції.
Розвантаження і приймання вантажів. Під час здійснення цих операцій необхідно орієнтуватися на умови постачання укладеного договору. Спеціальне обладнання місць розвантаження і правильний вибір вантажно-розвантажувального устаткування дозволяють ефективно проводити розвантаження (у найкоротший термін і з мінімальними втратами вантажу), у зв’язку з чим скорочуються простої транспортних засобів, а, отже, знижуються витрати обігу.
Проведені на даному етапі операції включають: розвантаження транспортних засобів;контроль документальної та фізичної відповідності замовлень постачання;документальне оформлення прибулого вантажу через інформаційну систему;формування складської вантажної одиниці.
Внутрішньоскладське транспортування передбачає переміщення вантажу між різними зонами складу. Транспортування всередині складу повинно здійснюватися за мінімальної тривалості в часі та просторі наскрізними “прямоточними” маршрутами. Кількість перевалок з одного виду обладнання на інше також повинно бути мінімальною.
Складування і зберігання полягає у розміщенні й укладанні вантажу на зберігання. Основний принцип раціонального складування – ефективне використання обсягу зони зберігання. Передумовою цього є оптимальний вибір системи складування і, в першу чергу, складського устаткування. Обладнання для зберігання повинно відповідати специфічним особливостям вантажу і забезпечувати максимальне використання висоти і площі складу. При цьому простір під робочі проходи повинен бути мінімальним, але з урахуванням діючих норм. Для впорядкованого зберігання вантажу та економного його розташування використовують систему адресного зберігання за принципом жорсткого (фіксованого) або вільного (вантаж розташовується в будь-якому вільному місці) вибору місця складування.
60. Оцінка роботи складів
Оцінка роботи діючих складів, а також вибір найбільш вигідного варіанту що будуються і реконструюються робиться по наступних групах техніко-економічних показників:· показники інтенсивності роботи складів;· показники ефективності використання площі складу;· показники механізації складських робіт.
Показники інтенсивності роботи складів включають складський товарообіг і вантажообіг, а також показники оборотності матеріалів на складі.
Складський товарообіг - показник, що характеризує кількість реалізованої продукції за відповідний період (місяць, квартал, рік) з окремих складів підприємства, торговельно-посередницьких організацій і так далі
Складський вантажообіг - натуральний показник, що характеризує об'єм роботи складів. Обчислюється кількістю відпущених (відправлених) матеріалів впродовж певного часу (односторонній вантажообіг).
Вантажопотік - кількість вантажів, що проходять через ділянку в одиницю часу.
Вантажопереробка - кількість перевантажень по ходу переміщення вантажу. Відношення вантажопереробки до вантажообігу складу характеризується коефіцієнтом переробки, який може бути більше вантажопотоку в 2-5 разів. Зниження коефіцієнта вантажопереробки говорить про поліпшення технології переробки вантажів і впровадження комплексної механізації і автоматизації на складі.
61. Сутність логістичного сервісу
Під логістичним сервісом розуміється сукупність нематеріальних логістичних операцій, які забезпечують максимальне задоволення попиту споживачів у процесі управління матеріальними і інформаційними потоками, найбільш оптимальним, з точки зору витрат, способом. Іншими словами, логістичний сервіс являє собою управління потоками послуг.
Природа логістичної діяльності передбачає можливість надання споживачу матеріального потоку різноманітних логістичних послуг. Логістичний сервіс нерозривно пов'язаний з процесом розподілу і представляє собою комплекс послуг, що надаються в процесі постачання товарів.
Об'єктом логістичного сервісу є різні споживачі матеріального потоку: виробничі підприємства, різні розподільні центри і кінцеві споживачі. Здійснюється логістичний сервіс або самим підприємством-виробником, або деяким окремим самостійним підприємством, яке бере участь у виробничо-збутовому процесі і спеціалізується в області сервісного обслуговування матеріальних потоків.
Споживач при виборі постачальника бере до уваги можливості останнього в області логістичного сервісу, тобто на конкурентоспроможність постачальника впливає асортимент і якість пропонованих ним послуг. З іншого боку, розширення сфери послуг пов'язане з додатковими витратами.
62. Логістични сервіс та його види
Логісти́чний се́рвіс — комплекс нематеріальних логістичних послуг, спрямованих на максимальне задоволення потреб споживачів в процесі управління матеріальними, фінансовими та інформаційними потоками. Логістичний сервіс може надаватися як, власне, фірмою—виробником продукції, так і спеціалізованим логістичним провайдером.
предметом логістичного сервісу є певний комплекс(набір) відповідних послуг.
Об'єктом логістического сервісу є різні споживачі матеріального потоку
63.Показники якості логістичного сервісу.
До показників, що локально характеризують систему логістич-ного обслуговування, можна віднести:
• з точки зору задоволення споживацького попиту:
рівень надійності поставок, що визначається як частка своє-часно поставлених партій товарів;
число відмовлень у розрахунку на весь обсяг продаж та закожним видом номенклатури у зв'язку з відсутністю виробничихресурсів і неефективністю їх використання за конкретний період;число відмовлень з боку споживачів у зв'язку з відхиленнямцін від середньоринкових;ймовірність безвідмовного виконання прийнятого замовлен-ня за критерієм часу та якості;час приймання (реєстрації) замовлення у розрахунку на однезамовлення / на одного споживача / на один продукт;час доставки замовлень у розрахунку на одне замовлення / наодного споживача / на один продукт;час комплектації замовлень у розрахунку на одне замовлення/ на одного споживача / на один продукт; час оброблення замовлень у розрахунку на одне замовлення /на одного споживача / на один продукт;
• з точки зору зіставлення послуг компанії з конкурентами абостаном на ринку: кількість послуг та можливі обсяги їх забезпечення порівняноз аналогічними показниками конкурентів;якість логістичних послуг порівняно із середньоринковим рі-внем якості;час поставок відносно середньоринкового часу поставок закожним видом продукції;час надання послуг порівняно із середньоринковим;ціна послуг порівняно із середньоринковою.
64. Методика оцінки рівня логістичного сервісу.
Основним критерієм, що дозволяє оцінити систему сервісу, як з позиції постачальника, так і з позиції одержувача послуг, являється рівень логістичного обслуговування.Рівень логістичного обслуговування - це кількісна характеристика відповідності фактичних значень показників якості і кількості логістичних послуг оптимальним або теоретично можливим значенням цих показників. Розрахунок рівня логістичного обслуговування виконується по наступній формулі:
| (2.7.1) |
де Y - рівень логістичного обслуговування; m - кількісна оцінка об'єму логістичних послуг, що фактично робиться; М - кількісна оцінка теоретично можливого об'єму логістичного сервісу.
Приклад 2.7.1. Розглянемо діяльність оптового підприємства, що торгує запасними частинами до автомобілів певної марки. Допустимо, що загальний список запасних частин для автомобілів цієї марки містить 2000 видів, з яких на підприємстві постійно є 500 видів. Тоді рівень обслуговування буде рівний
Рівень обслуговування можна оцінювати також, зіставляючи час на виконання логістичних послуг, що фактично робляться в процесі постачання, з часом, яке необхідно було б витратити у разі надання усього комплексу можливих послуг в процесі того ж постачання. Розрахунок виконується по наступній формулі:
| (2.7.2) |
де n і N - відповідно фактична і теоретично можлива кількість послуг, що робляться; ti - час на надання i -ої послуги.Для оцінки рівня логістичного обслуговування вибираються найбільш значущі види послуг, надання яких зв'язане зі значними витратами, а відсутність - з істотними втратами на ринку.
Залежність витрат на сервіс від рівня обслуговування показана на мал. 2.7.1.
Мал. 2.7.1. Залежність витрат на обслуговування від рівня обслуговування
Починаючи від 70% і вище за витрату на сервісне обслуговування ростуть експоненціально залежно від рівня обслуговування і досягши рівня 90% збільшення об'єму логістичного сервісу стає невигідним. При цьому зниження рівня обслуговування веде до збільшення втрат, викликаних погіршенням якості сервісу (мал. 2.7.2).
Мал. 2.7.2. Залежність втрат, викликаних погіршенням обслуговування, від рівня обслуговування
Завдання логістичної служби полягає в пошуку оптимальної величини рівня обслуговування.
