Регіональна структура митної логістики

Регіональна структура митної логістики включає шість рівнів регіональних митно-логістичних систем, в яких реалізуються митні режими щодо потоків митної переробки вантажів. Це локальний, мікро-, мезо-, макро-, мега- та метарівні. На локальному рівні митно-логістична діяльність здійснюється на митних постах та пунктах пропуску.

Мікрорівень регіональних митно-логістичних систем представлений митницями – базовими підрозділами ДМСУ, на які покладена безпосередня відповідальність за здійснення митної діяльності. Митниці поділяються на зовнішні, внутрішні, на кордонах спеціальних економічних зон; а також на митниці місця відправлення та місця призначення. Станом на 2009 р. в Україні налічувалося 44 митниці, 36 з яких мали статус прикордонних.

На мезорівні митно-логістична діяльність зосереджується в регіональних митницях. До 1.01.2007 р. їх в системі ДМСУ було десять: Київська, Дніпровська, Донбаська, Подільська, Північна, Чорноморська, Карпатська, Східна, Західна, Кримська. З 1.01.2007 р. кількість регіональних митниць була зменшена до шести: Західна, Центральна, Східна, Південна, Кримська,

Київська. Крім цього, виділяють митниці прямого підпорядкування: Бориспільська, Севастопольська, Центральна енергетична та Оперативна (Інформаційна). Із зменшенням числа регіональних митниць суттєво змінилися їхні функції: якщо раніше вони виконували контролюючу, то нині – координуючу, пов’язану зокрема з створенням «електронної митниці».

Макрорівень митно-логістичних систем – це рівень національної митної

системи (в Україні – ДМСУ). Митна система держави визначається як сукупність форм, засобів і методів державного регулювання експорту та імпорту товарів, яка є важливим елементом системи державного управління зовнішньоекономічною діяльністю і формується як результат її митної політики.

Мегарівень митно-логістичних систем – це рівень інтеграційних угруповань країн світу, тобто митних союзів. Як приклад, можна навести ЄС, який створив єдину митну систему Спільноти та прийняв Митний кодекс ЄС.

Нарешті, на метарівні митно-логістичних систем – у глобальному митному просторі відбувається координація та співпраця таких взаємопов’язаних сфер як зовнішньоторговельна, митна, транспортно-логістична. Керує цим процесом Всесвітня митна організація, до якої належить

нині 137 країн, у т.ч. Україна. Всесвітня митна організація (ВМО) у 1994 р. стала правонаступницею Ради митного співробітництва (РМС), заснованої Конвенцією від 15 грудня 1950 р. Нова назва Організації свідчить, що за час діяльності РМС перетворилася у справді глобальний міжурядовий інструмент. ВМО - єдина всесвітня незалежна міжурядова організація з митних питань, і на сьогодні її членами є 162 країни. ВМО виконує важливе завдання: обгрунтування та узгодження розвитку митних систем держав-членів. Важливою складовою цієї роботи є рекомендаційна уніфікація митного законодавства. Всесвітня митна організація має такі функції:

1. Вивчення всіх питань стосовно митного співробітництва, якому договірні сторони погодилися сприяти згідно з основними цілями Конвенції про РМС.

2. Вивчення технічних аспектів митних систем та пов'язаних з ними економічних чинників, з метою запропонувати членам Ради практичні засоби досягнення якомога вищого рівня узгодженості й одноманітності.

3. Підготовлення проектів конвенцій та поправок до конвенцій, а також внесення рекомендацій щодо їх прийняття зацікавленими членами.

4. Підготовка рекомендацій, що забезпечують однакове тлумачення та застосування конвенцій, які були укладені у результаті роботи Ради та конвенцій, що стосуються номенклатури для класифікації товарів у митних тарифах і оцінки товарів у митних цілях, підготовлених Групою з вивчення

можливостей створення Європейського митного союзу, а також здійснення з цією метою функцій, які йому можуть бути прямо надані цими конвенціями відповідно до їх положень.

5. Опрацювання рекомендацій з примирення, вирішення спорів з тлумачення та застосування конвенцій, зазначених вище.

6. Забезпечення поширення інформації, що стосується митного регулювання та процедур.

7. Співробітництво з іншими міжурядовими організаціями з питань, які належать до її компетенції.

Діяльність ВМО має широке географічне представництво, що зумовило перехід до її роботи за регіональним принципом. Нині вона нараховує шість регіонів:

- Північна Африка, Близький та Середній Схід;

- Західна і Центральна Африка;

- Східна і Південна Африка;

- Далекий Схід, Австралія і Океанія;

- Північна, Південна, Центральна Америка та Кариби;

- Європа (сюди входить й Україна з 19.06.1992).

Митну товарну номенклатуру використовують до потреб міжнародної торгівлі. Глобальною багатосторонньою угодою в галузі митних тарифів є ГАТТ/СОТ, яка зіграла основну роль у лібералізації світової митної політики шляхом здійснення «митного роззброєння» (тобто консолідації та зменшення мита) Якщо в 1950 – х рр.. середній митний тариф у світі складав 25 – 30 %, то нині – менше 5%. Водночас відбувається уніфікація митної політики держав світу. Вступ України до СОТ (2008 рік) вимагає подальшої гармонізації національної митної політики і практики з світовою.