Розрядна (десяткова) система

Розрядна (десяткова) система використовується для кодування складних номенклатур. При цій системі кожній класифікаційній ознаці відводиться певна кількість розрядів, яка залежить від кількості предметів множини, що кодується. Побудова коду по розрядній системі забезпечує чітке виділення кожної класифікаційної ознаки, логічність, зручність машинної обробки інформації. До недоліків розрядної системи відносять те, що при незначному перевищенні ємності розряду потрібно збільшувати значність коду. Розрядна система використовується для кодування великих багатоознакових номенклатур: матеріальних цінностей, готової продукції тощо.

Шахова (матрична) система

Шахова (матрична) система — різновид десяткової системи. Вона використовується для номенклатур, що характеризуються двома ознаками, одна з яких умовно розміщується по вертикалі, а друга — по горизонталі. Перетин рядків і стовпців в таблиці і утворює потрібний шифр. Ця система використовується при шифруванні одиниць вимірювання, причин і винуватців браку тощо.

Комбінована система

Комбінована система використовується для кодування багатоозначних номенклатур. Ця система є найбільш гнучкою, оскільки в ній використовуються комбінації інших систем, наприклад, розрядної системи і системи повторення, розрядної і серійної систем та ін.

Система повторення

Система повторення використовує цифрові та буквені позначення, що безпосередньо характеризують даний об'єкт (розмір, колір, вага об'єкту) та використовуються в практиці обліку та планування.

 

6. Комп'ютерні мережі
Для передавання від одного комп'ютера до іншого різно-манітної інформації, в тому числі програм і даних, викорис-товуються комп'ютерні мережі. У комп'ютерній мережі у вузлах мережевої структури знаходяться комп'ютери, з'єднані між собою за допомогою провідникових чи волокон-но-оптичних ліній або бездротовими засобами зв'язку. Обмін інформацією в мережах здійснюється на основі ме-режевих протоколів. Мережевий протокол являє собою сукупність правил, які дозволяють комп'ютерам, що підклю-чені до мережі, «розуміти» один одного та обмінюватися між собою даними. Існує багато типів мережевих протоколів, які розрізняються між собою функціональними можливостями.
Існуючі комп'ютерні мережі можна поділити на два класи: локальні та глобальні.
Локальна мережа використовується для передавання да-них на невеликі відстані, наприклад в межах однієї кімна-ти, однієї будови чи одного підприємства. Прикладом локаль-ної мережі може бути шкільний комп'ютерний клас, де є головний комп'ютер, за яким працює вчитель, і комп'юте-ри учнів. Головний комп'ютер у мережі називається серве-ром. За його допомогою здійснюється управління мережею чи її ділянкою. Сервер повинен мати достатньо велику опе-ративну пам'ять і місткий диск.
Глобальними називаються мережі, які об'єднують ком-п'ютери, розміщені на великій території. Здебільшого гло-бальні мережі є об'єднанням багатьох локальних мереж.
Комп'ютери зв'язуються між собою за допомогою спе-ціальної апаратури, куди входить мережевий адаптер. Мережевий адаптер — це пристрій, який забезпечує під'єднання комп'ютера до мережі.
Глобальною мережею, точніше супермережею, є мережа Інтернет, яка за останнє десятиліття стала основою світово-го інформаційного простору, забезпечивши недосяжні рані-ше інформаційні та комунікаційні можливості. Історія Інтернету бере початок від 60-х років. Перша мережа (ARPAnet) мала дещо подібні можливості, розроблялася в США як ме-режа спеціалізованого призначення і об'єднувала навчальні
заклади та військові організації. У ній були закладені дві ос-новні ідеї, реалізовані в сучасній мережі Інтернет: 1) кожен вузол незалежно одержує і передає інформацію; 2) повідом-лення ділиться на окремі частини (пакети), що передаються окремо і збираються разом у вузлі-одержувачі. В основі роботи мережі Інтернет лежить мережевий протокол TCP/IP, хоча до Інтернету можуть бути під'єднані і мережі, що використовують інші протоколи.
Найпоширенішим способом під'єднання комп'ютерів до Інтернету є використання телефонних ліній. Це під'єднан-ня здійснюється за допомогою пристроїв, які називаються модемами. Організації та фірми, які забезпечують підклю-чення до Інтернету і надають відповідні послуги, називають-ся провайдерами.

7. Організація позамашинної інформаційної бази
Інформаційне забезпечення – це сукупність засобів і методів побудови інформаційної бази, що поділяється на поза машинне та внутрішньо машинне.
Інформаційна база (ІБ) – це сукупність упорядкованої інформації, яка використовується при функціонуванні ІС.
Структура ІЗ показана нижче.
Методичні та інструктивні документи | Система класифікації і кодування | Інформаційна
база
У процесі створення позамашинної ІБ виконуються такі дії:
формалізація даних; вибір форм первинних документів і машинних носіїв; вибір способів і засобів фіксування фихідних документів; визначення та розробка логічної структури бази даних; вибір системи управління базою даних (СУБД); організація раціонального документообороту і т. ін.
Інформація під час руху та перетворення завжди розміщується на носіях.
Вдосконалення інформаційного забезпечення систем пов’язане з удосконаленням форм первинних документів, з їхньою уніфікацією на основі стандартизації принципів і основних вимог.
Форми виводу результатної інформації в ІС визначаються експлуатаційними можливостями застосованих технічних засобів, загальною технологією обробки даних, призначенням і методами їх використання.
Слід пам’ятати, що при визначенні змісту і форми кожного документа враховується його призначення, сфера та особливості використання, періодичність отримання тощо.
Організація машинної інформаційної бази
Машинна інформаційна база складається з інформаційних масивів, які можуть бути організовані у вигляді окремих незалежних між собою, локальних інформаційних масивів, чи у вигляді бази даних, тобто інтегрованої сукупності зв’язаних між собою масивів, якими керує система управління базами даних (СУБД).
Розвиток засобів обчислювальної техніки, створення запам’ятовуючих пристроїв прямого доступу створили передумови для вирішення проблем незалежності, неузгодженості і надмірності даних, а також сприяли створенню нової концепції організації інформаційного забезпечення – концепції даних, яка дістала назву автоматизованого банку даних (АБД).
Студентам слід знати, що проектування даних пов’язане з багаторівневим їх поєднанням: зовнішнім, інфологічним, даталогічним, внутрішнім.
Зовнішній рівень являє собою вимоги до даних з боку користувачів і прикладних програм.
Сутність інфологічного моделювання полягає у виділенні інформаційних об’єктів предметної області, які підлягають зберіганню в БД, а також визначенні характеристик об’єктів і зв’язків між ними. Даталогічний рівень формується з урахуванням специфіки і особливостей конкретної СУБД. На внутрішньому рівні формується фізична модель БД, яка містить структури зберігання даних в пам’яті ЕОМ, включаючи опис форматів записів, їхнє логічне або фізичне упорядкування, розміщення за типами пристроїв, а також характеристики і шляхи доступу до даних.

8. Необхідність економічного обгрунтування ефективності автоматизації керування

Автоматизація керування вимагає значних капітальних вкладень, експлуатаційних витрат, витрат живої праці. Доцільність таких великих заходів вимагає доказів, що звичайно виконуються у виді розрахунків економічної ефективності.

Обгрунтування економічної ефективності автоматизації керування дозволяє вирішити не тільки це завдання, але і ряд інших:

· установити основні економічно ефективні напрямки автоматизації по окремим управлінським роботам;

· виявити можливий розмір річного економічного ефекту, забезпечуваного автоматизацією на конкретному підприємстві;

· визначити припустимий обcяг капітальних вкладень у систему автоматизованого керування на тому або іншому підприємстві;

· розрахувати термін окупності витрат на АСУ і порівняти його з установленими нормативами по відповідній галузі;

· виявити необхідність і доцільність витрат на створення і впровадження автоматизованої системи на кожному об’єкті;

· визначити вплив упровадження нової технології в керування виробництвом на техніко-економічні показники діяльності підприємства;

· вибрати економічно найбільш ефективний варіант АСУП у цілому;

· намітити черговість проведення робіт з автоматизації керування;

· порівняти економічну ефективність автоматизації керування з ефективністю інших заходів щодо нової техніки.

У багатьох фахівців створилася думка, що обгрунтування економічної ефективності АСУ забезпечує її ефективність. Це не так. Обгрунтування саме по собі не може відповісти навіть на просте питання про ступінь впливу завдань або функцій, розв’язуваних системою, на результати господарювання.

Обгрунтування економічно озброює проектувальників АСУ, указує їм напрямок руху, дозволяє одержати оцінку їхньої роботи. Але не більш. Економічний ефект АСУ забезпечує роботу проектувальників інших професій: системних інженерів, організаторів керування, постачальників завдань, фахівців із технічних засобів і ін. Саме вони повинні так побудувати АСУ й організувати її роботу, щоб була досягнута мета, зазначена економістами, що виконують обгрунтування економічної ефективності.

Критерії ефективності

Для оцінки економічної ефективності великих систем, у тому числі підприємств, міністерств, необхідні критерії ефективності. Критерії – це конкретні значення на шкалах оцінок, що у свою чергу можна розглядати як властивості систем. А властивостей у кожної системи може бути безкінечна безліч. Чим повніше ми хочемо оцінити систему, тим більше властивостей її варто врахувати. Такий підхід передбачає «конструювання» критеріїв. Правомірно говорити про «критерій вибору критеріїв».

Проводячи декомпозицію системи, варто проводити декомпозицію критеріїв, тобто будувати ієрархічне дерево критеріїв, зв’язок між якими повинен відповідати визначеним правилам.

Теорія синтезу й аналізу критеріїв ефективності ще не розроблена. Загальнометодологічний підхід відсутній, і вибір критеріїв улаштовується дотепер різними або евристичними розуміннями.

До першої групи критеріїв ефективності, що пропонувалися, можна віднести критерії, що представляють собою відношення: у чисельнику – прибуток, у знаменнику – ті або інші витрати.

Ці критерії найбільш наочні, розрахунки з їхньою допомогою менш трудомісткі, досить добре асоціюються з економічною ефективністю АСУ.