Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій 3 страница

За принципом дії протигази поділяються на фільтруючі та ізолю­ючі.

Фільтруючі протигази є основними і найбільш поширеними для захисту органів дихання.

 

 

Для дорослого населення призна-чені фільтруючі протигази — ЦП-5, ЦП-5М, ЦП-7, ЦП-7В; ПМГ (марки А, В, КД, БКФ, М), ПФСГ (мар­ки А, В, КД, БКФ, ТО, БК), ПФВГ (мар­ки А, В, К, БКФ), для дітей — ДП-6, ДП-6М, ПДФ-7, ПДФ-Ш, ПДФ-Д, ПДФ-2Ш, ПДФ-2Д, КЗД-4, КЗД-6.

Рис. 40. Фільтруючий проти­газ ЦП-5: 1 — протигазова коробка; 2 — ко­робка з незапотіваючими плівка­ми; 3 — шолом-маска; 4 — сумка

Протигази ЦП-5 (рис. 40), ЦП-5М, ЦП-7, ЦП-7В комплектуються філь-трувально-поглинальною коробкою малого габариту і шолом-маскою. До комплекту протигаза ЦП-5М входить шолом-маска з мембранною коробкою, у коробці розміщений переговорний пристрій.

Протигаз ЦП-7 має фільтрувально-поглинальну коробку, за кон­струкцією аналогічну коробці ЦП-5, але з поліпшеними характери­стиками. Лицева частина маски цивільного протигазу МЦП об'ємного типу з наголовником у вигляді гумової пластини. На протигазовій коробці є гідрофобний трикотажний чохол, який захищає від зара­ження, снігу, пилу і вологи (рис. 41).

До комплекту протигаза ЦП-7В входить лицева частина МЦВ-В,

аналогічна лицевій частині МЦП, але додатково під переговорним пристроєм є пристосування для прийому води — це гумова трубка з мундштуком і ніпе­лем, за допомогою спеціальної криш­ки можна приєднувати до фляги.

Протигаз ПДФ-Ш призначений для дітей шкільного віку від 7 до 17 років, а протигаз ПДФ-Д — для дітей віком від 1,5 до 7 років. Ці протигази ком­плектуються фільтрувально-погли-нальними коробками ЦП-5 і лицеви­ми частинами МД-3 або ШМ-62у.

Рис. 41. Протигаз ЦП-7: 1 — лицева частина; 2 — фільтрувально-поглинальна ко­робка; 3 — трикотажний чохол; 4 — вузол клапана вдихання; 5 — переговорний пристрій (мем­ брана); 6 — вузол клапана ви­ дихання

Камера захисна дитяча КЗД при­значена для захисту дітей віком до 1,5 років від РР, ОР і БЗ.

Фільтруючі протигази не захищають від окису вуглецю (чадного газу), тому для захисту від нього застосовують гоп-калітовий патрон, який приєднується до протигазової коробки.

 

 

 

Необхідно пам'ятати, що при користуванні фільтруючим проти­газом в умовах радіоактивного забруднення радіоактивні речовини затримуються фільтрувальними елементами і після цього стають джерелом опромінення, тому термін користування такою фільтру -вально-поглинальною коробкою має бути короткочасним.

Ізолюючі протигази є спеціальними засобами захисту органів ди­хання, очей, обличчя від усіх небезпечних речовин, що містяться в повітрі. Застосовують їх, якщо фільтруючі протигази не забезпечують захист, а також коли у повітрі недостатньо кисню. В ізолюючих протигазах ІП-4, ІП-46, ІП-46М, ІП-5 та ізолюючих приладах КІП-5, КІП-7, КІП-8 необ­хідне для дихання повітря збагачується киснем у регенеративному па­троні, де знаходяться перекис і надперекис натрію. Такі протигази скла­даються з лицевої частини, дихального мішка і регенеративного патрона. (Промислові протигази в сільському господарстві та деяких га­лузях промисловості застосовують для захисту органів дихання і очей від шкідливих газів, пилу. Проведені в останні роки дослідження дали можливість розши­рити застосування цивільних протигазів для дорослих і дітей з ме­тою захисту від СДЯР. До протигазів ЦП-5, ЦП-5М, ЦП-7 і дитячих ПДФ-(А), ПДФ-Ш(А), ПД-2Д, ПДФ-2Ш, ПДФ-7 розроблені комплекти додаткових патронів ДПГ-1 і ДПГ-3 (рис. 42). Крім цього, протигази ЦП-7, ПДФ-ЗД і ПДФ-2Ш комплектуються фільтрувально-поглинального коробкою ЦП-7К, що дає можливість застосовувати для захисту від радіону­клідів йоду та його органічних сполук.

У комплекті з протигазом патрон ДПГ-3 захищає від аміаку, хло­ру, диметиламіну, нітробензолу, сірководню, сірковуглецю, синильної кислоти, тетраетилсвинцю, фенолу, фосгену, фурфуролу, хлористого вод­ню, хлористого ціану і етилмеркап-тану, а ДПГ-1, крім того, від двооки­су азоту, метилу хлористого, окису вуглецю і окису етилену. Зовнішнє повітря очищається у фільтруваль-но-поглинальній коробці від аеро­золів і парів СДЯР, надходить у па­трон, де очищається від шкідливих домішок і через з'єднувальну труб­ку потрапляє в півмаску.

Усередині патрона ДПГ-1 є два шари шихти — спеціальний погли­нач і гопкаліт (рис. 43), а в ДПГ-3 — тільки один шар поглинача.

 

 

 

 

Патрони мають гарантійний строк зберігання — 10 років в упаковці підприємства.

Рис ДПГ-1: 1 — прокладка гумова; 2 — ков­пачок; 3 — корпус; 4 — гопкаліт; 5 — поглинач; 6 — дно; 7 — кільце прокладочне; 8 — заглушка ператури навколишнього середовища від вуглецю, окису етилену і метилу хлористого — від

Час захисної дії від СДЯР (обся гом легеневої вентиляції ЗО л/хв) для цивільних протигазів ЦП-5, ЦП-5М, ЦП-7 у комплекті з додатковими патронами ДПГ-1 і ДПГ-3 наведено в табл. 108.

Додатковий патрон

Для дитячих протигазів час за­хисної дії від СДЯР (обсягом леге­невої вентиляції 15 л/хв) не менш ніж у два рази більший вказаного у таблиці. Всі дані наведені для від­носної вологості повітря 75 % і тем-30 °С до +40 °С, для окису 10 °С до +40 °С.

Таблиця 108. Тривалість захисної дії протигазів у комплекті з ЛПГ-1 і ДПГ-3 від СДЯР, хв

 

СДЯР	Концентрація СДЯР, мг/л,	ДПГ-1	ДПГ-3	СДЯР	Концентрація СДЯР, мг/л,	ДПГ-1	ДПГ-3
Аміак	5,0	ЗО 60	Етилмеркаптан	5,0	120 120
Диметиламін	5,0	60 80	Окис етилену	1,0
Хлор	5,0	80 100	Метил хлористий	0,5
Сірководень	10,0	50 50	Окис вуглецю	3,0
Соляна кислота	5,0	ЗО ЗО	Нітробензол	5,0	70 70
Тетраетилсвинець	2,0	500 500	Фенол	0,2	800 800
Двоокис азоту	1,0	ЗО	Фурфурол	1,5	400 400

Від хлору і сірководню у концентрації 5 мг/л цивільні протигази захищають і без додаткових патронів протягом 40 хв, а дитячі — 80 хв.

Для захисту від парів і аерозолів таких СДЯР, як хлор, фосген, синильна кислота, хлорпікрин, етилмеркаптан можна застосувати цивільні протигази з часом захисної дії в 2,5—3 раза меншим, ніж вказано для промислових протигазів. Такі протигази комплекту­ються лицевими частинами від цивільних протигазів і протигазови­ми коробками, які спеціалізовані за призначенням. У протигазових коробках розміщені один або кілька поглиначів і аерозольний фільтр. Коробки різного призначення відрізняються кольором і літерними позначеннями (табл. 109).

 

 

Користуючись протигазом з коробкою марки Г, необхідно вести облік часу роботи кожної коробки. Через 100 і 80 год коробки відпо-иідно марок Г без ПАФ і Г з ПАФ вважаються відпрацьованими 1 підлягають заміні новими.

Таблиця 109. Характеристика промислових протигазів

 

Марка коробки	Тип коробки, розпізнавальне пофарбування	Шкідливі речовини, від яких захищає коробка
А,А8	Без протиаеро-зольного фільтра (ПАФ), коричнева	Пари органічних речовин (бензин, гас, ацетон, бензол, толуол, ксилол, сірковуг­лець, спирти, ефіри, анілін, газо- і органічні сполуки бензолу та його гомологів, тетраетилсвинець), фосфор і хлорорганічні отрутохімікати
А	3 ПАФ, коричнева з білою верти­кальною смугою	Те саме, а також пил, дим і туман
В,В8	Без ПАФ, жовта	Кислі гази і пари (сірчистий газ, сірково­день, синильна кислота, хлор, окисли азоту, фосген, хлористий водень), фосфор і хло­рорганічні отрутохімікати
В	3 ПАФ, жовта з білою верти­кальною смугою	Те саме, а також пил, дим і туман
Г, Г8	Без ПАФ, чорна і жовта по верти­калі	Пари ртуті, ртутьорганічні отрутохімікати на основі етилмеркурхлориду
Г	3 ПАФ, чорна і жовта з білою вертикальною смугою	Те саме, а також пил, дим і туман, суміш парів ртуті й хлору
Е, Е8	Без ПАФ, чорна	Миш'яковистий і фосфористий водень
Е	3 ПАФ, чорна з білою верти­кальною смугою	Те саме, а також пил, дим і туман
КД,КД8	Без ПАФ, сіра	Аміак, сірководень та їх суміші
КД	3 ПАФ, сіра з бі­лою вертикаль­ною смугою	Те саме, а також пил, дим і туман
м	Без ПАФ, червона	Оксид вуглецю в присутності органічних парів (крім речовин, які практично не сор-буються, наприклад, метану, бутану, етану, етилену та ін.), кислих газів, аміаку, миш'яковистого і фосфористого водню
м	3 ПАФ, червона з вертикальною білою смугою	Те саме, а також пил, дим і туман
CO	Без ПАФ, біла	Оксид вуглецю
БКФ	3 ПАФ, зелена з білою верти­кальною смугою	Кислотні гази і пари, пари органічних речовин, миш'яковистого і фосфористого водню і різні аерозолі (пил, дим і туман)

 

 

Коробки марок М і CO при збільшенні маси відповідно на 35 і 50 г порівняно із початковою масою (на корпусі вона вказана) вва­жаються відпрацьованими і мають бути замінені новими.

Респіратори застосовують для захисту органів дихання від радіо­активних речовин, ґрунтового пилу, бактеріальних засобів та різних шкідливих аерозолів. Такі респіратори, як Р-2, ШБ-1, "Пелюстка", широко застосовували після Чорнобильської аварії. Добре себе за­рекомендували

—пилозахисні: "Кама", "Пульс-К", "Пульс-М", Ф-62Ш, "Росток-2", "Росток-3", У-2к, Р-2, Р-2д (для дітей), Ф-62П, "Айстра-2", "Айстра-9";

—протиаерозольні: FFP1, FFP2, FF1S, FF25;

— газопилозахисні: РУ-60М, РПГ-67, "Тополь" (марки А, В, КД) та ін.
Респіратор промисловий У-2К ідентичний респіратору Р-2, при­
йнятому на оснащення формувань цивільного захисту.

Респіратор фільтруючий протигазовий РПГ-67 захищає органи дихання від впливу парів шкідливих речовин. Залежно від умов, у яких доводиться працювати, респіратор комплектують патронами різних марок (табл. 110). Марка респіратора відповідає марці філь­труючого патрона.

Таблиця 110. Призначення респіраторів

 

Марка	Речовини, від яких респіратори захищають
РУ-60 мА	Пари органічних речовин (крім високотоксичних речовин типу тетраетилсвинцю (С2Н5РЬ)), дим, туман, пил
РУ-60 мГ	Пари ртуті (концентрація 0,01мг/л), дим, туман, пил
РУ-60 МКД	Аміак (NH3), сірководень (H3S), дим, туман, пил
РУ-60 мВ	Кислі гази та пари, дим, туман, пил. Крім високотоксичних речовин типу синильної кислоти (NCN), фосфористого водню (РН3), миш'яковистого водню (AsN3)
РПГ-67 А	Пари органічних речовин (бензин, гас, сірковуглець, кси­лол, толуол, ацетон, спирти, ефіри, бензол), хлор- і фос­форорганічні хімікати, у концентрації 10 мг/л, час захисної дії — 1 год
РПГ-67 В	Кислі гази (сірчистий газ, сірководень, хлористий водень), пари хлор- і фосфорорганічних отрутохімікатів, у концентрації 50 г — 2 мг/л, час захисної дії — 50 хв
РПГ-67 К	Аміак, сірководень та їх суміші у концентрації 50 г — 2 мг/л, час захисної дії — ЗО хв
РПГ-67 Г	Пари ртуті й ртутьорганічні сполуки, у концентрації 0,01 мг/л, час захисної дії — ЗО хв

Респіратори випускаються з напівмасками трьох розмірів: 1, 2, 3. Дозволяється працювати у середовищах, де граничнодопустимий ко­ефіцієнт (ГДК) не перевищує 15.

 

 

 

Респіратор фільтруючий газопи-лозахисний РУ-60М захищає орга­ни дихання від впливу шкідливих речовин, наявних у повітрі одночас­но у вигляді парів, газів і аерозолів (пил, дим, туман). Залежно від при­значення укомплектовують філь­труючими патронами марок А, В, КД, Г, як і РПГ-67. Тому захищає він від таких самих речовин, але додат­ково ще й в усіх випадках від пилу, диму, туману.

Забороняється застосовувати рес­піратори для захисту від високото­ксичних речовин типу синильної кислоти, миш'яковистого, фосфори­стого, ціанистого водню, тетраетил­свинцю, низькомолекулярних вугле­водів (метан, етан), а також від речо­вин, які в пароподібному стані мо­жуть проникати в організм через пошкоджену шкіру.

Протигазові й газопилозахисні респіратори надійно захищають ор­гани дихання, якщо вони правиль­но підібрані та зручно надіті.

Найпростіші засоби захисту орга­нів дихання — протипилова тканин­на маска (ПТМ-1) і ватно-марлеві по­в'язки (ВМП) можуть захищати ор­гани дихання від радіоактивних ре­човин і бактеріальних засобів. Кож­на людина може їх виготовити.

Засоби захисту шкіри за призна­ченням поділяються на спеціальні (табельні) і підручні. Спеціальні за­соби є ізолюючими і фільтруючими.

Ізолюючі засоби захисту шкіри виготовляють із прогумованої тка­нини і застосовують при тривалому перебуванні людей на зараженій або забрудненій місцевості, для захисту

 

 

Рис. 44. Легкий захисний ко­стюм Л-1:

1 — сорочка з капюшоном; 2 — штани з панчохами; 3 — сумка; 4 — рукавиці; 5 — підшоломник

Рис. 45. Захисний комбінезон:

1 — комбінезон; 2 — чоботи; 3 — рукавиці; 4 — підшоломник

 

від радіоактивних речовин, опромі­нення альфа-променями, отруйних і сильнодіючих ядучих речовин та бактеріальних засобів. Вони призна­чені тільки для формувань цивіль­ного захисту.

До ізолюючих засобів шкіри на­лежать: легкий захисний костюм Л-1, захисний комбінезон і загаль­новійськовий захисний комплект (рис. 44—46).

Фільтруючі засоби захисту шкіри — комплект захисного фільтруючо­го одягу ЗФО (рис. 47), який захи­щає шкіру людини від отруйних і сильнодіючих ядучих речовин, що пе­ребувають у пароподібному стані, а також від радіоактивних речовин і бактеріальних засобів у вигляді аеро­золів.

Рис. 46. Загальновійськовий захисний комплект ОП-1: 1 — захисний плащ; 2 — захисні панчохи; 3 — п'ятипалі рукавиці; 4 — двопалі рукавиці

Для тимчасового захисту шкіри від радіоактивного пилу, хімічно не­безпечних речовин і бактеріальних засобів, якщо немає табельних 313, можна використовувати, особливо населенню, звичайний одяг і взуття. Плащі, накидки, куртки, пальта з прогумованої тка­нини, шкіри, із хлорвінілу, поліетилену або цупкої вовняної тканини, гумове і шкіряне взуття, рукавиці служать захисним засобом протягом 5—10 хв; а вологий одяг протягом 40—50 хв. Цього часу достатньо, щоб вийти із зараженої території.

З метою посилення захисних властивос­тей звичайного одягу проти небезпечних хі­мічних речовин можна просочити його мию­чими засобами ОП-7, ОП-10 або мильно-мас­тильною емульсією.

Медичні засоби захисту призначені для профілактики і надання допомоги, запобіган­ня ураженню або значного зниження його сту­пеня, підвищення стійкості організму до ура-

 

 

Рис. 47. Захисний фільтруючий одяг ЗФО, комбінезон

 

 

 

 

жаючого впливу радіоактивних, отруйних речовин, СДЯР і бактері­альних засобів.

До медичних засобів захисту належать радіозахисні препарати, засоби захисту від впливу отруйних речовин (антидоти), протибак­теріальні засоби — сульфаніламіди, антибіотики, вакцини, сироват­ки та ін.

Для надання першої медичної допомоги існують санітарні сумки і медичні аптечки санітарного поста, індивідуальні перев'язочні паке­ти та індивідуальні протихімічні пакети.

Аптечка індивідуальна АІ-2 укомплектована засобами, призначе­ними для надання самодопомоги і взаємодопомоги при пораненнях, опіках, для зниження впливу отруйних речовин, бактеріальних за­собів та іонізуючого випромінювання. У комплекті аптечки є інструк­ція. На внутрішньому боці кришки нанесена схема розміщення пре­паратів у аптечці.

У гнізді 1 знаходиться шприц-тюбик зі знеболювальною речови­ною. Застосовується при великих ранах, опіках і переломах. Лівою рукою взяти за ребристий обідок, правою за корпус тюбика і поверну­ти його за ходом годинникової стрілки до упору. Потім зняти ковпа­чок, який захищає голку, і тримаючи шприц-тюбик голкою угору, ви­тиснути з нього повітря до появи краплі рідини на кінчику голки. Після цього, не торкаючись голки руками, ввести її у верхню зовніш­ню частину сідниці й витиснути вміст шприц-тюбика. Витягуючи голку, не послаблювати пальців. В екстрених випадках укол можна зробити і через одяг.

У гнізді 2 розміщений пенал червоного кольору. В ньому є 6 таб­леток тарену для запобігання (ослаблення) ураженню фосфорорганіч­ними речовинами. Приймати потрібно по одній таблетці при сигналі "Хімічна тривога". При наростанні ознак отруєння необхідно при­йняти ще одну таблетку. Після прийому першої таблетки слід одяг­нути протигаз. Другу можна приймати не раніше, ніж через 5—6 год.

У гнізді 3 у великому білому пеналі знаходяться 15 таблеток сульфадиметоксину — протибактеріального засобу. Застосовують його з появою шлунково-кишкових розладів, які часто виникають після опромінення. У першу добу прийняти 7 таблеток за один раз, а в наступні дві доби — по 4 таблетки.

У гнізді 4 у двох восьмигранних пеналах рожевого кольору роз­міщені по 6 таблеток цистаміну — радіозахисного засобу № 1. При­ймають 6 таблеток за один прийом при загрозі опромінення. При новій загрозі опромінення, але не раніше, ніж через 4—5 год після першого прийому, рекомендується прийняти ще б таблеток.

 

 

 

У гнізді 5 є два білих однакових чотиригранних пенали з проти бактеріальним препаратом № 1 (тетрациклін, гідрохлорид). Приймати слід 5 таблеток за один прийом при безпосередній загрозі або бакте­ріальному зараженні, а також при пораненнях і опіках. Через 6 год після першого прийому слід прийняти ще 5 таблеток.

У гнізді 6 знаходиться пенал з 10 таблетками радіозахисного засобу № 2 — йодистим калієм. Приймати його потрібно по одній таблетці щоденно протягом 10 днів після випадання радіоактивних речовин і особливо при вживанні свіжого молока. Препарат ефектив­ний, якщо він введений в організм за ЗО—60 хв до опромінення або вживання забрудненої радіоактивними речовинами їжі й води. Захис­ні властивості зберігаються протягом 5—6 год з моменту прийому.

У гнізді 7 є пенал голубого кольору з протиблювотним препара том — етаперазином (5 таблеток). Приймати необхідно по одній таб­летці зразу після опромінення або з появою нудоти після удару в голову.

Дітям до 8 років препарати індивідуальної аптечки слід давати по 0,25 таблетки, крім радіозахисного препарату № 2; дітям від 8 до 15 років — по 0,5 таблетки, а знеболювальний і радіозахисний пре­парат № 2 — у повному обсязі.

Індивідуальний протихімічний пакет — ІПП-8, ІПП-51 призначе­ний для знезаражування крапельно-рідинних отруйних речовин, які потрапили на відкриті ділянки тіла й одяг. До комплекту входять флакон з дегазуючим розчином і ватно-марлеві тампони. Відкриті ділянки тіла і одяг протирають тампоном, змоченим рідиною з фла­кона. При обробці тіла відчувається печіння, але воно проходить. Не допускати потрапляння рідини в очі.

Якщо немає індивідуального протихімічного пакета, можна засто сувати марлю з ватою, змоченою дегазуючою рідиною такого скла­ду: 3 %-й розчин перекису водню і 3 %-й розчин їдкого натру в однаковому об'ємі або 3 %-й розчин перекису водню і 150 г кон­торського силікатного клею (із розрахунку на 1 л). Можна застосо­вувати як дегазуючу речовину нашатирний спирт.

Індивідуальним медичним засобом є й індивідуальний перев'я зочний пакет.

Організація забезпечення населення індивідуальними засобами захисту є важливим завданням органів цивільного захисту. Безпо­середньо відповідають за це керівники об'єктів і населених пунктів. Облік наявних індивідуальних засобів ведуть органи управління цивільного захисту.

Заявки на необхідну кількість табельних 313 об'єкт подає до відділу з питань НС та цивільного захисту населення району. Рол

 

 

турою, з відповідною оплатою вартості виділених засобів. Порядок забезпечення 313 визначає відділ ЦО району й об'єкта.

Індивідуальними засобами захисту органів дихання і шкіри про­мислового виготовлення в першу чергу забезпечується особовий склад формувань згідно з табелем (нормативом) оснащення. На об'єктах після оснащення формувань необхідно забезпечити працюючих зміни на особливо важливих ділянках роботи. Решту населення забезпечу­ють 313 за можливості їх придбання. Значно більшими є можливості забезпечити населення респіраторами.

Незалежно від забезпеченості протигазами і респіраторами все на­селення, у тому числі й особовий склад формувань, повинне знати, як самостійно завчасно виготовити тканеві маски і ватно-марлеві по­в'язки, а також як пристосувати одяг для захисту в разі потреби.

Табельні засоби індивідуального захисту треба зберігати (згідно з вимогами інструкції до умов зберігання) на складах об'єктів. Місця зберігання засобів мають бути на такому віддаленні, щоб можна було їх швидко видати.

Засоби захисту мають бути розкладені за призначенням: для осо­бового складу формувань, робітників виробництва, населення тощо.

Видають 313 згідно з планом цивільного захисту об'єкта, села за розпорядженням органів управлінь при загрозі або виникненні над­звичайної ситуації.

4.2.9. Захист населення у разі ядерної аварії

При аварійному викиданні в атмосферу радіоактивних речовин можливі такі види радіоактивного впливу на населення:

а) зовнішнє опромінення при проходженні радіоактивної хмари;

б) внутрішнє опромінення при вдиханні радіоактивних аерозолів
(інгаляційна небезпека);

в) контактне опромінення внаслідок радіоактивного забруднен­
ня шкіри і одягу;

г) зовнішнє опромінення, зумовлене радіоактивним забрудненням
поверхні землі, будівель, споруд та ін.;

д) внутрішнє опромінення при використанні забруднених про­
дуктів харчування і води.

Розрахункові дані та результати прямих вимірювань рівня радіації і дози опромінення мають бути основою для вжиття заходів захисту населення від зовнішнього і внутрішнього опромінення, в тім числі й профілактичне застосування стабільного йоду.

Основою розробки заходів захисту населення в умовах радіоак­тивного забруднення при ядерній аварії є рекомендації Міжнарод-

 

 

 

радіаційної безпеки України (НРБУ—1997).

Враховуючи рівень радіації, а також прогноз можливих аварій­них викидів радіоактивних речовин та метеорологічні дані, при­ймається рішення про проведення таких термінових і невідкладних заходів захисту в умовах ранньої фази радіаційної аварії:

— укриття населення;

— обмеження перебування населення на відкритій місцевості;

— евакуація у разі загрози здоров'ю;

— проведення йодової профілактики;

— тимчасова заборона вживання продуктів харчування і води із зони радіоактивного забруднення.

Крім цих заходів у період ранньої і пізньої фази проводяться довгострокові заходи:

— тимчасове відселення;

— евакуація — переселення на постійне місце проживання;

— обмеження вживання води і продуктів харчування забрудне­них радіоактивними речовинами;

— заходи захисту при виробництві продукції тваринництва, рос­линництва і лісогосподарської діяльності;

— дезактивація території і будівель;

— інші заходи: гідрологічні, протиповіневі, обмеження лісокори­стування, полювання, рибної ловлі, перебування у полі при прове­денні сільськогосподарських робіт.

Критерієм для прийняття рішення про заходи захисту населення на ранній і середніх фазах після аварії є дози зовнішнього і вну­трішнього опромінення (табл. 111) з установленими двома рівнями радіаційного впливу — нижнім і верхнім — згідно з рекомендацією МАГАТЕ і НРБУ—1997.

Таблиця 111. Критерії для прийняття рішень на ранній фазі розвитку аварії

 

 

 

Захисні заходи	Дозові критерії (прогнозована доза за перші 10 діб), мЗв
Все тіло	Окремі органи (легені, щитовидна залоза, шкіра)
Нижній рівень	Верхній рівень	Нижній рівень	Верхній рівень
Укриття,захист органів дихання і шкіри Йодова профілактика: дорослі діти, вагітні жінки Евакуація: дорослі діти, вагітні жінки	50 10	500 50	50* 50* 500 200*	500* 250* 5000 500*

* Тільки до щитовидної залози.

 

 

 

При прогнозованому опроміненні, що не перевершує нижнього рівня, заходи, перелічені в табл. 111 і 112, не проводяться. Якщо прогнозоване опромінення перевищує нижній рівень, але не досягає верхнього рівня, то проведення вказаних заходів може бути відкладене.

Якщо прогнозоване опромінення досягає або перевищує верхній рівень, то обов'язково необхідно проводити заходи, наведені в табл. 111, 112, навіть якщо вони пов'язані з порушенням нормальної життє­діяльності населення і об'єктів.

Таблиця 112. Критерії для прийняття рішення на середній фазі роз­витку аварії

 

 

 

 

Заходи захисту	Дозові критерії (прогнозована доза за перший рік), мЗв
Все	гіло	Окремі органи
Нижній рівень	Верхній рівень	Нижній рівень	Верхній рівень
Обмежене використання забруднених радіоактивними речовинами продуктів харчування і питної води Евакуація	5 50	50 500
Не встановлюється

Якщо наявні заходи захисту не забезпечують безпеки населення, необхідно проводити його евакуацію.

Щоб реально оцінити можливість проведення евакуації, необхід­но враховувати: період року, погодні умови, стан доріг, наявність транспорту, кількість населення, яке підлягає евакуації, місця для евакуації, наявність житлових приміщень та ін.

З метою зменшення впливу іонізуючого опромінення на людей всі заходи мають бути спрямовані на зменшення потрапляння радіо­активних речовин в органи дихання, травлення і на поверхню тіла.

Тому необхідно:

— на підставі інформації про радіаційну обстановку підрозділа­ми радіаційної розвідки формувань цивільного захисту і відділу з питань НС та цивільного захисту населення нанести дані радіоак­тивного забруднення господарства (села) на карту-схему;

— визначити необхідну кількість людей, робочих змін, тривалість їх роботи, враховуючи допустимі дози опромінення і фактичний рівень радіації та умови перебування людей у приміщеннях, техніці на полі;

— інформувати населення про стан радіаційної обстановки та небезпеку радіаційного опромінення;

— розробити, впровадити і контролювати дотримання населен­ням режимів поведінки;