Методика проведення уроків тематичного малювання. Навести приклади

Основою тематичного малювання є спостереження та уява. Вчитель на уроці з тематичного малювання повинен "скеровувати увагу учнів на навколишню дійсність, вчити їх аналізувати бачене, відбирати з нього характерне, запам'ятовувати його". Слід пам'ятати, що учні перших класів не мають ще цілком правильного уявлення про навколишні предмети і реальну дійсність. Тому завдання вчителя - допомогти їм правильно сприймати і зображувати бачене.Малювання на теми з навколишнього життя, що ґрунтується на цілеспрямованих спостереженнях ("Мій рідний дім", "Пори року"), допомагає учням правильно спостерігати і зображувати дійсність, розвиває творчі здібності, пам'ять. У бесіді з тематичного малювання вчитель пояснює учням, що про свої враження вони можуть не лише розповісти усно або письмово, а й зобразити їх на малюнку. Для цього треба обрати один з найцікавіших епізодів, уявити собі свій майбутній малюнок. Потім легенькими тонкими лініями позначити основні предмети. Головне (композиційний центр) виділити розміром, відповідним розміщенням, кольором. Закінчується робота детальним промальовуванням предметів і передачею кольору. Теми малюнків дає вчитель або їх вибирають самі учні.Отже, дбати про грамотне виконання тематичного малюнка - означає вчити учнів початкових класів компонувати його (ознайомлювати з основними правилами композиції), правильно зображувати форму, пропорції та колір образів композиції та передавати елементарні просторові явища.

-Навчання перспективним методам побудови простору. Закономірності повітряної на лінійної перспективи. У початкових класах, відповідно до програми, закономірності перспективи діти вивчають тільки шляхом спостереження її у натурі. Для того щоб організовувати такі спостереження і навчити дітей передавати третій вимір на площині, учитель повинен знати основні поняття перспективи.

Всі люди бачать навколишній простір відповідно до свого зорового сприйняття. Воно таке, що ближні до людини предмети виглядають за розмірами великими, ніж такі ж, але розташовані далі. Переконатися в цьому допоможуть, наприклад, спостереження багатоповерхових будинків на міському проспекті або телеграфних стовпів. Явище, коли людина бачить об'єкти такими, що зменшуються у міру їх видалення, одержало назву перспектива (від лат. perspico — ясно бачу). Художники розрізняють три види перспективи: наглядову, лінійну і повітряну.Наглядова перспектива виводиться з досвіду безпосереднього спостереження простору.Лінійна перспектива ґрунтується на способах геометричної побудови перспективних зображень.Повітряну перспективу слід розглядати як зміну за кольором і тону що знаходяться на різній відстані від спостерігача предметів під впливом повітряного середовища.

Класичний приклад перспективи очевидний при спостереженні прямого шляху залізниці.

Такі поняття, як поле зору, точка зору, картинна площина, лінія горизонту, точка сходу, необхідно знати, щоб засвоїти правила перспективи.Частина простору, яку людина може охопити поглядом, називають полем зору. Точка зору — місце, з якого людина дивиться на предмети, розташовані в просторі. Картинною площиною називають площину, на якій предмети зображаються такими, якими їх бачить малюючий. Лінія горизонту — це пряма, проведена на картинній площині. У натурі вона відповідає межі зорового спостереження і співпадає з рівнем очей малюючого.Перспективні зображення створюють за допомогою ліній, що доходять до лінії горизонту. Місце перетину цих ліній називають точками сходу.

-Малювання дерев. Кожне дерево має вертикально спрямований ствол, товсті і тонкі гілки, на них листя, що утворюють крону. Ці ознаки передаються і дітьми старшої групи. У підготовчій групі їх вчать бачити і малювати дерева різних порід, де всі ці загальні ознаки кілька своєрідні: у ялинки стовбур поступово звужується догори і закінчується тонкої гострою верхівкою, а в листяних теж звужується, але вгорі розгалужується і закінчується безліччю дрібних гілок; у берізки товсті гілки йдуть вгору, а тонкі довгі звисають вниз, а у липи тонкі гілочки розташовані паралельно землі. Є дерева зігнуті, з роздвоєними стовбурами, молоді і старі. Уміння побачити це різноманітність і передати в малюнку розвиває в дітей здатність створювати виразні образи природи. Таке ж розмаїття у передачі особливостей предмета закріплюється в темах по зображенню овочів, фруктів і т. д. Для цього діти в першому кварталі знайомляться з отриманням відтінків кольору і складанням нових кольорів.

-Пейзаж, інтер’єр, ілюстрація. Пейзаж (франц. paazsage, від pays – країна, місцевість) – жанр в образотворчому мистецтві, де об’єктом зображення є природа.

Інтер’єр-

Ілюстрація-